Йшов по дорозі парубок. Дивиться — копійка лежить. «Що ж, — подумав він, — і копійка — гроші!» Взяв її, поклав у капшук і пішов далі. Та й думає собі: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу гривень? Купив би подарунки батьку й матері!» Тільки подумав і відчуває — капшук поважчав. Заглянув у нього, а там — тисяча гривень. «Чудасія! — Здивувався хлопець. — Була копійка, а тепер в капшуку тисяча гривень! — І далі думає: — А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч гривень? Купив би корову і поїв би молоком батька й матір!» І швидко подивився в капшук, а там — десять тисяч гривень! «Дивина! — Зрадів парубок. — А що б я зробив, якби сто тисяч гривень знайшов? Купив би будинок, взяв би собі дружину і поселив би в новому будинку батька й матір!» І знову подивився в капшук — лежать сто тисяч гривень! Закрив щасливий хлопець свій капшук і раптом подумав: «Може, не забирати в новий будинок батька з матір’ю? Раптом вони моїй дружині не сподобаються? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітно, ліпше козу куплю. І подарунків багато не стану купувати, мені самому деяку одежину потрібно справити!» І відчуває — що капшук все легшає й легшає! Швиденько розкрив його, глядь: а там всього-на-всього одна копійка лежить.
