Каша — це не тільки швидко, просто і смачно, а й найголовніше — корисно, тому поспіх тут ні до чого, варити цю страву потрібно із щирими почуттями!
Толк у приготуванні найрізноманітніших каш знали наші предки. Особливою повагою користувалися рідкі каші, якими часто замінювали супи. У такі кашки додавали рибу, м’ясо, горох, обов’язково цибулю, зелень і коріння, заправляли їх салом або жиром. В особливій пошані була й каша-розмазня, яку найчастіше готували солодкою. Замість цукру до неї додавали патоку, мед, варення, сухі або свіжі фрукти та ягоди.
Технологія приготування каші у наших предків була завжди однаковою: крупу засипали в глиняний горщик (кашник), заливали водою і напарювали в печі близько 5 годин. За нашими мірками це, звичайно ж, дуже довго, зате і каша вдавалася славною... Перед тарілкою такої смакоти вже точно не зміг би встояти навіть дуже вибагливий сьогоднішній малий вередун.
Сучасні фахівці з харчування радять заливати крупу на ніч водою, а зранку кип’ятити 5—7 хвилин. Цей спосіб приготування є швидким і найголовніше — максимально зберігає корисні речовини. До речі, зовсім нещодавно канадські дієтологи після серії експериментів дали чітку відповідь на запитання, які ж варіанти цієї страви найбільш корисні. Кращою фахівці назвали гречку. У ній є речовини, які знижують рівень цукру в крові.
На другому місці цього своєрідного «наукового хіт-параду» виявилася вівсянка (ліпше цільні крупи). Вона менш цілюща, ніж гречка, проте гарно виводить зайвий холестерин. Подібний факт добре засвоїли британці, які вже давно зробили вівсяну кашу своїм традиційним сніданком. Дієтологи ж рекомендують уживати вівсянку в разі захворювань печінки, за діабету, атеросклерозу тощо. Утім, наші предки теж знали користь вівса і готували з нього толокно — борошно, яке отримували після спеціальної обробки ядра. Толокно використовували для приготування киселів і напоїв. Ним годували немовлят, якщо у матусі не було молока. Так і виростали на цьому диво-продукті справжні богатирі...
І, нарешті, на нижній сходинці п’єдесталу — каша рисова, але тільки зварена з довгих зерняток. Круглі рисові зерна містять багато крохмалю і перенасичують кров глюкозою. Схожі недоліки приписують також вівсянці швидкого приготування і манній каші. Прислухатися до висновків експертів чи ні — вирішувати вам, але віддавати перевагу одним якимось крупам, на думку фахівців, все ж не варто. Головне, пам’ятайте: порція каші не повинна заповнювати велику супову тарілку, досить 100—150 грамів, та намагайтеся додавати якомога менше цукру.
Варіть, друзі, каші правильно, вживайте їх із задоволенням і міцного вам здоров’я!