Вона може довго розвиватися без будь-яких симптомів. І людина навіть не підозрює, що в цей момент солі сечової кислоти поступово відкладаються в нирках і суглобах у вигляді маленьких кристалів. І коли раптом з’являється гострий напад, виявляється ― людина вже хвора.
Уперше діагноз «подагра» поставив Гіппократ у V столітті до нашої ери. Але вона й досі продовжує мучити багатьох людей. Чому? І що робити? На ці запитання відповідають завідувач відділення народної і нетрадиційної медицини Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України Юрій НЕЧИПОРЕНКО і лікар, терапевт, реабілітолог, валеолог, натуропат, фітотерапевт, дієтолог Борис Скачко.
«Золотий ключик» відкриє секрет: є хвороба чи ні
Ю. Нечипоренко: Почервоніння, припухлість, болючість, часом може підвищитися температура ― такі перші ознаки захворювання на подагру. Вона може вразити будь-який суглоб, але переважно ― суглоби ніг, і зазвичай найперше запалюється великий палець ноги. Кожний дотик до ураженого місця завдає дуже гострого болю.
Сьогодні ми маємо універсальний, можна сказати, «золотий ключик», який відкриває можливість запобігти цій хворобі. Адже поки ми ще не відчуваємо болю й суглоби не почервоніли й не опухли, аналіз на сечову кислоту в сечі вже підкаже, хвора людина чи ні. Рівень вмісту сечової кислоти можна визначити за допомогою біохімічного аналізу крові, який дасть змогу судити про серйозність і стадію захворювання. Здавати подібні аналізи людям після 40 років слід бодай раз на рік, а хто схильний до захворювання ― щоквартально.
І ось коли у нас є вже такий ключик, ми призначаємо лікування, дієту та питво.
Б. Скачко: Наявність уратів і сечової кислоти в сечі свідчить про значне порушення обміну солей сечової кислоти, яке відбувається за різко кислої реакції сечі (рН нижче 4,5 - 5,8), а також вираженого закислення внутрішнього середовища організму. А за рН сечі 6,2 та вище ці солі розчиняються.
Ю. Нечипоренко: Аналіз показує концентрацію сечової кислоти (норма в чоловіків ― 360 - 380 мкмоль /л, у жінок ― 240). Ці невивідні пуринові основи навколо суглобових сумок справді відповідають поняттю «відкладення солей», бо реально це і є солі ― кристали сечової кислоти. У нормі в людини міститься близько 1 г сечової кислоти, тоді як у хворого на подагру її загальний вміст може сягати 30 г.
У здорових людей її концентрація змінюється залежно від спожитої страви, яка може бути бідною чи багатою на пурини ― речовини, які наявні в організмі кожної людини. Саме під час їх руйнування й утворюється сечова кислота. І якщо її рівень перевищує норму, це загрожує проблемами з нирками, подагрою, артритом і камінням у жовчному міхурі. У таких випадках потрібно обмежити вживання продуктів із пуринами, щоб не виникли серйозні ускладнення.
Звідки беруться пурини?
Ю. Нечипоренко: У поемі Некрасова «Кому на Руси жить хорошо» «розбитий на ноги» челядник каже про те, що він хворий на «хворобу шляхетну, яка водиться лише в перших осіб в імперії. Подагрою зветься. Щоб нажити її - шампанське, бургонське, токайське, угорське років тридцять треба пити...». Так у позаминулому столітті вважали за честь хворіти на подагру, що трактувалося як приналежність до багатого стану; не було поняття, що насправді в організмі відбувається порушення пуринового обміну.
Містяться пурини переважно в білкових продуктах. Якщо ми досита попоїли м’яса, та ще смаженого, ковбас і запиваємо все це алкоголем, вміст сечової кислоти в крові підвищується, адже алкогольні напої уповільнюють виведення нирками цієї кислоти, що лише погіршує ситуацію. Бо від вживання міцних алкогольних напоїв уся сечова кислота, яка нирками має викидатися, всмоктується назад. Тому дотримання дієти, відмова від горілки, червоного вина й пива ― найважливіші умови лікування.
