ПАРОСТКИ - ЇЖА ВІД СТАРІННЯ

Поділитися:

pic_wheatОдин із засновників біоенергетики, лауреат Нобелівської премії Альберт Сен-Дьорді писав про чудодійні властивості паростків пшениці: «Я з дитинства був слабким і хворобливим. Безперервні застуди, загострення гастриту мучили мене все життя. Але з тих пір, як почав щодня з’їдати порцію паростків, перестав хворіти». А почав він їх вживати вже на 70-му році життя. Цілющі властивості пророслої пшениці були відомі ще за 3 тисячі років до нашої ери. Їх називали еліксиром життя й застосовували як омолоджувальний засіб. Сьогодні дієтологи рекомендують уживати літнім людям паростки не тільки пшениці, а й гороху, бобів, кукурудзи, проса, соняшнику. Паростки пшениці сприяють відновленню всіх життєво важливих функцій організму: поліпшують роботу травного тракту, печінки, серця, збільшують гостроту зору, допомагають позбутися зайвої маси тіла.

У ЧОМУ СЕКРЕТ ПРОРОСЛОГО ЗЕРНА?

Усі рослини й плоди ростуть і дозрівають під благодатними променями сонця, поглинаючи його енергію. Насіння й зерна накопичують її й щедро діляться з нами. Під час проростання зерна білки, жири й вуглеводи розпадаються, утворюючи легкозасвоювані цукри, жирні кислоти, амінокислоти та вітаміни. Зокрема, значно зростає вміст вітаміну Е, який активізує життєдіяльність організму й уповільнює процеси старіння, нейтралізуючи вільні радикали, що ушкоджують клітини. У їжу йде все зернятко - цілком зі своїми оболонками. А це й вітаміни групи В (кількість їх у паростках пшениці в 10 разів більша, ніж у зерні), й клітковина, яка активно виводить токсини з організму, «рятуючи» від багатьох хвороб травну систему, зокрема, запобігаючи виразці шлунка, поліпам, закрепам і т.ін. Крім пшениці, можна пророщувати й інші злаки та насіння: жито, овес, гречку, всі бобові культури, ячмінь, лущений соняшник, редиску, кукурудзу й навіть арахіс!

ЯК ПРОРОСТИТИ ЗЕРНА

1. Промийте холодною водою 50-100 г зерна (це добова норма для однієї людини, проте починати можна й з меншої кількості). 2. Те зерно, яке спливе, потрібно викинути - воно не проросте. 3. Насипте зерно в плоский скляний чи порцеляновий посуд шаром не більш як 2 см для забезпечення рівномірного проростання. Можна насипати або на марлю, або безпосередньо на дно посудини. Зверху накрийте марлею, залийте водою кімнатної температури до верхнього рівня зерна. 4. Поставте в тепле затемнене місце. 5. Стежте, щоб у зерні зберігалася волога, й хоча б один раз перемішайте його для рівномірного змочування водою й ефективного проростання. Проростання зерен до рекомендованих 1-3 мм відбувається приблизно за добу-дві, залежно від температури навколишнього середовища та якості зерна. Можна використовувати в їжу зерна, які ледь проклюнулися або навіть просто набряклі. Проростання відбувається не одночасно, і ті, які ще не проключилися, але вже набрякли, - не менш повноцінний продукт.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВОГО НАСІННЯ

1. Засипте в банку 2 ст. л. насіння (гороху, редьки, редиски, сої), залийте прохолодною водою - на 6-7 см вище поверхні насіння. 2. Через 12 годин воду злийте й гарненько промийте насіння. Потім банку покладіть на бік, покатайте, щоб насіння рівномірно розподілилося по стінках, і накрийте темною тканиною, забезпечивши доступ повітря. Промивати насіння слід щодня, але після цього воду слід ретельно зливати. 3. Через 3-5 діб банку можна поставити на вікно - діб на дві, щоб паростки зазеленіли. Якщо тримати на світлі довше, вони стануть гіркими. Пророслі соєві боби й горох треба піддати бланшуванню в киплячій воді протягом короткого часу. А квасолю, сочевицю та люцерну - можна спокійно їсти сирими. Перед приготуванням пророслі зерна промивають і мелють. Отриману масу заливають окропом або гарячим молоком у співвідношенні 1:1, додають мед за смаком. Виходить корисна й смачна страва, яку ліпше з’їдати на сніданок, причому бажано всю порцію відразу, щоб не залишати на наступний день. Пророслі зерна можна також висушити, змолоти на млинку для кави й додавати в різні страви. Нарешті, молоді паростки можна просто їсти з будь-якою салатною заправкою або самі по собі. Дуже корисний і сік із них.

ЦЕ ЦІКАВО
  • Паростки гречки мають легкий горіховий смак; підвищують рівень гемоглобіну, зміцнюють капіляри й стінки кровоносних судин. Особливо корисні вони  за цукрового діабету, анемії, хвороб серця й гіпертонії, хронічних стресів та застуд.
  • У паростках пшениці й жита багато мінеральних речовин. Вони допомагають легше переносити наслідки стресів, поліпшують стан шкіри й волосся, допомагають  у разі захворювань травного тракту. І найголовніше - уповільнюють процес старіння.
  • Паростки вівса дуже корисні в разі захворювань легень і органів травлення.
  • Паростки соняшнику нормалізують кислотно-лужний баланс в організмі.
  • У паростках бобових білка не менш як у м’ясі. Їхня цінність також у швидкому приготувати. Це дає змогу зберегти від руйнування вітаміни та інші корисні речовини. Досить протягом 3-7 хв прокип’ятити їх або просто додати в суп і залишити млоїтися.
  • Паростки сочевиці стимулюють кровотворення, тому корисні за анемії й крововтрати.
  • Паростки сої містять повний набір амінокислот, потрібних людині. Це гарний засіб профілактики жовчнокам’яної хвороби. Крім того, паростки сої зменшують здатність згущуватися крові й позбавляють від надміру холестерину, запобігаючи серцево-судинним захворюванням.

Підготувала Алла ГРІШИЛО.