ЛУЧАНКА ЗІНАЇДА СЄРОВА ВМІЄ СТАВИТИ НА МІСЦЕ ОПУЩЕНИЙ ШЛУНОК

ЛУЧАНКА ЗІНАЇДА СЄРОВА ВМІЄ СТАВИТИ НА МІСЦЕ ОПУЩЕНИЙ ШЛУНОК

або Де безсила медицина, там втручається Господь

– Я хворіла на туберкульоз до дванадцяти років, – ділиться спогадами Зінаїда Сєрова. – На мене вже ніхто й уваги не звертав. Але так сталося, що вижила. Усе це завдяки тим чаям, які мені готувала мама. Вона вранці та ввечері заварювала напій із гілочок яблуні та вишні. Якщо чай готувала вранці, то додавала в нього ложку жиру, а коли ввечері, то не лише жир, а й ложку самогонки. Мені всі пророкували, що не виживу, але я змогла довести протилежне. Мабуть, тоді вперше зрозуміла, що медицина – безсила, а є інша сила. Річ у тім, що, де безсила медицина, там втручається Господь. Якби цього дітей учили з першого класу, то в нас не було б хвороб.

ЗМАЛЕЧКУ ВМІЛА ЗУПИНЯТИ КРОВ

До волинянки приїздять оздоровитися з усіх куточків України. Жінка вміє піднімати шлунок, вправляє вивихи, може самотужки поставити діагноз, знається на лікувальному масажі, а також на фітотерапії. За словами пані Сєрової, вона свої знання отримала не від родичів, це прийшло якось само по собі. – З самого малку вміла зупиняти кров, – розповідає пані Зінаїда. – Прикладала пальчик до рани, і кров не йшла. Уміла ставити на місце суглоби, приміром, якщо людина ногу підвернула. Відтягну, поверну куди треба – і все ставало на місце. Десь у 13 років навчилася «збивати» високу температуру. Нас, дітей, у сім’ї було всього шестеро, я найстарша, відтак була за няньку. У когось із молодшеньких температура, а мами поруч немає. Візьму, на себе покладу. Мені стає спекотно, а в сестри температура спадає. Між іншим, це може спробувати кожна людина. Велика маса тіла здатна з малої зняти температуру. Це доведено на практиці. Потім і внукам своїм так знімала. Дякувати Богу, вони в мене ніколи в лікарні не лежали.

МЕДИКИ СКАЗАЛИ, ЩО ШАНСУ НА ОДУЖАННЯ НЕМАЄ

Удруге Зінаїда Іванівна серйозно захворіла у двадцять вісім років. – Народила другу дитину, сина, – пригадує події того часу пані Сєрова. – Пологи були дуже важкими. У мене розірвалися лобкові кості. Протримали в лікарні два місяці. Половина тіла була абсолютно нерухомою. Із лікарні мене виписали ще лежачою. Одного разу я заснула, точніше, в мене було таке відчуття, що заснула. Згодом зрозуміла, що не можу поворушитися зовсім. Тоді опинилася над своїм будинком. Далі потрапила в темний коридор, а тоді з’явилося таке відчуття, ніби небо розкрилося. Було там дуже добре: мабуть, той, хто туди потрапляє, не хоче повертатися назад. Тепер смерті не боюся аніскілечки. Там мені дали явно зрозуміти, що прийшла зарано: нічого ще в житті не встигла зробити. Що маю ходити до церкви, виконати ту місію, заради якої мені було дано життя… Оглядали мене київські, львівські та волинські спеціалісти. Усі твердили: шансу стати на ноги немає. За словами Зінаїди Іванівни, лише один луцький професор Мудрик вселив надію, сказав, що її шанс піднятися з ліжка – один до тисячі, але він є.

«МОЛИСЬ!» - МУДРА ПОРАДА ПРОФЕСОРА МУДРИКА

- Мудрик призначив мені ряд процедур, які сумлінно проходила, і сказав: «Молись!» Молилася... Моє життя до хвороби було не зовсім праведним, – розповідає Зінаїда Сєрова. – За першою освітою я хореограф: піст не піст – виступи, концерти. Ця професія була, як тоді здавалося, моїм покликанням. Але, мабуть, я мала займатися іншим, і Господь вирішив, що лише так мене можна зупинити. За словами Зінаїди Іванівни, коли прокинулася від цього дивного сну, перше, що відчула, – жахливий біль. Але жінка вірила, що все буде добре, що вона ходитиме. Зовсім нерухомою була три місяці. Згодом їй почали допомагати підводитися, ставили на підлогу, і вона, обіпершись об тумбу, перемагаючи біль, стояла деякий час. Робила собі масажі, засновані на системі джиу-джицу. Тобто стимулювала окремі точки, які відповідають певним органам. Зусилля дали результат, і невдовзі пані Сєрова стала на ноги. – Коли я вже змогла ходити, то прийшла на прийом до лікаря танцювальним кроком на височенних підборах, – з усмішкою на устах говорить жінка. – Правда, коли вийшла із медичного закладу, скинула взуття і до машини вже йшла босою, та я показала, що змогла, що попри всі песимістичні прогнози почала ходити. І нормально ходити.

РЕЦЕПТ ПІДБИРАЄ ДЛЯ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ ІНДИВІДУАЛЬНО

– Універсальних рецептів практично не існує, – твердить пані Сєрова. – Мої масажі дуже помічні, а за допомогою тактильного контакту можу побачити, на що хворіє та чи та людина. Маючи ці всі вміння, Зінаїда Іванівна на ноги поставила власного сина, який потрапив у ДТП: в’їхав мотоциклом під Камаз. У нього були струс головного мозку, численні переломи. Син не захотів їхати в лікарню й попросив, аби його відвезли додому. Пані Сєрова викликала «швидку» лише для того, щоб йому зробили знеболювальний укол. Має жінка й доволі рідкісне вміння – ставити на місце опущений шлунок. Знається і на різноманітних травах. Зінаїда Іванівна переконана, що фітотерапія дуже помічна в разі проблем зі шлунком, тиском, судинами, жіночими хворобами. Але рецепти дає досить обережно, орієнтуючись на кожну людину окремо. Бо вважає: що одному на користь, те іншому може зашкодити.

Ірина СТЕПАНЯН, м.Луцьк.