ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

Трави й цілющі овочі допоможуть уберегти печінку від руйнування.

 

Гепатит - це гостре або хронічне захворювання печінки. Існує кілька його типів. У більшості випадків збудником гепатиту є вірус. Водночас захворювання може розвиватися й унаслідок загальних реакцій організму на деякі препарати, що є для нього токсинами чи алергенами. Такі реакції можуть виникати на різні хімічні речовини, наприклад, сполуки металів, розчинники або алкоголь.

«БЕЗДОГЛЯДНА» ТАБЛЕТКА - ВОРОГ ПЕЧІНКИ

Одна з причин захворювання - «бездоглядна» таблетка, повальне захоплення лікарським всезнайством. У разі застуди чи грипу ми сміливо застосовуємо антибіотики, ковтаємо знеболювальні, адже все це можна придбати без рецепта. Інші приймають снодійні ліки, поки не потраплять до лікарні з гепатитом. У сумному списку ліків, якими зловживають, - нестероїдні препарати. Отож у хворих із патологією печінки виникають кровотечі, і найтяжчі наслідки не примушують довго на себе чекати. За гепатиту відбуваються набряк, запалення й відмирання клітин тканини печінки. На щастя, здорова печінка, яка не піддавалася раніше шкідливим руйнівним впливам або захворюванням, зберігає здатність до відтворення клітин і заміщення змертвілої тканини новою. Ослаблена печінка не може самостійно впоратися з інфекцією, і тоді вірус гепатиту залишається в ній у життєздатному стані протягом тривалого часу і навіть протягом усього життя людини. Таких людей називають носіями вірусу гепатиту. У деяких із них можливий розвиток хронічного гепатиту, який характеризується прогресованим та неухильним руйнуванням печінки. Печінка очищує та звільняє кров від шкідливих речовин і домішок. Завдяки їй підтримується потрібний рівень цукру, жирів у крові й утворюється жовч. Усі перераховані функції за гепатиту можуть порушуватися. З огляду на це, лікарські препарати призначають хворим дуже обережно, в процесі лікування здійснюють постійний контроль за станом печінки. Не можна допустити серйозних порушень її функцій - таких, які здатні призвести до несподіваних кровотеч, зміни рівня цукру в крові або утворення в ній токсичних продуктів. Симптоми гепатиту Незалежно від причини, яка зумовила хворобу, деякі симптоми за всіх типів гепатиту однакові. До загальних проявів хвороби належать втрата апетиту й симптоми, що спостерігаються за грипу: головний біль, підвищення температури тіла, втома, нудота й блювання. У деяких людей відзначається пожовтіння шкірного покриву (жовтяниця), вона супроводжується виділенням темної сечі й знебарвленими випорожненнями, болем у верхній правій частині живота, в суглобах і висипаннями. У багатьох гепатит перебігає безсимптомно або симптоми виражені настільки нечітко, що люди й не підозрюють у себе цього захворювання.

ПРО ГЕПАТИТИ В І С

 

