Ми вже звикли до терміну сальмонельоз і знаємо, що це кишкове захворювання, зумовлене вживанням харчових продуктів, найчастіше, м’ясних, забруднених сальмонелою. А от галофільоз звучить для багатьох як щось екзотичне й далеке від нашого повсякдення. Розповім про свій досвід розслідування масового спалаху в однiй iз областей України: на галофільоз перехворіло понад 100 осіб, з них 10 дітей. Усі вони вживали солону кільку, яка виявилася зараженою збудником харчової токсикоінфекції - галофілами. Що ж сталося й чому сіль не стала надійним консервантом продукту та не знезаразила мікроба?
А річ у тому, що в морській воді, звідки виловлювалася кілька, дуже багато галофілів (з грецької «гала» - то сіль, а «філо» - полюбляти), для яких сіль є найсприятливішим середовищем для розмноження та тривалого зберігання. Саме тому під час виготовлення морської рибної продукції потрібно дотримуватися суворого регламенту, яким, очевидно, знехтував виробник солоного продукту. Причиною зараження рибки галофільозом стали грубі порушення технологічного процесу, допущені під час виробництва. Зокрема: виловлену рибу ретельно не промили, а засолену зберігали без холоду, до того ж транспортували з Криму без холодильника. А головне це те, що в спеку за високої температури морської води виловлювати кільку не можна. Крім того, продукцiю реалізовували без ветеринарного та якісного посвiдчення.
Основні ознаки галофільозу і як йому запобігти
Через 6-8 годин після вживання риби з’являються нудота, головний біль, нестерпний біль у животі, частий пронос. У жодному разі не слід займатися самолікуванням. Слід викликати лікаря, а до його приходу промити шлунок якомога більшою кількістю води, аби вилучити залишки риби.
Як же уникнути галофільозу? Перше правило профілактики - не купувати рибні вироби на стихійних ринках, у випадкових осіб. Горе-виробники зацікавлені в максимальних прибутках, а не в збереженні здоров’я покупця. І тому такі важливі складові якості рибної продукції, як ретельне промивання сировини, концентрація солі та обов’язкове зберігання й транспортування на холоді, не дотримуються. Другою запорукою не поплатитися за кільку здоров’ям є посвідчення (сертифікат) якості на продукцію, яке потрібно вимагати в продавця, користуючись правом споживача. Пам’ятайте, що органолептичні властивості риби (смак, колір, запах) можуть і не погіршуватися навіть у разі масивного розмноженні мікробів, у тому числі й галофілів.
Будьте обережними, й тоді риба насправді стане продуктом для здоров’я і довголіття.
Бронiслава ВЛАЗНЄВА,
кандидат медичних наук.