Великі вчені пов’язували довголіття людини зі станом її сполучної тканини
Сполучна тканина — це тканина організму, яка присутня в усіх органах, становлячи 60—90% від їхньої маси. Хоча вона не відповідає безпосередньо за роботу якогось органа чи системи органів, але виконує дуже важливу роль, а саме: забезпечує опорну, захисну й трофічну (обмін речовин) функції. Сполучна тканина утворює опорний каркас і зовнішні покриви всіх органів. Велика частина твердої сполучної тканини складається з волокон колагену й еластину. До сполучної тканини відносять кісткову, хрящову, жирову, а також кров і лімфу. Тому сполучна тканина — єдина тканина, яка присутня в організмі в 4-х видах: волокнистому (зв’язки), твердому (кістки), гелеподібному (хрящі, очні кришталики) й рідкому (кров, лімфа, а також міжклітинна, спинномозкова, синовіальна та інші рідини).
Велика трудівниця: прибрати, нагодувати, захистити
Нобелівський лауреат Ілля Мечников писав, що «людина стара настільки, наскільки стара її сполучна тканина». Великий український учений зі світовим ім’ям академік Олександр Богомолець пов’язував питання довголіття людини зі станом її сполучної тканини. Він відкрив нові, до нього мало відомі якості сполучної тканини, стверджуючи, що вона виконує в організмі багато корисних функцій. Наприклад, стінки капілярів, через які просочуються поживні речовини в кожну клітину всіх органів і систем, складаються з ендотелію — різновиду сполучної тканини.
Крім того, поживні речовини не відразу й не прямо потрапляють із крові в клітини. Капіляри й клітини не прилягають тісно одне до одного. Між ними є проміжок, ніби щілина. А в щілині містяться особливі частинки, котрі теж утворилися зі сполучної тканини й мають вигляд крихітних грудочок і волоконець.
Ось сюди й просочуються з капілярів продукти харчування, скупчуються тут. А в міру потреби з цих осередків, подібних на склади, й надходять в клітини поживні речовини.
Таким чином, між кров’ю й клітинами існує щось на кшталт посередника — ендотелій капілярів і частинки, виділені сполучною тканиною. Ці посередники утворюють у кожному органі ніби бар’єр. Його можна назвати кровоклітинний бар’єр. Від стану цього бар’єра, від того, міцний він чи слабкий, залежить постачання клітини живленням.
Але значення кровоклітинного бар’єра не вичерпується цим.
Через нього клітина викидає в кров відпрацьовані продукти, свої відходи, продукти обміну речовин.
У сполучної тканини є ще одна важлива для організму властивість: вона виробляє особливий фермент, який має здатність розчиняти чужі клітини: гриби, віруси, бактерії, злоякісні клітини.
Ще одна функція сполучної тканини: вона являє собою ніби резервуар для тих білих кров’яних тілець, які пожирають мікробів, — для фагоцитів.
Ось чому академік Богомолець безпосередньо пов’язував стан сполучної тканини зі станом кожного органа окремо й усього організму в цілому. Лише сполучна тканина, яка добре працює, забезпечує хорошу й тривалу роботу всіх систем життєдіяльності.
Які хвороби зароджуються в сполучній тканині
Професор, доктор медичних наук Валерій Іванченко стверджує, що основні патологічні процеси та хвороби починаються саме в сполучній тканині й лише потім переходять на головні клітини. Мова йде про запалення, інфекції, алергії, автоімунні хвороби, пухлини (мастопатія, вузловий зоб, міома матки, аденома простати, кісти). Хвороби судин — гіпертонія, атеросклероз, хвороба Рейно та інші майже на 100 відсотків виникають через порушення обміну в сполучній тканині. Шкірні хвороби також насамперед пов’язані з неполадками в підшкірній сполучній тканині.
Про порушення в сполучній тканині свідчать такі проблеми: надмірна збудливість нервової системи через порушення обміну в сполучній тканині мозку, підвищена рухливість у суглобах, слабкість кісткової тканини, сколіоз, остеохондроз, міжхребцеві грижі, артрози, короткозорість із дитинства, стареча далекозорість, опущення внутрішніх органів (шлунка, кишечнику, нирок, матки) через розтяжність їх зв’язок, пупкові грижі, велика кількість родимок, наявність наростів, остей на кістках (гіперостоз), атеросклероз судин, особливо серця, велика кількість пігментних плям (невусів) тощо.
На жаль, ортодоксальна медицина ще не усвідомила всієї небезпеки хвороб сполучнотканинної недостатності. Але лікарі-натуропати виділили навіть особливу збірну хворобу — «сполучнотканинна недостатність». Проведені дослідження показали, що в початковій стадії виникнення порушень відбувається відкладення продуктів обміну на еластичних і колагенових волокнах. Це лише трохи знижує обмін речовин. У другій стадії «шлаки» депонуються в жирових депо. Обмін речовин істотно знижується. Нарешті, коли сполучнотканинні бар’єри не витримують, відбувається стрімке відкладення шлаків у головних клітинах життєво важливих органів із розвитком дистрофії печінки (гепатоз), нирок (нефроз), підшлункової залози (панкреатоз) та ін.
