Професор Віктор Досенко належить до тих людей, які люблять, як кажуть, докопатися до суті, точніше, до самих молекул. І це природно, бо Віктор Євгенович очолює відділ загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України. Тож багато проблем знає зсередини, зокрема, молекулярні механізми розвитку серцево-судинних захворювань, тонкощі медичної генетики, таємниці людського організму тощо.
Він не лише провідний учений, викладач, а й просто цікава, небайдужа людина, яка переймається долею України, її майбутнім, запалюючи своїми прогресивними ідеями студентів. Мабуть, тому Віктор Досенко був одним із перших, хто вийшов на Майдан і разом зі своїми однодумцями розбив палатку під час Революції гідності.
Віктора Євгеновича турбує й погіршення стану здоров’я українців, швидке старіння нації, і вчений намагається привернути увагу суспільства до цього питання. Професор відновив просвітницькі лекції, так звані народні читання, на які може прийти кожний, хто небайдужий до свого здоров’я, цікавиться можливостями свого організму та довголіттям. Власне, про шляхи здорового довголіття йдеться у розмові з Віктором Досенком.
Перспективи довгожительства
Здорове довгожительство – одна з центральних тем нашої газети. До того ж серед наших читачів є довгожителі, яким від 90 до 101 року. А які перспективи довгожительства в майбутньому? Чи можна жити довго та без хвороб, як, наприклад, народність хунти, - 120-160 років?
Загалом, досягнення науки, медицини, економіки дають надії на збільшення тривалості життя людини. Власне, ми бачимо, що вже наприкінці ХХ –у ХХІ ст. помітно зменшилася смертність від вірусних хвороб, серцево-судинних захворювань тощо. Лікарі навчилися рятувати людей, зокрема, в разі звуження коронарних артерій пацієнтові вставляють стент –своєрідну пружинку, яка підтримує судину в розширеному стані, запобігаючи її звуженню. Виконують аорто-коронарне шунтування, тобто практично формують нову судину. Ці та подібні операції рятують життя тисячам людей і, безумовно, сприяють довголіттю. Також велику роль відіграє рання діагностика захворювань, зокрема й онкологічних, зберігаючи таким чином життя та відтерміновуючи смерть. Усе це дає можливість прогнозувати подовження тривалості людського життя, причому активного, при здоровому глузді. Коли людина не залежить від опіки своїх близьких, а навпаки, допомагає їм, може реалізовувати свої давні мрії щодо подорожей, творчі чи наукові задуми.
Тобто старіння й смерть можна, так би мовити, відсунути на роки?
Справді, смерть можна відсунути, а от щодо старіння –то це нормальний біологічний процес. Боротися з ним не має сенсу, але оптимізувати, подовжити цей період людського життя –потрібно. Звісно, без бажання та зусиль самої людини нічого не вийде.
Чотири «стовпи» правильного старіння
- І що порадите тим, хто бажає жити довго та здорово?
- Таким людям я б порадив дотримуватися чотирьох правил довголіття, підказаних досвідом багатьох довгожителів. Насамперед, правильно харчуватися, точніше - дотримуватися обмежень у харчуванні. Наприклад, тварина, яка їсть, скільки хоче, проживає менше, ніж та, яку дещо недогодовували. Це пояснюється таким важливим внутрішньоклітинним процесом, як автофагія –самопоїдання. Він запускається саме нестачею зовнішніх амінокислот: коли клітина недоотримує живлення зовні, вона змушена використовувати внутрішні ресурси, поїдати саму себе. Точніше, відпрацьовані білки, шлаки тощо. Якщо організм постійно отримує всі поживні речовини зовні, автофагія не відбувається й тоді всі шлаки, відходи накопичуються в організмі. А цивілізація зробила наше життя ситим і комфортним, при цьому спровокувавши розвиток серцево-судинних, онкологічних, інших захворювань, від яких страждають багато людей і які в дикій природі не спостерігаються.
- Обмеження в їжі стосується всіх вікових категорій чи тільки дорослих людей?
- Зазвичай у дитинстві, в молодому віці людина споживає більше їжі, й це зрозуміло: юний, молодий організм росте, потребує більше енергії тощо. Але, на жаль, коли людина починає старіти (45-50 років), харчові звички не змінює і їсть стільки ж, як у юності та молодості. Найлегший і найпростіший спосіб дотримуватися правила недоїдання –це вставати з-за столу з легким відчуттям голоду.
