I. ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДОДАТКОВИЙ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИЙ ОРГАН ЛЮДИНИ
Ліки наші часто в нас самих лежать, а ми за ними в небо пнемся. В. Шекспір.
Якщо казати про найважливіші чинники збереження й відновлення здоров’я людини, то насамперед воно залежить від її мікробної екології — тобто від того, які мікроорганізми живуть на слизових оболонках її внутрішніх органів та шкіри. Мікробне оточення, мікробний всесвіт відіграють найважливішу роль у феноменах життя. Сьогодні, в умовах забруднення навколишнього середовища небезпечними й агресивними компонентами, особливо важливо, щоб внутрішня мікрофлора організму людини була дружня до неї, підтримуючи її на всіх етапах життя, починаючи з ембріонального формування в утробі матері. Тому в медицині виник новий науковий напрямок — медицина пробіотиків. У її основі — використання препаратів на основі живих клітин цілющих мікроорганізмів, що одержали назву «пробіотики» (дослівно — «за життя»). Цей напрямок набуває глобального значення в системі сучасної охорони здоров’я. В Україні пробіотична медицина має міцне наукове підґрунтя. Вона базується на науковій дослідницькій школі Дмитра Янковського — доктора біологічних наук, лауреата премії імені І.І. Мечникова НАН України, генерального директора науково-виробничої компанії «О.Д. Пролісок»; Володимира Широбокова – відомого вченого-мікробіолога, академіка НАН, члена-кореспондента НАМН України, завідувача кафедри мікробіології, вірусології й імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, й інших провідних учених України в галузі мікробіології та медицини. Торік газета «Здоров’я і довголіття» публікувала низку дуже цікавих матеріалів про унікальні можливості пробіотиків нового покоління, створених в Україні (мультипробіотиків серій «Симбітер» та «Апібакт»), під час застосування їх в акушерстві та гінекології, неонатології, педіатрії, стоматології, дитячій інфектології. Ці разючі дані про високу ефективність мультипробіотичних препаратів було отримано вченими та практиками Інституту педіатрії, акушерства й гінекології НАМН України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Полтавської медичної стоматологічної академії, тобто медичних установ, авторитет яких незаперечний. Примітно, що читачі газети «Здоров’я і довголіття» не просто зацікавилися інформацією про мультипробіотичні препарати, але багато хто успішно випробував цей метод на собі, значно поліпшивши стан здоров’я за досить короткий термін. Зважаючи на те, що сьогодні світова медицина спрямована на профілактику й лікування хвороб за допомогою щадних, натуральних методів, які не завдають шкоди організмові, редакція продовжуватиме публікації про подальші наукові дослідження й практику застосування мультипробітичних препаратів. Пропонуємо цикл матеріалів, підготовлених нашими шановними авторами Дмитром Янковським і Галиною Димент.
МІКРООРГАНІЗМИ ФОРМУЮТЬ СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ
Із моменту народження й до кінця свого життя ми живемо у світі, щільно населеному різноманітними мікроорганізмами. Про те, наскільки їх багато, свідчить той факт, що мікробна біомаса значно перевищує суму біомас усіх інших живих організмів, що живуть на Землі (разом узятих рослин, тварин і людей). Це унікальний планетарний світ дрібних одноклітинних істот, які першими з’явилися на Землі й створили умови для розвитку інших форм життя. Тому вони практично формують середовище, в якому живуть всі інші організми, в тому числі й людина. Більше того, в процесі спільної еволюції деякі мікроорганізми, найбільш корисні для здоров’я людини (пізніше вони почали називатися «нормальною, симбіотичною», тобто дружньою, мікрофлорою), стали невід’ємною частиною її організму. По суті їх можна вважати додатковим життєво важливим органом, який одержав назву мікробної екологічної системи.
МІКРОБНА ПЛІВКА —УНІКАЛЬНИЙ БІОЛОГІЧНИЙ ФІЛЬТР
Мікробна екологічна система людини анатомічно й функціонально пов’язана з усіма органами і тканинами, які мають прямий або непрямий контакт із зовнішнім середовищем: найтонша біологічно активна мікробна плівка вкриває слизові оболонки ротової порожнини, носоглотки, стравоходу, шлунка, тонкої й товстої кишки, сечостатевої системи, а також шкіру. Біоплівка є основним місцем проживання симбіотичної (нормальної) мікрофлори в організмі. Вона складається зі слизу, який продукується особливими клітинами людини, та в якому перебувають численні поселення симбіотичних мікроорганізмів, вироблені ними корисні речовини, а також молекули й клітини імунної системи. Концентрування основної маси симбіотичних мікроорганізмів на межі тіла людини із зовнішнім середовищем дає їм можливість ефективно виконувати свої захисні функції та підвищувати адаптаційні можливості й потенції організму. Мікробні плівки, унікальний витвір еволюції, — це своєрідний біологічний фільтр, який здатний пропускати корисні сполуки та затримувати живі мікробні клітини й токсини. Надзвичайно важливо те, що приепітеліальні біоплівки служать бар’єром проти певних патологічних ефектів. Мікробний орган дорослої людини важить 2—5 кг і нараховує від 1014 до 1016 (тобто, до 10 000 000 000 000 000) клітин мікроорганізмів, що в 10—1000 разів більше, ніж сумарне число людських клітин. Тільки в кишечнику людини, що є основним сховищем симбіотичної мікрофлори, у нормі живе від 500 до 1000 видів різних мікроорганізмів. Це свідчить про виняткову важливість мікробної системи людини та надзвичайну потребу її підтримки.
