або Рослина, яка очищає не лише воду, а й судини
Аїр тростиновий, чи лепеха звичайна, татарське зілля, – це відома лікарська рослина, яка росте на берегах річок, озер, у низинах і на болотах.
Корисні властивості аїру були відомі ще стародавнім цілителям. Наприклад, Пліній Старший (відомий римський медик і вчений), а також Діоскорид (римський лікар грецького походження) описували цю рослину у своїх наукових працях, рекомендували як тонізувальний та сечогінний засіб, лікували нею захворювання дихальних шляхів, селезінки, печінки та інших внутрішніх органів. Авіценна теж використовував аїр, зокрема, для лікування шлунка, печінки, нирок і сечових шляхів, а також у разі захворювань очей.
Середньовічні лікарі визнавали аїр як дезінфікувальний засіб: його порошком присипали гнійні рани й виразки, рекомендували жувати під час епідемій грипу, холери, тифу та інших небезпечних хвороб.
Аюрведична медицина рекомендує
Аюрведична медицина, яка сьогодні стала популярною в багатьох країнах світу, рекомендує вживати аїр за погіршення пам’яті, епілепсії, головного болю, неврозів, синуситів, артритів: він поліпшує циркуляцію крові в судинах й очищає їх від токсинів.
З лікувальною метою застосовують в основному кореневище аїру - зовні червонувате, біле всередині, завтовшки як палець, покрите волокнами, зі специфічним приємним запахом. Воно містить ефірні олії, органічні кислоти, фітонциди, дубильні речовини, алкалоїди, вітаміни, таніни, крохмаль, альдегіди, смоли, мінерали та багато інших корисних речовин.
У народній медицині кореневище аїру застосовують у разі зубного болю, судом, кашлю, печії, малярії, водянки, рахіту, подагри, поганого апетиту, спазмів, інфекційних запалень. Відвар кореневищ аїру помічний за проносів, кишкових кольок, захворювань шлунка, метеоризму, отруєнь, печії, виразкової хвороби. Його застосовують для регулювання кислотності, а також як відхаркувальний, жарознижувальний засіб за бронхіту, бронхіальної астми, пневмонії, туберкульозу легенів. Аїр здатен поліпшувати функцію печінки й збільшувати жовчовиділення.
Невеличкі часточки кореневищ жують чи приймають у вигляді відвару чи порошку (на кінчику ножа) як тонізувальний засіб у разі пригнічення центральної нервової системи, для підвищення статевої функції, за судом, істерії, неврастенії. Розтертим на порошок коренем аїру присипають гнійні виразки та рани.
Помічна ця рослина й у разі запалень жіночих статевих органів, нерегулярних менструацій. Крім того, кореневище аїру жують, аби знизити потяг до куріння та усунути неприємний запах із рота.
Заготовляють кореневища аїру з вересня до глибокої осені, а також ранньої весни - коли падає рівень води. Їх викопують лопатою, очищають від землі та дрібних корінців. Грубі кореневища розрізають поздовж. Зібрану сировину прив’ялюють на відкритому повітрі, а потім висушують у теплому приміщенні (в гарну погоду на горищі). Можна сушити й у тіні за температури не вище 20-30° С. Якщо для застосування потрібен очищений аїр, кореневища після прив’ялення очищають від шкірки, а потім досушують. Готове висушене кореневище не гнеться, а ламається. Зберігають сировину в сухому приміщенні в полотняній торбинці чи скляних банках - її слід берегти від зволоження, оскільки вона дуже гігроскопічна й легко пліснявіє.
Аїротерапія в практиці народної медицини
У разі хвороб печінки, холециститу, проносів, каменів у нирках застосовують спиртову настоянку кореневищ аїру: приймати по 10-30 крапель тричі на день.
Для приготування настоянки подрібнену суху сировину залити горілкою чи спиртом у співвідношенні 1:5 й настояти тиждень у темному місці.
У разі бронхіту 3 ст. л. подрібнених кореневищ аїру залити 0,5 л окропу, варити 30 хв на слабкому вогні, після охолодження перецідити. Пити по 0,5 склянки 3-4 рази на день, за 30 хв до їди.
За кашлю чи підвищеної температури тіла 15 г кореневищ настояти в 0,5 л окропу протягом 40 хв; приймати по 2 ст. л. тричі на день.
