РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Поділитися:
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Як свідчать соціологічні опитування, одним з найбільших страхів сучасної людини є страх захворіти на рак. Адже онкологічні захворювання ― одна з найпоширеніших причин смертності. І все ж, згадана проблема огорнута занадто трагічною інформацією, яка не завжди відповідає дійсності, проте перешкоджає багатьом вчасно звернутися до лікаря.
Приміром, не всі знають, що у разі раку грудної залози у 50% випадків вдається подовжити життя та досягнути одужання за допомогою спеціалізованого медичного лікування. Ця цифра була б вищою, якби жінки не піддавалися паніці і «не ховалися» від лікарів.
У цьому я переконалася, побувавши у відділенні пухлин молочної залози та реконструктивної хірургії Національного інституту раку, яке очолює головний онкохірург, доктор медичних наук професор Іван СМОЛАНКА. Світлі палати, уважні й привітні лікарі, сповнені оптимізму, й налаштовані на життя пацієнтки, які у більшості випадків піднімаються з ліжка вже наступного після операції дня.
Ми попросили Івана Івановича розповісти читачам газети “Здоров'я і довголіття” про профілактику раку молочної залози, а також можливості медицини у діагностиці та лікуванні цієї хвороби.

До 70% жінок мають доброякісні захворювання молочної залози

- Іване Івановичу, зазвичай будь-які зміни в молочній залозі у жінок викликають страх. Однак вони не завжди пов'язані зі злоякісними процесами. Розкажіть, будь ласка, про доброякісні захворюваня молочної залози.
- Захворювання молочної залози доброякісного характеру в 25 - 30 разів спостерігаються частіше, ніж рак молочної залози. Ті чи ті патології виникають у 55 - 70% жінок.
Однією з найпоширеніших доброякісних пухлин є фіброаденома. Вона виникає внаслідок порушення розвитку часток молочної залози і проявляється як щільна рухлива пухлина з повільним ростом. Найчастіше фіброаденома виникає у молодих жінок. Хоча й літні жінки можуть мати цю патологію. Лікування зазвичай хірургічне, планове. У деяких випадках можливе консервативне лікування і спостереження. Однак філоїдна (листовидна) фіброаденома швидко росте, інколи може досягати великих розмірів, перероджуватися в саркому. Тому потрібна невідкладна хірургічна операція.
Ліпоми (можуть бути одиничними або множинними) - м'яко-еластичні пухлини, які розташовані в тканині підшкірної клітковини молочної залози. Лікування, як правило, проводиться у разі великих розмірів пухлини, яка спричинює косметичний дефект.
Кісти молочної залози у більшості випадків не потребують хірургічного втручання. З діагностичною метою проводиться пункція кісти, яка одночасно є і лікувальним засобом (за допомогою тонкої голки з неї витягують рідину, внаслідок чого відбувається склеювання стінок кісти). Якщо після пункції вона виникає знову або в ній виявляються папіломи, тоді показане хірургічне лікування. На практиці це зустрічається досить рідко. В подальшому проводиться консервативне лікування гормональних дисбалансів, які викликають утворення кіст.
Вузлові форми фіброаденоматозу, які називають мастопатіями, - це реакція тканини молочної залози на різні гормональні порушення в організмі. Вони можуть проявлятися по-різному, як нагрубанням молочних залоз перед менструацією, так і утворенням щільної болючої пухлини. Спричинити цю патологію можуть захворювання щитоподібної залози, яєчників, печінки, нервові стреси тощо. 80% пухлин цього виду не мають підвищеного ризику переродження в злоякісні. Лікування мостопатій повинно бути комплексним: починаючи від хірургічного і закінчуючи консервативним із застосуванням гормонотерапії.

Рак молочної залози ― хвороба жінок розвинених країн

- Яка ситуація із захворюваністю на рак молочної залози в Україні і в світі?
- Рак молочної залози не лише в Україні, а й у всьому світі посідає перше місце серед онкозахворюваності жінок. Щорічний приріст кількості захворювань - близько трьох процентів. У Європі щороку виявляють 180 тисяч нових випадків раку молочної залози - у США - 130 тисяч.
Що стосується України, то цей показник сягає 16 тисяч, з них близько 50% гинуть. На відміну від розвинених країн наші жінки частіше звертаються до лікаря, коли хвороба занедбана. Таких звернень близько 30%.
Треба зазначити, що рак молочної залози називають проблемою розвинених країн.
- Чим це пояснюється?
- Очевидно, це пов`язано з тим, що в економічно розвинених країнах низька народжуваність, дітей вигодовують груддю дуже короткий проміжок часу, набагато частіше використовують штучні суміші У цих країнах значно більша кількість жінок приймають гормональні контрацептиви, причому часто безконтрольно. В азійських країнах, де висока народжуваність, кількість випадків захворювань на рак молочної залози значно менша.

