ГЕНЕТИЧНІ Й НАБУТІ ХВОРОБИ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Генетичні й набуті хвороби молочних залоз

Молочні залози  жінки індивідуальні, як відбитки пальців, не лише за формою, а й за процесами, що в них відбуваються. Вони є окрасою, символом жіночності та материнства. Залежно від віку, в час дозрівання та менопаузи, змінюється не тільки їх зовнішній вигляд, а й структура, відбуваються специфічні зміни, які залежать передусім від  гормональної системи. Від балансу жіночих гормонів залежить їхній розмір, щільність, відсутність або наявність ущільнень. На жаль, окрім краси та природної функції вигодовування малюка, молочні залози часто завдають чимало неприємностей, хворобливими відчуттями сигналізуючи про захворювання. Які хвороби  можуть набути або ж успадковувати груди та як про них дбати на кожному етапі життя, аби уникнути багатьох  ризиків, одним із найпоширеніших яких  є рак молочної залози, – розповідь лікаря-мамолога Київського обласного онкологічного диспансеру Сергія ГРИБАЧА.

-У кожному віці змінюється не лише жінка, а й її молочна залоза. Як генетично закладається здоров’я цього органа ще від народження, які зміни та захворювання можуть виникати тут протягом життя?

-Зміни, закладені в молочній залозі жінки, можна поділити на кілька вікових етапів. Перший –внутрішньоутробний. Саме тоді, залежно від генетики, закладається їхня форма та низка захворювань, зокрема успадкована схильність до розвитку онкології, асиметрія молочних залоз та інші вроджені вади.
На цьому етапі медицина не може внутрішньоутробно коригувати й усувати вади. Але на наступних етапах розвитку дівчинки, а потім і жінки багатьох неприємних захворювань можна уникнути.
     Так, перший статевий криз у дівчинки виникає на 3-7 день після народження. У цей час може бути почервоніння та набухання молочних залоз, висока температура. Такі симптоми спричиняє потрапляння в організм немовляти жіночих статевих гормонів матері.
        Наступний етап – статеве дозрівання. У 12-15 років у дівчинки виникають вторинні статеві ознаки: збільшується об’єм, формується структура молочної залози. Тобто якщо до цього віку тканина молочної  залози була однорідною, то тепер утворюються протоки й часточки. Це важливий період, під час якого закладаються основи здоров’я грудей.
Саме тому в підлітковому віці конче потрібно обмежити потрапляння в організм майбутньої жінки естрогену з їдою та напоями. Тобто не слід їсти чіпсів, шоколаду, ковбас та інших м’ясних напівфабрикатів, не пити кави, какао, пива, алкоголю.  Надмір статевих гормонів може змінювати структуру та формування молочної залози, викривляти гормональне тло, провокуючи захворювання.
           У подальшому, коли жінка вагітніє, молочна залоза готується до своєї головної функції – вигодовування дитини. Відбуваються гіпертрофія часточок та проток, значне збільшення маси, об’єму молочної залози, можлива поява больових відчуттів. Якщо під час діагностики та УЗД-обстеження мамолог  не виявляє патології, медикаменти не призначають.  Лікар корегує лише харчування, з якого вилучають продукти зі збільшеним вмістом естрогенів.
          Після пологів у перші 2-3 дні молочна залоза виробляє молозиво, а потім справжнє молоко, з яким передає дитині материнські імуноглобуліни та поживні речовини. Це не менш важливий період для подальшого підтримання здоров’я грудей. Бо хоча в західних країнах рекомендують якнайдовше вигодовування, на мій погляд, годувати дитину понад рік недоцільно. Адже це виснажує молочну залозу.
Щоб припинити лактацію, жінці не потрібно вдаватися до застарілих методів - перев’язування молочної залози. Є сучасні препарати, що зменшують вироблення гормону пролактину, який відповідає за секрецію молока.
         Потім настає період так званого гормонального спокою. Якщо немає проблем  гінекології, які позначаються на виробництві гормонів, молочні залози кожен менструальний цикл планово дещо змінюються, ніби готуючись до можливої вагітності та подальшої лактації. Та ці зміни не виражені, помірні.
          У віці близько 50-ти років настає менопауза. Тобто якщо до того 90% гормонів вироблялися в яєчниках і лише 10% позагонадно (продукували їх  шкіра, печінка, молочна залоза, жирова тканина, м’язи), то під час менопаузи ця пропорція дзеркально протилежна.
Цей час є досить небезпечним, адже зростає ймовірність захворювання на рак молочної залози. Річ у тім, що процес вироблення гормонів яєчниками контролює головний мозок, коли ж їх починають продукувати різні органи, гормональний процес стає анархічним. Особливо в жінок із надмірною масою тіла. Адже кожен зайвий кілограм – це додатковий ресурс для виробництва надлишкових естрогенів, естрадіолу,  які провокують мутації та малігнізацію (патологічні зміни) клітин в тканині молочної залози.
Саме тому жінкам у віці за сорок слід обов’язково 1-2 рази на рік відвідувати мамолога та раз на рік проходити мамографію або УЗД молочної залози.