Спочатку про гепатит В. Сьогодні відомо, що зараження на такий вид гепатиту може відбуватися через різні рідини організму: слину, сперму, рідину, виділювану шийкою матки. Немовлята можуть бути інфіковані вірусом гепатиту В через плаценту матері. Гепатит В уражує печінку, спричинюючи її запалення й порушення функцій. Іноді інфекція проявляється так незначно, що не розпізнається як хвороба. Найчастіші симптоми - жовтяниця, загальне нездужання, біль у шлунку, висипання, що іноді супроводжуються сверблячкою. Хоча більшість людей одужують після цієї форми гепатиту без стійких ушкоджень печінки, приблизно в однієї з 10 осіб розвивається хронічний гепатит або вона стає носієм вірусу. Гепатит В може мати смертельний кінець, якщо перебіг його стає блискавичним, а за переходу в хронічну форму - спричинити розвиток цирозу печінки. Традиційні методи лікування гепатиту В передбачають напівпостільний режим, дієту, рясне пиття. За хронічного гепатиту потрібна дієта з достатнім вмістом білків і вітамінів, особливо групи В і вітаміну С. Спочатку про гепатит В. Сьогодні відомо, що зараження на такий вид гепатиту може відбуватися через різні рідини організму: слину, сперму, рідину, виділювану шийкою матки. Немовлята можуть бути інфіковані вірусом гепатиту В через плаценту матері. Гепатит В уражує печінку, спричинюючи її запалення й порушення функцій. Іноді інфекція проявляється так незначно, що не розпізнається як хвороба. Найчастіші симптоми - жовтяниця, загальне нездужання, біль у шлунку, висипання, що іноді супроводжуються сверблячкою. Збудником гепатиту С є один з кількох вірусів цього виду гепатиту. Нині виникнення цього захворювання найчастіше пов»язують з переливанням крові. Симптоми, як правило, з»являються через 50 днів після зараження. В інфікованих людей виникає ризик розвитку незворотних ушкоджень печінки (цироз) чи раку. Шансів вилікувати хронічний гепатит С більше, ніж хронічний гепатит В. За правильного лікування одужати можуть 60-90% хворих. У міжнародних дослідженнях частіше йдеться про 50-80% ймовірність залежно від особливостей захворювання. Але, щоб «потрапити» в ці відсотки, потрібні зусилля і лікаря, і пацієнта.

ІЗ ЧОГО ПОЧИНАТИ БОРОТЬБУ З ГЕПАТИТОМ С

 

Насамперед із обстеження, коли буде встановлено тип і фазу перебігу інфекції, оцінено стан печінки. Усе це впливає на вибір схеми лікування, його ефективність та безпечність. Лікування починають, якщо є зміни в печінці (наприклад, підвищення АЛТ). Основа лікування гепатиту С - комбінована противірусна терапія. Міжнародні дослідження і клінічна практика показали, що сьогодні найбільш виправдане одночасне застосування двох препаратів - інтерферону-альфа й рибавірину. Окремо вони менш ефективні. Дози препаратів і тривалість лікування підбирає лікар індивідуально, беручи до уваги багато чинників. Головне завдання - загальмувати процес активного розмноження вірусів у печінці, тоді вірогідно знижується виразність запалення, не прогресує фіброз. Передбачено спеціальні схеми повторної терапії для людей, у яких результату лікування не було досягнуто або лікування виявилося неповним (виник рецидив інфекції відразу після лікування). Вибір схеми й тривалість курсу лікування залежать від перебігу та стадії гепатиту С. Лікування препаратами може тривати 12 місяців, їх дози і схеми призначення можуть змінюватися й залежать також від різновидів препаратів (наприклад, різних форм інтерферону). На тлі комбінованої терапії у пацієнтів закономірно спостерігаються побічні ефекти, їх розвиток контролюють за результатами загального аналізу крові, рівнем гормонів щитоподібної залози. На жаль, і за такого лікування сьогодні офіційна медицина поки не може подолати повною мірою хронічні хвороби печінки. За хронічних гепатитів, коли тривале застосування медикаментів може завдати шкоди своїми побічними діями, основне навантаження здатні взяти на себе рослини.

