Оперізувальний лишай — це інфекція рецидивного типу, спричинена вірусом вітряної віспи. Вогнищем інфекції є слизова оболонка глотки й мигдалики. Саме звідси вірус під впливом різних причин (застуда, травма тощо) надходить у кров, вибірково вражаючи нервову систему й шкіру. Оперізувальний лишай може розвитися в будь-якої людини, яка перехворіла на вітрянку.
Приблизно в 5% людей, які перехворіли на оперізувальний лишай, він виникає знову. Висипання — це болючі пухирці, які з’являються з одного боку. Найчастіше уражається шкіра тулуба, рідше — обличчя. Існують шкірна, вушна й очна, гангренозна й менінгоенцефалітична форми хвороби. Найпоширеніша — шкірна форма. Починається вона з лихоманки, симптомів загальної інтоксикації й різко вираженого пекучого болю на місці майбутніх висипань. На місці висипань спочатку виникає гіперемія шкіри, на якій згодом з’являються пухирці, заповнені спочатку прозорим, а далі мутним вмістом. Засихаючи, пухирці перетворюються на шкірки. Іноді висипань немає — хвороба характеризується інтоксикацією та невралгічним болем. За вушної та очної форм висипання локалізуються у напрямку відгалужень трійчастого нерва (на слизових оболонках ока, носа, шкірі обличчя). Різко виражена невралгія трійчастого нерва, яка може тривати кілька тижнів. За очної форми спостерігаються специфічний вірусний кератит і глаукома. За гангренозної форми оперізувального лишаю відзначається глибоке ураження шкіри з формуванням рубців. Менінгоенцефалітична форма буває рідко. З’являються симптоми менінгоенцефаліту (атаксія, галюцинації). Захворювання вирізняється тяжким перебігом. Летальний результат за цієї форми – більш як 60%.
ШВИДКА ДОПОМОГА ЗА ОПЕРІЗУВАЛЬНОГО ЛИШАЮ
У перші дні захворювання на оперізувальний лишай медики проводять заходи, спрямовані на боротьбу з інтоксикацією, зняття болю та запобігання інфекції. Для цього внутрішньом’язово вводять 5—10 мл Імуноглобуліну. У разі виникнення вторинних бактеріальних ускладнень призначають антибіотики, а для боротьби з інтоксикацією вводять 5% розчин глюкози й розчин натрію хлориду. Призначають вітаміни. Гарний ефект спостерігається від лейкоцитарного Інтерферону, розчин якого наносять за допомогою скляної палички на вогнище ураження 5—6 разів на день. Після стихання гострих явищ призначають ультрафіолетове опромінення й автогемотерапію, для зняття болісних відчуттів використовують ненаркотичні аналгетики. Додатково проводять електрофорез новокаїном. Залежно від тяжкості захворювання біль може залишатися навіть після того, як загояться пухирці. Полегшує його тривалий прийом Аміназину в поєднанні з Амітриптиліном. Для зміцнення імунної системи й запобігання поширенню вірусу оперізувального лишаю раджу 5—6 разів на день приймати вітамін С, комплекс вітамінів групи В, полівітаміни, що містять цинк, а також препарат «Лізин». Основним лікуванням є блокада нервів. Біль минає в 75% пацієнтів, якщо її роблять не пізніш як за 2 місяці з моменту появи висипання. У разі, якщо захворювання набуло сталого характеру, допоможуть такі способи лікування: а) до уражених місць прикласти мішечок з терпимо гарячою морською сіллю. Після цього 30 хвилин приймати теплу (37°С) ванну з відваром шавлії та ромашки (1:1). Після ванни до хворих місць прикласти мішечки, наповнені гарячою припаркою з картоплі, политої горілкою; б) протирають хворі місця тампоном, змоченим у столовому оцті, потім змащують їх сумішшю білка курячого яйця з білою глиною та свіжим несолоним свинячим жиром, узятими в рівних частинах. В обох випадках перед сном роблять теплу клізму з 1 л настою ромашки. Для його приготування 4 ст. л. квіток рослини треба заварити 1 л окропу, настояти 0,5 години й процідити. Через годину після їди приймають по третині склянки відвару із квіток глоду, кореня валеріани та м’яти перцевої. Беруть по 1 ст. л. кожної рослини й варять в 0,5 л води 7—8 хвилин.