Б. Скачко: Дуже кортить смачненько поїсти, але найчастіше один продукт тваринного походження відрізняється від іншого за унікальним набором трупних отрут, накопичених твариною за все її життя. І для людини з подагрою такі гастрономічні надмірності не тільки порушують якість життя через посилення болю в суглобах, а й стають небезпечними для неї, бо ослаблена видільна система не здатна повноцінно виводити власні продукти життєдіяльності. А в такому разі нирки змушені виводити ще й чужі продукти обміну білків.
Коли вже є ознаки подагри (подагричний артрит, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба), або ж є генетична схильність до неї, коли діагноз «подагра» поставили вашим кровним родичам, можна або істотно обмежити вживання білкової їжі кількісно, або змінити якість вживаної білкової їжі.
Лікувати подагру потрібно від пічки ― в прямому розумінні цього слова. Адже перебіг хвороби та її профілактика залежать від того, що ми готуємо та вживаємо всередину. За подагри білкову їжу, з одного боку, слід обмежити. Але це не означає, що треба цілком від неї відмовитися, бо білкова їжа постачає клітини новими амінокислотами для заміни відпрацьованих білків.
Потрібно забезпечити правильне вживання білкової їжі. Наприклад, без шкоди для здоров’я можна майже втричі зменшити споживання білків (до 0,33 г / 1 кг маси тіла), що становить приблизно 150 г пісного м’яса, риби чи птиці на добу в разі маси тіла 60 кг.
Жорстке вегетаріанство й сироїдіння не допоможуть вилікувати хворобу. Потрібен комплексний підхід, і важливо контролювати білки, що надходять в організм із їжею. Вони мають бути повноцінними за амінокислотним складом. А цього можна досягти лише комбінацією тваринних та рослинних продуктів у співвідношенні 2:1.
Якщо обмежувати споживання білкової їжі безконтрольно, можна втрапити в іншу крайність ― білкову дистрофію, спровокувати чи посилити імунодефіцит. А якщо харчування правильне, то й лікування стає керованим. І це ― фундамент лікування. Також потрібно виявити й усунути всі джерела інтоксикації (дисбактеріоз, гельмінтів, паразитів тощо), бо збільшується розпад білків в організмі. І починають здавати позиції не тільки суглоби, а й нирки. І подагра прогресує.
М’ясо має бути якісним
Б. Скачко: Але можна змінити якість споживаних джерел білка. Передусім слід вилучити з раціону червоне м’ясо та рибу, в якої погано розвинена луска. У них більше накопичується продуктів відходів життєдіяльності. І якщо ними харчуватися, знизиться ефективність лікування. У кого вже є подагра, той відразу ж відчуває біль у суглобах, а в стані ремісії така їжа може призвести до загострення подагри.
Щоб токсини усунути з білкової їжі тваринного походження, треба її попередньо відварити, часто, кілька разів, змінюючи воду. Якщо подагра ― легкого ступеня, припустиме тушкування м’яса з овочами, які зв’язують частину білкових токсинів і утримують їх у кишечнику. Або готувати його на грилі, щоб видалити сік. І абсолютно протипоказано смажити чи запікати: білкові токсини в ньому залишаються.
Багато токсинів ― у м’ясі молодих тварин (телятині, поросятині тощо), бо в них інтенсивніший обмін речовин. Через це треба різко обмежити чи навіть вилучити ковбаси (особливо із субпродуктів), м’ясні й рибні консерви, тверді сири, в яких білкові токсини також містяться в концентрованому вигляді, будь-які продукти тваринного походження з тривалим терміном зберігання.
Перед приготуванням м’ясо ліпше вимочувати 3-4 години в розчині солі (як під шашлик) чи порізати його на невеликі шматки, заморозити, а під час розморожування рідині дати стекти. Цільне м’ясо я рекомендую класти в окріп. Під час лікування подагри заборонено вживати в їжу перший навар із м’ясних та рибних юшок, його слід зливати. А до другого ― додати цибулину, яка накопичуватиме білкові шлаки, що залишилися в м’ясі, й по закінченні готування її викидають.
