Нетримання сечі. Із цією проблемою стикаються не лише в ранньому дитинстві, для багатьох вона вдруге гостро постає у віці за сорок. Це розповсюджена проблема. За даними Міжнародного товариства з проблем нетримання сечі, розлади сечовипускання спостерігаються у понад 100 мільйонів осіб у світі.
Згідно з європейськими та американськими дослідженнями, близько 45% жінок 40–60 років мають симптоми мимовільного виділення сечі. А в Україні від цієї проблеми страждають близько 5 мільонів жінок різних вікових груп.
Унаслідок того, що жінкам ніяково звертатися з цього приводу до лікаря, більшість із них залишаються без медичної допомоги, сподіваючись, що це захворювання можна перетерпіти, й воно саме мине.
Із часом нетримання лише посилюється, знижуючи якість життя жінки. Вона починає соромитися себе, свого тіла, весь час принюхуючись та придивляючись до свого одягу, починає уникати виходу в публічні місця. Відтак поступово вона сама себе соціально ізолює. На тлі цієї патології можуть виникати депресія, порушення сну.
Але через це пікантне захворювання життя жінки не має перетворюватися на жах. Нетримання сечі можна не лише контролювати, а й вилікувати. А дієвість терапії залежить від своєчасності звернення до кваліфікованих фахівців.
Що спричиняє нездужання та які є сучасні методи в лікуванні - в інтерв’ю доктора медичних наук, професора кафедри акушерства, гінекології та перинатології НМАПО імені П. Л. Шупика, лікаря акушера-гінеколога вищої категорії Наталії ПЕДАЧЕНКО.
Вплив вікової «гри гормонів»
- Чому в жінок із віком часто виникає це неприємне захворювання - нетримання сечі?
- Щоб визначити причини та методи лікування, жінці потрібно проконсультуватися з гінекологом і урологом. Здебільшого причина дисгормональна. Адже щільність і товщина слизових оболонок піхви, тканин, що вистилають ізсередини сечовий міхур, передусім залежать від достатнього продукування ендокринною системою жінки гормону естрогену.
Коли в період менопаузи його виробництво зменшується, знижується вміст і якість колагену II типу та, як наслідок, — сполучної тканини м’язово-зв’язкового апарату органів малого таза, тоді стоншується й слизова оболонка сечового міхура та уретри. Це в комплексі й спричиняє збільшення ймовірності виникнення нетримання, підтікання сечі в моменти, коли жінка засміялася, підбігла, чхнула чи щось важке підняла. Це один із найпоширеніших видів - так зване стресорне нетримання сечі, на яке припадає до 50% випадків захворювання.
У багатьох випадках цю проблему може розв’язати місцева гормональна терапія, застосування свічок на основі естріолу, які поповнять рівень гормону естрогену, нормалізують міцність і тонус слизових оболонок та сфінктерів.
Дещо рідше спостерігаються інші клінічні варіанти нетримання сечі. Так, причиною ургентного неконтрольованого підтікання сечі за раптового позиву до сечовипускання як удень, так і вночі може бути різна неврологічна патологія: ішемія головного мозку, інсульт, розсіяний склероз, паркінсонізм, травми й пухлини головного та спинного мозку.
Бувають також і мимовільні сечовипускання, зумовлені функціональними порушеннями, так званий синдром нейрогенного сечового міхура, а також нетримання сечі, що пов'язані з опущеннями та випаданнями передньої стінки піхви.
Порушення функції тазових органів унаслідок опущення стінок піхви коригується за кілька етапів. Спочатку за допомогою гормонотерапії, що вплине на пружність і зволоження слизових оболонок, а згодом жінка потребує оперативного пластичного втручання.
Фітозасоби від нетримання
- Окрім гормонотерапії та пластичної хірургії, які фітозасоби можуть використовувати жінки, аби зменшити прояви нездужання?
- Чудовий вітамінний засіб - журавлина. Вона, зокрема, сприяє зміцненню стінок судин, зменшує запальні процеси. Речовини, які є в складі ягід, мають антибактеріальні властивості, що перешкоджають прикріплення мікроорганізмів до слизових оболонок, котрі вистилають різні органи, тож зменшують прояви прискореного, хворобливого сечовипускання. Журавлину застосовують за інфекційно-запальних процесів сечовивідного тракту, зокрема, в разі циститу.
