ГОЛОДУВАННЯ – ЦЕ ВІДНОВЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ, ПЕРЕДБАЧЕНЕ САМОЮ ПРИРОДОЮ

Поділитися:
ГОЛОДУВАННЯ – ЦЕ ВІДНОВЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ, ПЕРЕДБАЧЕНЕ САМОЮ ПРИРОДОЮ

Багато хто вважає, що голодування - лише модна тенденція останніх десятиліть. Насправді ж зцілювальна дія голодування відома людству з глибокої давнини. Як спосіб оздоровлення воно згадується ще в давньоіндійських і давньокитайських манускриптах. «Замість ліків поголодувати день-два», - радив грецький філософ Плутарх. Часто рекомендував своїм пацієнтам голодувати й Авіценна. Зверніть увагу: що робить тварина, коли захворює? Перестає їсти. Те ж саме відбувається і з людиною. У разі хвороби зазвичай навіть вигляд та запах їжі викликає в нас відразу. Тобто голодування передбачене і самою Природою. Для кожного, хто хоче спробувати цей метод оздоровлення, дуже важливо перед початком ознайомитися з книгами та підручниками щодо цього питання, а ще важливіше - з досвідом тих, хто самостійно практикував голодування і з його допомогою позбувся хвороб. Таку 40-річну практику має Петущак. Своїм досвідом він поділиться з читачами нашої газети.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНО ГОЛОДУВАТИ

Розберімося спочатку, для чого потрібно час від часу голодувати. Голодування – це такий аварійний режим організму, під час якого він налаштовується на швидке очищення та відновлення своїх сил. Зокрема, під час голодування очищуються судини. З часом стінки судин зсередини вкриваються речовиною, схожою на віск. Позбутися цього бруду дуже складно: ну, хіба що лише за допомогою спирту, але для цього потрібні величезні дози. Тому й кажуть, що в алкоголіків судини зазвичай чисті. Проте інші органи під час такого «очищення» ушкоджуються, особливо алкоголь «б’є» по печінці. Так ось під час голодування організм «з’їдає» цей віск і судини очищуються. Крім того, з допомогою голодування можна очистити суглоби від солей сечової кислоти. Чудово виводяться і камені, й пісок із сечового міхура. Процес очищення відбувається насамперед через сечу, кишечник та найбільш активно, завдяки водним процедурам, через шкіру. Коли людина голодує й робить при цьому собі клізми – це теж сприяє оздоровленню. Але набагато ліпший ефект - коли голодування поєднується з процедурами водолікування. До речі, голодування – це одна зі складових водолікування, тому їх розглядати окремо не можна. Треба підкреслити принципову різницю між повним і неповним голодуванням. Якщо людина буде вживати навіть мізерну кількість їжі, то порушується процес перемикання організму на внутрішнє живлення, збивається нормальний обмін речовин і можуть розвиватися явища дистрофії. До того ж дуже небезпечно під час голодування приймати ліки: дія медикаментів на організм у цей період посилюється в сотні разів, що може призвести навіть до трагічних наслідків. Найбільш активно оздоровчі й очищувальні процеси в організмі розвиваються тільки на другому тижні голодування. Протягом першого тижня організм засвоює жири й білки разом з вуглеводами. На початку другого - запас вуглеводів вичерпується і починається ацидотичний криз (з’являються виражена слабкість, дратівливість, головний біль, запаморочення тощо), який призводить до перебудови обмінних процесів. Лише тоді, я вважаю, починається справжнє голодування. Коли закінчується жирова тканина, спалюються мертві клітини, потім найбільш слабкі й нежиттєздатні.

З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Голодувати я почав із 30 років. Мені потрапила до рук книга Юрія Ніколаєва «Голодування заради здоров’я». Прочитавши її заради цікавості: скільки зможу протриматися без їжі, я вирішив спробувати голодувати. Витримав 12 діб. Переносив тяжко, адже організм був дуже зашлакований неправильним харчуванням (я тоді без м’яса свого життя не уявляв: їв його тричі на день). До того ж водні процедури я ще не робив, тільки очисні клізми. Через місяць після виходу з голодування і переходу на звичне харчування я відчув огиду до м’яса й перейшов на молочно-вегетаріанську дієту, їм багато сирих овочів та фруктів. Відтоді я голодую щороку по 10-14 діб. Тобто маю вже понад 40 років такого досвіду. Та відмовляюся від їжі я не лише для поліпшення стану організму, а й у разі хвороби. У мене був один випадок, коли під час навколосвітньої подорожі «прихопив» радикуліт. Я спочатку намагався плавати у воді, але вона була занадто теплою, щоб допомогти. І тоді вирішив поголодувати. Десь увечері на четверту добу відмови від їжі відчув палкий жар усередині тіла. Я ліг, добре вкрився кількома ковдрами й проспав усю ніч. А на ранок був уже здоровим. Результатом щорічного голодування вважаю свій теперішній стан організму: мені 72 роки, я практично не маю захворювань, мій звичайний тиск - 120/ 70, пульс - 56. У мене працюють усі суглоби, я бігаю, займаюся йогою. Хоча кажуть, що бігати в моєму віці шкідливо – відбувається перенапруження хребців, але мій організм добре витримує це навантаження. До того ж я дуже люблю їздити на велосипеді. Це таке чудове фізичне навантаження, після якого не втомлюєшся, а, навпаки, відчуваєш прилив сил та енергії. Треба зазначити, що голодування - це серйозна й досить нелегка праця над собою, яка потребує терпіння й витримки. І що важче воно переноситься, то воно потрібніше. Що більш зашлакований організм, то інтенсивніше відбувається очищення, яке може зумовити тимчасові загострення хронічних хвороб, погіршення самопочуття, слабкість, утому. Не слід цього боятися, навпаки – це ознака, що організм активно позбувається наслідків хвороби. Дуже важливо під час таких загострень не припиняти голодування. Інакше загострення може ще довгий час тривати й після виходу з голодування. Треба терпляче це переносити. Зазвичай після чергового циклу очищення самопочуття поліпшується. До голодування слід підготуватися заздалегідь: упродовж тижня не вживати м’ясних, особливо смажених, страв, увести в дієту більше фруктів та сирих овочів. Під час голодування бажано не готувати страв для інших й по можливості уникати навіть запахів їжі. Перевтомлюватися теж не можна - організм заощаджує енергію, що проявляється слабкістю, небажанням активно рухатися, працювати. Але посильну фізичну роботу виконувати треба, аби процес очищення йшов інтенсивніше. Останніми роками я проходив курси голодування під наглядом лікаря, який має багаторічний досвід у цьому питанні: я кожного дня ходив на роботу, зранку та вечором робив тривалі прогулянки, проходячи до 10 км. Хоч як дивно, але ті прогулянки не втомлювали, а, навпаки, додавали енергії організму.

