ЗАЛІЗО – «ЇЖА» ДЛЯ КРОВІ Й ІМУНІТЕТУ

Поділитися:

Залізо — один із наважливіших мікроелементів — потрібне для процесів росту організму, бере участь у диханні, кровотворенні, імунобіологічних та окисно-відновних реакціях, входить до складу більш як 100 ферментів.

 70% ЗАЛІЗА МІСТИТЬСЯ В КРОВІ

В організмі дорослої здорової людини міститься близько 4—5 г заліза, з них більше половини (близько 2,5 г) — залізо гемоглобіну (елемент крові). Цей мікроелемент є незамінною складовою частиною гемоглобіну (близько 70% усього заліза організму входить до складу крові, все інше міститься в селезінці, печінці та кістковому мозку).

Гемоглобін — це червоні кров’яні тільця. Саме вони керують нашим здоров’ям. Утворюються вони в кістковому мозку, звідти надходять у кров і циркулюють у ній протягом 6 тижнів, а потім розпадаються на складові частини в селезінці та печінці, віддаючи цим органам своє залізо. Те, що залишилося від червоних кров’яних тілець після «віддачі» заліза, виділяється з іншими «відходами» обміну речовин з організму.

Крім того, залізо забезпечує транспортування кисню в організмі, нормалізує роботу щитоподібної залози, впливає на метаболізм вітамінів групи В, регулює імунітет (забезпечує активність інтерферону і клітин-кілерів), справляє детоксикаційну дію (входить до складу печінки і бере участь у знешкодженні токсинів), запобігає розвитку анемії, поліпшує стан шкіри, нігтів, волосся.

Добова потреба в залізі становить:  для  чоловіків  — 10 мг, для жінок — 20 мг, для вагітних (у другій половині вагітності і протягом 3 місяців після пологів) — 30—35 мг, для дітей — від 4 до 18 мг. Потреба в залізі у жінок вища, ніж у чоловіків, оскільки значна кількість його витрачається за менструацій. Під час вагітності заліза має надходити з їжею в 1,5 разу вище норми, оскільки сироваткове залізо — вкрай потрібний мікроелемент і для матері, і для плода, що розвивається.

ШКІДЛИВІ Й НЕСТАЧА, І НАДМІР

Як правило, заліза, яке надходить із їжі, вистачає, аби задовольнити потребу організму в ньому, але в деяких випадках (донорство, анемія) слід додатково вживати препарати і харчові добавки, які містять цей мікроелемент.

Усмоктування заліза відбувається в кишечнику, але зазвичай не перевищує 5—20% від загального вмісту в їжі. Значно ліпше залізо всмоктується із м’ясних (телятина — 17—21%, печінка — 10—20%) та рибних (9—11%) продуктів. Найменше — з рослинних продуктів (1—7%).

Нестача, як і надмір, заліза негативно впливає на здоров’я людини. За нестачі спостерігаються такі симптоми: зниження рівня гемоглобіну і розвиток залізодефіцитної анемії — недокрів’я, сухість шкіри, втома, підвищена чутливість до холоду, ламкість нігтів, погіршення мозкової активності, травні розлади, запаморочення, депресії, випадання і посивіння волосся, запальний процес у порожнині рота, нервові розлади, ожиріння, зниження функції щитоподібної залози.

Надмір заліза в організмі спостерігається досить рідко, частіше — нестача. Дієтологи зазвичай називають такі причини її виникнення:

— недостатня фізична активність, як наслідок — порушення клітинного дихання;

— неякісне харчування;

— різка зміна способу життя, режиму харчування, коли нові продукти містять залізо, яке погано засвоюється, або, що ще гірше, взагалі не містять;

— недостатня кількість продуктів, які містять залізо, в раціоні;

— неправильна «дієта» під час постів;

— невміло складене меню після постів;

— вживання в їжу рафінованих продуктів: цукру, солі, білого хліба, білого борошна, очищеного рису, консервів, і при цьому насичення організму фосфатами (перешкоджають засвоєнню заліза);

— молочна дієта без вживання фруктів і рослинних продуктів (у молоці майже не міститься заліза).

Тож, аби уникнути дефіциту заліза, слід збалансувати харчування. Меню потрібно скласти так, щоб м’ясні страви завжди поєднувалися із фруктовими й овочевими гарнірами.

 ДЖЕРЕЛА ЗАЛІЗА

Найбагатшим джерелом заліза є патока — «побічний» продукт виробництва цукру, що містить, крім того, багато магнію: 1 ст. л. патоки (близько 15 г) містить 3,2 мг цього мікроелемента.

У 100 мг приготовленої телячої печінки — 12 мг заліза, а яловичої — 7 мг.

У деяких соляних родовищах в 1 кг кам’яної солі міститься близько 450 мг заліза. Кам’яна сіль — ефективний засіб запобігання недокрів’ю.

У 30 г пророслої пшениці міститься 3 мг мікроелемента. Багатим джерелом заліза також є чорний хліб, висівки (пшеничні й житні), хліб із борошна грубого помелу. Але пам’ятайте: із хлібних продуктів та овочів засвоюється близько 5% заліза, а з продуктів тваринного походження (язик, печінка риби, яловичина) — 15—20%. Однак залізо, отримане з рослинних продуктів, є органічним.

Цибуля підвищує засвоєння заліза. Ще б пак! Вона — справжня комора вітамінів, особливо вітаміну С.