ДОМАШНІ ОВОЧІ ПРОТИ ВІРУСІВ

Розмову про лікування гепатитів В і С народними методами я хочу почати з використання домашніх засобів. А почати треба з використання соків часнику й буряку, сиропу цибулі, соку топінамбура, чергуючи через день. Сік 2 голівок часнику змішати із соком 2 лимонів. Приймати по 1 ч. л. за 2 години після їди. Через 10 хв пити сік буряку, розвівши 0,3 склянки соку такою ж кількістю перевареної води, двічі на день після їди. Курс лікування - один місяць. Після цього рекомендую використовувати сироп цибулі й сік топінамбура. Потрібно взяти 1,5 кг ріпчастої цибулі, додати 3 склянки цукру й тримати в духовці, доки сироп не набуде жовтого кольору. Тоді суміш процідити й приймати сироп по 1 ст. л. натще. Потім через 10 хв прийняти 100 мл свіжоприготовленого соку бульб топінамбура. Через 15 хв можна снідати. Ще раз повторити процедуру в такій само послідовності ввечері перед їдою. Курс лікування - два місяці. За хронічного гепатиту рекомендую проводити курси лікування часником і цибулею, при цьому сік топінамбура змішувати (1:1) із соком картоплі. І пити такий коктейль із соків частіше - по 0,5 склянки тричі на день за 30 хв до їди. Через 10 хв після цього випити 0,3 склянки соку моркви, змішавши його в співвідношенні 1:1 з перевареною водою. Курс лікування - 1 місяць із перервою в 10 днів. Потім курс повторити. Протягом обох курсів лікування рекомендую приймати настій кореня хріну: 1,5 ст. л. з верхом тертого хріну настояти 3 години в 0,5 л окропу, процідити. Пити по чверті склянки 4 рази на день до їди. За обох видів вірусних гепатитів також рекомендую робити на 40 хв компреси із цього настою, накладаючи їх на ділянку печінки. Не варто забувати й стародавні домашні засоби. У багатьох оселях вирощують як кімнатну декоративну рослину уродженку південноамериканських тропіків – агаву. Здавна її використовують для лікування гепатитів В і С: треба зрізати листок середньої величини, подрібнити ножем, утворену зелену масу разом із соком, що виступив, залити склянкою холодної води й настояти впродовж 6 годин. Після проціджування пити по 1 ст. л. тричі на день за 20 хв до їди.

ТРАВИ ГАЛЬМУЮТЬ РУЙНУВАННЯ ПЕЧІНКИ

Сповільнити й зупинити руйнування печінки значно можуть лікарські рослини, які приймають одночасно з описаними вище соками. Лікування гепатитів В і С починають із настою листя і бруньок берези білої (відповідно 2 та 1 ст. л.): заливають 0,5 л окропу, настоюють 2 години, додають дрібку соди, п’ють по 0,5 склянки 4 рази на день до їди. Відразу після виявлення гострого гепатиту В і С та за запалення печінки із гострим перебігом у вигляді настою на молоці починають приймати кореневища перстачу прямостоячого (калгану). Для цього 1 ст. л. кореневищ настоюють 2 години на склянці гарячого молока (в термосі), п’ють по 1/3 склянки тричі на день до їди. Як за гострого, так і хронічного гепатиту, одночасно з настоєм калгану приймають відвар кукурудзяних приймочок: 3 ст. л. подрібненої сировини кип’ятять 30 хв у 0,5 л води в емальованому посуді, настоюють 2 години та п’ють по 2 склянки відвару через кожні 3 години. Якщо ж гепатит супроводжується проносом, потрібно додатково приймати настій кореня цикорію. 4 ст. л. кореня настоюють 3 години на 0,5 л окропу, п’ють по 0,5 склянки теплого настою тричі на день до їди. Нормалізує випорожнення також настій цмину піскового (безсмертника). 5 ст. л. суцвіть настоюють ніч в 1 л окропу, фільтрують, додають за смаком мед. П’ють по 0,5 склянки теплого настою 4 рази на день за 1 годину до їди. За хронічного гепатиту хворим із нерегулярними випорожненнями рекомендую використовувати збір: квітки ромашки, корінь солодки, трава звіробою звичайного, трава чистотілу, листя м’яти перцевої (1:1:2:2:2). 2 ст. л. збору залити 0,5 л окропу, кип’ятити 30 хв на малому вогні. Приймати по 1 склянці двічі на день перед їдою.

