ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ: ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ РОСЛИНАМИ

ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ: ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ РОСЛИНАМИ

 Пієлонефрит - запалення паренхіматозної тканини нирок (судинної системи клубочків) і ниркових мисок.   Розрізняють гострий і хронічний пієлонефрит. Пієлонефрит хронічний має тривалий перебіг із періодами загострення та ремісії. Загострення проявляється підвищенням температури, болем у попереку й животі, частим і болісним сечовипусканням.

Головне в лікуванні хронічного пієлонефриту — активна терапія загострення й максимальне подовження ремісії. Для цього треба вміло комбінувати хіміотерапевтичні засоби  та  лікарські рослини.

 Рослини на допомогу

Для лікування пієлонефриту застосовують фітопрепарати різних лікарських рослин. У комплексному лікуванні хворим бажано використовувати ягоди й сік журавлини чотирипелюсткової.
Відомий український уролог-фітотерапевт проф. Ф.І. Мамчур рекомендує таку схему курсового лікування пієлонефриту хронічного. У разі загострення захворювання проводити 10-денний курс одним із  хіміотерапевтичних препаратів. Після загасання гострих проявів хвороби унаслідок цього курсу  провести 20-денний курс лікування рослинами чи їх зборами. Потім повторити 10-денний курс із застосуванням медикаментозних препаратів. Після цього переходять на тривалу (1-1,5 року) фітотерапію лікарськими рослинами з протимікробними, протизапальними, сечогінними, гіпотензивними та седативними властивостями. Зокрема,   фітотерапевти рекомендують  такі рослинні збори: 
№ 1: кора верби білої, квітки хмелю звичайного,   листки чорниці     звичайної (по 20 г); корені алтеї лікарської,   кореневище пирію повзучого  (по 30 г); трава собачої кропиви звичайної,   трава рути запашної,   квітки глухої кропиви (по 15 г). Одну столову ложку залити 250 мл окропу, кип’ятити 20 хв, настояти 10 хв, процідити. Уживати по 2 ст. л. 4 рази на день після їди.
Через 20 днів переходять на вживання збору № 2: листя кропиви дводомної (20 г); листя підбілу звичайного (30 г), квітки деревію звичайного, трава звіробою звичайного,  трава очанки прямостоячої (по 25 г). Одну  столову ложку збору залити 1 склянкою окропу, настояти 2 години. Пити по півсклянки 2 рази на день після їди. Курс лікування 20-25 днів, потім знову повторити курс лікування попереднім збором.
Якщо настала стійка ремісія хвороби, призначають збір № 3: трава споришу звичайного, корені живокосту лікарського, трава собачої кропиви  (по 25 г); квітки пижма звичайного,   трава звіробою звичайного (по 20 г). Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, кип’ятити 10 хв, настояти 10 хв, процідити. Пити по півсклянки 2 рази на день після їди. Перехід на лікування цим відваром проводити тільки після активної комплексної терапії попередніми зборами.
Під час лікування пієлонефриту хронічного   рекомендують уживати збори рослин, які стимулюють жовчовиділення, секреторну функцію шлунка та підшлункової залози, сприяють збільшенню вмісту в жовчі холатів і холато-холестеринового коефіцієнта, підвищують тонус жовчного міхура. Для цього можна застосовувати такий збір  № 4: трава золототисячнику малого, трава цикорію дикого (по 20 г), трава льону звичайного (10 г); квітки хмелю звичайного  (15 г),   насіння коріандру посівного  (5 г). Одну столову ложку залити склянкою окропу, кип’ятити 10 хв, настояти 20 хв, процідити, пити по півсклянки після вечері 1 раз на день.
Збір п’ють тривалий час: по 5-6 тижнів з перервою на 2-3 тижні, а потім періодично повторюють як паралельне лікування пієлонефриту.
   Окрім фітотерапії, хворий мусить дотримуватися дієти. Якщо в разі пієлонефриту спостерігається одночасно гіпертонія, для її лікування призначають рослини чи їх збори з гіпотензивною дією.  

Іван ЧЕКМАН,
завідувач кафедри фармакології
з курсом клінічної фармакології
НМУ ім.  О.О. Богомольця,
доктор медичних наук, професор.