ПУХИРЦІ КРЕМОМ НЕ ЗМАЩУЙТЕ
Нічого не робіть, якщо лишай на стадії пухирців. Приступайте до лікування лише тоді, коли вони перетворяться на шкірочку. Не подразнюйте шкіру різними косметичними кремами й мазями. Замовте в аптеці каламінову рідку мазь. Якщо фенол занадто міцний або ментол занадто холодить, розведіть мазь такою ж кількістю води. Користуйтеся нею так часто, як вам захочеться, доти, доки пухирці не підсохнуть і не відпадуть шкірочки. Після цього перестаньте користуватися маззю й лікуйтеся лосьйоном, який містить фенол і ментол, наприклад «Ньютридермом». Спробуйте хлороформоаспіринову пасту. Розітріть 2 таблетки Аспірину на порошок, додайте 2 ст. л. хлороформу й перемішайте. На чистий ватний тампон нанесіть пасту й просякніть ним уражене лишаєм місце. Можна робити так кілька разів на день. До рясних висипань прикладайте рушник, змочений у холодній воді. Що компрес холодніший, то ліпше. Уникайте всього, що може спричинити нагрівання шкіри, вкритої пухирцями. Приймайте ванни з крохмалем. Для цього киньте повну жменю крохмалю у ванну з водою й полежте в ній якийсь час. Робити процедуру за 20 хвилин до сну. Після ванни прийняти знеболювальний засіб.
ПРОПОЛІСНА НАСТОЯНКА Й ТРАВИ ДОПОМОЖУТЬ У ЛІКУВАННІ
Доки не зникнуть пухирці, зазвичай це близько 2 місяців, приймайте рослинний аптечний препарат «Зострікс». Він блокує утворення хімічних речовин, потрібних для передання больових імпульсів по нервових клітинах, його призначають для шкіри, яка загоїлася, з підвищеною больовою чутливістю, а не для відкритої, інфекції, яка сочиться. На цьому етапі захворювання рекомендую 1—2 рази на день змащувати лишай 4% настоянкою прополісу. Після цього присипати порошком лікоподію або бадану. Можна змащувати відваром м’яти перцевої (1 ст. л. трави на 1 склянку окропу), а потім маззю, виготовленою зі 100 г меду та 1 ст. л. часникового попелу. Крім змащування уражених лишаєм ділянок приймати настій вівсяних крупів (1 ст. л. зерен залити склянкою холодної води, настояти добу й процідити. Пити по склянці тричі на день перед їдою), відвар кори в’яза травневого (заварювати як чай і пити по 1 склянці тричі на день), суміш яблучного оцту із соком лопуха (змішати 1:1. Уживати по 1 ст. л. 4—5 разів на добу). Протирати лишай двічі на день настоєм безсмертнику (2 ст. л. трави заварити склянкою окропу й настояти, укутавши, 1 годину), відваром гречаних крупів (1 ст. л. гречки зварити у двох склянках води до готовності) або часником. Після часникового протирання втирати в це ж місце протягом 20—30 хвилин суміш березового вугілля із соком кореня лопуха (1 частина вугілля — на 3 частини соку). Навіть після того, як пухирці загояться, може залишатися відчуття деякого дискомфорту. У цьому разі охолоджуйте місце ураження льодом. Покладіть лід у пластиковий пакет і натискаючи погладьте ним хворе місце. Ще після зникнення пухирців треба змащувати 1—2 рази на день місце, уражене оперізувальним лишаєм, сумішшю соків лимона й плодів калини (1:1). Така процедура полегшує перебіг хвороби та сприяє найшвидшому загоєнню. Можна змащувати сумішшю соків каланхое та щойно зрізаної кори осики (1:1). За годину помастити уражені місця відваром або соком трави м’яти перцевої. Допомагають у лікуванні аплікації на ніч із листків алое. Щойно зрізаний листок промити водою, зняти тонку шкірочку з одного боку й прикласти м’якоттю до ураженої ділянки. Закріпити бинтом або пластиром. Протирати лишай двічі на день такими лікувальними сумішами: а) сік з кореня лопуха — 1 ч. л., сік оплодня горіха волоського — 1 ч. л., оцет яблучний — 1 ч. л. Усе ретельно перемішати й цією сумішшю натерти уражені лишаєм ділянки; б) 25% аптечна настоянка плодів портулаку городнього — 1 ч. л., кашка часнику — 1 ч. л., сік оплодня горіха волоського — 2 ч. л., оцет яблучний — 2 ч. л. Усе ретельно перемішати й натирати сумішшю уражену лишаєм шкіру; в) 1—2 рази на день енергійно втирати в уражене місце добре просіяне через капронову тканину житнє борошно. Якщо біль за оперізувального лишаю неможливо витерпіти, йдіть до лікаря. На ранній стадії оперізувальний лишай лікують Ацикловіром. Він сповільнює відтворення вірусу вітряної віспи й скорочує термін захворювання. Метод — блокада нерва у відповідному місці. Хворим на оперізувальний лишай треба уникати нервового збудження, якнайменше бувати на сонці та не приймати гормональних ліків.
