Найбільше дітей народжується в селі Бірки Любешівського району — мало не в кожній оселі підростає по п’ятеро-семеро, а сім’ї, у яких виховують десятеро-п’ятнадцятеро дітей, є на кожній вулиці. У кращі часи в Бірках проживало сорок матерів-Героїнь. Можливо, весь секрет у чудовій любешівській природі? Але жіночки в один голос твердять, що все це завдяки безболісним пологам, які приймає за своєю методою Іван Довгун.
УСІ БІДИ - ВІД ВНУТРІШНЬОГО НАСТРОЮ ЛЮДИНИ
Сам лікар вважає, що пологи без болю й стресу — цілком закономірне явище. І мама, і малятко завдяки професійному підходу лікаря завжди почувалися добре. За весь цей час жодні пологи не дали ускладнень. Усі біди, з якими протоптують стежки до оселі лікаря, на думку Івана Довгуна, - від внутрішнього настрою людини. Часто підточують життєві сили лють, ненависть, заздрість, погані думки. А ще — людські чвари, зопалу кинуте кимсь неприємне слово. І тут головне — налаштувати пацієнта на одужання, перебудувавши, наскільки це можливо, світосприйняття. Так буває у дев’яноста випадках зі ста — людина має симптоми певної хвороби й приїздить на Полісся позбутися, приміром, мігрені. Уже й усілякі лікувальні курси на собі випробувала, а все марно. Приїздить хворий у Бірки і з подивом дізнається, чому страждає стільки років. Лікар каже: що більше люті в серці хворого, то більше зусиль доводиться докладати під час лікування. У кого шлунок підірвався, за артритів, сколіозів, переломів і навіть головного болю чи бажання перестати курити їдуть звідусіль у Бірки. Село вже звикло, що до Довгуна постійно хтось приїздить. Буває, на вулиці вишиковується ціла черга автомобілів. – Медичний працівник, а особливо фельдшер, має надавати допомогу і костоправа, і акушера, і гінеколога, й кардіолога, – переконаний пан Довгун. – За моїми скромними підрахунками, мені довелося за життя прийняти 600 пологів. Не було тоді в селі ні світла, ні дороги. Завезти роділлю взимку до райцентру, в пологовий, можна було лише гусеничним трактором або підводою. Спочатку жінки мене соромилися, я ж, як тільки приїхав у Бірки, був ще зовсім юним. А згодом перестали, бо приймав дітей без болю… Молодий фельдшер пройшов у селі хорошу медичну практику. Разом з акушеркою йому доводилося й пологи приймати, бо сама вона не справлялася — бірківські жінки народжували по 70—80 дітей за рік. Без УЗД треба було спрогнозувати масу тіла немовляти, його положення, бо всякі випадки були, навіть дуже тяжкі. Та Бог милував, тут не померла жодна породілля. Скільки маленьких бірківчан прийняв сільський фельдшер при гасовій лампі (світло тут з’явилося лише в 1966-му), і не злічити.
МЕДИЧНІ ЗНАННЯ ЗБАГАТИВ ДОСВІДОМ ЦІЛИТЕЛЬСЬКИМ
Іван Довгун є представником цілком офіційної, ще радянської медицини, який не полінувався вивчити й використати на практиці багатющий досвід цілительства попередніх поколінь, збагативши його власними напрацюваннями. Чоловік усе своє життя присвятив допомозі людям. Закінчивши медичне училище, ще в далекому 1957 році почав працювати в місцевому колгоспному пологовому будинку. Тут щороку з’являлося по шість, а то й сім десятків малят. У тому, що знається на багатьох хворобах і вміє з ними боротися, сільський медик нічого дивного не бачить. От, до прикладу, навчився піднімати шлунок. У народі це захворювання називають підорва, підруха, надсада. Причини виникнення – різні. У жінок ця патологія може з’явитися внаслідок важких пологів, у чоловіків – через підняття надмірної ваги. Іван Довгун і сам колись перехворів на цю недугу. – Поїхав раз із братом у ліс, – розповідає. – Зрубали вільху – і брат завдав дерево мені на плечі. Я проніс метрів п’ять і впав. Після того почав чахнути. Не міг ні ходити, ні їсти. Поїхав у Любешів, звідти направили до Луцька. Обстежили, ніби все нормально. Лікарі зібрали консиліум. Стали наді мною хірурги, подивилися й кажуть: «Давай його розріжемо й побачимо, в чому справа». Після цих слів я одягнувся й пішов з лікарні. Тоді звернувся до тих бабок, які були в Бірках. Вони мені й підняли шлунок. Симптоми зникли. Я й вирішив перейняти їхню методу. У нас, на Поліссі, в кожному селі були народні лікарі. Оті самі бабці, які вміли все або майже все. До них і звертався сільський люд з усіма проблемами. А мені, фельдшеру з дипломом, треба було привчити селян iти до