Буде цікавим і корисним для українських лікарів та пацієнтів
Творіння природи досконаліші за творіння мистецтва. Римський державний діяч, філософ і письменник Ціцерон (106-43 рр. до н.е.)
Історія застосування ліків така ж прадавня, як історія людського суспільства. З появою людини з’явилися й хвороби, для лікування яких використовували природні продукти: рослини, воду, органи тварин, скарби надр Землі.
РОСЛИНИ - НАЙДАВНІША СИРОВИНА ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКІВ
Упродовж усієї історії людства рослинний світ був джерелом не тільки харчових продуктів, а й цінних лікарських засобів. До середини 20-х років ХХ сторіччя ліки, виготовлені з рослин, становили 70-80% усіх медикаментів. Навіть сьогодні третину лікувальних препаратів добувають із рослинної сировини. За останні десятиріччя значного розвитку набула фітотерапія - наука про профілактику й лікування хвороб за допомогою лікарських рослин. Фітотерапія, а разом з нею й лікознавство, зародилися в далеку давнину, пройшли складний шлях нагромадження й узагальнення практичного досвіду та знань. Рівень їх досягнень у кожну епоху зрештою визначався станом розвитку держави, був безпосередньо пов’язаний із всебічним використанням здобутків природничо-наукової та суспільної думки. Тому фітотерапія упродовж свого історичного розвитку, як основна складова частина народної медицини, віддзеркалювала національні та лікувальні особливості досягнень конкретного народу й певної держави. Фітотерапія - національне надбання народу кожної країни світу.
ПОВАЖАЙМО СПАДЩИНУ БАТЬКІВ
Тому слід схвалити видання українською мовою у 2012 році в Україні книги доктора медичних наук, професора Гурбангули Мялікгулієвича Бердимухамедова «Лікарські рослини Туркменистану», виданої за сприяння ПрАТ «Будівельна Асоціація Інтербудмонтаж». У передмові до першого тому автор пише: «Цю роботу, продиктовану моєю безмежною любов’ю до рідної землі та рідного народу, моєю увібраною з молоком матері глибокою пошаною до спадщини батьків і дідів, як і до фахівців у галузі медицини та фармакології, я скеровую до найширшого кола читачів, які цікавляться багатим рослинним світом нашої країни, її стародавніми традиціями народної медицини».
ДОСЯГНЕННЯ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ ТУРКМЕНИСТАНУ
Після вступу в розділі «Охорона здоров’я Туркменистану: до здоров’я нації через здоров’я людини» на 38 сторінках детально описано форми й методи надання медичної допомоги населенню. Заслуговує на увагу той факт, що з 1 січня 1996 року в Туркменистані введено добровільне медичне страхування, яке стало важливим кроком на шляху покращення надання медичної допомоги та соціального захисту населення. Автор аргументовано підкреслює, що успіхи охорони здоров’я значною мірою залежать від наявності в її арсеналі ефективних лікарських засобів для лікування різних захворювань. Серед таких медикаментів вагоме місце посідають фітопрепарати. Кліматичні умови Туркменистану азидної зони (високі літні температури, високий рівень сонячної радіації та ін.) сприяють накопиченню в сировинному матеріалі цінних біологічно активних речовин, що володіють багатими лікувальними властивостями.
ЗБІРНИК УНІКАЛЬНИХ РЕЦЕПТІВ
У багатотомному виданні буде представлено опис та історію застосування в медичній практиці понад тисячі лікарських рослин, а також унікальні рецепти лікарів старовини. У наступному розділі «Короткий історичний нарис вивчення і застосування лікарських рослин» наведено дані про видатних учених Туркменистану (Сейіт Ісмаїл Гургенлі, Мухамед Гаймаза Туркмені, Абу Алі ібн Сіна, Алі ібн Сахл Раббані та ін.), які вивчали й застосовували фітопрепарати, а також про рукописи тих далеких часів. У розділі «Збір, сушіння і зберігання лікарських рослин» описано фармакогностичні особливості частин рослин (листя, квітки, суцвіття, бруньки, насіння, плоди, коріння, кора, кореневища, цибулини), що допоможе правильно їх заготовляти та зберігати.
ПРО ВЛАСТИВОСТІ Й ЗАСТОСУВАННЯ РОСЛИН
Опис загальних властивостей основних біологічно активних речовин рослин викладено в розділі: «Вміст біологічно активних речовин», зокрема, алкалоїдів, глікозидів, кумаринів, ефірних олій, смол, дубильних речовин, вітамінів. Наступний розділ «Форми застосування лікарських рослин» має важливе практичне значення, адже в ньому описано приготування настоїв, відварів, настоянок, зборів, мазей. Основним є розділ «Характеристика лікарських рослин», у якому описано властивості кожної лікарської рослини. Опис наведено в алфавітному порядку і містить назву українською, туркменською й латинською мовами. Після цього подано зовнішній опис рослини, біологічну особливість, поширення й природні запаси в Туркменистані, лікарську сировину, яку застосовують у медичній практиці, хімічний склад, рекомендації щодо застосування, способи приготування лікарських форм. Ознайомившись з цією інформацією, читач отримує детальні відомості про конкретну рослину. У розділі «Довідник» представлено 159 рецептів лікарських рослин для лікування різних захворювань: описано цілющі напої (соки: сливовий, ожини, напої з рослин і меду, кава з кореня лопуха, пирію, цикорію, киселі, компоти, чаї: апетитний, вітрогінний, грудний, вітамінний, жовчогінний, сечогінний, потогінний, протизолотушний). У книзі є ще 2 цікавих додатки: «Українсько-латино-туркменський словник назв лікарських рослин» та «Календар збору лікарських рослин». Книга може бути зразком для видавців: чудово оформлена, ілюстрована малюнками рослин, медичних закладів і державних установ. За більш як 170-річну історію Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на різних кафедрах проводили й проводять дослідження з вивчення властивостей біологічно активних речовин рослин. Тому ми вважаємо, що лікарі, фахівці з народної медицини та пересічні громадяни України отримали ґрунтовну книгу з фітотерапії відомого вченого-медика, професора Г.М. Бердимухамедова «Лікарські рослини Туркменистану». Без сумніву, вона доповнить довідники вчених і практиків України (М.А. Носаль, О.П. Попов, В.В. Кархут, Ф.І. Мамчур, Є.С. Товстуха, А.М. Гродзинський, О.М. Ганич), що сприятиме покращенню застосування лікарських засобів з метою ефективного й безпечного лікування хворих. Іван Чекман, завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, членкор НАН та НАМН України, доктор медичних наук, професор.
Рецепти з книги Ангіна. Квіти нагідок лікарських – 2 ст. л., листя шавлії – 2 ст. л., квіти ромашки – 1 ст. л., безсмертнику – 1 ст. л., корінь солодки – 1 ст. л., перемішати. 1 ст. л. суміші залити 200 мл окропу, настояти 30 хв, процідити, полоскати 4-5 разів на день. Бронхіт гострий. Корінь алтеї, листя підбілу - по 4 ст. л. Одну ст. л. суміші залити 1 склянкою окропу, настояти 20 хв, процідити, приймати по ¼ склянки 4 рази на день. Гастрит гіпоацидний. Трава м’яти, трава полину гіркого, трава звіробою, квіти ромашки, плоди кмину - по 10 г (неповна столова ложка). 2 ст. л. суміші залити 1 склянкою окропу в термосі, настояти 1 добу, процідити. Приймати на наступний день по 0,5 склянки тричі на день перед їдою.
