Захворювання, про яке сьогодні розповімо, ще два століття тому описав лейб-хірург французького короля Людовика XVIII Гійом Дюпюітрен. Ідеться про контрактуру, а це, нагадаємо, термін, котрим позначають стан погіршення згинальної спроможності суглобів. Контрактура Дюпюітрена –це знерухомлені й гачкоподібні пальці рук і ніг. Детальніше про це захворювання –в розмові з хірургом Львівської міської клінічної лікарні № 8 Орестом Чемерисом.
Пане Оресте, як проявляється хвороба Дюпюітрена?
Передусім контрактура проявляє себе ущільненнями на долонях. Зазвичай – у ділянці 4–-го пальців. Ущільнення може поширитися по всій долоні (інша назва цієї патології –долонний фіброматоз). Захворювання, як правило, уражає обидві кисті. Трапляється, на одній із кистей контрактура яскравіше виражена. Такі ущільнення супроводжуються больовим синдромом, особливо –на початковій стадії захворювання.
А скільки стадій має хвороба?
Розрізняють 4 стадії, й кожна визначається за ступенем скутості, тобто на скільки градусів пацієнт не може розігнути палець.
Є думка, що в групу ризику потрапляють чоловіки, котрі виконують так звану дрібну ручну роботу. Зокрема, водії, трактористи, фрезерувальники, токарі, слюсарі…
Узагалі, ця проблема для чоловіків є дуже актуальною. Хвороба Дюпюітрена вражає чоловіків, котрим понад 45 років, серед жінок хворіють 5–відсотків. Хоча є й така версія –про «професійну приналежність» захворювання, проте останні дослідження на перше місце ставлять генетичну схильність, тобто спадковість.
Чи є певні чинники, що провокують розвиток захворювання?
Так. Це передовсім генетична схильність. Також у групі ризику пацієнти, хворі на цукровий діабет. Несприятливими чинниками також є куріння та зловживання алкоголем. Варто наголосити на тому, що за перших ознак захворювання треба йти до лікаря –по консультацію та допомогу, тому що задавнена форма хвороби призводить до неспроможності себе обслуговувати. Маючи гачкоподібні пальці, людина не може ні їсти, ні одягатися, ні тим паче виконати якусь роботу, навіть найпростішу.
У разі задавнених форм захворювання показане тільки хірургічне лікування, яке не завжди є досить успішним.
Якщо людина звертається на початковій стадії хвороби, чи можливо успішне нехірургічне лікування?
Так, якщо в пацієнта ще не розвинулися тяжі (хорди), які спричинюють скутість пальців, можна рекомендувати консервативну терапію. Зокрема, електрофорез, магнітотерапію. Також пропонуємо спеціальні лонгетки (шини), котрі втримують пальці в рівному положенні й котрими пацієнт може користуватися і вночі, і вдень. Перебіг хвороби, завдяки вчасному зверненню до лікаря, можна зробити легшим, але як розвиватимуться ускладнення та до якого ступеня - передбачити неможливо.
Чи можна полегшити перебіг захворювання народними методами? Наприклад, розтираннями настоянкою кінського каштана?
Так, поза сумнівом. Такі настоянки можна застосовувати, але в комплексі з базовим лікуванням, призначеним хірургом.
І насамкінець, пане Оресте, щоб Ви хотіли сказати нашим читачам?
Раджу за перших ознак ущільнень на руках і ногах відразу ж звертатися до лікаря. Тому що вчасний огляд, вчасне діагностування хвороби Дюпюітрена може запобігти чи, принаймні, пригальмувати розвиток складніших проблем.
Рецепти допоміжних природних засобів
Покласти в скляну банку очищені від коричневої шкірки плоди каштана й залити доверху водою. Закрити кришкою (бажано –на закрутку) й тримати на сонці 3 доби. Потім поставити в темне місце: хай настоюється 40 днів. Настій застосовувати для розтирання.
300 г очищених від шкірки каштанів подрібнити на млинку для м’яса чи порізати ножем. Засипати у півлітрову пляшку з темного скла, залити горілкою, щільно закоркувати. Тримати впродовж тижня в темному місці, періодично струшуючи. Процідити й застосовувати для розтирання хворих місць.
Змішати прополіс, муміє (по 10 г) із м’яким бджолиним воском (можна стільники) та скачати кульку. Таку, щоб було зручно розминати в долоні, й робити це довго - до розігріву воску й утоми м’язів. Після цього корисно м’якими рухами витягувати сухожилля іншою рукою. Після вправ якомога довше мити руки під гарячою водою.
Попри всю ефективність природних методів варто ще раз наголосити, що вони є допоміжним до базової терапії засобом, тобто тільки лиш нею захворювання не вилікуєш. Потрібна комплексна терапія, котру має призначити, а головне –контролювати лікар.
Тетяна Козирєва. м. Львів.
