ДІЄТА ДОКТОРА МОЕРМАНА ЗА ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ

(Початок)

Продовжуємо публікацію уривків із книг натуропата Володимира Піщанського, в яких розповідається про профілактику онкозахворювань, можливості зупинити злоякісні процеси в організмі, не допустити рецидивів хвороби.
«Для того, щоб уберегтися від патологічних утворень, перш за все потрібно усунути «раковий фон» в організмі, який виникає під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників», — стверджує натуропат. У цьому можуть допомогти фітотерапія, система очищення організму, вітамінно-мінеральні комплекси та інші оздоровчі заходи. Пропонуємо вашій увазі уривки з робіт Володимира Кириловича, в яких він детально викладає свою систему оздоровлення й відновлення організму. Треба зазначити, що систему Піщанського успішно випробували на собі безліч хворих людей.

Більшість наукових проблем —
розв’язуються дуже просто.
Альберт Ейнштейн

Два важливих аспекти в харчуванні хворих людей

До дуже складної проблеми раку Корнеліус Моерман підійшов з точки зору харчування. І досяг дивовижних результатів.
Дієтотерапія доктора Моермана передбачає:
по-перше — мале споживання м’яса, основа харчування — клітковина, вітаміни й мінерали;
по-друге — він рекомендує вживати 8 вітамінно-мінеральних добавок, потрібних для організму.
Дієтотерапію Моермана можна застосовувати як доповнення до основних методів онкотерапії (хіміо-, променева терапія, хірургія), імунотерапії, а також як самостійний метод для профілактики онкозахворювань та відновлення організму після основного лікування.
Терапія доктора Моермана руйнує грунт, потрібний для існування ракової пухлини, створює вороже для ракових клітин середовище, яке одночасно є цінним поживним середовищем для здорових клітин, створюючи збалансоване кислотне середовище. Така терапія морить голодом і душить ракові клітини та одночасно зміцнює здоров’я.

Історія виникнення методу

Терапія Моермана виникла більш як 70 років тому. А перший пацієнт, який наважився її випробувати, страждав від раку шлунка. Ліндерт Брінкман звернувся до Моермана в 1939 р. після того, як хірург сказав, що операцію робити вже надто пізно.
Брінкман, не маючи альтернативи, погодився випробувати на собі новий метод лікування за умови, що доктор постійно спостерігатиме за ним і забезпечить догляд.
Протягом усього 1940 року Моерман лікував Брінкмана, використовуючи найпростішу мікстуру із 8 життєво важливих для організму елементів, а друга складова терапії — дієтичне харчування. Як пізніше зізнавався Брінкман, він їв «вагонами апельсини й лимони», буквально «молився» на вітамін С.
Стан пацієнта повільно поліпшувався. У Брінкмана було два найважливіших знаряддя боротьби з раком, які врятували його. Це: віра в свого лікаря і в те, що все вийде. До кінця 1940 року повний курс лікування був завершений. Це здається неймовірним, але пухлина зникла. І ще неймовірніше те, що Брінкман прожив іще «багато здорових років», як казав доктор Моерман, і помер у віці 90 років.
Успіх із Л. Брінкманом став поворотною точкою в науковій кар'єрі Моермана. Окрилений успіхом, Моерман вирішив іти й далі цим шляхом, але став удосконалювати свій підхід.
З 1940 по 1950 роки його дослідницька робота була спрямована на пошук оптимальних пропорцій, кількості та складу добавок.
Головними в той час для Моермана стали 3 питання:
— яким має бути оптимальне співвідношення вітамінів і мінералів;
— скільки вітамінів і мінералів має отримувати організм;
— які добавки слід вводити в раціон харчування онкохворому?
Щоб відповісти на них, Моерман почав призначати різну кількість вітамінів і мінералів різним пацієнтам, яких ставало все більше й більше. Він зауважив, що невеликі дози вітаміну А практично не впливають на захворювання, а також те, що ефект від застосування вітаміну А стає вищим, якщо його застосовувати разом із вітаміном D.