ЗДОРОВИЙ МІКРОБНИЙ ОРГАН ЗАБЕЗПЕЧУЄ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Справді, здоровий мікробний орган бере участь у виконанні величезного різноманіття функцій, які відіграють виняткову роль у нормалізації життєдіяльності організму і які не спроможний виконати жоден інший орган. Симбіотичні мікроорганізми мають величезний сумарний біологічний потенціал, цілком достатній для того, щоб і забезпечити повний захист організму, і підтримати його обмінні процеси. Вони регулюють нормальну роботу всіх органів, забезпечують біологічну стабільність організму й значну тривалість життя людини. Нормальна мікрофлора захищає організм від хвороботворних мікробів; зміцнює імунітет; поліпшує процес перетравлювання їжі; підтримує діяльність клітин ротової порожнини, травного тракту, дихальних шляхів, сечостатевої системи та шкіри в здоровому стані; постачає до організму вітаміни, гормони й інші корисні сполуки; оптимізує обмін речовин; регулює метаболізм жовчних кислот, холестерину й статевих гормонів; посилює всмоктування через стінки кишечнику іонів кальцію та заліза; знешкоджує харчові й мікробні токсини, ксенобіотики, радіонукліди, мутагени, канцерогени; протидіє злоякісним новотворам; нормалізує концентрацію ліпідів у крові, що сприяє профілактиці атеросклерозу; запобігає утворенню жовчних і ниркових каменів; служить джерелом енергії; позитивно впливає на нервову систему, пам’ять, мислення й виконує широкий спектр інших цінних функцій. Інакше кажучи, це багатофункціональний матрикс життя, без якого нормальне функціонування організму неможливе. Якщо нормальну мікрофлору якимось чином видалити з організму людини, тобто зруйнувати мікробну екологічну систему, вона швидко втрачає життєздатність через відсутність інших органів і систем, які могли б у повному обсязі взяти на себе життєво важливі функції нормальної симбіотичної мікрофлори. Зокрема, нормальну мікрофлору порівнюють із другою печінкою, оскільки 50% токсинів знешкоджується мікрофлорою, а 50% печінкою, тобто мікрофлора захищає печінку від перевантаження.
МАЙБУТНЯ МАТИ ЗОБОВ’ЯЗАНА ПІКЛУВАТИСЯ ПРО СВОЮ МІКРОФЛОРУ
Становлення мікробної екологічної системи починається з моменту першого знайомства дитини з живими мікроорганізмами, що в нормальних умовах відбувається за природного народження. Під час проходження пологових шляхів організм дитини, що розвивається до цього часу практично в стерильних умовах, рясно «засівається» мікрофлорою матері. Материнська мікрофлора є спорідненою для організму немовляти й служить своєрідною «закваскою», яка надалі розмножується, заселяє у вигляді біоплівок його відносно відкриті органи й системи та перебуває в єдиній системі з організмом протягом усього його життя як невід’ємний чинник підтримання здоров’я. Дуже важливим у цьому процесі є грудне молоко, багате на стимулятори росту нормальної мікрофлори й імунних чинників. Найбільш відповідальними є перші дні після народження дитини, коли процес заселення мікроорганізмами слизових оболонок і шкіри відбувається найінтенсивніше. Становлення мікробної екології великою мірою залежить від характеру перебігу всього періоду вагітності, під час якого стерильний організм плода готується до вступу в симбіоз із потрібними мікроорганізмами. Це свідчить про надзвичайну важливість здоров’я вагітної, у тому числі стану її мікробної системи, для формування нормальної мікрофлори її дитини.
ВНУТРІШНЯ МІКРОФЛОРА ПОТРЕБУЄ ТУРБОТИ
За початкового формування здорової мікробної екосистеми, нормальної нормобіоти вона є надзвичайно стійкою. Разом із тим, мікрофлора може стабільно існувати тільки за сприятливих для її життєдіяльності умов. Мікробний орган підпадає під вплив різних чинників, що супроводжують життя сучасної людини. Ушкодження мікробної екосистеми може призвести до серйозних порушень здоров’я. Треба підкреслити, що вчення про чинники і важелі нормалізації мікрофлори людини швидко вдосконалюється. Незважаючи на те, що відкриття антибіотиків у середині минулого сторіччя відкинуло лікувально-профілактичне використання мікроорганізмів на другий план, аналіз наслідків нераціональної антибіотикотерапії став стимулом для відновлення активних досліджень у галузі мікробної екології, розпочатих І.І. Мечниковим на початку XX століття. Сучасні дані про роль внутрішньої мікрофлори організму людини в підтримці її здоров’я дають підстави розглядати нормобіоту як фактично наше друге біологічне «его», особливий метаболічно дієвий організм в організмі, який значно впливає на регуляцію фізіологічних функцій, захист від інфекцій та несприятливого середовища. Науково-виробнича компанія «О.Д. Пролісок», активно працюючи в напрямку розвитку медицини пробіотиків, розробила й організувала виробництво низки унікальних препаратів для ефективного відновлення мікрофлори організму, які належним чином оцінили і лікарі, й пацієнти.
(«Дисбіоз (дисбактеріоз) — найпоширеніша хвороба цивілізації» — тема наступної публікації.)
Дмитро ЯНКОВСЬКИЙ, доктор біологічних наук, професор; Галина ДИМЕНТ, кандидат технічних наук.