ЗАСОБИ ВІД ЖОВТЯНИЦІ

А тепер наводжу приклади з моєї практики використання лікарських рослин для лікування гепатитів, що супроводжувалися пожовтінням шкірних покривів (жовтяницею), а також для зняття запалень за супутніх захворювань, які давали гарні результати в лікуванні. Запалення за гепатиту усуває цикорій. Нічого немає простішого, ніж зібрати влітку стебла з листям і квітками, восени накопати коріння. Можна взяти окремо будь-яку частину цієї чудової рослини. 2 ст. л. трави або корінь залити 0,5 л окропу, поварити на слабкому вогні 5 хв, настояти півгодини, процідити. Додати у відвар 2 ст. л. меду й 1 ч. л. яблучного оцту або лимонного соку та пити гарячим замість чаю або кави за півгодини до їди або через годину опісля по склянці й більше – обмежень тут немає. Але слід застерегти, що цикорій підходить не всім: утриматися від нього треба тим, хто страждає від варикозного розширення вен, геморою, судинних захворювань. У народі найпопулярнішою рослиною за всіх захворювань печінки, в тому числі й гепатитів В і С, був і залишається цмин пісковий (безсмертник). В особливих рекомендаціях рослина не має потреби. Лише варто пам’ятати, що збирати його потрібно не пізніш як за два тижні після початку цвітіння. У разі пізнішого збору його біологічна активність знижується, та й квітки під час сушіння розсипаються в потерть. Кращий час для заготівлі - початок місячного циклу, полудень. Хотілося б додати невелике уточнення в дозування. У переважній більшості рекомендацій вказується: 1 ст. л. на склянку води. Лимонно-жовті квітки безсмертника, пухнасто-повітряні, майже невагомі. Не слід сліпо довірятися зазначеним грамам - за ретельного зважування вони підніматимуться на чаші ваг солідною гіркою. Краще скористатися надійнішою й доступною мірою: 3 ч. л. на склянку води. Можна заварювати як чай. Але ліпше, ніж напар, діє за хвороб печінки відвар: 2 ч. л. квіток на склянку води, кип’ятити на слабкому вогні 1 годину, домагаючись такої температури, щоб кипіння було зовсім непомітним, тоді безсмертник не виварюється, а упарюється на одну чверть. Одержаний відвар пити по 1/3 склянки тричі на день за півгодини до їди. Усім своїм знайомим раджу використовувати також корінь кульбаби – по неповній чайній ложці тричі на день незадовго до їди. Є й така важлива особливість: порошок активізує виведення шкідливих речовин з організму, допомагає за токсичного ураження печінки. На жаль, ми дуже мало уваги приділяємо цілющим якостям цієї рослини, вважаючи її злісним бур’яном. Повага до неї, як до цінних і нешкідливих ліків, зростає, якщо знати, що кульбаба корисна не тільки людям з проблемами печінки, вона позитивно впливає на водно-сольовий обмін, тонізує нервову систему, а досліди підтверджують її протипухлинну дію, особливо за раку печінки. Останніми роками відродилася цікавість до розторопші плямистої. Рослина дуже своєрідна - із численними білими плямами й розгалуженнями на великому глянсуватому листі, унизаному по нерівних краях гострими жовтими колючками. Здавна насіння розторопші застосовували в народній медицині. За гепатиту його треба розтерти на порошок і взяти 2 ст. л. на 0,5 л води, упарити на повільному вогні наполовину. Відвар, що залишився, пити по 1 ст. л. щогодини протягом дня. Але можна приймати й сухий порошок - по 1 ч. л. 4 рази на день, запиваючи водою, курсами 1,5 місяця. Сьогодні в моду ввійшов чистотіл. Він гарно впливає за одночасного захворювання печінки й жовчного міхура, що не заперечується й науковою медициною. Оптимальна доза за гепатитів - 2 ст. л. сухої трави на 2 склянки гарячої води. Настояти не менш як 4 години. Пити ранком натще й увечері по чайній ложці. Чистотілом я користуюся й в інших випадках, коли без нього важко обійтися. Для лікування гепатитів С і В та навіть цирозу печінки свого часу було випробувано чудову траву – ласкавець (рос. – володушка). Гарні результати давало місячне лікування свіжою рослиною. Запальні процеси в печінці усуваються швидко. На жаль, придбати таку рослину складно, легше - висушену траву. Вона має ту саму цілющість, тільки зберігати її не можна більш як один рік. У застосуванні сухої трави є свої тонкощі. Заливши 3 ст. л. сировини трьома склянками окропу, треба ставити посуд на слабкий вогонь, підтримуючи ледь помітне кипіння. Тримати на плиті, доки не випариться одна третина. Цей насичений відвар, уживаний у тій само дозі - по 0,5 склянки тричі на день за чверть години до їди, діє дуже м’яко й доцільно. Але з ласкавцем треба бути обережнішими за виразки шлунка та дванадцятипалої кишки в період загострення й за жовчнокам’яної хвороби. Деякі рослини особливо ефективні в поєднанні з медом. Помітно поліпшує роботу печінки відвар кропиви. 4 ст. л. трави кип’ятити на слабкому вогні 5 хв в 0,5 л води, процідити. У відварі розводять повну столову ложку меду та п’ють гарячим по півсклянки 4 рази на день. І так 3 тижні. Після цього я продовжував лікування гепатиту відваром коріння хмелю. Столову ложку подрібненої сировини звечора заливають 0,3 л холодної води, ранком доводять до кипіння й кип’ятять 5 хв. Випивають за 3 прийоми до їди. Ще відчутніший ефект досягається, якщо цим відваром запивати розтерті на порошок квіти безсмертника – по маленькій дрібці на кожний прийом.