Кожна хвора повинна дати собі шанс на життя

- Іване Івановичу, ви зазначили, що українські жінки у багатьох випадках пізно звертаються по допомогу до лікаря. Можливо, це пов'язано з міфами про фатальність раку. Який шанс у жінки, що має цей діагноз, одужати або продовжити життя на тривалий час?
- Звернення жінки до лікаря по спеціалізовану допомогу дає їй шанс і на подовження життя, і на одужання. Про це свідчить медична статистика. Я можу навести приблизні шанси на виживання протягом 5 років за різних стадій раку. На так званій нульовій стадії, коли виявляють окремі ракові клітини, шанс вижити становить майже 98 - 99%, у разі раку І стадії – 90 - 95%, ІІ А – близько 80%, ІІ Б – 65%. У разі раку ІІІ стадії – близько 45% хворих. На ІV стадії, коли є віддалені метастази, при адекватному лікуванні виживають 15% жінок. Тож, що раніше жінка звертається по лікарську допомогу, то має більше шансів вижити.
Витрати на лікування раку занедбаних форм дуже зростають, інколи у 25 разів. Якщо на ранніх стадіях буває достатньо хірургічного лікування, то у разі задавнених форм раку призначають комплексне лікування: хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію тощо.
Але навіть на занедбаних стадіях хворим не можна нехтувати професійною онкологічною допомогою. Лікарям завдяки спеціалізованим методам лікування часто вдається зменшити пухлину і навіть у таких випадках інколи можна виконати органозберігаючі операції. Медицина зараз на такому рівні, коли навіть на третій та четвертій стадії раку, і метастази вже далеко за межами органа (уразили легені, печінку, кістки і т. д.), при вірно підібраному комплексному лікуванні вдається значно подовжити життя хворим.
- Одним з чинників, чому жінка боїться прийти до лікаря, є страх втратити молочну залозу. Які зараз можливості української медицини щодо органозберігаючих операцій?
- Якщо жінка звертається вчасно до лікаря-мамолога, онколога, їй, у разі потреби, буде виконана органозберігаюча операція. Однак не слід забувати і про можливість відновлення форми й об’єму молочної залози після мастоктомії (повного видалення молочної залози) за рахунок реконструктивно-відновних пластичних операцій.

Хвороби і симптоми, які сигналізують про передраковий стан

- Які симптоми, діагнози повинні насторожувати жінку відносно ризику виникнення раку молочної залози?
- Медичною наукою доведено, що рак починається не одразу, а поступово. Цьому захворюванню дуже часто передують доброякісні пухлини, папіломи, хронічні виразки, поліпи, лейкоплазії, гіперплазії, пігментні новоутворення тощо, з яких з плином часу при невірному лікуванні можуть виникнути справжні злоякісні пухлини.
- На що має звернути увагу жінка, щоб не пропустити у себе передраковий стан?
- Насамперед, якщо вона виявила у себе незрозуміле ущільнення у молочній залозі, почервоніння, виділення з соска, деформацію його чи самої молочної залози, одразу повинна звернутися до фахівця. У жодному разі не займатися самолікуванням.

Чинники, що впливають на розвиток пухлин

- Назвіть, будь ласка, чинники ризику ураження раком молочної залози?
- 90% жінок, що хворіють на рак молочної залози, – це жінки старше 40 років. До чинників ризику належать спадковість, часті аборти, пізнє народжування дітей і недостатнє вигодовування груддю, неконтрольоване вживання контрацептивів, травми молочної залози, порушення сексуального життя, тютюнопаління, вживання алкоголю, недотримання засад здорового способу життя (малорухомий спосіб життя, нестача вітамінів, особливо А, Е, Д), стреси. Підвищують ризики і супутні гінекологічні та ендокринні патології. Бо молочна залоза - орган гормонозалежний, що чутливо реагує на будь-які зміни у яєчниках, надниркових залозах, щитоподібній залозі.