медпункту, а не до бабусь. Як це зробити? Тому зробив місцевих цілительок своїми союзниками. Я цікавився, що і як вони роблять. Були серед них талановиті люди від Бога. От, баба Варка, скажімо, дуже добре підорву вправляла. Від неї я й навчився це робити. На перший погляд, це так просто, а насправді треба мати надзвичайно чутливі пальці, щоб не нашкодити. Опущення шлунка — дуже поширена хвороба. Шкода, що методи терапії зміщення органів черевної порожнини досі не розроблялися в офіційній медицині, тому лікарі про них мало знають. За словами цілителя, характерними симптомами «надсади» є здуття живота, біль у ньому, загальна слабість, пітливість, втрата апетиту, пронос або запор та ін. Вони виникають перед усім через зміщення підшлункової залози, а далі — шлунка, кишечнику та інших органів. Майже тридцятилітні спостереження дають право Івану Довгуну стверджувати, що найкращих результатів можна досягати, коли одночасно застосовують і вправляння (проведення мануальної терапії), й медикаментозні засоби. Тоді хворі набагато швидше виліковувалися, не мали таких ускладнень, як хронічні гастрити, виразки, холецистити. Кожна людина може відчути той момент, коли вона «підірвалася». Але за симптомами це робити важко, бо подібні супроводжують й інші захворювання. А тому не можна проводити мануальну терапію, тобто вправляти внутрішні органи живота без консультації лікаря й клінічного обстеження.
ДО ПРИЙОМУ В ЛІКАРЯ-ЦІЛИТЕЛЯ ТРЕБА ПІДГОТУВАТИСЯ
- Багато людей, - розповідає Іван Прокопович, - звертається до мене по допомогу, але іноді вони приходять без попередньої підготовки. Напередодні сеансу мануальної терапії треба прийняти 3—4 таблетки активованого вугілля. Лікування проводиться після випорожнення кишківника й сечового міхура на «голодний» шлунок (хворий не повинен 3—4 години до сеансу нічого їсти). Нині багато люду скаржиться на біль у спині, на думку цілителя, причина - в неправильному способі життя. Кожен другий страждає від захворювань опорно-рухового апарату через те, що мало рухається, надто важко працює або спить на анатомічно не-зручних ліжках. Люди не займаються фізкультурою, не роблять елементарної ранкової зарядки. Хоч хто б прийшов, усі скаржаться на брак часу. - Зекономиш кілька хвилин, а потім роки доведеться витрачати на лікування хвороби, - говорить лікар. - І вже не стільки старші люди до мене звертаються, скільки йдуть молоді, із дітьми.
ПРИСТРІЙ ДЛЯ ХРЕБТА З’ЯВИВСЯ… УВІ СНІ
Щоб виробляти поставу, лікувати сколіоз, зміцнювати м’язовий корсет хребта, водночас масажувати спину, а також діагностувати стан хребта, Іван Довгун винайшов спеціальний апарат. – Про те, щоб виготовити щось подібне, уже давно думав, та не знав, як конкретно це зробити, – розповідає бірківський лікар. Ідея, як втілити задум, прийшла медику, як Менделєєву таблиця, – уві сні. – Спочатку розробив прототип, – розповідає пан Довгун. – Потім разом із онуком удосконалив винахід. Пристрій цей запатентовано, зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі. Винахідники розробили навіть спеціальний комплекс вправ із півтораметровою палицею, яку треба тримати за спиною на рівні попереку, якомога ширше взявшись за неї. У такому положеннi треба пронести палицю над головою і почергово переступити обома ногами і так само повернути її за спину. За словами Івана Прокоповича, його комплекс вправ - не заміна звичайної зарядки, а спосіб діагностики й корекції хребта. Важко повірити, дивлячись на цього чоловіка, що йому вже далеко за сімдесят. Його гнучкості міг би позаздрити навіть молодий. Гімнастика й обливання водою з колодязя будь-якої пори року — із цього починається кожен його день ось уже чверть століття. Він навіть день пам’ятає, коли вперше влаштував собі крижану купіль — на «щедруху», як він каже, 13 січня 1986 року. Знайшов Іван Довгун і спосіб лікувати міжхребцеву грижу. – Сам перехворів на цю недугу, – веде далі оповідь Іван Прокопович. – Не міг ходити. Хоч до кого з лікарів звертався – все марно, казали, що єдиний вихід – оперативне втручання. Хотілося вилікуватися в інший спосіб. Перед старим Новим роком, 13 січня, пішов до колодязя й облив себе водою. Так і вилікувався. Відтоді постійно обливається. Правда, іншим свій досвід переймати не радить, бо для такої справи потрібен індивідуальний підхід.