Чималу кількість заліза містять: сливовий сік, курага, родзинки, сухофрукти, горіхи, гарбузове та соняшникове насіння, крупи, боби, соєві, зелень, салатні овочі, капуста, буряки, морква, яблука, картопля, листя кульбаби, бадилля буряків, ріпи, гірчиці, крес-салат, м’ясо, печінка, нирки, яєчний жовток, молюски, риба.

Здавалося б, усе це цілком доступно, проте нестача заліза в крові людини — одна з найпоширеніших. А внаслідок цього люди страждають від інфарктів, анемії, випадання волосся та інших серйозних захворювань.

 «ЗАЛІЗО» У ВОДІ

Якщо з водопроводу тече вода неприємного коричневого кольору із клаптями й інколи має запах, отже, у воді — надмір заліза. Чи безпечна така вода для здоров’я? Усякий надмір шкідливий. Але що стосується заліза, то на практиці це буває вкрай рідко. Часто залізо осідає на стінках водопровідних труб, зменшуючи їх просвіт, крім того, така вода непридатна для промислових підприємств. Тому воду зазвичай очищають від надлишку заліза. Щоправда, залізо у воді буває різне: наприклад, гідрат окису заліза для здоров’я нешкідливий, тому що легко виділяється з організму, не засвоюючись, а ось залізо двовалентне (сульфід заліза) засвоюється. І це для нас небезпечно. Тому потрібно обов’язково очищати воду від іржі.

 СТРАВИ, БАГАТІ НА ЗАЛІЗО

Суп із курячої печінки (вміст  заліза  в  1  порції  —  15 мг).

Куряча печінка — 150 г, жовток вареного яйця, молоко 2,5% — 100 мл, морква — 50 г, цибуля — 40 г, зелень, запашний перець, лавровий листок.

Закип’ятити воду (300 мл), покласти печінку, півцибулини, нарізану кільцями моркву. Варити 10—12 хв, додати перець, лаврове листя, сіль. Кип’ятити ще 5 хв. Викласти печінку в тарілку, залити процідженим бульйоном. Додати покришений жовток, молоко та зелень.

Запіканка з маслюків.

Гриби — 150 г, сухарі панірувальні — 140 г, молоко — 0,5 склянки, 2 яєць, масло — 20 г, борошно — 50 г, сир — 25 г, перець білий (мелений), сіль за смаком.

Гриби відварити і дрібно порізати. Сухарі залити киплячим молоком і залишити для набухання. До сухарів додати розтерте з яєчними жовтками масло, посолити, поперчити, додати борошно, перемішати. Поступово ввести збиті в піну білки.

У форму, змащену маслом, викласти отриману масу, полити розтопленим маслом і посипати сиром. Запікати до золотистого кольору. Готову запіканку порізати на порції.

Гриби — справжні дари природи. Вони містять масу мінеральних речовин та вітамінів. Маслюки, крім того, за вмістом заліза не поступаються найефективнішим препаратам.

Печінка в сметані.

Печінка теляча або яловича — 100 г, цибуля — 10 г, бульйон — 50 мл, масло — 8 г, сметана — 20 г.

Із печінки зняти плівку, вирізати великі судини, промити водою з крана й обсушити. Нарізати шматочками завтовшки 1—1,5 см, посолити, обкачати в борошні і посмажити з обох боків (не пересмажувати, інакше вона буде твердою). Обсмажену печінку скласти в каструлю, залити гарячим бульйоном, додати сметану та смажену цибулю, довести до кипіння під кришкою і поставити в духовку на 20—25 хв.

Оладки з рибних консервів.

Баночка рибних консервів «Сардина   в  олії»,  манка  —  2 ст. л., 2 яєць, 2 варені картоплини, сіль, перець.

Рибні консерви розім’яти виделкою, додати манку, жовтки, натерту на тертці варену картоплю, посолити, поперчити та перемішати, ввести збиті на міцну піну білки. Смажити на олії, викладаючи ложкою.

Риба в капусті.

700 г філе риби, 1 капустина, 4—5 шматочків намоченого у воді хліба, 1—2 цибулини, сіль, чорний перець.

Соус: 100 мл олії, 3—5 подрібнених зубчиків часнику, зелень петрушки, сіль.

Рибу змолоти на млинку для м’яса разом із розмоченим хлібом та смаженою цибулею, посолити, поперчити і ще раз змолоти (можна додати 1 яйце).

Отриманий фарш загорнути в ошпарене листя капусти (у вигляді конвертиків). Скласти в каструлю, залити водою і тушкувати в духовці до готовності. Подати до столу, поливши соусом.

Буряковий салат із чорносливом та горіхами (містить багато заліза, харчову клітковину, вітамін С, мідь, магній, калій, кальцій, фосфор тощо. Дуже корисний у зимово-весняний період).

Буряки — 4—6 шт., чорнослив — 20 шт., горіхи — 0,5 склянки, 2—3 зубки часнику, майонез, сіль, перець.

Варені буряки дрібно нарізати або натерти на тертці з великими вічками. Додати подрібнені чорнослив, горіхи, часник і заправити салат майонезом. Посолити та поперчити за смаком.

Салат «Вітамінний».

Натерти на тертці з великими вічками 3 морквини, 3 обчищені  від  шкірки та серцевини яблука порізати часточками (у моркві та яблуках велика кількість заліза). Додати 1 ч. л. цукру (якщо яблука кислих сортів), полити сметаною (0,5 склянки) і добре перемішати.

Підготувала Оксана ОСТРЯНКО.