Натуральні цілісні продукти — основа оздоровлення

Доктор Моерман вирішив випробувати свій метод і на хворих з варикозними виразками — дуже болісним і досить небезпечним наслідком варикозного розширення вен.
Ці хворі теж дотримувалися дієти Моермана, яка включала велику кількість апельсинів і лимонів (джерела аскорбінової кислоти — вітаміну С). Ці хворі також приймали основні дози вітамінів А, Е і невелику кількість йоду. Приблизно протягом 6—8 тижнів дієти їхні виразки повністю заліковувалися.
Потім Моерман почав розвивати дієтичний бік своєї теорії. При цьому він ставив перед собою мету: не просто забезпечити організм усіма потрібними для життя та здоров’я елементами, а й відгородити своєю дієтою онкохворого від продуктів, що руйнують його організм.
Зазначу, що цю дієту можуть узяти на озброєння не лише хворі, а й цілком здорові люди, і кожен із них через кілька місяців почувається зовсім іншою людиною.
Перед кожним онкохворим і особливо перед його родичами постане питання: чи варто приймати вітаміни й мінерали тільки у формі таблеток і одночасно дотримуватися дієти? Відповідь може бути тільки одна: вітаміни та мінерали у вигляді препаратів ніколи не повинні займати місце натуральних цільних продуктів, оскільки фрукти, цільне зерно, цільні крупи, овочі завжди містять збалансований набір вітамінів, мінералів, кислот, ферментів і фруктози. Що стосується промислових продуктів, то сучасні технології харчової промисловості видаляють із них ферменти, вітаміни й мінерали.
Дотримання дієти доктор Моерман вважає неодмінним доповненням до 8 найважливіших вітамінів та мінералів. Він переконаний, що абсолютно марно давати пацієнтові ці поживні добавки і при цьому дозволяти йому їсти висококалорійні, жирні та солоні продукти. Їх дієта Моермана категорично забороняє, дозволяючи їсти тільки те, що підсилює дію добавок. Поговорімо про це докладніше.
1) Згідно з доктором Моерманом, хворий може харчуватися, дотримуючись зручного для нього режиму, але відповідно до дієтичних рекомендацій.
2) Так, дорослі онкохворі мають вживати 1 або 2 сирих яєчних жовтки щодня, діти — 1 сирий жовток на день. Виняток — онкохворі із захворюваннями печінки чи жовчного міхура. Вони повинні повністю вилучити з раціону яєчні жовтки до тих пір, поки не настане очевидне поліпшення їхнього стану. Тільки після цього можна повільно й обережно вводити в раціон яєчні жовтки.
3) Треба щодня випивати сік 3 лимонів чи з’їдати їх.
4) Онкохворий може їсти в суміші чи окремо продукти, рекомендовані доктором Моерманом, обираючи ті, яким він віддає перевагу (перелік дивіться нижче).
Треба їсти до повного насичення й не менше 3 разів на день. Гарячі та холодні страви чергувати протягом дня й тижня згідно з традиціями сім'ї хворого.

