ЗАПОР: ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

ЗАПОР: ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Ми всі надзвичайно зайняті, постійно кудись поспішаємо. Через щоденні турботи (встигнути на роботу, навчання, забезпечити сім’ю всім потрібним) не приділяємо належної уваги власному здоров’ю (їмо поспіхом, не завжди раціонально, забуваємо про фізкультуру), а потім хворіємо. Байдужість до себе, фізіологічні зміни в нашому організмі і не тільки стають причинами такого неприємного явища, як запор. Чому наш кишечник «відмовляється» добре працювати? Як убезпечити себе від запорів? Як допомогти собі, коли запори стали прикрою неприємністю життя? Прислухайтеся до порад і дійте.

ЩО СПРИЧИНЮЄ ЗАПОР

Запор (затвердіння, обстипація) — це сповільнене, утруднене або систематично недостатнє випорожнення кишечнику протягом 2—3 днів і більше. Причин, через які виникають запори, чимало. Назвемо основні. Для людей похилого віку характерне функціональне послаблення діяльності кишечнику (погіршується перистальтика, тобто ритмічне скорочення стінок кишечнику), що призводить до виникнення атонічних запорів (коли є слабкі, або взагалі відсутні позиви до випорожнення, при цьому затримка може тривати 2—10 днів). Через спазм гладких м’язів кишечнику (від переживань, куріння, хронічних професійних отруєнь) можуть виникати спастичні запори (коли випорожнення стають дуже щільними, іноді наче склеєними з дрібних кульок, сам процес дефекації утруднений і болючий, навіть можуть виникати тріщини заднього проходу). Є медикаментозні запори, які виникають через використання людиною різних препаратів, наприклад заспокійливих засобів (діазепам, нітрозепам, фенозепам, аміназин) тощо. Спричинити запор може розширення сигмоподібної кишки (найбільшої частини товстої кишки), а також — розвиток пухлини в кишечнику. Захворювання печінки (гепатит), ентероколіт (запалення тонких і товстих кишок), холецистит (запалення жовчного міхура), панкреатит (запалення підшлункової залози) та інші хвороби також можуть зумовлювати запори. Серед досить поширених причин: зменшення фізичної активності, різка зміна способу життя та характеру харчування.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ І ВЛАСНИЙ ВИБІР

Щоб подолати запор, слід спочатку дізнатися про причину, що його зумовила. Для цього потрібно проконсультуватися в лікаря-гастроентеролога. Він, якщо вважатиме за потрібне, може призначити зробити копрологічне дослідження (копрограму), щоб визначити, чи достатньо перетравлюється і всмоктується їжа (якщо з цим проблеми, виникає запор), чи немає в товстій кишці запального процесу (який теж може погіршити роботу кишечнику). Також фахівець може направити на бактеріологічне дослідження калу, щоб виявити, які мікроби (корисні чи шкідливі) «живуть» у кишечнику і яке їх співвідношення. Річ у тім, що в кишечнику здорової людини живе 50—60% так званих бактерій-сапрофітів (корисних бактерій), тих, що сприяють його нормальному стану і вмісту. Якщо хворий приймає антибіотики широкого спектра дії (тетрацикліни, макроліди), ці антибіотики знищують корисні бактерії. Замість них з’являються шкідливі бактерії і виникає дисбактеріоз (порушення природного стану мікрофлори кишечнику). Дисбактеріоз сприяє запору. Якщо причина запору — пухлина чи розширення тонкої кишки, допоможе лише оперативне втручання. Якщо — ентероколіт, гепатит, холецистит тощо, тоді слід лікувати основне захворювання і додатково оздоровлювати кишечник дієтою. У разі потреби приймати ліки, що поліпшуватимуть діяльність кишечнику.

СТАРАННО ПОДРІБНЮЙТЕ ЇЖУ

Хочу запропонувати вам, шановні читачі, дієві поради, корисні як для профілактики, так і для лікування запорів. Почнемо з одного із важливих моментів: старанно подрібнюйте їжу, тоді вона ліпше перетравлюватиметься. Адже процес травлення починається саме з ротової порожнини, коли ми відкусили і почали жувати шматочок, наприклад, яблука, хліба. А відбувається це так. Зуби перетирають яблуко чи хліб до дрібних частинок, які вільно проходять у стравохід. Язик перемішує їжу зі слиною, яка як змазка полегшує ковтання. Через стравохід підготовлена їжа потрапляє в шлунок, де обробляється кислотами і ферментами (ферменти — це складні речовини, що виробляються клітинами і сприяють прискоренню хімічних процесів в організмі), вони розщеплюють їжу на складові, які може засвоїти організм. Потім їжа надходить у тонкі кишки, де відбувається дуже активний процес всмоктування (саме звідси корисні речовини потрапляють у кров, а з неї досягають клітин). Залишки травного вмісту надходять у товсту кишку, головна функція якої — всмоктування води з їжі для засвоєння її організмом. Залишки їжі виділяються у вигляді калових мас через пряму кишку. Ще в давні часи радили: відкусивши шматочок хліба, зробіть стільки жувальних рухів, скільки у вас зубів, тоді не матимете запорів. Якщо 32 рази прожувати складно, зробіть 16 чи хоча б 10 жувальних рухів. Це стосується будь-якої їжі. Наступна порада: не переїдайте. Зайва їжа, яку не використав організм, збирається в товстій кишці і спричинює запор.

