Ерозія шийки матки – дефект епітелію слизової оболонки піхвової частини шийки матки. Розрізняють дві форми цього захворювання: істинну й псевдоерозію. Істинна ерозія спостерігається дуже рідко. Вона виглядає як яскраво-червона пляма на неушкодженій рожевій слизовій оболонці шийки матки, швидко загоюється – за 2 тижні.
Така ерозія може під час статевого акту кровоточити. У більшості випадків ерозія шийки матки перебігає безсимптомно й нагадує про себе лише патологічною секрецією, кров’янистими виділеннями, білями після статевого акту.
Псевдоерозія шийки матки спричинена розростанням циліндричного епітелію, який вистилає порожнину каналу шийки матки в піхву. Циліндричний епітелій не пристосований до кислого середовища піхви, тому він починає захищатися, вкриваючись плоским епітелієм, що може спричинити розвиток пухлин.
Захворювання треба лікувати якомога швидше, оскільки воно є передраковим станом.
Лікарські рослини дуже помічні в разі місцевого застосування, наприклад, гарний ефект дає щоденне введення в піхву марлевих тампонів, змочених препаратами рослин (сік алое чи каланхое). Застосовують препарати різних видів евкаліпта: спринцюють піхву відваром (1-2 ст. л. на 1 л перевареної води) чи хлорофіліптом (1 ст. л. 1% спиртового розчину на 1 л перевареної води). Після спринцювання потрібно вставити марлевий тампон, змочений 2% олійним розчином хлорофіліпту.
Аналогічно проводять спринцювання настоєм трави звіробою звичайного: 3 ст. л. сировини залити 0,5 л окропу, кип’ятити 10 хв на слабкому вогні. Настоювати 2 години. Потім вставляють тампон із звіробійною олією (є в аптеках).
Препарати кошиків нагідок лікарських також використовують для спринцювань. Крім того, настоєм кошиків нагідок на олії змочують серветку і вставляють у піхву на ніч.
Помічними є також настоянка та настій квітів нагідок. Настоянка: подрібнену сировину залити 70% етиловим спиртом у співвідношенні 1:10, настоювати 7 днів. Для спринцювань (і полоскань горла в разі ангіни) розвести 1 ч. л. настоянки у 200 мл теплої води. Настій квітів: 2 ст. л. сировини залити 400 мл окропу, настояти 1 годину.
Обліпихова олія (можна придбати в аптеці): ватний чи марлевий тампон змочують олією, вкладають у піхву на ніч після попереднього спринцювання настоєм однієї з таких трав: листків кропиви глухої, листків горіха волоського, трави звіробою, трави материнки звичайної, ромашки лікарської та ін.
Відвар кореневищ перстачу прямостоячого: 1 ст. л. подрібненої сировини залити 200 мл окропу й кип’ятити 10 хв на слабкому вогні. Настояти 30 хв. Відвар розводять перевареною водою в співвідношенні 1:4.
Гарний лікувальний вплив має препарат пропобесан, розроблений фітотерапевтом Євгеном Товстухою. Для приготування пропобесану потрібно взяти 20% настоянки бруньок тополі чорної, бруньок берези бородавчастої, кореневищ перстачу прямостоячого (приготовлені окремо) й кореневищ родовика лікарського на 40% розчині етилового спирту. А також 20% настоянку прополісу на 96% етиловому спирті. До 500 мл соняшникової олії (топленого свинячого жиру, 5% синтоміцинової емульсії) додати 100 мл настоянки прополісу, гарно розмішати й долити по 100 мл настоянок кожного компонента. Усе добре перемішати. Через добу пропобесан готовий до застосування. Тампон змастити препаратом і вставляти в піхву щодня упродовж 10-15 діб.
Іван ЧЕКМАН,
завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор.
