ПОЛИН-ТРАВА, ЧИ БОЖЕ ДЕРЕВО, — ЗАСІБ ВІД 100 ХВОРОБ

Поділитися:
ПОЛИН-ТРАВА, ЧИ БОЖЕ ДЕРЕВО,  — ЗАСІБ ВІД 100 ХВОРОБ

 Протиотрута в разі отруєнь

Старовинні перекази наділяють полин чудодійними й цілющими властивостями. У наш непростий, переобтяжений інформацією та їжею час, полин є чудовим «очисником» обивательського життя.
У разі щоденного прийому високовуглеводної їжі (солодощі, здоба, продукти фаст-фуду) відбувається порушення обміну речовин у бік ожиріння. Застій жовчі в печінці став звичним явищем у здорових людей. У такому разі найліпше допоможе настій полину до їди. Ще недавно перед обідом приймали чарочку абсенту — гіркої настоянки полину. Абсент сприяв травленню й дезінфекції травного тракту.
Великий лікар минувшини Авіценна писав, що він може врятувати людину в разі важкого отруєння. Полин конкурує з отрутою й при цьому стимулює роботу печінки: отрута з організму виходить незміненою.

Аромат полину чистить ауру й простір

Полин потрібно приймати в невеликих дозах, але довготривало. Дія його м’яка й глибока. Вважається: що старша людина, то кориснішим стає полин. Запах полину потужно очищає ауру людини й навколишній простір від чужого ментального бруду, сприяє входженню людини в молитовний, піднесений стан під час Великого посту.
У давнину народні лікарі обкурювали хворого й усе приміщення полином. Дим полину не тільки чистить енергетику, а й поліпшує затемнену свідомість. Навіть птахи захищають нею пташенят від паразитів у своїх гніздах.
У китайській медицині полин використовують для припікання активних точок на тілі людини. Сигара з полину горить самостійно, поки її не погасять. Тепло, що виділяється полиновою сигарою, когерентне, тобто, як  і під час випромінювання лазера, воно проникає глибоко в тканини й активізує біологічно активні точки. При цьому підвищується життєвий тонус людини. Припікання підколінної точки Е-36 (цзу-сан-лі), точки довголіття, сприяє профілактиці старечих недуг. Насамперед — поліартриту.
Корисно тримати в будинку хоча б гілочку полину при вході, над дверима. Вона не тільки відлякує комах, а й  є захистом від негативних впливів.

Полинові рецепти

 1. Свіжий настій полину допомагає в разі зниження секреторної функції травного тракту, за відсутності апетиту. Склянкою окропу заварити 0,5 ч. л. полину. Пити як чай за півгодини до їди.
2. Полиновий чай застосовують для полоскання в разі будь-якої ангіни й  болю в горлі. При цьому треба взяти повну чайну ложку на склянку окропу, настояти до охолодження.
3. Подушечки з ароматичних трав, до складу яких входить полин, ефективно використовують під час лікування неврозів і порушень сну (полин, трава чебрецю чи м’яти перцевої — по 1 частині, шишки хмелю — 3 частини). Цей засіб дуже корисний нашим виснаженим навчанням дітям. Замість комп’ютера та телевізора — прогулянка з батьками перед сном і ця чарівна подушечка можуть врятувати дитину від психічної перевтоми. У разі стійкого безсоння додати ще обгортання голови рушником, змоченим у полиновому настої.
4. У разі болю в ногах і тромбофлебіту. Три столові ложки товченої трави полину змішати з 500 мл кислого молока. Нанести суміш на марлю чи бинт і накласти його на розширені вени ніг, а зверху прикрити целофаном. Ноги ледь підняти, підкласти під них подушку й так полежати півгодини. Процедуру робити щодня до одужання.
5. У разі жіночих порушень: дисменорея, запалення, безплідність — застосовувати за шість днів до циклу, на ніч, як чай 0,5 ч. л. на склянку окропу.
6. Очищення приміщення. У кадильницю, крім полину, додають одну третину кореня аїру.
Зачинити на час вікна та двері, обкурити приміщення, всім вийти на кілька годин. Після провітрювання залишиться гіркий запах, який не дасть повернутися хворобі назад.

Витяг із давнього трактату «Одо із Мена»:

«Хоч як би полин  прийняти, — зміцнює швидко шлунок;

Ліпша, однак, трава, якщо відвариш з водою дощовою

І  перед самим вживанням остудиш під небом відкритим.

...Гонить  вона також  глистів та пом’якшує шлунок, а якщо

Приймеш ти  цей відвар, — нестерпний  біль заспокоїш.

...І селезінці  допоможе, якщо з оцтом випита буде.

Окрім  того, якщо вип’єш, — грибну вижене отруту...»

Володимир БОЛСУН,
лікар-невропатолог.