У разі печії рекомендується вживати тричі на день по 0,25 ч. л. порошку кореневищ аїру, запиваючи водою.
За хронічного тонзиліту 2 ст. л. кореневищ залити склянкою окропу, закрити кришкою, тримати на водяній бані 30 хв, перецідити. Використовувати для полоскання горла.
У разі імпотенції 50 г сировини залити 0,5 л горілки, настояти протягом 14 днів у темному місці. Приймати по 30-40 крапель тричі на день за 30 хв до їди.
Для поліпшення травлення 15 г коренів залити 3 склянками води, варити на слабкому вогні 15 хв, охолодити, перецідити. Пити по 0,5 склянки тричі на день.
У літній час можна використовувати свіжий сік усієї рослини для зміцнення зубів, позбавлення неприємного запаху з рота, за хвороб ротової порожнини. Вичавлений сік зі свіжої рослини розвести (1:1) окропом, довести до кипіння, охолодити, перецідити, зберігати не більше 2 діб. Застосовувати для полоскання ротової порожнини.
За болю в шлунку помічна настоянка кореневищ аїру: 1 ст. л. дрібно нарізаної сухої сировини залити 1 склянкою 70% спирту, настоювати в темному місці 2 тижні. Перецідити й приймати по 15-20 крапель з молоком тричі на день після їди.
Для зміцнення кровоносних судин застосовують ванни з відваром кореневищ: 300 г сировини залити 5 л води, кип’ятити 5 хв, настояти протягом 1 години, перецідити. Засіб вилити у ванну з водою температури 36-38 С, приймати ванну протягом 15-20 хв.
У разі гіпертонії, виразки шлунка, холециститу 1 ч. л. кореневищ аїру залити 1 склянкою води, кип’ятити 1 хв, настояти 1 годину, перецідити; приймати по 1 ст. л. тричі на день.
У разі хронічного гастриту зі зниженою кислотністю шлункового соку 1 ст. л. кореневищ аїру залити 2 склянками окропу, настояти 10-12 годин, перецідити; приймати по 0,5 склянки тричі на день за 20-40 хв до їди для збудження апетиту.
За ревматизму та деяких захворювань суглобів неревматичного походження рекомендується вживати порошок кореневищ аїру: 5-6 г слід з’їсти протягом дня в проміжках між їдою.
У разі білей рекомендується спринцюватися відваром кореневищ аїру: 3 ст. л. сировини залити 1 л води, кип’ятити 10 хв, перецідити. Робити спринцювання вранці та ввечері.
У разі закладеного носа, поліпів і застуди корисно вдихати порошок лепехи. У невеликих дозах його можна використовувати для опритомлення при втраті свідомості: цей порошок очищає дихальні шляхи.
Свіжий сік кореневищ аїру застосовують за зниження зору, запалень і відшарування сітківки: його закапують в очі, розвівши водою (1:10), чи змащують повіки.
Якщо волосся погано росте, до того ж випадає, а також у разі лупи, слід протягом 2-х місяців мити голову настоєм кореневищ аїру чи 2-3 рази на тиждень втирати його в шкіру голови.
Для приготування настою 1 ст. л. подрібненого кореневища залити 1 склянкою холодної води, настоювати протягом 8 годин.
У разі гепатиту помічний відвар кореневищ аїру, трави звіробою й безсмертнику – узяти в рівних частинах: 1 ст. л. збору залити 1 склянкою води, кип’ятити 5 хв, охолодити й приймати 3-4 рази на день до їди, по 0,5 склянки.
За кишкових і шлункових кольок, коліту й гастриту 1 ч. л кореневищ аїру заварити 1 склянкою окропу, настоювати близько 20 хв, перецідити й пити по 0,5 склянки 4 рази на день за 30 хв до їди.
У разі проносів аїр заварюють так само, але беруть порошок (2 ч. л.) і настоюють довше - 2 години. Потім настій слід перецідити й приймати по 0,25 склянки тричі на день за 30 хв до їди.
