ДЯГЕЛЬ - «ТРАВА АРХАНГЕЛА»

Поділитися:
ДЯГЕЛЬ - «ТРАВА АРХАНГЕЛА»

Цього року ми вже розповідали про дослідника-аматора лікарських рослин Віталія Куницю. Нагадаємо, що він упродовж багатьох років працював головним художником київського видавництва «Урожай», нагороджений багатьма відзнаками. Нині на заслуженому відпочинку. І весь час безкорисливо віддає своєму хобі. У минулі роки він тісно співпрацював з відомим ученим-ботаніком, доктором наук Григорієм Смиком. Отож мав нагоду підвести під свої спостереження й наукову основу.

БОТАНІЧНИЙ САД У МІНІАТЮРІ

Дачна ділянка у Віталія Куниці невелика, всього 5 соток. Вона нагадує дослідницький ботанічний сад у мініатюрі. На ній господар експериментує з лікарськими рослинами, переважно маловідомими й маловивченими, перспективними для народної фармації. Дослідник-аматор вивчає особливості росту й розвитку лікарських рослин в умовах бідних на поживні речовини супіщаних ґрунтів в окультуреному й природному середовищах, вболіває за те, аби аптека природи не бідніла, а збагачувалася на благо людям. Чого тільки в цьому міні-ботсаду немає! Рідкісний у наших краях самшит, екзотична, овіяна легендами папороть, калган та багато інших представників рослинного світу.

ПЕРШИЙ ПОМІЧНИК

Віталія Захаровича знають на дачному масиві, і хоч він не перестає нагадувати, що не займається фітотерапією, саме до нього поспішають за порадою та по першу (долікарську) допомогу. Якось привели чоловіка, котрий ушкодив очі під час електрозварювальних робіт. Звісно, потрібна була спеціалізована допомога лікаря-офтальмолога. Але ж де той Київ, а рятувати зір потерпілому потрібно було негайно, і дружина повела його до Віталія Захаровича. Той оглянув очі, на щастя, загрозливих ознак не виявив. Попросив зачекати хвилинку, а сам пішов до своїх дослідних грядок. Повернувся із якимось листям, приклав його до очних впадин, забинтував очі. А до наступного ранку потерпілий знову став нормально бачити. Я поцікавився, чим же травознай так ефективно пролікував того недосвідченого електрозварника. Листям дягелю – пояснив. – О, то чудодійна рослина. На жаль, про її цілющі властивості в нас мало знають і рідко користуються ними. Дягель помічний у багатьох випадках. Недаремно ж його наукова, латиною, назва така: архангеліка офіціналіс - трава архангела. Для підтвердження травознай пригадав ще такий випадок. Прийшла жіночка, показала розпухлий палець руки – слід укусу оси. Допікав гострий біль, який з часом посилювався, кисть розпухла, а потерпіла мала увечері повертатися до Києва на своїй автівці. Ще недосвідчений водій, побоювалася, що з керуванням машиною однією рукою не впорається.Чи не міг би сусіда допомогти? Наш травознай допоміг, і знову ж таки завдяки застосуванню тієї ж цілющої рослини. Дягель створює враження такого собі аристократа в рослинному світі: висота - понад півтора метра, домінує над усіма іншими й заростей навколо себе не терпить. Травознай докладно розповів про цілющі можливості рослини.

БОТАНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Це дворічна рослина, в лікувальних цілях використовують кореневище, листя. Рослини першого року викопують восени, другого – навесні. Дворічні містять більше біологічно активних речовин. Очищають від землі, промивають холодною водою, розрізають на шматки завдовжки 8–10 см, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках за температури 35 С. А листя й пагони збирають навесні й сушать на повітрі. Зберігають у тюках у добре провітрюваних приміщеннях. Насіння збирають зрілим у вересні-жовтні й сушать за кімнатної температури. Просушене листя можна зберігати до одного, кореневища, насіння – до трьох років.

РЕЦЕПТИ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ

Препарати дягелю лікарського справляють сечогінну, протизапальну, спазмолітичну, тонізувальну дію, поліпшують діяльність серця, знімають спазми, активізують жовчовиділення, заспокоюють нервову систему. У народній медицині застосовують у випадках спазмів шлунка та кишківника, як засіб, що збуджує апетит, у разі застудних захворювань - як потогінний, у разі бронхітів та ларингітів - як відхаркувальний засіб, а також, коли потрібно видалити отруту з крові. Роблять настій коренів, насіння та листя у вигляді чаю і п’ють по половині склянки вранці, в обід та увечері. Настій усуває слиз у легенях, бронхах, знімає печію. Давно помічено, що відвар коренів, який випивають натщесерце вранці, виліковує застарілий кашель. Настій роблять і з листя: 10 г подрібненого листя заливають 200 мл окропу, кип’ятять упродовж 5 хв, настоюють дві години. Приймають по 1 ст. л. 3–4 рази на день. Настій придатний для вживання протягом 2–3 днів. Свіжий сік дягелю використовують як болетамувальний засіб: закапують у хворе вухо, застосовують у разі зубного болю. Ця рослина входить до складу низки сечогінних, відхаркувальних, шлункових зборів. Із дягелю можна готувати чай, який приймають у разі інтоксикацій, коли потрібно вивести отруту з крові, А настоянку на горілці свіжих коренів дехто з народних цілителів у малій дозі вводить і в лікувальний комплекс у випадках раку стравоходу, шлунка, підшлункової залози, злоякісних пухлин сигмоподібної та прямої кишки. Віталій Захарович вивчив досвід багатьох народних цілителів, які у своїй практиці використовують цілющу силу дягелю. Ось деякі рецепти за конкретних патологій. У випадках раку різної локалізації готують відвар із розрахунку 3 ст. л. коренів на склянку окропу. Дати рідині на легкому вогні прокипіти впродовж 30 хв, настояти (10 хв), процідити. Приймати гарячим по півсклянки 2–3 рази на день після їди. За панкреатиту. У склянці окропу заварюють 10 г сушеної трави дягелю, на слабкому вогні прокип’ячують упродовж 5 хв, настоюють дві години, проціджують. Приймають по 50 мл 3–4 рази на день. Епілепсія, нервове виснаження: в склянці окропу настоюють 3 ст. л. коренів, приймають по півсклянки 2-3 рази на день після їди. Настій характеризується тонізувальною та зміцнювальною дією. Такий же напій можна застосовувати і в разі подагри, болю в м’язах.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Дехто плутає дягель лікарський і дудник лісовий. Але це зовсім інші рослини, що слід узяти до уваги заготівельникам фармацевтичної сировини. Справді, рослини зовні схожі, але їх можна відрізнити: у дудника корені жорсткі, дерев’янисті, з неприємним запахом, тоді як дягель має приємний запах. Що стосується протипоказань, то, оскільки препарати дягелю підвищують згортуваність крові, їх не потрібно призначати хворим, схильним до тромбозів, а також після інфаркту міокарда. Не варто застосовувати цю рослину і в разі проблем із чоловічою потенцією. Віталій Захарович заготував у своєму розсаднику достатню кількість насіння дягелю лікарського. Із настанням весни має намір висіяти його вже в природному середовищі, в сусідній придеснянській діброві. Висіяти й потім простежити за його поширенням уже без допомоги людини.

Василь КАЛИТА,

передплата