УНІКАЛЬНИЙ МЕТОД ВАЛЬТЕРА ШЕНЕНБЕРГЕРА: СОКИ ДИКОРОСЛИХ РОСЛИН - НАЙЕФЕКТИВНІШІ ЛІКИ

Поділитися:
УНІКАЛЬНИЙ МЕТОД ВАЛЬТЕРА ШЕНЕНБЕРГЕРА: соки дикорослих рослин - найефективніші ліки

Вальтер Шененбергер — найвідоміший аптекар ХХ сторіччя. Прославився він тим, що замінив фармацевтичні ліки на рослинні, довівши разом зі своїми однодумцями лікарями-натуропатами, що вони значно дієвіші, ніж медикаменти. Завдяки Вальтерові Шененбергеру в 60-х роках минулого сторіччя в Німеччині метод лікування лікарськими травами було визнано правочинним для використання в офіційній медицині. І, що найголовніше, сотні тисяч хворих людей одержали можливість лікування своїх недуг, перед якими фармакологія виявилася безпорадною.

АПТЕКАР-МІСІОНЕР

Сам Вальтер Шененбергер вважав, що прийшов у цей світ із певною місією: відродити втрачений у сучасному світі природний спосіб лікування — за допомогою трав. Він відчував це з дитинства. Його вітчим знав назву й властивості кожної рослини та вчив цьому дітей. Вирішивши стати аптекарем, Вальтер потрапив на практику до аптекаря, який годинами обговорював з юнаком перспективи лікування природними засобами. Вивчаючи історію медицини, Вальтер Шененбергер знайшов у ній багато прикладів, які переконали його в силі природних засобів. Наприклад, він довідався, що всі члени родини баварського короля щодня після сніданку випивали по келишку соків кропиви й кульбаби. У такий спосіб можновладці підтримували своє здоров’я, поповнювали сили. Багато корисної інформації аптекар почерпнув із праць найвизначніших лікарів людства — Гіппократа, Авіценни. Одночасно у своїй щоденній практиці аптекаря він одержував усе більше негативної інформації про можливості фармакології. І чесно розповідав про це постійним клієнтам аптеки, де працював. Наприклад, одного разу він сказав молодій дівчині, яка щомісяця купувала безмірну кількість ліків, що за допомогою цих засобів вона не поліпшить свого здоров’я, а остаточно його запропастить. Щоб допомогти організмові, потрібно скористатися цілющими рослинами. Вальтер безперестану вивчав у лабораторіях склад і властивості різних рослин та дійшов висновку, що найбільш повноцінними ліками для людини є сік дикорослих рослин, а також овочів.

УСЕ ПОТРІБНЕ — В РОСЛИНІ

Китайський імператор і лікар, автор найдавнішої книги про лікувальні трави Шин Нон ще 5600 років тому сказав концептуальну фразу: «Здоров’я твого тіла закладене у свіжій рослині». Вальтер Шененбергер через тисячі років підтвердив її й науково обґрунтував. Людський організм складається з 30 більйонів клітин, які постійно оновлюються. Для здійснення цього процесу потрібні вітаміни й мікроелементи. Їх у повному обсязі містять рослини. У стеблах, листі, суцвіттях, квітках максимально накопичуються в розчиненому стані активні біохімічні сполуки — ферменти, адаптогени, антиоксиданти, вітаміни, енергетики, гормони, мікроелементи, пробіотики й багато інших речовин, які забезпечують життєдіяльність рослини, її дозрівання й плодоношення. Завдяки цьому, рослинні соки здатні служити й людському здоров’ю. Адже давно з’ясовано, що біохімічна структура рослинного й людського організмів має чимало спільних або подібних ознак. У соках рослин сконцентровано активні біохімічні комплекси, які найповніше, найточніше відображають натуральну, біологічну сутність рослини й тому є найефективнішими в реалізації її цілющого впливу на організм людини.