Методи сучасної діагностики онкоутворень

- Розкажіть, будь ласка, про сучасні методи діагностики захворювань молочних залоз.
-Успішність лікування раку молочної залози у повній мірі залежить від раннього й точного встановлення діагнозу. Цього можливо досягти за умови використання комплексних методів діагностики. Розповім про основні.
Клінічне обстеження молочних залоз полягає в огляді та пальпації (обмацування органа), при якому вивчаються ступінь формування залоз, форма, розміри, стан шкіри над молочними залозами, форма соска, наявність і характер виділень з нього. Проводиться поверхнева і глибока пальпація залоз і лімфовузлів, визначається наявність ущільнень та їхній характер.

Мамографія - найбільш ефективний метод ранньої діагностики патології молочної залози, який дає можливість виявити пухлини розміром від 0,3 см. З метою ранньої діагностики може проводитись жінкам від 40 до 50 років – 1 раз на 2 - 3 роки, а після 50 років – 1 раз на 1 - 2 роки. Достовірність методу становить 75 - 95%.
Ультразвукове дослідження молочної залози дає можливість визначити структури досліджуваної тканини. До його переваг належить безшкідливість, виявлення пухлини в недоступних для рентгенівської мамографії ділянках молочної залози, диференціювання кісти та солідних пухлин тощо. Однак треба зазначити, що цей метод дає змогу виявити лише новоутворення розміром більше 1 см. Точність УЗД при діагностиці кіст становить до 98 - 100%, при діагностиці раку молочної залози – 87%.
Дуктографія - рентгенологічне дослідження з введенням контрастної речовини в протоки молочної залози. Цей метод є обов’язковим й високоінформативним у разі наявності патологічної секреції (виділень з соска). Дуктографія дає змогу виявити розростання в протоках (рак чи папіломатоз), встановити місце ураження та оцінити ступінь поширеності.
Комп’ютерна томографія уможливлює дослідити глибокі відділи молочної залози, лімфовузли; виявити розповсюдження пухлини на навколишні тканини та ураження метастазами органів грудної порожнини. Комп’ютерна томографія допомагає діагностувати пухлини, які не були виявлені під час мамографії. Мінімально діагностований розмір пухлин – 3 мм.
Радіонуклідна діагностика базується на введенні в пухлину радіофармацевтичних препаратів. Відсутність накопичення препарату в пухлині свідчить про доброякісний процес.
Інвазивні методи діагностики – ін’єкційно аспіраційна біопсія, трепан-біопсія, хірургічна біопсія. Біопсія – це взяття тканин і подальше їх дослідження під мікроскопом, яке дає можливість визначити клітинний склад досліджуваного матеріалу.
Ін’єкційно-аспіраційна біопсія проводиться за допомогою введення через шкіру тонкої голки. У 85% цитологiчне дослiдження (оцінка стану клітин організму та їх продуктивності) дає можливiсть правильно поставити дiагноз. Ця процедура не потребує анестезії, тож її можна проводити в амбулаторних умовах.
Трепан-бiопсiя - одержання пiд мiсцевим знеболенням за допомогою спецiальних голок, стовпчика тканини, достатнього для гiстологiчного дослiдження пiд мiкроскопом. Це дослідження дає повний гістологічний висновок, уможливлює визначити ступінь злоякісності та встановити інші характеристики, що дуже важливо для подальшої тактики лікування.
Хірургічна біопсія – найбільш повноцінне гістологічне дослідження, але потребує госпіталізації та загального знеболення. Цей метод є обов’язковим у разі підозрілих непальпованих новоутвореннях, виявлених під час мамографії та УЗД. При хірургічній біопсії необхідно видаляти 1 см здорової тканини навколо підозрілої щодо злоякісності пухлини. При доброякісних пухлинах – достатньо декілька міліметрів. За цим методом проводиться оцінка раку молочної залози: морфологічна характеристика, ступінь злоякісності, ураження судин тощо.
Магнітно-ядерний резонанс допомагає отримати зображення в різних площинах, виявити зміни в структурі молочної залози (мікрокальцинати та злоякісні карциноми з вираженою судинною архітектонікою).
- Іване Івановичу, дякуємо Вам за вичерпну інформацію. Сподіваємося, що вона спонукатиме жінок бути уважними до себе і за потреби вчасно звертатися до лікаря по допомогу.