Забудьте про котлети та горох
Б. Скачко: Не можна за подагри вживати котлети, у фарш яких закладається сире м’ясо, тому що в процесі такого приготування важко позбутися білкових токсинів. Їх можна частково нейтралізувати, поклавши у фарш багато цибулі, овочів чи вичавок від них. Особливо закислює сечу яловичина. І її не бажано вживати влітку за підвищеної температури повітря до 30°С та вище. Саме тому в Індії, де майже цілий рік дуже спекотно, корову зробили священною твариною.
На пурини багаті горох, квасоля, боби, сочевиця, шпроти, сардини. А ось горіхи, насіння соняшнику, гарбузів можна додавати в їжу частіше.
Однак далеко не в усіх білкова їжа рослинного походження повноцінно перетравлюється, спричиняючи здуття живота й провокуючи посилення активності патогенної мікрофлори в кишечнику.
Ю. Нечипоренко: У разі загострення слід влаштовувати розвантажувальні дні через день, дотримуючись таких видів дієт: фруктово-овочева ― можна з’їдати не більше 1,5 кг дозволених фруктів та овочів; сирно-кефірна ― денний раціон складається з 0,5 кг знежиреного м’якого сиру та 0,5 л кефіру; молочна чи кефірна ― за день можна випивати 1,5 - 2 л нежирного молока чи кефіру. Дотримання дієт сприяє збільшенню швидкості розчинення сечової кислоти й підвищенню лужності сечі.
Б. Скачко: Рівень сечової кислоти в крові знижується за регулярного вживання в їжу винограду, капусти, лісових яблук, лимонів, апельсинів, мандаринів, бананів, родзинок, інжиру, агрусу, чорної смородини, морської капусти, гарбузів, кислого молока. Вони інтенсивно видаляють сечову кислоту через нирки.
Нирки страждають мовчки
Б. Скачко: Але лише на ранніх стадіях розвитку подагри. Саме від їхньої працездатності залежить прогноз захворювання, бо саме нирки ― важливий і обов’язковий етап видалення кінцевих продуктів обміну білків з організму.
Хронічний пієлонефрит із сечокам’яною хворобою й нирковою недостатністю в перспективі ― дуже грізне ускладнення подагри. Причому як у стадії ремісії, так і в динамічній, коли камінь розпочинає рух з мисочки нирки сечоводом із нападом ниркової кольки.
Тому під час лікування подагри потрібно більше уваги приділяти в раціоні харчування продуктам із низьким вмістом білкових шлаків: яйцям і молочним продуктам, які добре перетравлюються, легко засвоюються й меншою мірою впливають на стан суглобів та нирок.
Ю. Нечипоренко: Коли ми знижуємо рівень сечової кислоти через дієту, це означає, що ми не даємо наростати цьому процесові. Левова частка сечової кислоти формується в печінці, за її утилізацію та виведення відповідають нирки. Подагра ― це сходинка до швидкого прогресування атеросклерозу й діабету. Особливість полягає в тому, що ніколи не пізно її лікувати, на відміну від багатьох інших системних хвороб. Попри те, що подагра ― хвороба тяжка, подолати її можна.
Бджоли та сода проти подагри
Ю. Нечипоренко: Успіх лікування вельми залежить від глибини обстеження. У лікаря має бути якнайповніше уявлення про всі уражені органи та системи для формування ефективного лікувального алгоритму. Щоб не допустити прогресування хвороби, потрібно проводити активну терапію.
Для цього я використовую отруту живих бджіл (апітерапію), яка вводиться в організм методом бджоловжалювання відповідно до засад рефлексотерапії, тобто в біологічно активні точки. Бджолина отрута дуже добре допомагає розсмоктувати солі, сприяє збільшенню рухливості суглобів, зменшенню їх набряклості. Поряд із бджолиною отрутою я рекомендую вживати й інші бджолині продукти: пергу, маточне молочко та мед. Це дає добрий результат.