УНІВЕРСАЛЬНІ ЛІКАРІ

Вальтер Шененбергер розробив методику лікування свіжими дикорослими травами. Він переконував, що кілька літніх місяців потрібно максимально використовувати для оздоровлення й нормалізації роботи організму. Наприклад, кропив’яний сік і сік кульбаби посилюють обмін речовин, стимулюють травлення, активізують роботу нирок, знижують вміст шлаків в організмі. Селера працює як мітла, допомагаючи виводити відходи з усіх клітин і тканин. Якщо поєднати ці три соки, отримаємо унікальний цілющий соковий коктейль із приголомшливим лікувальним ефектом. Звіробій діє цілюще на весь організм. Шененбергер розповідав про свою знайому, лікаря з Берліна, яка була дуже стриманою і навіть сухуватою людиною. Коли мова заходила про звіробій, вона починала захлинатися від захвату: «Він робить людей здоровими й такими світлими, начебто вони увібрали в себе сонце!» Сучасна наука пояснює ці чудодійні властивості рослини. Характерний пігмент звіробою, гіперицин, чинить потужний стимулювальний вплив відразу на весь організм людини. Але звіробій — далеко не єдина чудодійна рослина. Наприклад, усім відомий польовий хвощ також позитивно впливає на весь організм. У Вальтера Шененбергера є дивовижна історія, пов’язана із цією рослиною. Аптекар одержав листа з одного туберкульозного санаторію від незнайомого йому пацієнта. Той повідомляв, що, довідавшись про його методику лікування соками свіжих дикорослих трав, став пити сік польового хвоща, і це дуже швидко позбавило його легеневих кровотеч. Незабаром з того ж санаторію до Шененбергера почали надходити замовлення на чудодійний сік. Вальтер Шененбергер подумав, що польовий хвощ прописує хворим головний лікар, і вирішив відвідати свого однодумця. І зчинився скандал. Виявилося, головний лікар поняття не мав, що в нього за спиною всі хворі лікуються якимось бур’яном. Даремно лікар не прислухався до думки відомого аптекаря. Річ у тім, що польовий хвощ має здатність накопичувати із землі кремнієву кислоту. Потрапляючи до організму людини, вона зміцнює клітини й тканини та сприяє посиленому утворенню лейкоцитів, що дорівнює мобілізації всіх захисних сил організму. Тому хвощ лікує всі хвороби.

ДОПОМОГА НА РОБОТІ ТА В РОДИНІ

У своїй книзі Вальтер Шененбергер згадує ще одну цікаву історію, яку розповіла йому колега. Вона за методикою Шененбергера вилікувала пацієнта від неврозу й депресії. І той, уже зміцнілий, одного разу під час чергової догани нестерпного начальника крикнув шефові: «Вам треба обов’язково попити сік глоду!» Начальник прислухався до його поради. І буквально за два тижні всі підлеглі цієї людини помітили позитивні зміни в його характері. Вражені колеги склали вірша, що прославляв рослини й людину, яка навчила, як їх використовувати. Шененбергер віддавав перевагу рослинам в лікуванні не тільки пацієнтів, а й своєї родини. Одного разу восени 1950 року він збирався з родиною в далеку подорож. За кілька хвилин до прибуття поїзда прямо на пероні в його дружини почалися кольки в жовчному міхурі. Біль був нестерпним, поїздку довелося скасувати. Повернулися додому. Лікар поставив діагноз «камені в жовчному міхурі» і запропонував готуватися до операції. Тоді Вальтер став поїти дружину соками кульбаби й чорної редьки. Потреба в операції відпала: камені поступово зменшувалися і незабаром розчинилися зовсім. Шененбергер стверджував, що весну, літо й осінь потрібно максимально використовувати для оздоровлення й лікування свіжими рослинами. А ще — заготовляти соки трав. Для цього потрібно їх перекрутити на млинку для м’яса, потім віддушити сік і стерилізувати. Дуже важливо, щоб рослини було вирощено без хімічних добрив.

ОФІЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ

Сорокарічна діяльність знаменитого вченого не була даремною. У 1961 році уряд Німеччини прийняв новий закон про лікарські засоби. У законі йшлося, що лікування свіжими дикорослими травами та їхніми соками є новим лікарським методом і він одержує офіційне визнання. Під час заключного засідання Вальтер Шененбергер, цей «божевільний аптекар», сидів на найпочеснішому місці й плакав. Здійснилася його мрія, яка за сорок років стала законом. Помер Шененбергер в 1986 році у віці 88 років.

ЯК ЗАГОТОВИТИ РОСЛИННІ СОКИ

Щойно зібрані рослини ретельно промивають, злегка просушують за кімнатної температури й ретельно подрібнюють за допомогою млинка для м’яса або кухонних подрібнювачів. Варто пам’ятати, що ступінь подрібнення істотно впливає на повноту екстракції: клітини рослини, у яких зосереджено основну масу рослинного соку, захищені досить стійкою оболонкою, тому для повного видалення соку із клітин їх стінки потрібно зруйнувати. Тож первинно подрібнену рослинну суміш після відтискування соку з використанням марлі треба повторно (1—2 рази) пропустити через дробильний пристрій. Із подрібненої суміші одержують сік механічним відтискуванням з використанням марлі або ліпше сокодавки. Сік проціджують через 2—3 шари марлі. Натуральний сік придатний для застосування не більш як 3 доби (за умови його зберігання в холодильнику). Для тривалого зберігання соку його стерилізують або консервують етиловим спиртом (70 або 90%).