-Згідно зі статистикою та Вашими спостереженнями, наскільки менші шанси захворіти на рак грудей у жінки, яка народжувала, а отже її молочна залоза була в періоді лактації,  порівняно з тією, що не має дітей?

-        Є така догма, яку зараз переглядають на основі нових досліджень: вважається, що період годування груддю – це час, коли навколишнє   середовище практично не впливає на молочні залози. Відповідно, що більше жінка народжує, то більший цей період і то менший ризик виникнення злоякісних новоутворень у молочній залозі. Але ці дослідження було проведено ще минулого століття.
Новітня практика свідчить: є пацієнтки з раком грудей, що мають 7 дітей, і є приклади, коли жінка не народжувала й не хворіє.  Отож прямого стовідсоткового підтвердження, що численні пологи зменшують захворюваність на рак, немає.

-Як Ви зазначили, вже в лоні матері закладаються певні захворювання, зокрема,  успадкований рак грудей. Як виявити його та наскільки це поширене явище? 

-Достатньо поширене. Так, голлівудська акторка Анжеліна Джолі, зокрема, відома й тим, що успадкувала по жіночій лінії високий ступінь ризику захворювання на рак грудей, від цієї хвороби померла і її мати. Тож акторка, аби уникнути загрози, видалила обидві молочні залози, поставивши імпланти.
Річ у тім, що сучасні наукові дослідження встановили тісний зв'язок між  мутацією генів BRCA1, BRCA2 з підвищеним ризиком захворіти на рак молочної залози та яєчників. У жінок із позитивним аналізом на цей вид мутації ризик виникнення спадкового раку молочної залози зростає на 30%.
        Та якщо жінка зробила цей аналіз і він негативний, на жаль, це не стовідсоткова гарантія, що вона не захворіє. Вона не захворіє на спадковий рак молочної залози, але від набутого раку молочної залози ніхто не застрахований.

-Якщо в родині були випадки захворювання на рак  молочної залози в прабабусі, бабусі чи мами, як максимально вберегти доньку чи онучку від подібної загрози?

- Якщо є схильність спадкова, раджу всім жінкам у роду зробити аналіз на можливу мутацію генів BRCA1, BRCA2. Ці дослідження проводять у багатьох лабораторіях і вони доступні за ціною. Адже в цьому разі ризик захворювання підвищений. Однак якщо хтось у роду хворів на рак молочної залози, це не означає, що автоматично й ви успадкували цю хворобу. Кожна людина отримує від батьків індивідуальний набір генів, і цілком можливо, що у вас такої мутації не буде.                  
             Та все ж, навіть якщо її виявили, не слід впадати у відчай. Цей результат лише показує, що є вроджена схильність і треба проходити постійні перевірки з метою ранньої діагностики. Це дуже важливо. Адже спадкові форми раку молочної залози мають агресивний перебіг, і що  раніше виявляють захворювання, то  кращі результати лікування. Нині ми можемо проводити лише вторинну профілактику, що полягає у своєчасній діагностиці захворювання. 
А ось первинну профілактику, спрямовану на запобігання хворобі за рахунок відповідних медикаментів, поки не винайдено. Хоча є  надія, що найближчим часом буде розроблено ліки, які полагодять і цю «генетичну поломку».
Адже в Америці вже винайдено й дано дозвіл на використання першого генномодифікувального препарату, який міняє генетичний набір людини й усуває спадкову короткозорість чи  сліпоту. Тож, можливо, невдовзі з’являться й препарати  від успадкованого раку.

