Так називають калган за його здатність повертати людині сили й здоров’я
Накопаю калгану,
Зварю ліки милому…
(З української народної пісні)
Кажуть, що нове – то давно забуте старе. Іноді випадок допомагає відродити забуте. Так було й у відомого українського вченого-ботаніка і травознавця доктора біологічних наук Григорія Смика - за обставин, далеких від ботаніки. Перебуваючи в науковому відрядженні в одному з сіл Полісся, він дізнався про «рацпропозицію», впроваджену в місцевий побут: звичайну горілку селяни настоювали на корені дикої рослини калгану і такий алкогольний напій називали калганівкою. Ту селянську «рацпропозицію» зрештою визнали за доцільну й фахівці спиртової промисловості, в державній торгівлі з’явилася горілка-калганівка.
Готуючи докторську дисертацію за матеріалами лікарських рослин, окрім інших маловідомих і недосліджених, учений-ботанік став вивчати й той калган. І відкрив багато цікавого.
У народі цілющі властивості рослини були відомі давно, про що свідчить і пісенька про калган та милого, якого збиралися лікувати. Заінтригувала вченого й старовинна назва калгану: козацький жень-шень. То як було не ввести цю рослину до списку досліджуваних?
Цілющі властивості козацького женьшеню вивчали й інші вчені. І підтвердили, що це справжня комора цінних для людського організму речовин: глікозиди, органічні кислоти, флобафени, торментол, мінеральні речовини, крохмаль, смоли, і тим не вичерпувався перелік хімічних складників. Підтвердилося, що препарати калгану - це надійний в’язкий, кровоспинний та бактерицидний засіб.
А що засіб є ефективним, засвідчував і такий цікавий факт: свого часу вітчизняні фармакологи, аби поповнити запаси рослинних дубильних речовин, завозили південноамериканську ратанію. Аж виявилося, що заморську ратанію у фармакології цілком може замінити свій козацький женьшень.
У народній медицині його застосовують проти дизентерії, запалень, виразки шлунка, сухот, емфіземи легенів, подагри, ревматизму.
Калган також помічний у разі маткових захворювань та болісних місячних – вони тамують біль та зупиняють кровотечу. Цей засіб у змозі виготовити кожен.
Ось рецепт: 1 ст. л. грубо потовченого кореневища калгану заварюють протягом 5 хв у склянці окропу й упродовж кількох годин настоюють. Вживають 3-5 разів на день по 1 ст. л. перед їдою.
Цей відвар можна використати і в разі цингових захворювань та для полоскання горла за ангіни.
– Мій учитель доктор біологічних наук Григорій Костянтинович Смик був свідком успішного лікування калганом і двобічної пневмонії, причому, в складному випадку, коли внаслідок тривалого застосування антибіотиків, та ще й у великих дозах, хворий втратив імунітет, – розповів травознавець Віталій Куниця. - За допомогою калгану тяжка хвороба відступила вже за тиждень, а за два тижні чоловік одужав.
У домашніх умовах народні цілителі виготовляли також мазь для зовнішнього застосування.
Спосіб приготування такий: 5 г дрібно порізаних кореневищ варять упродовж 5 хв у склянці несолоного вершкового масла, ще теплим проціджують у баночку. Таку мазь використовують для лікування тріщин на губах, шкірі рук та ніг.
Ця рослина знайшла застосування і в народній стоматології. Сьогодні мало хто навіть із цілителів знає, що порошок з калгану можна успішно використовувати для чищення зубів, аби позбутися неприємного запаху з ротової порожнини, зберегти білизну зубів. Один раз почищені рослинним порошком зуби зберігають блиск протягом тижня. Чи може з ним позмагатися аналогічний засіб сучасного хімічного виробництва?
Викопувати кореневища найдоцільніше пізньої осені, а за гострої потреби і взимку під час відлиги та рано навесні. Спочатку їх добре миють, видаляють дрібні корінці й відмерлі частинки, грубі кореневища розрізають уздовж. Сировину підсушують на відкритому повітрі, а досушують на горищі, в іншому приміщенні чи в печі за невисокої температури. Свіжі кореневища мають запах троянди, висушені його втрачають, але це не означає, що сировина стає неякісною. Висушені кореневища слід тримати в сухих приміщеннях, ліпше в паперових коробках. Зберігається калган дуже добре – не втрачає своєї цілющої сили впродовж п’яти-шести років.
Травознавець Віталій Куниця показав цю лікарську рослину, вирощену ним на власній дослідній діляночці. Вона невеличка, заввишки всього до 30 см, з листочками, що сидять по п’ятеро навколо стебла й чимось нагадують курячу лапку, та дрібненькими жовтими квіточками. Характерним є кореневище - коротке, грубеньке, коричнюватого забарвлення. Саме кореневище й містить сили, здатні повернути людині втрачене здоров’я.
– То лише зовні калган є таким скромником, – зазначає Віталій Захарович, – а насправді… Проаналізуймо його наукову назву: потентілла еректа. Потентілла (латиною) - це зменшувальна форма слова потенція, тобто сила, силонька. Ну, а що таке еректа (ерця), сьогодні знає кожен: у перекладі з латини - прямостоячий. Тому ботанічна назва калгану - перстач прямостоячий.
Рецепти народної медицини
Настоянка калгану на горілці є чудовим жовчогінним і болетамувальним засобом, його застосовують у разі холециститу, ентероколіту, дисбактеріозу. Для приготування беруть 5 частин хорошої горілки чи 70% спирту, 1 частину висушеного коріння калгану. Настоюють у пляшці з темного скла 14 днів, кожного дня струшуючи пляшку. Приймають по 50 мл цієї настоянки, розведеної з водою 1 раз на день перед сном. Ця настоянка також помічна у разі слабкості в ногах та бронхіті. Крім того, її можна вживати з профілактичною метою – для підтримання сил. Горілка, настояна на калгані, має приємний смак, схожий на коньяк.
У разі захворювань щитоподібної залози готують таку настоянку: 150-300 г коріння заливають 500 мл горілки, настоюють протягом місяця, проціджують, приймають по 30 крапель 3 рази на день за 15-20 хв до їди.
Для зміцнення ясен кладуть під язик шматочок сушеного кореня й смокчуть як льодяник по 10-15 хв удень і перед сном, після чищення зубів.
Тим, хто страждає від аденоми простати народна медицина радить взяти у рівних частинах подрібнені корінь калгану, корінь солодки й корінь кропиви. 100 г суміші залити 0,5 л горілки, настояти в темному місці протягом місяця, періодично струшуючи, процідити. Приймати по 30 крапель 3 рази на день до їди, запиваючи відваром меліси.
У разі екземи мокрої роблять примочки з такого настою: 3 столові ложки кореню калгану залити 0, 5 л води, довести до кипіння й кип’ятити 10 хвилин, настояти 4 години, процідити. Робити примочки на уражені місця.
Для лікування цирозу печінки 25 г подрібненої трави і 5 г кореню калгану залити 600 мл окропу, тримати 30 хв на водяній бані, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати теплим по 50-100 мл 3 рази на день за 2 години до їди протягом 1,5- 2 місяців і профілактично 2 рази на рік протягом місяця весною й восени.
Позбутися болю в шлунку і кишечнику допоможе такий засіб: 20 г кореню калгану залити склянкою горілки і настоювати 30 днів у темному місці, періодично струшуючи, профільтрувати. Приймати по 40 крапель 2-3 рази перед прийомом їжі.
Василь КАЛИТА.