Коли немає загострення, ефективно використовуються гомеопатичні й гомотоксичні лікарські засоби. Також добре вживати різні страви з гарбузів, сире коріння лопуха, відвар сушених черешків вишні (15 г вишневих плодоніжок проварити в 1 л води 5 хв, настояти 30 хв, відцідити й пити по 1 склянці 4 - 5 разів на добу).
Крім того, можна змішати часник (200 г), журавлину (500 г) та ріпчасту цибулю (300 г), добу настояти й додати 1 кг меду. Приймати перед їдою. Допомагає полегшити стан також відвар брусничного листя (1 склянка), змішаний із 2 ч. л. меду (3 рази на день).
Б. Скачко: Гарне лікування сольового діатезу ― подагри, якщо її зумовили оксалати й урати, молоком із содою. Прокип’ятіть молоко, дайте йому охолонути та злийте в посудину, в якій будете готувати лікувальний напій. Соду (1 ч. л. без гірки на 1 склянку молока) кладіть тоді, коли цю посудину можна спокійно тримати в руках, тобто, температура має бути нижчою за 50°С. Максимум активності нирок ― о 15 - 17 годинах. Отже, приймати це питво потрібно о 14-й, бо сода всмоктується в кров через 30 - 60 хв після їди. При цьому збільшується утворення лужної сечі, й через системний кровоплин сода впливає на рН крові та частково видаляється через нирки. Лужна сеча розчиняє солі, пісочок.
За подагри не можна ні переїдати, ні голодувати. Унаслідок голодування різко підвищується вироблення сечової кислоти, збільшення кількості якої може спровокувати напад подагри. І хоча надмірна маса тіла є помічницею хвороби, різко скидати її теж не можна.
Просто треба підтримувати водний обмін. А досягається це достатнім споживанням рідини. Вона потрібна для повноцінного видалення продуктів розпаду білків. Причому, важлива не просто чиста вода, а саме рідина. Щодня її споживання потрібно утримувати при верхній планці норми ― до 4-5% від маси тіла. Але правильне вживання рідини та води часто обмежує стан нирок. Тому її кількість доводиться контролювати відповідно до змін набряклості тканин. Якщо з’являються ниркові набряки чи «ранковий» набряк обличчя, доводиться обмежувати вживання рідини.
Потрібно відмовитися від алкогольних напоїв та напоїв, що містять консерванти. Перевагу слід віддати морсам, компотам, чаю та лужним мінеральним водам. Користь води полягає ще й у тому, що вона перешкоджає утворенню каменів у нирках.
Сауна ― тест на схильність до подагри
Б. Скачко: Дуже важливо контролювати прийом потогінних, жарознижувальних, сечогінних засобів, сольових проносних, споживання солі, прянощів, жирної їжі, алкоголю тощо. Вони через посилення видалення рідини через органи дихання, через шкіру й кишечник створюють тимчасовий відносний дефіцит води в організмі. У таких випадках рідина, виходячи з організму, минаючи нирки, створює дефіцит води для ефективної роботи нирок як органа виділення. І первинно загострюється сольовий діатез, а потім і подагра.
Маючи її, не можна перегріватися. Як лазня, так і сауна є простим тестом на схильність до захворювання, бо при цьому значна частина рідини видаляється через шкіру й легені, які не можуть повноцінно замінити нирки в їх здатності очищувати організм, кров і лімфу від білкових токсинів. І хвороба загострюється. Так само ― через сезонне потепління, переїзд в умови з більш спекотним і вологим кліматом, грип, часте випорожнення й пронос. Тобто, через будь-який запальний процес, коли функція виділення нирок навантажується новими порціями токсинів.
Щодня без застосування сечогінних препаратів має виділятися не менше 1 л сечі. Оптимальна кількість сечі за подагри ― 1,5 - 2 л. І основна її кількість має виділятися у світлу частину доби (5-6 разів на добу). Подагра «кусає» не тільки нирки й суглоби, а й усі без винятку внутрішні органи.
Підготувала Тетяна Кияниченко.