Перелік рекомендованих продуктів

Зернові та хліб. Дозволяється: хліб із борошна грубого помелу, макарони з борошна грубого помелу, крекери з борошна грубого помелу, нешліфований рис (у тому числі швидкого приготування), ячмінні, вівсяні і пшеничні висівки, вівсяні, пшеничні та кукурудзяні пластівці.
Вилучаються: пшеничне борошно тонкого помелу і всі продукти, що містять його (хліб, макарони, пудинги, пироги, тістечка, бісквіти, кекси й соуси).
Молочні продукти. Дозволяється: масло, пахта, плавлений сир, домашній сир, бринза, яєчні жовтки, знежирене молоко, кисле молоко, сметана, йогурт, кефір (продукти, що містять молочну кислоту й ацидофільні добавки, які відновлюють мікрофлору кишечнику).
Вилучаються: сири з великим вмістом жиру й солі (Чеддер, Швейцарський, Блю, Брі та ін).
Овочі. Дозволяються: всі овочі, за винятком таких: усі бобові (крім стручкового зеленого горошку), всі сорти картоплі (червоний, білий, солодкий), червоноголовкова капуста, білоголовкова капуста, кисла капуста.
Обмежуються: брюссельська капуста, цвітна капуста, салатна зелена капуста (китайська капуста, головковий салат), петрушка кучерява.
Приготування: переважно вживати сирі овочі, можна злегка тушкувати на парі, в приготуванні використовувати не більше однієї щіпки морської солі. Не доводити до кипіння.
Фрукти й соки. Дозволяються: всі фрукти з наступними винятками та обмеженнями: фініки, інжир, ревінь, солодкий виноград.
Приготування: краще їсти фрукти сирими, але можна злегка тушкувати на парі. Не додавайте цукор у воду, в якій готуєте фрукти. Не доводьте до кипіння. Усі сухі фрукти замочуйте на добу, перед вживанням не забудьте злити воду.
Дозволяються всі фруктові та овочеві соки. Особливо рекомендуються такі: сік буряків, сік моркви, сік апельсина, змішаний із соком лимона.
Якщо хворий привчений їсти смачненько, доктор Моерман вводить в раціон заправки й доповнення: лаврове листя, чорний перець (зрідка по 1 щіпці), вершки (використовуйте час від часу), часник, трав’яний чай, мед (обмежтеся 1 ч. л. на день), мускатний горіх, лимонний сік, маслинова олія (використовуйте тільки приготовану холодним способом), сир, бринза (використовуйте тільки сорти зниженої жирності й слабосолоні), петрушка кучерява (вживайте рідко), морська сіль (кладіть не більше 1 щіпки у воду, в якій готуєте), соняшникова олія (використовуйте тільки приготовану холодним способом), овочеві бульйонні кубики (використовуйте кубики, приготовані без консервантів і хімічних добавок).

Перелік заборонених продуктів

Щоб хворий не зміг нашкодити собі ще більше, на час лікування доктор Моерман вводить повну заборону на деякі продукти:
— риба, м’ясо, молюски, алкогольні напої, тваринний жир, штучні харчові барвники;
— всі бобові (квасоля, сочевиця, горошок мозкових сортів);
— сири з великим вмістом жиру й солі (Блю, Брі, Чеддер, Швейцарський);
— хімічні консерванти;
— сигарети, сигари, тютюн для куріння;
— кокоси;
— кава;
— яєчні білки;
—  олії, приготовані гарячим способом;
— рослинний розпушувач (жир, що додається в тісто для розсипчастості);
— маргарин;
— гриби;
— всі види картоплі;
— очищена йодована сіль;
— бульйон, приготований із м’яса, риби чи молюсків;
— рафінований цукор і всі продукти, що містять його (цукерки, тістечка, шоколад, напої, кетчуп);
— чай із будь-якою кількістю кофеїну;
— пшеничне борошно тонкого помелу й усі продукти, що містять його (білий хліб, пироги, крекери, бісквіти, соуси).
Хворі можуть вибирати з переліку дозволених ті продукти, яким вони віддають перевагу.
Починаючи дотримання дієти по Моерману, слід пам’ятати 3 золотих правила:
1) ретельно пережовувати їжу;
2) ніколи не їсти більше, ніж хочеться;
3) готувати так, щоб продукти не втрачали вітамінів та елементів, що містяться в них.
Треба їсти до повного насичення і не менше 3 разів на день.

Зразок денного меню по Моерману

Наводжу денне меню доктора Моермана за голландськими традиціями:
Сніданок: сік 2 апельсинів і 1 лимона, хліб з борошна грубого помелу з маслом і сиром чи вівсянка з фруктами і знежиреним молоком, пахта і трав’яний чай.
Другий сніданок: яблучний сік, змішаний з соком буряків, фрукти.
Ленч: каша з нешліфованого рису або цільної крупи, овочі, приготовані на парі, шматочок вершкового масла, салат, приправлений соком 1 лимона і салатною олією холодного приготування, фрукти.
Обід: суп із цільного гороху, хліб з борошна грубого помелу, сирі овочі, біойогурт (який містить лише молочну кислоту), фрукти, пахта.
Вечеря: 1 чи 2 яєчних жовтки, збитих з 200 мл знежиреного молока, пахта зі склянкою соку грейпфрута, крекери з борошна грубого помелу.
Пізнього вечора: пахта з соком одного лимона.
На ніч: склянка теплого знежиреного молока.
Час, зручний для прийому вітамінно-мінеральних препаратів, кожен підбирає для себе сам, виходячи зі звичок і фізичних можливостей: наприклад, вранці можна починати о 6-й годині, при цьому зберігати інтервал — 10 хвилин — перед прийомом чергового препарату.
Останній препарат приймати за 30 хвилин до прийому їжі.
Які саме вітаміни й мінерали рекомендує приймати доктор Моерман? Про це мовиться нижче.

