Остеопат налаштовує організм на самокорекцію
Засновники остеопатії (краніосакральної терапії) вважали, що тіло людини - це ідеальне інженерне створіння великого Творця, в якому все взаємопов’язане. Наприклад, хворе серце впливатиме на головний мозок, нирки, травну систему, і навпаки. Діагностуючи, остеопат обстежує всю людину, зокрема, скелетно-м’язову систему, внутрішні органи, нервову систему, бере до уваги біохімічні показники, психоемоційний статус, спосіб життя, харчування тощо.
Остеопатична корекція базується на лікуванні руками. Сьогодні в остеопатії існує два підходи: біомеханічний (більше зовнішніх рухів) і біодинамічний (менше зовнішніх рухів). Саме руки остеопата і краніосакрального терапевта є інструментом, який визначає найменші відхилення в структурі тканин, положенні внутрішніх органів, хребта тощо. Проте застосовувані техніки є абсолютно м’якими й фізіологічними, безболісними й безпечними. Вони ніколи нічого насильно організмові не нав’язують, а точними та ефективними ручними прийомами налаштовують його на самокорекцію. Лікування спрямоване на активацію внутрішніх ресурсів організму.
Для існування фізичного тіла людини, як, наприклад, для роботи заводу, потрібна енергія. Головною причиною захворювань усіх внутрішніх органів є дисбаланс енергетичних ресурсів і системи кровообігу, особливо стан капілярного русла (капіляри – найдрібніші судини). Дуже важливо повернути тілу симетрію, збалансувати суглоби, м’язи, внутрішні органи в цілому і відновити кровообіг в уражених органах. Остеопатія працює на рівні фізичного тіла, тіла енергії і тіла емоцій, допомагає вийти з найскрутніших ситуацій або просто підтримати стан здоров’я, подовжити справжню молодість і створити красиве здорове тіло.
Усі проблеми від думок та емоцій
Науково доведено, що душа і тіло людини тісно пов’язані між собою, впливають одне на одного. Так, власне, здоров’я і доля дітей безпосередньо залежать від емоційного стану, думок і вчинків батьків Усе, що відбувається з нами в житті, у нашому зовнішньому світі, - це результат наших думок, емоцій і переконань, тобто все ми робимо своїми власними руками. Це стосується і здоров’я.
Якщо людині щось не подобається в оточенні, в стосунках з близькими, дітьми, чоловіком, то треба звернутися до самого (самої ) себе, варто замислитися: а навіщо це мені дано? Для чого? Чим я притягнула (притягнув) цю ситуацію у своє життя?
Чи ще таке, чому мій коханий так себе поводить? Чим я спровокувала його поведінку, що він мене ображає весь час? Може, я себе не люблю? Не поважаю? Що я зробила не так? Але пам’ятайте, що ставити собі питання і шукати відповіді треба в стані спокою і благості, в жодному разі себе на звинувачуйте.
Складнощі з’являються переважно в егоїстів
І в жодному разі не треба звинувачувати у своїх проблемах свою «половинку». Кожен отримав у супутники життя те, що мав отримати і не треба ні на кого злитися, притягувати хвороби. Коли жінка і чоловік ображаються одне на одного, спричиняються спазми судин, а оскільки всі хвороби мають психосоматичний характер, то шлях до лікарні подружжю гарантовано. У жінки, зокрема, нервова і ендокринна системи дуже щільно взаємопов’язані. Приміром, дружина перенервувала, в неї збився менструальний цикл тощо. Те саме стосується і чоловіка. Кажуть, немає ліпшого щастя як добра, поступлива дружина, і немає більшого лиха - як сварлива дружина. У хаті три кути тримає дружина і один кут - чоловік, але чоловіча відповідальність - дуже велика: він фундамент дому, він піклується за всю будівлю.
Є людські закони життя. Ми – люди, тож чоловік має розуміти свою чоловічу роль, це емоційне спілкування, якого так потребує родина: разом виховувати дітей, проводити дозвілля, розділяти інтереси і захоплення.
