На пенсії життя лише починається – це ще раз підтвердила героїня нашої статті. Владлена Яківна завдяки активному способу життя, захопленню бігом не лише позбулася багатьох хвороб, які вчепилися ще в молодості, а й стала відомою спортсменкою в Україні і світі. У свої майже 90 вона бере участь у забігах на різні дистанції, марафонах і напівмарафонах, викликаючи захоплення в молоді й запалюючи своїм прикладом людей поважного віку.
«Я не відчуваю тягаря своїх років»
Так говорить мешканка містечка Жовті Води, що на Дніпропетровщині, Владлена Кокіна, якій ось-ось виповниться 90 років. І справді, не кожній молодій людині під силу встигнути за Владленою Яківною, коли вона легкою ходою поспішає у справах. Ця тендітна жінка, ветеран праці, лікар-педіатр, підкорила не одну бігову доріжку, починаючи зі свого містечка Жовті Води й закінчуючи закордоном. Багаторазова чемпіонка області та України з бігу серед ветеранів спорту, чемпіонка світу з бігу у своїй віковій категорії, майже 50 років свого життя Владлена Яківна присвятила охороні дитячого здоров’я.
А вже перед виходом на пенсію жінка почала займатися своїм здоров’ям, на яке раніше ніколи було звертати увагу. Посада завідувачки, яку вона обіймала протягом тривалого періоду, вимагала повної віддачі сил і часу. Із віком почали «здавати» всі основні системи організму: турбувало серце, підвищився артеріальний тиск, остеохондроз сковував рухи. Потрібно було вживати радикальних і водночас найпростіших, найдоступніших заходів.
У спортивно-оздоровчому комплексі Східного гірничо-збагачувального підприємства в Жовтих Водах серед різноманітних секцій Владлена Яківна вибрала біг. І з того часу жінка жодного разу не зрадила своєму захопленню, яке не тільки зміцнило здоров’я, а й зробило її спортивною знаменитістю. Так і займається вже понад 30 років у клубі любителів бігу «Ритм».
Про хвороби Владлена Яківна вже й забула, і з тиском – жодних проблем, бо живе, радіючи кожному дню, за системою Геннадія Малахова. Каже, що після зустрічі з ним керується його рекомендаціями на щодень відповідно до розташування світил. «Наприклад, сьогодні потрібно поголодувати, - говорить жінка, - а завтра - саме час дати організмові навантаження тощо».
День починається у Владлени Яківни о 6:30. Ранкова гімнастика для пробудження й тричі на тиждень розписане по днях заняття бігом: від мінімального – до максимального навантаження, але так, «щоб дух не забивало», а дихалося легко. І вже в неділю тижневі тренування завершуються дуже повільною пробіжкою парком, поблизу озера Балки, де можна насолодитися пташиним співом і чудовими краєвидами. Звісно, за кілька місяців, напередодні змагань графік тренувань стає жорсткішим і напруженішим. Як, власне, й сам ритм життя та харчування.
Без дієт, але все під контролем
Дивлячись на Владлену Кокіну, підтягнуту й бадьору, з незмінною усмішкою, так і хочеться запитати, як же їй вдається триматися в такій чудовій формі. Ну, зрозуміло, фізкультура та біг, а спеціальна дієта, мабуть, також є?
«Та ні, - весело заперечує Владлена Яківна, - ніяких особливих дієт. Між змаганнями навіть не відмовляю собі в забаганках: дуже полюбляю шоколадні цукерки, і якщо переді мною є вазочка з цими ласощами, то я за раз можу з’їсти 300 г».
Узагалі, улюблений овоч жінки – картопля, у будь-якому вигляді. «Я її смажу, варю, печу в духовці, - говорить пані Владлена. – Уранці снідаю стравою з картоплі чи кашею, з овочами по сезону. На обід обов’язково готую суп чи борщ. А от увечері будь-яка страва піде, головне, аби не пізніше 17-18-ї години. Якщо повечеряю пізніше – ніч пропала», - каже наша спортсменка.
У харчуванні Владлена Яківна зовсім невибаглива, за її словами, вона їсть усе. От лише м’ясо та ковбаси майже вилучила зі свого раціону, замінивши їх горошком, бобами, квасолею, обов’язково горіхами. Особливе місце належить овочам, зелені. Любить посмакувати Владлена Яківна тортиками й тістечками, але напередодні змагань про всі ласощі наказує собі забути.
Рідини наша спортсменка вживає достатньо, проте від чаю та кави давно відмовилася, натомість п’є молоко, заварює калину-малину, робить такі собі компоти, розводячи варення водою. «Особливо корисна водичка з лимоном, - ділиться своїми вподобаннями жінка. – А, взагалі, сприятливо впливає на організм такий напій стародавніх греків: 1-2 ч. л. домашнього (ліпше червоного) вина розвести в склянці води».