О СЬОМІЙ ПОВЕЧЕРЯЙТЕ, О ДЕВ’ЯТІЙ ВЕЧОРА З’ЇЖТЕ ЯБЛУКО

Люди, схильні до запору, повинні вечеряти не пізніше сьомої години вечора (щоб шлунок і кишечник мали змогу відпочити). Через 1,5—2 години після вечері (приблизно о 21-й) слід з’їсти 1—2 яблука (вони містять клітковину, яка сприяє нормальній роботі кишечнику). Для профілактики запорів на ніч також корисно пити узвар із сушених слив, вишень, яблук (вони містять клітковину), сік моркви (справляє легку послаблювальну дію), склянку кефіру або кисляку (але свіжих, тоді вони діють як легкий послаблювальний засіб, а 2—3-денні, навпаки, можуть спричинити запор).

ЗРАНКУ — МАСАЖ ЖИВОТА

Ранок зустрічайте правильно. Після пробудження (наприклад, о 6—7-й годині) випорожніть сечовий міхур (за ніч там накопичилася сеча). Після цього знову ляжте в ліжко і зробіть такий масаж живота. Натискайте пальцями на живіт, починаючи з правого боку знизу (таким чином ви начебто розм’якшуєте вміст кишечнику і допомагаєте відходам, що накопичилися, рухатися далі). Поступово просувайтеся вверх, промасажуйте верхню ділянку і потім спустіться донизу вже з лівого боку. Під час масажу обов’язково думайте, що вам потрібно сходити в туалет. Цей психологічний момент також дуже важливий. Так ви посилаєте імпульси з центральної нервової системи до товстої кишки, наказуєте їй активувати перистальтику, щоб через 1—5 хвилин відбулося випорожнення.

...ПРОСТА ВПРАВА І СКЛЯНКА ВОДИ

Після масажу виконайте таку просту, але ефективну вправу. Ляжте на живіт і піднімайте прямі ноги і верхню частину тулуба догори, тобто прогинайтеся. Ви одразу відчуєте, як напружуються м’язи живота (ці рухи допомагають фізіологічно «розтягати» кишечник, активізувати його діяльність і запобігати запору). Добре розгинайтеся (але не рвучко, а плавно, зважаючи на особливості свого загального стану й віку) і затримуйтеся у такому положенні 10—20 секунд. Виконайте вправу 10—20 разів. За годину до сніданку випийте склянку прохолодної води. Оскільки для кращого проходження калових мас по кишечнику потрібна рідина (а якщо її недостатньо, виникає запор), ви поповните її запаси і допоможете собі нормально випорожнитися. У

ДІЄТІ — ПЕРЕВАГА РОСЛИННІЙ ЇЖІ

Правильне харчування нормалізує функцію кишечнику і сприяє запобіганню запорів. По-перше, в дієті має переважати рослинна їжа (різні овочі та фрукти). Вони містять клітковину (речовину, з якої складаються оболонки рослинних клітин), яка допомагає стінкам кишечнику ритмічніше скорочуватися й ефективніше проштовхувати калові маси. Багаті на клітковину яблука, буряки, капуста, морква, гарбузи, апельсини, лимони тощо. По-друге, вживайте побільше кисломолочної їжі (сметану, кефір, кисляк, м’який сир). У ній чудове співвідношення фосфору та кальцію, які потрібні організму в цілому (кісткам, сухожилкам, м’язам, нервовій системі) і мають здатність оздоровлювати кишечник і протидіяти запорам. У дієті також мають бути соки (морквяний, гарбузовий, з буряків, капусти, апельсинів). Вони зміцнюють імунітет, оскільки наповнюють організм вітамінами, макро- та мікроелементами, та постачають потрібну для кишечнику рідину. Пам’ятайте й про мінеральні води: Лужанська, Моршинська, Трускавецька, Миргородська. Вони оздоровлять кишечник, наситивши його мінеральними речовинами і також сприятимуть кращому проходженню калових мас. Але людям, схильним до запорів, слід вживати їх негазованими. Газована вода містить вуглекислий газ, який нейтралізує соляну кислоту шлунка і сприяє розвитку запору.

ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ

У разі запорів не рекомендується вживати тонізувальні засоби (міцний чай, каву, какао), різні спеції. Фізіологічно активні речовини, які в них є (таніни та ксантини), скріпляють вміст кишок. Негативно діють і спиртні напої будь-якої концентрації (пиво, вино, горілка), оскільки містять дубильні, в’яжучі речовини, що «руйнують» внутрішні стінки кишечнику і призводять до запорів. З меню краще вилучити (через те, що погіршують моторику кишечнику) вироби з борошна вищого сорту, особливо свіжі та м’які, страви з макаронних виробів, манної та рисової круп, зварені круто яйця.

КАПУСТА — ПРИРОДНИЙ АНТИТОКСИКАНТ

Вживайте звичайну білоголовкову капусту (у вигляді салату, тушковану, в перших стравах). Вона містить достатню кількість вітамінів, багато клітковини, стоїть на другому місці після молока за нормальним співвідношенням кальцію та фосфору. Клітковина м’яко подразнює рецептори (чутливі нервові закінчення) товстої кишки, що активізує її перистальтику і протидіє запорам. Також, що дуже важливо, клітковина капусти адсорбує (поглинає) токсичні речовини, які утворюються в товстому кишечнику. Отже, капуста — це ще й природний антитоксикант. Подрібнена сира капуста може спричинити явища метеоризму (здуття живота внаслідок скупчення газу). Тому кожен має відрегулювати для себе її прийом (хтось без будь-яких негативних наслідків з’їсть цілу тарілку капусти, а комусь вистачить і кількох ложок). Кисла капуста є протизапальним і знеболювальним засобом.

БУРЯКИ — КОМОРА ВСІХ ВІТАМІНІВ

Без сумніву, в будь-якому вигляді треба їсти наші столові буряки (вареними, в борщі, пити як сік). Останні дослідження вчених довели, що буряки — це комора всіх потрібних людині вітамінів та біометалів (заліза, міді, кальцію, натрію тощо). Крім того, вони містять природні барвники, які є потужними антиоксидантами (протидіють утворенню перекисних сполук, що руйнують наші клітини). Буряки багаті на клітковину і є одним з найефективніших засобів оздоровлення кишечнику в разі запорів. Варені буряки сприяють більш енергійному та ритмічному скороченню не лише кишечнику, а й жовчовивідних шляхів та підтриманню належного тонусу кровоносних судин.

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРОТИ ЗАПОРУ

Позбутися запорів допоможуть лікарські рослини. Найчастіше використовують жостір проносний, крушину, ревінь городній. Ці рослини містять антраглікозиди (це фізіологічно активні речовини рослин, які всмоктуються в шлунку і тонких кишках, потрапляють у кров і потім виділяються в товсті кишки, подразнюючи слизову оболонку, сприяють випорожненню і ліквідують запор). Здебільшого ці рослини діють як проносне. Вони дуже помічні, але мають один важливий недолік: через 2—3 тижні чи через місяць їх лікувальна дія сходить нанівець (в людини, яка їх застосовує, не розвивається залежність, ці рослини просто стають неефективними). Тому їх можна приймати 1—2 тижні, максимум місяць, а тоді перейти на інші рослини. У разі атонічних та спастичних запорів приготуйте настій плодів жостеру проносного: 2 столові ложки залити 500 мл окропу, довести до кипіння, настояти 8 годин. Пити по 100 мл на ніч або по 1—2 столові ложки 4 рази на день за 20 хв до їди. Можна приготувати  відвар  плодів  жостеру  проносного: 40 г сировини залити 500 мл окропу, кип’ятити 5 хв, настояти 1 годину, пити по 100 мл на ніч. Перевищувати дозу не рекомендується, оскільки жостір подразнює слизову оболонку кишкового тракту. Помічний у разі будь-яких запорів відвар кори крушини ламкої: 30 г подрібненої сировини залити 500 мл окропу, кип’ятити 30 хв, настояти 10 годин, вживати по 1 чайній ложці на ніч. Якщо ефективність недостатня, дозу можна збільшити вдвічі. Відвар коренів і кореневищ ревеню городнього. 20 г сировини залити 200 мл окропу, настояти 1 годину, процідити, вживати на ніч по третині або половині чайної ложки. Проносна дія наведених вище рослин виявляється через 8—10—12 годин.

Записала Людмила БЕЗВЕРХНЯ.