За серйозних проблем із кишечником - наприклад, у разі інфекційних чи інших захворювань, 1-2 дні поспіль уживають відвар аїру та рису. Треба взяти 10 г подрібненого кореневища й 1-2 ст. л. промитого рису, залити все водою (2 склянки), кип’ятити протягом 20 хв, перецідити й пити теплим замість їжі - 3-4 рази на день по 0,5 склянки.
У разі панкреатиту тривалий час приймають порошок із такого збору: кореневища аїру й кульбаби - по 50 г, листя м’яти перцевої, трава чебрецю, коріння кропиви, шишки хмелю - по 25 г (усе беруть в сухому вигляді й подрібнюють на млинку для кави до порошкоподібного стану - для цього треба перемолоти збір 2-3 рази). Потім 5 ст. л. цієї суміші змішати з медом, варенням чи повидлом (200 г). Засіб зберігати в холодильнику. Приймати по 1-2 ч. л. 1-2 рази на день.
За міоми змішати 2 ст. л. свіжого подрібненого кореневища аїру (чи 1 ст. л. сухого) з соком алое (50 мл) та медом (50 мл). Настоювати протягом 3-х днів. Приймати по 1 ст. л. до їди, 3-4 рази на день.
У разі геморою приймають сидячи ванни з відваром аїру: 30 г сировини залити 1 л води, кип’ятити 5 хв, перецідити.
У разі запалення ясен 1 ч. л. подрібненого кореневища аїру залити 1,5 склянки окропу, настоювати 2 години, перецідити. Полоскати ротову порожнину теплим настоєм.
Для зміцнення зубів і ясен у зубну пасту додають порошок кореневища аїру - близько 0,5 г на один раз.
У разі депресії 100 г кореневищ залити 1 л червоного десертного вина, настояти 15 днів. Пити по 1/3 склянки до їди.
За хронічного тонзиліту 2 ст. л. кореневищ аїру залити 1 склянкою окропу, накрити кришкою й поставити на киплячу водяну баню на 20-30 хв, потім перецідити. Полоскати горло якнайчастіше.
Дискінезія жовчних шляхів: 1 ст. л. подрібнених кореневищ аїру залити 1 склянкою окропу, накрити кришкою й настояти 20 хв; приймати по 2 ст. л. 3-4 рази на день за 30 хв до їди.
Для поліпшення зору кореневище аїру настоюють на виноградному вині: 1 ч. л. сировини залити 300 мл вина, настояти 2-3 тижні. Приймати по 10-30 крапель на ложку води.
Увага! Аїр не рекомендують застосовувати за кровотеч різного походження, у тому числі носових і гемороїдальних. Не можна приймати засоби з аїру за підвищеної секреції шлунка, загострення виразки шлунка, гострого запалення нирок, зниженого тиску. Протипоказання стосується також вагітних. Не слід вживати аїр у великих дозах - це може зумовити блювоту.
Напої з лепехою
Компот з яблук та аїру: 2 ст. л. сухих кореневищ аїру чи 1 склянка свіжих кореневищ; 300 г свіжих яблук, 6 ст. л. цукру.: Яблука зварити до готовності в 1 л води, додати аїр, довести до кипіння, дати постояти 5-10 хвилин. Після цього присмачити цукром і знову довести до кипіння. Можна покласти кореневище в марлеву торбинку, яку перед подачею компоту на стіл вийняти з каструлі.
Квас з аїром
Хлібний квас - 3 л, настій кореневищ аїру - 1 склянка.
У приготовлений звичайним способом хлібний квас опустити в марлевій торбинці сухе кореневище аїру (50 г) на 3-5 годин.
Такий квас має високі смакові якості, володіє дієтичними властивостями, активізує функцію органів травлення, поліпшує зір та слух, зміцнює ясна, діє заспокійливо в разі нервового перезбудження, знижує кров’яний тиск.
Для приготування хлібного квасу знадобиться 1 буханець житнього хліба, 3 л води, 1 склянка цукру, 20 г дріжджів; 2 ст. л. родзинок.
Житній хліб нарізати кубиками, підсушити в духовці. Скласти в каструлю, залити окропом. Коли охолоне, перецідити через марлю. Додати цукор, дріжджі, перемішати й залишити на 10 годин бродити.
Розлити квас у пляшки, покласти родзинки, щільно закоркувати, поставити в холодильник. Через 2 доби напій готовий.
Підготувала Алла ГРІШИЛО.
