АРТРОСКОПІЯ - ШВИДКА ДОПОМОГА УШКОДЖЕНИМ СУГЛОБАМ

Поділитися:

Лікар - з артроскопом у руках

У нашій газеті вже були повідомлення про артроскопічні операції на суглобах. В обласному центрі артроскопії та ендопротезування, який діє на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні імені Пирогова, на артроскопічних операціях спеціалізується молодий перспективний лікар Вадим ЛУЦИШИН.

– Вадиме Григоровичу, розкажіть читачам, що це за операція? – Артроскопія – це малоінвазивний метод хірургічного втручання під час лікування суглобів. Він дає змогу дуже швидко відновитися, час реабілітації набагато коротший, ніж після артротомії, тобто розтину суглоба для проведення операції. Реабілітація не лише займає набагато менше часу, а й легше переноситься пацієнтом. Артроскопію застосовують на Вінниччині з 2001 року. Спочатку такі операції робили тільки на колінному суглобі. Із 2006 року в нашому відділенні почали виконувати артроскопію плечового суглоба, а у 2008 році - перші артроскопічні операції на кульшовому суглобі. Зауважу, що артроскопія на кульшовому суглобі ще не набула поширення в Україні. Такі операції виконують у столичних клініках і в нашому відділенні. - Чому так? – Узагалі у світовій практиці артроскопія кульшового суглоба почалася тільки з 90-х років минулого століття, а на колінних суглобах такі операції робили ще в 40-х роках. Тобто, коли ми починали робити перші операції на колінних суглобах, вони вже не були новинкою у світі, а коли дійшли до кульшового суглоба, то це був ще відносно молодий метод лікування саме цієї ділянки. Словом, у цьому випадку ми набагато швидшими темпами почали «наздоганяти прогрес». Це по-перше. А по-друге, технічно така операція складніша, тому що кульшовий суглоб – так званий глибокий суглоб, навколо нього багато м’яких тканин, до нього важче дістатися. Тому деякі інструменти для операції на кульшовому суглобі відрізняються від тих, які використовують для оперування на колінах. Але більшість інструментів – однакові. – В яких випадках Ви рекомендуєте артроскопію? – Звичайно, тільки лікар – після детального обстеження – вирішує, яке саме лікування потрібне пацієнтові. Я скажу про загальні симптоми, за яких людині варто показатися ортопеду-травматологу, щоб визначити, чи потрібна така операція. Це, найперше, біль у суглобі, який посилюється за фізичного навантаження, за якихось певних рухів; хрускіт у суглобах під час згинання; так званий лускіт у суглобі (особливо це стосується кульшового суглоба), який іноді супроводжується нетривалим, але різким болем. За час, що в нас практикується атроскопія кульшового суглоба, ми побачили високу ефективність цієї операції. Найбільш поширені патології, за яких показана артроскопія: розрив ацетабулярної (суглобної) губи, незначне ушкодження хряща, так званий імпічмент (у медицині теж є такий термін), коли під час рухів виникає защемлення тканин у кульшовому суглобі. Артроскопія ефективна на початкових стадіях артрозу. У такому разі вона не лише поліпшує самопочуття – людина одужує, функції суглоба і його нормальний стан повністю відновлюються. Занедбані стадії артрозу вже не піддаються такому втручанню. Тоді треба вести мову про вживлення штучного суглоба, якщо людина готова до такої операції. На жаль, далеко не всі готові до цього і фізично, й психологічно, й матеріально. Тому щодня на вулиці ми бачимо чимало людей, у яких є виражена патологія кульшового суглоба (одного, а то й обох). Без оперативного втручання відновити функції суглобів у таких випадках не можна. Вдається тільки тимчасово зняти біль, полегшити ходьбу, трохи уповільнити розвиток захворювання, але не позбутися його зовсім. Саме тому дуже актуальна артроскопія на ранніх стадіях захворювання, бо вона дає змогу зупинити розвиток артрозу й не дотягувати до необхідності ендопротезування, тобто заміни хворого суглоба на штучний. Отож артроскопія дає змогу подовжити термін служби суглоба, який зазнав незначного ушкодження. – Ідеться про наслідки травм чи органічних уражень? – Переважно це наслідки травм. Коксартроз (руйнування суглоба) як захворювання теж часто розпочинається саме через травми, іноді незначні. Хоча це буває і через вроджену схильність до артрозу – так звану дисплазію, порушення розвитку суглоба. До певного часу ця проблема може ніяк не проявлятися, а коли вже проявляється, то нерідко буває, що треба тільки замінити суглоб – вибору немає. Але такі випадки трапляються набагато рідше, ніж розвиток артрозу через травми. Узагалі, в молодих пацієнтів причиною потреби в артроскопії найчастіше є травма, у пацієнтів середнього віку – артроз. – Чому саме Вінниця стала «центром» артроскопічних операцій? Чия це ініціатива? – Це ініціатива саме вінницьких спеціалістів, які бачили, як це робиться за кордоном і прагнули використовувати нові методи в нашому відділенні. Починав «еру артроскопії» завідувач відділення – В’ячеслав Михайлович Майко. Потім почав вивчати артроскопію я. Це складна високотехнологічна операція. І «рука набивається» поступово. Досвідчені лікарі кажуть: щоб робити артроскопію на плечовому суглобі, треба спочатку зробити не менше сотні таких операцій на коліні. Щоб «дійти» до кульшового суглоба, потрібно зробити ще стільки ж операцій на плечовому суглобі. Така градація. Тому починати такі операції без тривалої попередньої підготовки не можна. Але це для лікаря – складно. Для пацієнта – порівняно легко. Деякий час після операції не можна ставати на ногу – доведеться пострибати на милицях і полежати. А через три тижні вже можна й на роботу виходити, якщо вона не передбачає тривалого ходіння чи стояння. Якщо потребує, то лікарняний продовжать на тиждень-другий. Звичайно, в реабілітаційному періоді слід виконувати рекомендації лікаря: приймати призначені препарати, виконувати вправи лікувальної фізкультури. І все буде гаразд. Після таких операцій навіть у великий спорт люди повертаються. – Я читала, що артроскопію використовують і з діагностичною метою… — Це оперативне втручання, перед яким пацієнта ретельно обстежують, щоб з’ясувати потребу операції. Але деякі моменти можуть бути уточнені, власне, під час артроскопії. Хірург це враховує вже в ході операції. Але тільки для того, щоб «подивитися» на стан суглоба, артроскопію вже практично не застосовують, хоча раніше в складних випадках таке траплялося. Кожна операція може мати ускладнення, й робити операцію з діагностичною метою – це дуже серйозний крок, для пацієнта він жорстокий. Одна справа – вилікувати за допомогою такого втручання, інша – тільки діагноз поставити. Діагностичну артроскопію іноді використовують за кордоном, тому що там одна страховка покриває обстеження, інша – оперативне лікування. Але це вже не медичні, а фінансові нюанси. – Де Ви вивчали цей метод лікування? – Переважно за кордоном. У Польщі, Швеції, Чехії, Австрії, Швейцарії, Великій Британії. – А самі вчите інших? – Звичайно. Озвучую свої досягнення на конференціях. У наше відділення приїздять по досвід інші лікарі. Але при цьому я сам продовжую вчитися. У медицині це життєво необхідно. – Вітаю вас з Новим Роком і бажаю нових досягнень. – Дякую. А я бажаю всім читачам газети навчитися берегти своє здоров’я. Досвід показує, що це вміють далеко не всі.

Валентина ПУСТІВА,

передплата