Латиною нетримання сечі звучить дуже милозвучно й навіть красиво - енурезис ноктюрна. Проблема ця дуже давня. Згадки про нетримання сечі зустрічаються і в єгипетських цілителів, і в джерелах аюрведи. Багаторазово й докладно писали про нього й Асклепій і Гіппократ. Багато часу пройшло з тих пір, але, як кажуть, «віз і нині там». Нічне нетримання сечі може спостерігатися в людини будь-якого віку, починаючи з дитячого й закінчуючи глибокою старістю. Механізм такого страждання завжди один і той же - слабкість сечового міхура, чи атонія, особливо в передній його стінці. У чому ж річ? Чому ця проблема переслідує багатьох людей?
Звідки «ростуть ноги» нетримання сечі
По-перше, річ у тім, що нервові закінчення, які забезпечують рефлекторне стиснення й розтиснення сечового міхура, сконцентровані в різних ділянках людського тіла. Розтиснення, наприклад, забезпечується в ділянці крижів, а стиснення, чи можливість утримання сечі, - внутрішньою поверхнею стегон, а не сідничних м’язів. Тож «ходіння на попі» саме в цій справі ніяк не допоможе.
По-друге, більшість жінок, які страждають від нетримання сечі, перебувають у періоді менопаузи. Саме поняття менопаузи вже передбачає практичне згасання жіночої гормональної функції. А різке зменшення активних жіночих гормонів призводить до ослаблення м’язової активності матки, і як наслідок - послаблення передньої стінки сечового міхура. Але хочу вас порадувати тим, що вихід із цієї складної ситуації є.
Як допомогти собі без таблеток
Як же допомогти собі в цьому разі, не вдаючись до фармакологічних засобів, таким чином максимально убезпечивши своє здоров’я і «на зараз», і на майбутнє?
Якщо нічне нетримання сечі супроводжується болем унизу живота і в ділянці піхви, слід перед сном ставити на зону пупка сухі гарячі грілки до припинення болю. Під час цих маніпуляцій зона товстого кишечнику має бути вільною, а пряма кишка - чистою.
Після припинення болю протягом 10-15 днів слід носити на животі прикріплені лейкопластиром старі радянські п’ятаки, 3 штуки. Один - на 5 сантиметрів нижче пупкового кільця, чітко по серединній лінії живота. Два інших - паралельно першому ліворуч і праворуч по 5 сантиметрів від нього. Намагайтеся не знімати їх до появи зеленого забарвлення шкіри. У разі вкрай рідкісних випадків алергійних висипань ці місця слід протирати слабким розчином яблучного оцту чи марганцівки.
Якщо перелічені вище симптоми відсутні, потрібно на ніч прогрівати точку в середині шийної складки, яка розташовується на межі між черепною коробкою та другим шийним хребцем. Розташування цієї точки легко визначити під час незначного закидання голови назад. Це найвища складка на шиї. Прогрівати цю точку потрібно сухою, гарячою сіллю, яку слід покласти в носовичок і загорнути його у вигляді кисета.
Свинячий жир поверне силу ниркам
Згідно з канонами східної медицини, «неможливість утримати сечу ні вдень, ні вночі пов’язана зі зниженням сил нирок. У цьому разі рекомендується розтирати хребет у ділянці крижів жиром видри, а також ставити на це місце сухі банки до появи під ними багряних слідів».
Ставити банки має спеціаліст. А ось розтирання хребта в ділянці крижів спеціальним складом цілком доступне кожному. Жир видри можна замінити жиром борсука, ведмедя чи собаки, розведеним на третину собачою жовчю. Також для цих цілей можна скористатися внутрішнім свинячим жиром (смальцем). Але перед втиранням у тіло його потрібно змішати з кухонною сіллю у співвідношенні 1:6.
До всього сказаного вище настійно рекомендуємо застосування таких спецій, як куркума довга й барбарис, та спиртовий настій кардамону.
Також звертаю вашу увагу на потребу помірних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення прямих м’язів живота й довгих м’язів спини.
Вправи для сечового міхура
Вправи зі зміцнення прямих м’язів живота є класичними вправами для формування черевного преса.
1. Лягти на спину, зафіксувавши жорстко ступні ніг під якимось важким предметом. Наприклад, ніжками шафи чи дивана. Тулуб піднімається від підлоги на 10-15 градусів. У разі непідготовлених м’язів живота руки, як правило, схрещують на грудях. У разі якщо м’язи вже досить натреновані, долоні рекомендують схрещувати на потилиці. Із положення «лежачи» тулуб треба піднімати 10-15 разів на один підхід. Таких підходів за одне тренування слід робити 3-4.
Тим, у кого великий живіт, а також хворим на гіпертонічну хворобу ноги жорстко фіксувати не рекомендуємо. Для початку ляжте на підлогу, зігніть ноги в колінних суглобах і вже з цього положення піднімайте свій тулуб від підлоги, дотримуючись описаних вище рекомендацій.
2. Зміцнення довгих м’язів спини, чи так званих баликових м’язів, проводиться під час фіксування стоп того, хто тренується, руками партнера. Той, хто тренується, лежить на животі. Його руки мають розміщуватися на потилиці. Починайте тренування цих м’язів із підняття голови від підлоги протягом 2-3 тижнів, потім шийного відділу хребта - протягом тижня. А вже після цього «відривайте» від підлоги і голову, й шию, й груди.
Звертаю вашу увагу, що ці вправи слід виконувати на голодний шлунок і обов’язково спорожнений товстий кишечник.
Віктор КАРТАВЕНКО,
лікар-рефлексолог вищої категорії,
доктор медичних наук, професор,
академік, автор багатьох винаходів, книг і публікацій.
http://www.doktor—kartavenko.ru/