Фітопрепарати на основі журавлини можна купити в аптеці. А в сезон придбати свіжі ягоди на базарі й робити з них морси: розтовкти столову ложку ягід, залити склянкою добре теплої води, додати 1 ч. л. меду, пити щодня зранку та ввечері.
Також покращити стан сечовидільної системи, побороти хронічні інфекції, спровоковані бактеріями, вірусами, можна за допомогою манози. Ця речовина міститься в журавлині, персиках, яблуках, чорницях, апельсинах. Вона має потужні антибактеріальні властивості, покриває стінки сечового міхура цукрами, щоб не дати бактеріям закріпитися на них.
Але щоб спожити належну дозу манози, краще фітопрепарат придбати в аптеці в таблетованій формі, застосовувати її згідно з інструкцією на упаковці.
Також можна заварювати суміш узятих в рівних пропорціях листя розмарину, кореня любистку та трави золототисячнику. Навар (1 ч. л. суміші на склянку окропу) приймати по пів склянки двічі на день. Ця суміш трав чинить оздоровчу дію на нирки та сечові шляхи, бо володіє антимікробною, протизапальною, спазмолітичною, сечогінною, антиоксидантною та знеболювальною властивостями.
Позбудьтеся закрепів та врегулюйте харчування
- Чи можуть впливати на погіршення стану в разі нетримання сечі типова в старшому віці проблема із закрепами, а також різноманітні інфекційні захворювання сечостатевої системи?
-Якщо жінка страждає від закрепів і має порушення дефекації, то запальні процеси, що супроводжують зазначені явища в кишківнику, можуть перекинутися на сечостатеву систему. Адже пряма кишка, піхва, сечовий міхур дуже щільно прилягають одне до одного всередині жіночого тіла. Враховуючи, що на тлі менопаузи слизові оболонки стоншені, знижений місцевий імунітет, то інфекції буде значно легше в них інтегруватися, спричиняючи та посилюючи хронічні запальні процеси.
Тому жінки, які мають нетримання й синдром подразненого кишківника, щоб позбутися першого порушення, мають обов’язково підлікувати друге. Тобто налагодити повноцінне травлення, зробивши акцент на багатому клітковину харчуванні: овочах, кашах, фруктах, зелені.
Слід менше їсти трансжирів, цукру та солі, більше ввести в раціон поліненасичених жирних кислот. Адже статеві стероїди естрогени, андрогени, прогестерон виробляються з холестерину, запаси якого в організмі поповнюються винятково з тваринною їжею. Проте нехай це буде холестерин «корисний» - із молочних продуктів, яєчних жовтків, свіжого сала, птиці, а не з жирних сортів свинини.
Також треба пити достатньо води, що сприятиме розрідженню калових мас, виведенню перетравленої їжі з кишківника. Для профілактики застійних явищ у кишківнику можна приймати препарати-пробіотики, пити багаті на лактобактерії йогурт та закваски.
Потрібно налагодити нормальний кровообіг, завдяки самомасажу та фізичним вправам, прогулянкам на свіжому повітрі. Для цього слід ходити хоча б по 30 хвилин на день, нахилятися, присідати, виконувати вправи для м’язів тазового дна.
Особливо в період клімаксу жінкам треба контролювати масу тіла, не допускати розростання жирової тканини, зокрема в ділянці живота: адже коли статеві органи під час клімаксу перестають виробляти гормони, цю функцію на себе може взяти жирова тканина, безконтрольно продукуючи їх та збільшуючи тим онкоризики.
Про своєчасне випорожнення та інтимну гігієну
- Як жінці, що має нетримання, запобігати проявам цієї недуги?
- Важлива так звана поведінкова рекомендація для цього захворювання: не допускати розтягнення, переповнення сечового міхура. Жінки з такою проблемою мають дотримуватися поведінкової терапії, тобто ходити в туалет не за бажання, а щогодини, щоб не тримати в сечовому міхурі рідину. Це може запобігти раптовому випусканню сечі в найбільш невідповідний момент.
Слід уникати потрапляння патологічної мікрофлори в сечостатеві шляхи, запобігати запаленню слизових покривів. Для цього майте інтимні стосунки лише в шлюбі, дотримуйтеся гігієни статевого життя та особистої інтимної гігієни. Застосовуйте тільки спеціальні натуральні засоби для жіночого туалету, зокрема, це може бути навар на основі лікарської ромашки, шавлії.
А для того, аби розібратися, яка причина зумовлює мимовільне сечовипускання саме у вас, краще вчасно звернутися до лікаря-гінеколога.
