ЩОБ ПОЗБУТИСЯ АЛКОГОЛІЗМУ, В НЕВЕЛИКЕ МІСТЕЧКО ЇДУТЬ ЛЮДИ ЗВІДУСІЛЬ

ЩОБ ПОЗБУТИСЯ АЛКОГОЛІЗМУ, В НЕВЕЛИКЕ МІСТЕЧКО ЇДУТЬ ЛЮДИ ЗВІДУСІЛЬ

Свою знайому Лізу я не бачила близько року. Тоді пенсіонерка мала не найліпший вигляд: у неї тремтіли пальці, очі були червоними й підпухлими, відчувався запах перегару. Нині ж навіть і натяку не було на те, що жінка років 18 поспіль страждала від алкоголізму: ясний погляд, обличчя без набряків, сама охайна. Відповідаючи на моє мовчазне здивування, Ліза пояснила, що вже 8 місяців не вживає спиртного й навіть не хочеться. Її слова ще більше розпалили мою цікавість, адже не секрет, що жіночий алкоголізм дуже важко піддається лікуванню. Хто ж цей чарівник, який допоміг Лізі повернутися до тверезого повноцінного життя? Ним виявилася симпатична жінка з невеликого містечка на Київщині.

У цій хатині ніхто не вмирав

Хатину, де зустрічає своїх гостей Ніна Петрівна, зазвичай називають шевченківською. Трішки похилившись назад, маленька мазанка майже вросла своїми стінами в землю. Таку побачиш хіба що в музеї архітектури та побуту. «Хатці вже 100 років, - говорить пані Ніна, - тут жила ще моя бабуся. У цій хаті ще ніхто не вмирав, а тільки народжувалися», - хвалиться жінка.
У рушниках і в іконах, з димком від потріскування дров, маленька світличка була надзвичайно затишною, незважаючи на старенькі меблі, одиноку «лампочку Ілліча» (так жартома назвала її Ніна Петрівна).
«Це від моєї бабусі, - показує жінка на образи, на фотографії старовинних ікон на стінах світлички. - Бабуся зналася на травах, а також допомагала людям у різних проблемах: чи то хтось загубився, чи захворів, чи сердечні справи турбували.
Маленька Нінуся дивилася, як то вправно все в бабці виходить, та й сама пробувала.

Бабусине благословення

А ще бабуся Ніни Петрівни дуже вірила Богу, власне, вже життя вона покладалася лише на Його волю й захист. І коли вимолювала собі дівочу долю, і коли під час війни переховувала від фашистів під піччю поранених бійців, і коли пішли онуки, просила в Господа їм щастя. Оті молитви, переповиті власними словами-приказками старенької, Ніна Петрівна не раз повторювала у своєму житті, і завжди йшла допомога Господня. Словом, Боже провидіння з бабусиного благословення супроводжувало Ніну все життя, допомагаючи переживати й складні дні.
Багато чого Ніна Петрівна перейняла від своєї бабусі, зокрема, й уміння відчувати людей, розпізнавати причини багатьох їхніх проблем: «Мені досить подивитися на гостя, - розповідає вона, - заглянути в очі, почути, як він каже «Здрастуйте», - і бачу, з чим прийшов, чи з бідою якоюсь, чи з добром, чи просто енергетично підживитися (трапляються й такі)».
Дізнаючись, як кажуть, з народного телефону, до пані Ніни, приходять і приїздять чоловіки, жінки не лише з України, а й з-за кордону. В основному до цього їх спонукають алкогольна та тютюнова залежність, погіршення стану здоров’я через сторонній енергетичний вплив тощо. Привозять і діток, які страждають від енурезу. До кожного в жінки - свій підхід, бо, як каже пані Ніна, людина – це індивідуальність, тож і мусить вона так, як лікар, психолог, для кожного підбирати особливі слова, які допоможуть повірити в себе, розкрити власні можливості і з Божою допомогою позбутися проблеми. Це своєрідна емоційно-стресова терапія.