ФІТОЗБОРИ - ПОСИЛЮЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Безумовно, застосування зборів у більшості випадків більш ефективне. Вони містять як мінімум два-три компоненти, а максимум не обмежений, іноді поєднуються два й три десятки рослин. Що складніший збір, то довше його застосування. Усе залежить від характеру хвороби. Трав’яні суміші для лікування гепатиту зазвичай обмежуються малою кількістю компонентів. Після деяких навичок поводження із травами можна навчитися виготовляти збори самостійно. Так, якщо додати до безсмертника траву звіробою й корінь лепехи (1:1:1), то вийде непоганий збір від гепатитів. 1 ст. л. збору беруть на склянку води, кип’ятять 5 хв, дають трохи охолонути, п’ють по півсклянки тричі на день до їди. Річ у тім, що лепеху, як і звіробій, використовують за всіх запальних процесів у печінці й жовчному міхурі. Маючи свої суто індивідуальні властивості, вони, проте, добре поєднуються і збагачують один одного.

ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВІ РОСЛИНИ

Однак і окремі рослини здатні впоратися з гепатитом. Зупинюся ще на тих, які найбільш ефективні. Однією з моїх улюблених рослин є буквиця лікарська. Вона справді універсальна. За гепатитів 1 ч. л. трави заварюють склянкою окропу, настоюють 3 години й приймають по третині склянки тричі на день. Коли гепатит супроводжується водянкою, найкраще діє свіжий сік буквиці, змішаний із медовою водою. Мед розводять у перевареній воді до нудотно солодкої консистенції, у рівній пропорції поєднують із соком рослини та приймають по 1 ч. л. тричі на день. Мало в чому поступається буквиці розхідник звичайний (рос. - будра обыкновенная). Бували випадки, коли всього за тиждень розхідник виліковував від гепатиту, хоча в наступні 2 тижні я наполягав приймати його для закріплення успіху. Лікувальні препарати із розхіднику готують так само, як із буквиці: 1 ч. л. на склянку окропу, і також ліпше діє свіжий сік із медовою водою в тому самому дозуванні. Перевищувати дозу не треба. Розхідник дещо отруйний і може спричинити небажані побічні явища - нудоту, головний біль. Але цей стан швидко минає за правильного його використання. Ми говорили вище про безсмертник як про визнаний народний засіб. Але, на жаль, в разі частого звертання до нього лікувальний ефект різко слабшає, крім того, в печінці можуть виникнути застійні явища. Настає лікарське звикання. І що цікаво: безсмертник іноді не діє на того, хто ніколи не користувався ним. У той же час зовсім інша, маловідома рослина здатна повністю, з тим же успіхом замінити його. Це - котячі лапки. Назва рослини не тільки народна, але й офіційна. Для внутрішнього вживання 1 ч. л. суцвіть кип’ятять 5 хв у склянці води, настоюють 4 години, приймають по півсклянки тричі на день до їди. Зовнішнє застосування - відваром трави вмиваються за гепатиту. Здавна за всіх хвороб печінки