Живе на позитиві й з ангелом-охоронцем
Владлена Яківна живе на позитиві, ні на кого та ні на що не нарікає, постійно в русі. Піклується вона не лише про себе, а намагається допомогти всім, хто цього потребує. «Дехто з моїх ровесників, знайомих, друзів, - розповідає жінка, - має слабке здоров’я, то я ходжу для них за продуктам в магазин, на базар. Купую ліки».
У Владлени Кокіної немає ворогів чи недоброзичливців, сама вона нікого не осуджує, навпаки, завжди намагається виправдати людину, яка схибила, обнадіяти її. Мабуть, тому про Владлену Яківну можна почути лише вдячні та добрі слова, та й колишня її посада дільничного педіатра, як жодна інша, розкриває людську доброту, милосердя й, звісно, фаховість. Маленькі пацієнти Владлени Яківни вже стали дорослими, але завжди впізнають свою лікарку, намагаються зробити щось приємне тій, що боролася за них із хворобами.
«Крім основної роботи, - говорить Владлена Кокіна, - у мене була ще й купа громадських обов’язків: активістка профспілок, агітатор, дружинник, народний засідатель тощо… Якось одного разу повертаюся пізно вночі після чергування, аж підходить молодий чоловік і пропонує провести мене додому. Як виявилося, це мій колишній маленький пацієнт із вродженою вадою серця, тепер він потурбувався, аби мене ніхто не образив. Але я нічого не боялася й не боюся, бо зі мною ангел-охоронець уночі й удень».
А для сотень малюків сама Владлена Яківна стала справжнім ангелом-охоронцем.
…Це було в Києві, молода педіатр мала всього 3 роки стажу, як під час її нічного чергування привезли до лікарні тяжко хворих маму й маленьку дитинку. І от серед ночі стан обох значно погіршився: «В одній кімнаті погано матері, - згадує колишня лікарка, - а в іншій помирає немовля. Усе, що було в моєму арсеналі знань, невеликий досвід і ліки, використала тоді, бігаючи від хворої жінки до дитинки. Так і минула ніч, а до ранку їхній стан нормалізувався. Професорка наступного дня проаналізувала мої дії щодо нічної терапії, похвалила й вирішила, аби я цю «парочку» й доліковувала».
Дитинка благополучно одужала. Батько-моряк був дуже щасливий, що його рідні залишилися живі-здорові, й не знав, як молодій лікарці віддячити. Час був такий, що про якісь гроші чи коштовний подарунок не могло бути й мови. Тоді вдячний татусь подарував Владлені Яківні… фарфорову статуетку Суворова та довгий, душевний вірш про те, що вона, як Суворов, змагалася за їхню дитинку.
…Владлена Яківна зізналася, що серед її захоплень є й риболовля. Любить пані спортсменка порибалити на озері Балці. Готує наживку із тіста й із самого ранку до пізнього вечора обов’язково навстоячки (для підтримання тонусу тіла), ловить краснопірок, іншу дрібноту. «Тут теж не обходжуся без зарядки, - усміхається жінка, - за наживкою щораз присідаю та нахиляюся. А рибку смажу й віддаю безпритульним котам – хай теж поласують».
Така вона, Владлена Кокіна, незважаючи на свою знаменитість, добра, щира й дуже світла людина, надзвичайно приємний співрозмовник.
На всіх бігових змаганнях, марафонах і півмарафонах зокрема, її легко вирізнити серед інших учасників за незмінною усмішкою та сяючих очах. От і нещодавно Владлена Яківна в Славутичі брала участь у напівмарафоні, присвяченому пам’яті жертв аварії на Чорнобильській атомній. Сотні кілометрів проїхала вона, аби своїми спортивними досягненнями віддати належне пам’яті загиблим під час тих трагічних подій.
Бажаємо Владлені Яківні й надалі залишатися такою милою жінкою з невичерпним оптимізмом. А ще бадьорості, активних забігів на різні дистанції, марафонів і напівмарафонів, одне слово, нових спортивних звершень як в Україні, так і за її межами.
Напій здоров’я від довгожительки Олени Кокіної
Cприятливо впливає на організм такий напій стародавніх греків: 1-2 ч. л. домашнього (ліпше червоного) вина розвести в склянці води. Це сприяє розширенню судин і поліпшенню кровоообігу, профілактиці атеросклерозу, нормалізації роботи органів травлення, підвищенню загального тонусу організму, збагаченню вітамінами групи В (важливі для відновлення клітин, шкіри, нервової системи) та мікроелементами.