Властивості найважливіших вітамінів і мінералів

Кожен із перелічених нижче елементів відіграє дуже важливу роль у лікувальній активній терапії, кожен має своє конкретне призначення, а також загальногрупове для лікування раку.
І щоб зрозуміти терапію доктора Моермана, потрібно знати, як діють ці елементи в організмі і в яких продуктах вони містяться.
Вітамін А. Цей вітамін захищає шкіру та слизові оболонки. Міститься у вершковому маслі, моркві, риб’ячому жирі, знежиреному молоці, шпинаті та помідорах.
Вітамін В: фактично це ціла група вітамінів, відома як вітаміни групи В:
Тіамін (В1) — потрібен для нормального обміну вуглеводів. Нестача тіаміну веде до тяжкого захворювання нервової системи (бері-бері), м’язової слабкості та серцевої недостатності. Тіамін міститься в цілісному нешліфованому рисі, знежиреному молоці, пшениці й дріжджах.
Рибофлавін (В2) — потрібен для правильного дихання клітин. Міститься в яєчних жовтках, зелені, знежиреному молоці й дріжджах.
Ніацинамід (В3) — сприяє нормальному травленню, поліпшує кровообіг, знижує рівень холестерину, підтримує тонус усіх тканин. Міститься у пшениці й дріжджах.
Пантотенова кислота (В5) — бере участь у синтезі гемоглобіну й розпаді холестерину, вона потрібна для вироблення енергії. Міститься в капусті броколі, білоголовковій і цвітній, яєчних жовтках і цільних крупах.
Піридоксин (В6) — дуже важливий компонент вітамінів групи В. Він бере участь в обміні білків, у синтезі речовини, яка називається пропердином і є важливою для імунної системи. Він руйнує віруси і бактерії. Міститься в зелені, цільних крупах і дріжджах.
Біотин (В8) — потрібний для росту, синтезу ферментів, що сприяють травленню й підтримці кислотного балансу в організмі. У здорових людей біотин у достатній кількості продукується залозами тонкого кишечнику. Міститься в яєчних жовтках, цільних крупах і дріжджах.
Фолієва кислота (В9) — нестача фолієвої кислоти призводить до хромосомних порушень і анемії. Емоційні та психологічні стреси руйнують природне відтворення цієї кислоти в кишечнику. Фолієва кислота міститься в буряках, цикорії, салаті, зеленому горошку.
Кобаламіни (В12) — потрібний компонент здорової крові. Без їх достатньої кількості в людини можуть з’явитися анемія, постійна втома. Кобаламіни у великій кількості містяться в яєчних жовтках.
Вітамін С — життєво потрібний для нормального клітинного обміну, допомагає організму позбавлятися від різних шлаків і отрут. Захищає його від впливу шкідливих нітратів, що містяться в сирі й м’ясі, сприяє всмоктуванню заліза й розчиненню холестерину, стимулює клітини, що виробляють інтерферон, який бореться з вірусною інфекцією. Щоденний прийом вітаміну С підвищує імунітет і природну здатність організму до самовідновлення.
Ще доктор Еван Камерон із Шотландії в 1971 р. почав давати по 10 г вітаміну С на день пацієнтам із задавненими формами раку (спочатку внутрішньовенно, потім — орально). Цей експеримент закінчився успішно майже для всіх його пацієнтів, подовживши життя деяким із них на роки. Доктор Моерман теж вводить у свою дієту вітамін С, який міститься в цитрусових і листових зелених овочах.
Вітамін Е — уповільнює процеси старіння, допомагаючи синтезувати статеві гормони як у чоловіків, так і в жінок. Без нього не може працювати нервова система. Він сприяє регенерації тканин тіла, м’язових волокон і кровоносних судин; потрібний для обміну речовин і дихання клітин. Це хороший антиоксидант. Вітамін Е — чудовий антиканцероген. Міститься в  оліях, пшениці, цільних крупах.
Лимонна кислота — поліпшує плинність крові, витягаючи воду з тканин організму. Лимонна кислота запобігає тромбоутворенню, регулює кислотний баланс в організмі онкохворого. Вона міститься в лимонах, це багате джерело вітаміну С, лимони й лимонна кислота містять також вітамін цитрин, відомий як вітамін Р. Цитрин допомагає крові проходити через найтонші капіляри. Нестача вітаміну Р закупорює капіляри, спричиняючи набряки ніг, щиколоток і ступень.
Йод регулює роботу щитоподібної залози, яка виробляє гормон тироксин. Завдяки гормону активізується обмін у клітинах, допомагає клітинам споживати кисень і виробляти енергію з глюкози. Якщо мітохондрії не отримують йоду в достатній кількості, клітини відчувають нестачу кисню і переходять у режим бродіння, а навколишнє середовище, яке забродило, спричиняє швидке розмноження ракових клітин. Йод міститься в морській капусті, спіруліні, волоських горіхах.
Залізо. Цей мінерал потрібний організму для утворення еритроцитів — червоних кров’яних тілець. Нестача заліза призводить до анемії. Симптоми анемії: втрата апетиту, хронічна втома, низький імунітет. Залізо міститься в абрикосах, вишнях, яєчних жовтках, зелені, малині.
Сірка допомагає організму звільнятися від різних отруйних речовин і є паливом для енергетичного обміну в клітинах. Разом із йодом вона забезпечує правильне дихання клітин. Міститься сірка в капусті броколі, брюссельській, білоголовковій і цвітній, у яєчних жовтках.