ПИЙТЕ «ВОВЧЕ ТІЛО», ЩОБ СВОЄ НЕ БОЛІЛО
— Чому тепер люди мають хворий хребет? Можна багато говорити про екологію, про інші причини. Перша й головна причина — блага цивілізації погано впливають на морально-психологічний стан людини. Звідси зниження рухливості, неправильне харчування, нестача кальцію та калію. А додайте ще шкідливі звички, і буде повний букет. Чим колись харчувалися старі люди у нас на Поліссі? Печена картопля, вівсяний кисіль, страви з гарбуза, квасолі, домашній сир, тобто все натуральне. Іван Довгун у своїй лікарській практиці активно використовує й фітотерапію. Рослинні препарати докорінно відрізняються від сучасних синтетичних засобів. Вони мають широкий спектр дії, позитивно впливають практично на всі обмінні процеси в організмі, омолоджують його. Від чималої кількості хвороб пан Довгун радить застосовувати вовче тіло болотне (рос. – сабельник). Воно помічне в разі захворювань шлунка, кровотеч, фіброміом, мастопатії, дає позитивний результат за раку шлунка й молочної залози, прямої кишки, геморою, гінекологічних захворювань, туберкульозу легень, хронічного бронхіту тощо. Знає дідусь і рецепт молодильної мікстури з туриці (медична назва – тіло болотне). Прокопович сам тричі на рік п’є цю настоянку. «Як поп’єш туриці — підеш до молодиці», - жартує травознай. Слід зазначити, що для досягнення стійких результатів потрібне курсове застосування вовчого тіла. У задавнених і складних стадіях потрібно пройти 2 – 3 курси. При комплексному лікуванні перший курс триває 30 днів, тоді перерва два-три тижні, потім – знову 30 днів, перерва три-шість місяців і знову 30 днів прийому. А готувати настій слід так: 1 ст. л. подрібненої рослини залити 200 мл окропу, тримати на киплячій водяній бані 15 хв. Остудити за кімнатної температури 45 хв, процідити. Сировину, що залишилася, здушити, приготований відвар довести перевареною водою до 200 мл. Приймати по 50 мл тричі на день за 1 годину до їди. Знає Іван Прокопович, як знизити тиск, почистити судини й повернути їм природну еластичність. У цьому допоможе, на перший погляд, непримітна рослина – грицики. Ще наші предки помітили їхні цілющі властивості, коли, скуштувавши навесні перші листочки, відчували поліпшення роботи шлунка, нормалізацію тиску, зникнення головного болю. Настій грициків: 1 ч. л. подрібнених листочків залити склянкою холодної перевареної або джерельної води. Настояти ніч. Приймати по 1-2 ст. л. чотири рази на день за півгодини до їди. Можна й по чверті склянки чотири рази на день, незалежно від режиму харчування. -Дітям, - говорить Іван Довгун, - щоб не мали клопотів з опорно-руховим апаратом, у раціон потрібно вводити вівсяний кисіль, гарбузяну кашу, салати із пастернаку, селери. Наші пращури про пастернак не забували, додаючи його майже в кожну страву, тому дітки не хворіли на нирки, а чоловіки не мали «делікатних» проблем. Уміє сільський зцілювач відвертати людей від тютюнової залежності. -Колись до мене приїхав чоловік – ділиться спогадами цілитель. – Викурював три пачки цигарок на день. Я йому допоміг кинути курити. А нещодавно зателефонував мені й розповів кумедну історію. На виборах виставляв свою кандидатуру на голову сільської ради. Усього шість голосів йому забракло для перемоги. «З горя» вирішив закурити, та так і не зміг. А ще Іван Прокопович радить менше сердитися одне на одного. Бо стан імунної системи залежить не лише від того, що ми їмо, як засвоюються корисні речовини, а й від стану нервової системи. Навіть якщо будеш голодним, але задоволеним — імунітет не підведе. Тому чоловікові не можна дивитися на жінку скоса, а жінкам — кричати на чоловікiв, бо болітиме голова.