Застосовують такі методи консервування: 1. Свіжий сік заливають спиртом у співвідношенні 1:4 або 1:5 (сік рослин із дуже вираженими властивостями — 1:10). Зберігають у холодильнику за температури не вище +5°С. 2. Метод бімацерації. Цей метод засновано на використанні подвійної мацерації (розм’якшення, розмочування водою) подрібненої рослинної сировини. Його використовують з метою повнішої екстракції соку з рослини. Подрібнену рослинну сировину разом з пасивно виділеним (без відтискування) соком заливають вщерть 70 або 90% етиловим спиртом і витримують 7 діб за кімнатної температури. Після цього суміш ретельно відтискують. Рідку частину вистоюють у холодильнику протягом 3 діб, а рослинний залишок заливають 20% етиловим спиртом (1:4 або 1:5) і витримують за кімнатної температури (за умови щоденного 3-разового збовтування) протягом 3 діб. Витяжки поєднують в одній посудині, ретельно перемішують та фільтрують. Зберігають у скляному посуді (ліпше темного кольору) в холодильнику або в темному місці за кімнатної температури. У домашній аптечці доцільно зберігати заготовлені попередньо соки з таких лікарських рослин: валеріана (корінь із кореневищами), глід (квітки й плоди), кропива, шавлія (листя), звіробій (квітучі верхівки), чебрець (надземна частина), селера (корінь і листя), подорожник (листя), ромашка аптечна (квітки), кульбаба (листя, корінь), підбіл (листя), кропива (листя), бузина чорна (плоди), артишок (кошики й листя). Тому не марнуймо літо — час заготівлі цілющих соків з рослин. P.S. Сік із дикорослих рослин приймають невеликими дозами: від 1—2 ст. л. до 50 мл 2—3 рази на день. У кожному конкретному випадку потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем або фітотерапевтом. У наступному номері газети ми розповімо, які саме соки трав допомагають у профілактиці й лікуванні тих або тих хвороб.

РЕЦЕПТИ ВАЛЬТЕРА ШЕНЕНБЕРГЕРА

Салати зі свіжої зелені 1. Молоді пагони кульбаби, підбілу, крес-салату, щавлю кислого (останні ошпарити окропом) промити, дати воді стекти. Змішати з кількома тонко нарізаними помідорами. Заправити такою приправою: три столові ложки вершків або кефіру з лимонним соком, щіпка цукру, тонко нарізана зелена цибуля, кріп та огірочник. За смаком можна додати майоран або бадилля квасолі. Злегка посолити. 2. Узяти порівно жерухи, ніжних пагонів кропиви, молодої кульбаби, головчастого салату, промити, дати воді стекти. Посипати кропом, петрушкою, огірочником. Заправити лимонним соком та олією або кефіром, сметаною, лимоном, щіпкою цукру й невеликою кількістю солі.

Франкфуртський зелений соус (улюблена страва Гете). Дві жмені свіжої зелені: кульбабу, кропиву, крес-салат, щавель кислий, огірочник, петрушку, зелену цибулю, кріп, любисток, насікти дуже дрібно. Додати два подрібнених круто зварених яйця, тонко нарізану цибулину, змішати. Обережно залити приправою з однієї склянки кефіру, до якої додати за смаком сіль, перець, сік і шкірку половини лимона. Подавати до вареної картоплі в лушпинні, вареної яловичини або риби. У часи Гете замість кефіру брали суміш із гірчиці та майонезу.

Коктейлі з соків рослин Усі коктейлі готувати однаково: компоненти добре змішувати й пити відразу. — 2 ст. л. соку червоного буряку, 1/4 л кефіру, 1 ч. л. сиропу шипшини, сік половини лимона. — 1 ст. л. соку глоду, 2 ст. л. кефіру, 1/2 ч. л. меду, 1 банан, збитий до піни, кориця на кінчику ножа. — 1 ст. л. соку глоду, 3—4 ст. л. кефіру, 1 жовток, 1/2—1 ст. л. меду. — 2 ст. л. томатного соку, 1 ст. л. соку квасолі, 1 ст. л. кефіру, васильок на кінчику ножа. — 2 ст. л. соку чорної редьки, 1 натерте яблуко, 1/3 склянки яблучного соку, 2 ст. л. сметани, трошки лимонного соку.