А якщо додати дні з періодичною відмовою від їжі - це означатиме, що людина стала на шлях, який віддаляє старіння. Спочатку можна спробувати просто зменшити кількість їжі щодня (особливо це стосується солодощів). Потім вибрати один день на тиждень і пробувати повністю відмовитися від їжі. У будь-якому разі прислуховуйтеся до свого організму. Якщо день відмови від вживання їжі переносите нормально, можна голодувати двічі на тиждень.
- Із першим правилом –обмеження харчування, ми розібралися. А решта?
- Усі знають, що рух –це життя. Отож друге правило — фізична активність, завдяки якій наш організм забезпечується киснем і яка запобігає гіпоксії. На жаль, сучасна людина веде малорухливий спосіб життя: за кермом машини, за комп’ютером, на ескалаторі - в метро, вдома –в кріслі чи в ліжку перед телевізором… А організм її влаштований так, що потребує тривалих фізичних навантажень, періодично перебуває в стані гіпоксії. Тобто нашому організмові треба багато рухатися. Це можуть бути заняття в спортзалі, на стадіоні, ходьба чи біг по кілька кілометрів, головне - рухатися.
Третє правило полягає в тому, що їжа має містити достатню кількість ксенобіотиків, тобто чужорідних речовин. Оскільки людина за своїм складом сама є білковим організмом, то чужорідною для нас є рослинна їжа. А сучасна людина харчується в основному рафінованою та тваринною їжею й зовсім мало їсть рослинної. Якщо ж наш організм не отримує чужорідної їжі, не активується система адаптації до впливу ксенобіотиків. А це призводить до того, що токсини в організмі не утилізуються, а накопичуються, спричиняючи його отруєння та руйнування.
- А як щодо вмісту в продуктах ГМО (генно-модифікованих організмів), чи справді це так небезпечно для людини?
- Ми самі є генетично модифікованими організмами. Людина виникла як гомо сапієнс (як і всі види тварин і рослин) в результаті природної генної модифікації. І ми весь час перебуваємо в процесі генетичної модифікації. І якщо вчені винайшли спосіб більш швидкої, спрямованої генетичної модифікації, то це тільки поліпшить якість продукту, збільшить його плодючість чи поживність. Усі генетичні продукти ретельно перевіряють протягом 8-10 років. І жодних даних про їхню шкідливість немає.
- І нарешті, Вікторе Євгеновичу, яке ж останнє правило довголіття?
- Останній чинник здорового довголіття - це температурні випробування, переохолодження та перегрівання. Знову ж таки –цивілізація позбавила нас їх, натомість маємо кондиціонери, обігрівачі тощо –ми постійно перебуваємо в комфортних умовах. А мільйони років еволюція готувала людину до того, що періодично буде холодно, дуже холодно чи тепло, навіть спекотно. Таким чином відбувалося загартування організму то холодом, то високими температурами. Усе це підтримує нашу нейроендокринну систему, починаючи з мозку й закінчуючи кожною клітиночкою організму, в оптимальному стані. Якщо цього немає, не працюють окремі механізми адаптації (пристосування), то такий організм швидше виходить із ладу, з функціонального стану. Одне слово, хоча холод, голод, нестача кисню –чинники, які можуть завдати організмові шкоди, відсутні чи майже не відсутні, організмові від цього тільки гірше. Адже за мільйони років він звик до таких природних ушкоджень, і подібні екстремальні впливи на організм мають бути обов’язково, аби він загартовувався, працював справно та тривалий час.
- Вікторе Євгеновичу, Ваша наукова діяльність безпосередньо стосується проблем серця. Над чим Ви сьогодні працюєте?
- Наш відділ в Інституті фізіології займається лікуванням серцевих хвороб. На сьогодні ми розробили плазміду – це генетична конструкція для лікування інфаркту міокарда. Це означає, що хворому замість купи препаратів можна ввести в організм генетичну конструкцію, яка заблокує потрібний фермент. І це підтвердили досліди на тваринах: частота виникнення інфаркту зменшувалася в 4 рази. На жаль, це поки що залишається на стадії експерименту.
Спільно з Інститутом фармакології і токсикології АМН України ми розробили ще один метод генетичної інженерії для лікування артеріальної гіпертензії. Одна ін’єкція такого препарату –і в щура протягом 7 днів тримався нормальний тиск. Натомість хімічні ліки треба приймати щодня, а інколи й частіше. Саме тому наступне покоління препаратів мають становити не хімічні ліки, а генетичні препарати, які потрапляють прямо в ціль і не завдають шкоди здоров’ю.
Підготувала
Любов Польова-Саханда.