Дитинство – найважливіший період життя
Найважливішим періодом є перший рік життя, коли формуються всі основні реакції на життя, утверджується світогляд. Базовий рівень безпеки і рівноваги у дитини формується тільки тоді, якщо в неї достатньо тілесного й емоційного контакту з матір’ю. Доведено, коли немовля достатньо носять на руках у перший рік життя, далі воно само злазить з рук і в наступний період повзає біля матері, а от якщо привчати до люльки і дозволяти дитині захлинатись плачем наодинці зі своїм горем і страхом, батьки матимуть істерики в магазинах, дух протиріччя і відсутність взаєморозуміння з часом. У немовляти немає поняття часу, пам’яті, тому кожна хвилина, проведена наодинці в своїй кімнаті у сльозах – це вічність страждань і впевненості, що його ніхто не любить і всі покинули назавжди.
Мати формує картину Всесвіту
В основному мама, виховуючи дітей, накладає свою картину Всесвіту, своє сприйняття, свій світогляд на дитячу психіку. Від неї залежить духовне здоров’я дитини, жорстока чи добра вона виросте. Мати має бути врівноваженою, стриманою, люблячою. Бо у чоловіків жорстоке ставлення до жінок породжує найчастіше … мама. Наприклад, якщо мати злиться на свого малолітнього сина, зривається і кричить, дитина вся стискається, а в її пам’яті і душі залишається ота образа на маму як прообраз усіх жінок. Пізніше хлопчик перенесе цю образу на інших дівчат і мститиметься їм у різні способи.
У хорошого батька донька буде щасливою
У свою чергу, велика роль у здоров’ї і долі дітей належить батьку. Якщо він сумлінно виконує свій обов’язок, піклується про дружину, доньку, сина, тобто присутній в їхньому житті, всі вони будуть щасливими. Якщо ж дівчинка не отримала батьківської любові, він відсторонений від неї, не цікавиться життям своєї дитини, у дорослому віці вона може довго плутати любов і секс, прив’язаність і справжнє почуття. Тож будьте свідомими батьками і творіть добро у власних родинах, живіть у любові, станьте любов’ю, носіть свою дитину на руках, розмовляйте, з нею, співайте їй і слухайте свій власний батьківський інстинкт – тоді все складеться найліпше.
Відчуйте себе зручно у своєму тілі
Якщо в людини превалює розум – вона стає жорстокою, маніпулює людьми, не бачить у тих, хто її оточує, особистостей і використовує всіх і себе для цілей свого розуму. Коли ж людина живе тільки серцем – вона сповнена численними емоціями, які її виснажують, тоді нема міри, мало здорового глузду. Якщо людина погано ставиться до тіла – починає хворіти, «задавлює» біль і перші симптоми, то може отримати хронічні захворювання ще в молодому віці.
Для досягнення рівноваги розуму, серця і тіла треба займатися певними фізичними вправами. Це може бути східна практика або слов’янська, що кому ближче, бажано вчитися з інструктором, людиною, яка володіє методом досконало, сама живе відповідно до того, чого вчить. Пропоную універсальну дію, спілкування з природою. Все в нас і навколо має свою свідомість, свою мову і свої прояви.
Рано-вранці, коли підіймається сонце, вийдіть на берег річки (озера, в сад, на подвір’я, парк). Налаштуйтеся спочатку на свій розум і подякуйте за новий день, за все, що маєте в житті. Привітайте сонце, повітря, воду, землю, всіх людей і всіх живих істот. Потім відчуйте своє серце, подякуйте йому і дозвольте всьому, що ви бачите, просто бути. Відчувайте свіжість, радість, любов, силу життя і мудрість. Відчуйте тепло сонця, силу землі, прохолоду води, свіжість повітря, запахи трав, почуйте шелест листя, подивіться на небо і відчуйте його безмежність. Побудьте в цьому деякий час (з першого разу, якщо ви ніколи не слухали світ серцем, може не вийти, але практика принесе позитивні результати). А тепер відчуйте себе, своє тіло, заплющте очі, якщо хочете. Відчуйте себе зручно в своєму тілі, тут і зараз, відчуйте, як ви дихаєте, як дихає ваша шкіра, як працює серце, руки, голова, відчуйте живіт, органи малого тазу, ноги, себе в цілому і дозвольте собі просто бути деякий час. Потім відчуйте свої стопи на землі, як ви міцно стоїте, яка Земля, відчуйте маківку голови, як ви пов’язані з небом, своє серце, бо ви людина, зробіть три глибоких вдихи, відкрийте і починайте свій день. І протягом усього дня утримуйте стан рівноваги і благородного спокою.
Ольга КОМПАНІЄЦЬ,
лікар-нефролог,
лікар альтернативної медицини.