КУПАННЯ — ОДИН ІЗ НАЙПОМІЧНІШИХ ЗАСОБІВ ЛІКУВАННЯ
Найліпше для цієї мети використовувати сірчисту або солону воду. У разі загострень хвороби гарну лікувальну дію чинить очищення крові. Для цього використовують відвари гірких трав, таких як барбарис і тирлич. Чайну ложку суміші зазначених трав залити склянкою окропу, настояти в теплому місці 6 годин, процідити й приймати по третині склянки настою тричі на день до їди. При цьому потрібно також приймати сечогінні й проносні засоби. Лікуванню сприяє внутрішнє та зовнішнє застосування ефірних олій герані й сандалу. Чистою олією змащують уражені місця 5—6 разів на день. Додають її у ванну. Температура води в ній має бути не нижче як 36°С. Зазвичай на одну ванну потрібно не більш як 6 крапель ефірної олії. Тривалість ванни — не менше, ніж 15 хвилин. На ранніх стадіях оперізувального лишаю із зовнішніми проявами хвороби допомагають упоратися УВЧ-терапія й короткочасний вплив на зону ураження інфрачервоним лазером низької потужності.
ВІТАМІНИ ЗАПОБІГАЮТЬ ІНФЕКЦІЇ
Дуже важливе значення для людей з оперізувальним лишаєм має харчування. Отже, треба ввести в раціон продукти, багаті на цинк і лізин (яйця, молоко, йогурт, сир, картопля, червоне м’ясо, курка, свинина, риба, ікра чорна, соя, нерафінована соняшникова олія). Приймати слід препарат «Лізин». Доза має бути від 1 до 2 г за прийом з додаванням вітамінів А, С, Е та групи В. Вітамін А запобігає поширенню інфекції, вітамін С разом із Лізином перешкоджає розмноженню вірусу, вітаміни групи В сприяють профілактиці загострень герпетичної інфекції, а вітамін Е заважає її поширенню. Потрібно вилучити білкову їжу з цукром, різко обмежити вживання шоколаду, вівса, пшеничного борошна, арахісу, волоських горіхів, фініків, кокоса, родзинок, винограду й цитрусових. Відмовитися від смаженої, гострої їжі, а також спиртних напоїв. Обмежити споживання солі й цукру. Улітку рекомендую їсти сирі овочі, салати й пити овочеві соки. Зі спецій корисні коріандр, петрушка. У разі загострення допомагає монодієта, наприклад рисова. Однією з причин загострення хвороби є емоційний стрес. Дуже добре його заспокоює та зменшує медитація.
ЗАГАРТУВАННЯ ПІДВИЩИТЬ ІМУНІТЕТ
Найважливіше в боротьбі з оперізувальним лишаєм — зміцнення імунітету. Добре сприяє цьому загартовування. Починайте його поступово, але обов’язково збільшуйте інтенсивність і тривалість холодових процедур. Наприклад, почніть з 1 хвилини перебування під прохолодним душем і поступово доведіть час процедури до 5—10 хвилин. Щодня протягом 10 хвилин масажуйте стопи. Цим ви активізуєте імунітет і допоможете організмові впоратися з інфекцією. Важливо також насичувати організм усіма потрібними речовинами (вітамінами, макро- й мікроелементами, ненасиченими жирними кислотами, адаптогенами на зразок женьшеню). Особливу увагу варто звернути на препарати, які підвищують імунітет. Дуже інтенсивно здатна пригнічувати запалення й стимулювати імунну систему ехінацея. І не забувайте: «Хвороба — це ціна, яку організм платить за здоров’я». Якщо занедужуєте, не хапайтеся відразу за таблетки. Дайте можливість організмові самостійно побороти хворобу. А для цього підтримуйте його природними засобами.
В'ячеслав Варнавський, фітотерапевт.
