Наснилося одного разу чоловікові, що він потрапив на Небеса й зустрів апостола Петра, який запропонував йому екскурсію. Спочатку вони рушили до пекла. Чоловік був здивований тим, що побачив: у величезних світлих залах стояли величезні столи повні всіляких страв, за столами сиділи люди, але вони були нещасні та проклинали долю, тому що ложки в їхніх руках були занадто довгими й люди не могли ними їсти! Після цього чоловік відвідав рай. І був здивований не менше! Він побачив ту ж саму картину: величезні світлі зали, столи зі стравами й довгі незручні ложки. Але люди, які сиділи за столами, усміхалися. Вони були щасливі! Чоловік звернувся до Петра: — Я не розумію: скрізь все однакове, чому ж у раю люди такі щасливі? — А тому, що тут вони не намагаються наїстися самі, тут вони годують один одного!