Як приймати вітаміни і мінерали

У дієті доктора Моермана важливо дотримуватися встановленого часу прийому вітамінів і мінералів, яке залежить від того, є вони жиророзчинними чи водорозчинними.
Так, вітамін А розчиняється в жирі і може накопичуватися в печінці, тому його слід приймати 1 раз і тільки вранці.
Вітамін С розчинний у воді і не накопичується в організмі, і та кількість, яка не засвоюється відразу, проходить через нирки й виводиться з сечею. Тому вітамін С треба приймати протягом усього дня з рівними інтервалами, щоб бути впевненим, що організм отримує його в достатній кількості.
Разом із вітаміном А найбільш важливі жиророзчинні вітаміни — D (надходить в організм із вершкового масла і яєчних жовтків). Вітамін D потрібний для руйнування пухлин кісток.
Вітаміни Е і К, що містяться в білоголовковій та цвітній капусті, потрібні для кровотворення.
Після вітаміну С найбільш важливі водорозчинні вітаміни — В1, В3, В5, В6, В8, В9, В12.
Ніколи не приймайте вітаміни групи В натщесерце! Краще прийняти першу порцію вітамінів групи В після сніданку зі склянкою фруктового соку.

Додаткові відомості про поживні речовині

Крім того, що хворі повинні пам’ятати про дорослі дози, треба взяти до уваги ще кілька моментів.
Вітаміни групи В часто продаються у вигляді драже, проте позитивні результати досягалися лише в тих випадках, коли послідовники Моермана призначали їх в індивідуальних дозах:

У 1983 р. кілька лікарів створили недержавну дослідницьку організацію, яку вони назвали СІКОН. Очолюваний голландським лікарем Яном Вейзе СІКОН поглиблено вивчив ефективність терапії Моермана. Дослідники СІКОНу представили документальні докази того, що терапія Моермана дає високий відсоток позитивних результатів.
Дослідження та практичний досвід доктора Корнелія Моермана незаперечно свідчать про важливість дієтотерапії в боротьбі з онкозахворюваннями. Хотілося б, щоб це взяли на озброєння і лікарі-онкологи, й хворі люди. Треба відзначити, що в європейських країнах збільшується кількість прихильників дієто-, вітаміно-, мінералотерапії і серед лікарів, і серед простих громадян, які піклуються про своє здоров’я.