користуються полином гірким. Рецепти існують різні, але за гепатиту більше підійде відвар свіжої трави. Зазвичай кладуть 1 ч. л. подрібненої рослини на склянку води, кип’ятять 3 хв і п’ють по півсклянки тричі на день. У першій половині літа, збираючи трави, не можна оминути залізняк бульбистий. Із великою симпатією ставлюся до нього. Він непогано проявляє свої лікувальні можливості за гепатиту з холециститом: висушену подрібнену траву заварюють із розрахунку 1 ст. л. на склянку окропу, настоюють не менш як 4 години. Приймають від однієї чверті до половини склянки тричі на день до їди. Можна додати в траву сухого подрібненого коріння із бульбами, особливо в разі схильності до рідких випорожнень або гарячкових станів. Здавна лікували печінку, у тому числі й гепатити В і С, шипшиною. Сік, змішаний із водою за смаком, допомагає в разі закрепів, усуває запальні процеси внутрішніх органів. Спосіб приготування настоянки: 1 склянку підсушених дрібно порізаних плодів шипшини змішують із 1,5 склянки цукру, заливають 3 склянками 70° горілки, ставлять на 5 днів проти сонця; на 6-й день доливають ще 3 склянками 40° горілки й знову ставлять під сонячні промені на 5 днів; на 10-й день проціджують, віддушуючи злегка плоди. П’ють по 1/2 склянки двічі на день після їди.

ДІЄТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ НА ДОПОМОГУ ЛІКУВАННЮ

Хочу підкреслити, що за гепатитів В і С, як і за інших захворювань печінки, жовчного міхура й підшлункової залози, дуже важливо дотримуватися певної дієти. Рекомендується дієта № 5. Дієтичне харчування передбачає відсутність консервантів, твердих жирів, збільшення кількості клітковини, вітамінів С і Е, мікроелементів. Традиційний щоденний склад меню: 100-120 г білків, 80-90 г жиру (половина - рослинного), 400-500 г вуглеводів. Крім того, з раціону хворих на гепатит вилучають такі страви: свіжий хліб, м’ясні, рибні й грибні бульйони, холодник, жирні сорти м’яса, качатину, гусятину, печінку, нирки, мозок, більшість ковбас, круто зварені й смажені яйця, шпинат, щавель, редиску, редьку, цибулю зелену, часник, бобові, гриби, мариновані овочі, гострі й жирні закуски, консерви, копчення, ікру, шоколад, кремові вироби, морозиво. Але я думаю, що це не завада для людей наполегливих і послідовних у лікуванні! Будьте такими! І не зневірюйтеся через тривалий термін лікування. Поєднуючи способи офіційної та народної медицини, за правильно організованого харчування ви обов’язково здолаєте ці складні недуги! На закінчення хочу підкреслити, що лікувати захворювання печінки нелегко. Тому й кількість застосовуваних рослин значна. Якщо чинити мудро, то найліпше починати лікування печінки, коли тільки ще з’являються перші, ледь вловимі сигнали легких нездужань, спричинених порушенням травлення, зайвим уживанням спиртного, різними отрутами, що надходять як ззовні, так і з кишечнику.