ДІД ТА ОНУК ДАЮТЬ ДІТЯМ «УРОКИ ДЛЯ ХРЕБТА»
У Луцьку «уроки для хребта» пропагує серед школярів та вихованців дитсадків реабілітолог Іван Сергійчук — онук Івана Довгуна. Вправи — нескладні, доступні для виконання в будь-якому віці, не потребують жодних затрат. Потрібні лише наполегливість, пунктуальність і терпіння. Здебільшого від тих, кому Іван Прокопович допоміг позбутися якихось недуг. Але прийняти в себе вдома Іван Прокопович може небагатьох, та й добиратися в поліську глибинку далекувато. Тому й задумався чоловік: як зробити так, щоб запобігти росту захворювань хребта, порушень постави, починаючи з юного віку. — Якось ми з онуком перед початком навчального року пішли на обласний семінар методистів та вчителів фізичної культури. Виступили, розповіли про свої напрацювання, показали ті вправи, які дають змогу виявити в школярів проблеми з хребтом на ранніх стадіях. Слухали нас з інтересом. У перерві чи не кожен із присутніх пробував зімкнути руки за спиною, як робив це Іван, демонструючи, як треба перевіряти стан шийно-грудного відділу хребта. Було чимало запитань. Одне слово, з’явилася надія, що серед вчителів фізкультури ми знайдемо однодумців,— розповідає Іван Прокопович. Знайшло підтримку таке починання і в ректора Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» Романа Карпюка. При цьому вищому навчальному закладі діє реабілітаційний центр «Надія», де й знаходить застосування методика народного лікаря з Бірок. Тут випробовують і оригінальний винахід поліських умільців — тренажер-масажер для хребта, розроблений Іваном Прокоповичем та його внуком, тоді ще студентом цього ж інституту. Тепер Іван Сергійчук уже працює в реабілітаційному центрі й узявся за наукове обгрунтування практики оздоровлення хребта, її популяризацію. Ректор виділив кошти на видання кольорових плакатів, які наочно знайомлять з комплексом вправ для профілактики захворювань хребта. - Їх ми будемо безкоштовно поширювати в школах. Я вже побував у кількох дитсадках Луцька, проводив заняття з дітьми. Видали ми з Іваном Прокоповичем і посібник «Уроки для хребта», бо хочемо, щоб люди знали, як запобігти остеохондрозу, іншим захворюванням,— показує Іван Сергійчук плакати й книги, які узагальнюють багатолітній досвід його дідуся - народного лікаря. Каже, що заручився підтримкою районного керівництва й хоче об’їхати хоча б найближчі школи у своєму районі.
ПІДТРИМКА БАТЬКІВ ПОТРІБНА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ
Прагне Іван Прокопович «достукатися» до батьків, які мають неповнолітніх дітей. Радить облаштувати на подвір’ї, а також у коридорі чи у веранді перекладину, на якій усі члени сім’ї могли б «витягувати» хребет. Висіти на перекладині на перших порах достатньо по 10—15 секунд, поступово збільшуючи тривалість вправи. Дівчаткам «витягування» не можна робити довше як 20 секунд, застерігає. Матерям народний лікар розповідає, яким має бути меню школяра, нагадує, як варити вівсяний кисіль, гарбузову кашу, як готувати салати з пастернаку, селери, інших цілющих овочів. - Хочеться, щоб росли діти життєрадісними, енергійними. А для цього усі ми, — і батьки, й вчителі, лікарі, мусимо об’єднувати зусилля,— наголошує Іван Прокопович.
Ірина СТЕПАНЯН, для «Здоров’я і довголіття». М. Луцьк.