Свічечка все «бачить»…

Жінка запалює свічку, виливаючи воском своєрідну картинку, яка підкаже можливу причину неприємностей. Як говорить Ніна Петрівна, свічечка «бачить», а водичка, яку додає жінка до привезеної гостями, очищає та зцілює, бо вона - свячена, чи то стрітенська, чи то хрещенська. «Щодо якихось хвороб, то я не беруся лікувати, - каже жінка, - і хребет не вправляю, бо це має робити фахівець, проте деякі проблеми з серцем можна усувати словами та молитвою».
…Ніна Петрівна запалила свічечку й полилися слова-прохання до Всевишнього про захист від поганих впливів, від недобрих людей, про достаток, здоров’я того, хто приїхав до неї.
Слухала Ніну Петрівну і немов чула молитву від нечистої сили та чародійства священомученика Кипріана, охоронну молитву до Чесного Хреста: «як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть біси від лиця тих, хто любить Бога і осіняє себе хресним знаменням…».
Найрізноманітніші люди приїздять до пані Ніни, з різними характерами, думками, проблемами й енергетичними впливами. Багато хто з народних цілителів, аби очиститися від набраного негативу, щотижня ходить до церкви.
«До церкви я також ходжу, - говорить Ніна Петрівна, - але перед тим розпалюю на городі багаття й стою біля нього, тримаючи над полум’ям руки, нахиляючись над вогнем, очищаючись енергетично. І лиш після цього йду з чистою совістю до храму, адже в церкві поряд зі мною можуть бути і діти, й вагітні, то навіщо тягнути за собою небезпечний шлейф енергетичного негативу. Узагалі, кожен із нас має бути гранично обережним у своїх словах, вчинках, аби навіть випадково не нашкодити ближньому».

Трішки порад

«Буває так, - наводить приклад пані Ніна, - що хтось приходить у гості до родини, в якій панує любов, злагода й достаток. І потайки, нерідко мимоволі, заздрить чи то дружині (Ага, а якби в тебе чоловік пив та бив тебе, щоб ти сказала? А якби квартири не було своєї?), чи чоловіку, чи слухняним та успішним дітям. І от така людина йде додому, а в оселі залишається чорна заздрість. Якщо ви відчуваєте, що у вашій домівці з’явився нездоровий психологічний клімат, панує роздратування між членами родини, чоловіком і дружиною тощо, і вважаєте, що причиною цього є сторонній енергетичний вплив, посадіть у вазон… цибулину». Але в такий вазон, де вже росте якась квітка, до неї й підсаджують цибулину, яка, як вважали наші пращури, витягує на себе весь негатив. Якщо цибулина згниє чи зів’яне, то у вашій домівці все гаразд, а причину загострення стосунків і неспокою шукайте у власних гордині, нетерпимості тощо. Якщо ж цибулина почне пишно розростатися, негативна енергетика таки є – саме нею «харчується» цибулина. Через кілька днів її висаджують у відкритий грунт, якщо взимку – прямо в сніг, але не там, де ходять люди, щоб вони не набралися погані.
Аби мати гарне здоров’я, пані Ніна радить завжди бути з добрими думками, а вранці вмиватися першою водичкою. Чи то з крана, чи то з криниці – набрати в долоньку і вмитися. Друга долонька – вже не буде цілющою. Якщо вода джерельна, то можна й випити. Якщо людина має сім’ю, то першу водичку набирають у скляночку чи кухлик і дають умитися всім її членам.
Велику очисну силу має й універсальна молитва «Отче наш»… Якщо не можна запросити священика чи народного цілителя, який допоможе «почистити» домівку від негативного впливу, потрібно обійти всі кімнати, повторюючи слова цієї молитви до Господа.

Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.

ЧИТАЙТЕ У НОВОМУ НОМЕРІ:
№7 2019

  • Як зробити організм не вразливим до хвороб.
  • Захистіть печінку від жирового переродження.
  • Метод Бутейка проти недуг.
  • Яблучний оцет контролює холестерин.
  • Швидка допомога для органів травлення.

Щоби читати та завантажувати газету, увійдіть в систему на сторінці Кабінет передплатника.

Оформити передплату на газету "Здоров'я і Довголіття"