ЗАХИЩАЙТЕ ПЕЧІНКУ ВІД УДАРІВ

Перед тим як, наприклад, прийняти гостей або самим піти в гості, де на вас чекає багатий стіл, не полінуйтеся зробити настій із насіння ганусу або кмину, за дією вони однакові. Насіння треба гарненько розім’яти або потовкти. Половину чайної ложки залити півтора склянками окропу, додавши туди ще половину чайної ложки листя м’яти, настояти 40 хв і теплим випити невеликими ковтками – можете бути впевнені, що печінка цілком упорається з будь-якими жирними стравами. Цей же настій можна пити й за застійних явищ у печінці, спричинених неправильним харчуванням, порушенням у ній процесу обміну білків, жирів і вуглеводів. Печінка значно легше сприйматиме удари на неї, якщо кілька разів на рік місячними курсами пити відвар плодів шипшини.

ДІЄТА № 5

Хліб і хлібобулочні вироби: хліб пшеничний із борошна 1-го й 2-го ґатунку, житній із сіяного й обдирного борошна вчорашньої випічки або підсушений. Випечені нездобні вироби з вареними м’ясом і рибою, сиром, яблуками. Сухий бісквіт. Супи: овочеві, круп’яні на овочевому відварі, молочні з макаронними виробами, фруктові, борщі вегетаріанські. Борошно й овочі для заправки не присмажують, а підсушують. Страви з м’яса й птиці: нежирне м’ясо, без фасцій і сухожиль, птиця без шкіри. Яловичина, молода нежирна баранина, м’ясна свинина, кролик, курка, індичка відварені, запечені після відварювання, шматком і порізані. Голубці, плов із відвареним м’ясом. Сосиски молочні. Треба, однак, мати на увазі, що часте й у значних кількостях вживання худої яловичини призводить до перенапруження секреторної функції шлунка, підшлункової залози й печінки. Страви з риби: нежирні сорти риби. Відварена, запечена після відварювання, шматком або у вигляді кнелей, фрикадельок, суфле. Молоко й молочні продукти: молоко, кефір, ацидофілін, кисляк, сметана — як приправа до страв, напівжирний і нежирний сир і страви з нього (запіканки, ліниві вареники, пудинги й ін.). Негострий, нежирний твердий сир. Страви з яєць: яйця у вигляді запеченого білкового омлету. Не більш ніж 1 жовток на день у страві. За переносності - яйце зварене в мішечку, у вигляді омлету. Страви й гарніри із круп, макаронних виробів: будь-які страви з різних круп, особливо гречаних і вівсяних. Плов із сухофруктами, морквою, пудинги з морквою й сиром, крупники. Відварені макаронні вироби. Страви й гарніри з овочів: овочі різні в сирому, вареному, тушкованому вигляді — салати, гарніри, самостійні страви. Некисла квашена капуста, цибуля після відварювання, пюре із зеленого горошку. Закуски: салат зі свіжих овочів з олією, фруктові салати, вінегрети, ікра кабачкова, заливна риба (після відварювання), вимочений нежирний оселедець, фарширований риба, салати з морепродуктів, відвареної риби та м'яса, лікарська, молочна, діабетична ковбаса, нежирна шинка, негострий, нежирний твердий сир. Солодкі страви: різноманітні фрукти та ягоди (крім кислих) — сирі, варені, запечені. Сухофрукти. Компоти, киселі, желе, муси, самбуки. Меренги, сніжки. Мармелад, нешоколадні цукерки, пастила, мед, варення. Цукор частково заміняти ксилітом (сорбітом). Соуси й пряності: сметанні, молочні, овочеві. Солодкі фруктові підливи. Борошно не пасерують. Кріп, петрушка, ванілін, кориця. Напої: чай, кава з молоком, фруктові, ягідні й овочеві соки, відвари шипшини й пшеничних висівок. Жири: вершкове масло в натуральному вигляді й у стравах, рафіновані олії.