Якось згоріла велика бібліотека, вцілів лише один рукопис. Роками він лежав у книжковій крамниці, і ніхто не звертав на нього уваги до тих пір, доки одного разу в лавці не змінився господар... Він перебирав сувої, книги, рукописи і позбувався непотрібного. Старий рукопис його нічим не зацікавив, і він його викинув. Так рукопис потрапив до рук випадкового перехожого — жебрака. Той збирався розпалити багаття ним, щоб зігрітися, але перш поцікавився, що в ньому написано.
А в рукописі було ось що: «Та людина, яка відшукає на березі моря гарячий камінь, віднайде в житті все, про що мріяла».
Жебрак вирішив, що втрачати йому нічого, і пішов до моря. Він піднімав камінь за каменем, але вони були холодні, і чоловік кидав їх у хвилі.
Так минали дні, тижні, місяці, роки... Та ось одного разу рука жебрака все ж таки торкнулася гарячого каменя... Він підняв його і... за звичкою кинув у море.
Наше життя — як берег моря, ми день за днем шукаємо свою долю. Шкода, якщо ми, натрапивши на те, що шукали, оминемо його лише тому, що звикли шукати, а не знаходити...