-Згідно зі світовою статистикою, захворюваність на  всі види раку зростає. Які тенденції із захворюванням на рак молочної залози?

-Захворюваність на рак молочної залози, як на ранньому періоді, так званий рак молодих, так і в старшому зростає також. У віці до сорока це передусім пов’язано з перенавантаженням навколишнього середовища відносно новими, не знайомими для організму шкідливими чинниками. Це радіоактивне, електромагнітне, шумове забруднення, прискорення ритму життя, через що людина перебуває  в постійному емоційному стресі. А саме стрес негативно впливає на гормональну систему, спричиняючи перевиробництво гормонів, що й призводить до появи захворювання.
          У похилому  віці зростання захворюваності, особливо в Європі, пов’язане зі збільшенням середньої тривалості життя. Організм людини працює за аналогією з машиною: що вона старіша, то частіше ламається, в організмі виникають генетичні помилки. 

- У віці 40+, коли гормональні процеси в тілі жінки починають розвиватися безконтрольно, ризик захворіти на набутий рак молочної залози найвищий.  Як може жінка за допомогою сучасних медичних підходів мінімізувати ці ризики?

-        Є кілька головних порад, завдяки яким можна значно мінімізувати ризик захворювання. Перше: жінка в період менопаузи має звернутися до свого мамолога та підібрати сучасні препарати, які нормалізують гормональний статус. За останні 5 років на фармацевтичному ринку з’явилися інноваційні препарати, так звані індол-3-карбіноли, які зменшують вироблення неконтрольованих естрогенів і переводять їх у менш агресивні форми. Це і є первинна профілактика набутого раку молочної залози.
          Друге: щороку проходити обстеження в мамолога й робити УЗД чи мамографію молочної залози, щоб діагностувати свій стан здоров’я та за потреби отримати своєчасне фахове лікування.
         Третє: коригування способу життя. Щодня має бути фізична активність, здорове харчування з обмеженням кількості естрогенів у продуктах. Жінка має стежити за своєю масою тіла й не допускати появи ожиріння, цукрового діабету. Для нормалізації виробництва гормонів і нормального самопочуття потрібен повноцінний відпочинок і здоровий сон не менше 7 годин. Окрім того, слід обмежити спілкування по мобільних пристроях, в соцмережах, роботу за комп’ютером, уникати хронічних стресів. 

-Як стрес впливає на гормональний статус та здоров’я грудей жінки? Усім відомий вислів, що всі хвороби від нервів, а як це пояснює медицина?

-         Є поняття «гострий і хронічний стрес». За останнього, коли людина перебуває в постійному напруженні та невдоволенні, це призводить до виснаження надниркових залоз та всього організму як фізично, так і емоційно, що впливає й на гормональне тло. У результаті стресу в головному мозку утворюється вогнище постійного електричного збудження, яке впливає на всі системи, функції, процеси в організмі, пригнічується функція яєчників, тощо.
У разі постійного стресу може виникнути навіть так звана аменорея – затримка або й повне припинення менструального циклу. Такий потужний гормональний збій може спричинити й зміни в молочній залозі, появу ущільнень і новоутворень.
         А ось гострий стрес, навпаки, позитивно  впливає на гормональну систему. Один із таких варіантів – загартування. Під час обливання холодною водою в організмі відбувається викид гормонів стресу: адреналіну, норадреналіну, які підсилюють загальний опір організму, імунну систему, дають відчуття щастя.
Окрім того, до розряду приємного стресу можна віднести й коли жінка тішить  себе, тобто робить те, чого бажає: ходить на прогулянки, спостерігає за природою, спілкується з друзями, дітьми, тваринами, ходить на шопінг, у сауну. У будь-якому віці жінці треба любити, оберігати себе – це дасть здоров’я всій гормональній системі.
 

Щодня має бути фізична активність, здорове харчування з обмеженням кількості естрогенів у продуктах. Тобто не слід їсти чіпсів, шоколаду, ковбас та інших м’ясних напівфабрикатів, не пити кави, какао, пива, алкоголю. Жінка має стежити за своєю масою тіла й не допускати появи ожиріння, цукрового діабету. Для нормалізації виробництва гормонів і нормального самопочуття потрібен повноцінний відпочинок і здоровий сон не менше 7 годин. Окрім того, слід обмежити спілкування по мобільних пристроях, в соцмережах, роботу за комп’ютером, уникати хронічних стресів.