СУХЕ ГОЛОДУВАННЯ – ШВИДКЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ

У разі тяжких захворювань перші 5 днів голодування ліпше провести без води. Таким чином організм інтенсивніше бореться з хворобою, до того ж більш ефективно виводяться солі з суглобів, пісок і камені з жовчного й сечового міхурів. Здається, що сухе голодування тяжче переносити. Проте якщо їсти і не пити, то виникає страшенна спрага, а якщо не їсти – вже такої спраги не буде. На третій-четвертий, особливо на п’ятий день починає відчуватися палкий жар в організмі, активізується імунна система - це треба перетерпіти. А потім можна вже долучати воду (я під час голодування випиваю на день 3-4 л води). Однак у всі, без винятку, дні голодування треба робити водні процедури. Зокрема, такі: на ніч ставити компрес на печінку, обмотуючи мокрим полотном (намоченим у воді температури 16 градусів) навколо тулуба на рівні печінки. Зверху накласти один-два вовняних светри. Усе ретельно підколювати шпильками, щоб мокра тканина була повністю ізольована, тобто не виглядала з-під светрів. Після цього треба добре вкритися. Крім того, під час голодування, коли енергії не так уже й багато, потрібно приготувати гарячі грілки: у грілку налити окропу, обгорнути зверху рушничком, щойно намоченим у холодній воді й відтиснутим, і засунути у вовняну торбинку. Прикладати такі грілки треба до тих ділянок, де відчувається холод. Робити це слід доти, доки повністю не зігрієшся й не заснеш. Знімати компреси слід тоді, коли організм сам розбудить. Робити такі процедури потрібно щодня, почергово: одну ніч – на печінку, другу – на ноги (від кісточки й вище коліна). Тканину, використану для компресу, потрібно обов’язково попрати після процедури. Ранком після сну слід налити в миску води – кімнатної температури чи холоднішої, й починати обтирання, при цьому відразу ж утеплюючись, тобто, руку обтер – і в рукав, другу обтер і роби так само. Швидко й тепло одягнутися і, щоб розігрітися, походити близько 15 хв. Після таких вранішніх процедур почуваєшся набагато бадьорішим і легше переносити голодування. Але не треба забувати й про клізми, які слід ставити один раз на день щоранку протягом голодування. З досвіду можу сказати, що голодування має чудовий ефект за хвороб органів травлення, шкіри, обміну речовин (переважно тих, які супроводжуються алергією), виразки шлунка, навіть задавненої, цирозу печінки та інших хвороб цього органа, астми, хронічних запалень легенів, бронхіту, хвороб імунної системи – ревматоїдних та ін. Я був особисто знайомий із жінкою, яка 7 років хворіла на розсіяний склероз й допомогла собі завдяки голодуванню. Гарний ефект виявляється й у разі лейкемії, серцевих захворювань, переважно пов’язаних з атеросклерозом. Відомі випадки, коли завдяки голодуванню навіть розсмоктувалися післяінфарктні рубці й відновлювалися серцеві м’язи. Наш організм – розумний та могутній цілитель, який може робити дива. І мудрість лікаря в тому, щоб не штучно, медикаментозноо, змушувати органи працювати ефективніше, а створити умови організму для відновлення та зцілення хворих органів.

ВИХІД ІЗ ГОЛОДУВАННЯ ІГНОРУВАТИ НЕ МОЖНА

Вихід із голодування - теж дуже важливий процес, який у жодному разі не можна ігнорувати. Тут обов’язково слід дотримуватися дієти. Можна, наприклад, скористатися порадами й типовою дієтою відновного етапу Юрія Ніколаєва, які він описав у своїй книзі «Голодування заради здоров’я». Відновлювальний період триває стільки ж, скільки тривало саме голодування. Рекомендується дотримуватися рослинно-молочної дієти з максимальним уживанням сирих овочів та фруктів й надалі: крім великого вмісту вітамінів і мінеральних солей, вона забезпечує потрібну для нормального життя організму лужну реакцію крові.

Підготувала Алла ГРІШИЛО.