Як «струснути» й почистити
Ось чому очищення сполучної тканини допомагає позбутися багатьох недуг, навіть деяких новоутворень, наприклад, папілом, поліпів.
До очищення сполучної тканини відноситься чистка крові й лімфи (про способи очищення лімфи ми писали в № 2 «ЗіД»). Що стосується волокнистих, хрящових і кісткових видів сполучної тканини, то їх можна очистити, «струснувши» обмін речовин. Унаслідок чого шлаки спочатку вийдуть у кров, лімфу й сечу, а звідти будуть видалені з організму. Стимуляторами обмінних процесів є:
— адаптогени групи женьшеню: елеутерокок, лимонник, золотий корінь, аралія та ін.;
— гіркоти: оман, лопух, кульбаба, спориш, цикорій звичайний, деревій, березові бруньки й листочки;
— стимулятори надниркових залоз: бузина чорна, череда, чорна смородина (листя), хвощ польовий, паслін солодко-гіркий;
— вітамінні та мікроелементні рослини: кропива, листя волоського горіха, терен, чорниці, суниці, підмаренник;
— рослини, які накопичують біогенні стимулятори: алое, очиток великий;
— апіпродукти: квітковий пилок, маточне молочко.
Названі рослини можна по черзі приймати у вигляді фіточаю, відварів і фітопрепаратів (змінюючи рослину кожні 2—4 тижні).
Ось рецепт одного з фітозборів для поліпшення обміну речовин і очищення сполучної тканини професора Іванченка. Лимонник китайський, плоди — 1 ч., кульбаба, листя — 2 ч., спориш, трава — 3 ч., березові бруньки — 2 ч., хвощ польовий, трава — 2 ч., бузина чорна, квіти — 3 ст. л., підмаренник справжній, трава — 3 ч., нетреба звичайна — 2 ч., перстач гусячий, трава — 3 ч., льнянка звичайна, трава — 2 ч.
У цьому зборі взято 2—3 взаємозамінні рослини з кожної групи. Тому, якщо якихось трав немає, використовуйте аналогічні за дією. 1,5 ст. л. суміші залити 1,5 склянки окропу, процідити. Пити максимальну кількість — 2/3 склянки до сніданку, 1/2 склянки до обіду й 1/3 склянки до вечері, таке кількісне співвідношення дає змогу максимально стимулювати обмін речовин у денний час. Курс 10—14 днів. Паралельно потрібні очисні процедури: душі, ванни, баня. Корисно підключити харчові добавки з алое, маточним молочком тощо.
Таке очищення особливо потрібне в кінці зими-на початку весни, коли організм найбільше зашлакований. Вона допомагає за хронічних, запальних, обмінних, дистрофічних, алергійних процесів; захворювань нирок, статевих органів, легенів, шкіри, травного тракту; різних пухлин у комплексі зі специфічним лікуванням та іншими заходами.
Вітаміни, мікроелементи та інші відновлювальні засоби
Більшість мікробів виділяють особливий фермент — гіалуронідазу, яка збільшує проникність сполучної тканини, розріджує її. Протидіють цьому процесу антиокиснювачі: вітаміни А, Е, С. Відповідно, потрібно вживати більше вітамінних фруктів, овочів, листової зелені, злаків. Добре пити соки, особливо морквяний, лимонний, апельсиновий. Корисно їсти ягоди обліпихи, шипшини, чорної смородини, аґрусу в сирому вигляді чи пити відвари з сушених плодів згаданих рослин.
Також зміцнюють сполучну тканину природні поліфеноли. Це сполуки, які блокують вільні радикали. Ними багаті чорниці, водорості спіруліна, хлорела, женьшень, лимонник китайський, часник, розмарин, хвоя сосни, глід, люцерна посівна, конюшина червона, лопух великий (кореневище), зелений чай, бджолиний пилок, листя та коріння кульбаби. Їх також потрібно вживати, додаючи в їжу чи у вигляді відварів.
Кожен стрес трохи розм’якшує, послаблює сполучну тканину. Тому бажані антистресові рослини й гіркоти, які зміцнюють парасимпатичну нервову систему: аїр болотний, бобівник трилистий, спориш, собача кропива, подорожник, валеріана, синюха, зюзник європейський, буквиця лікарська та ін. Вони продаються в аптеках у вигляді фітопрепаратів, фіточаїв, лікарської сировини. Кожен може підібрати зручну для себе форму застосування.
Ще один стабілізувальний чинник — поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК): лінолева, арахідонова, ліноленова. Їх багато в нерафінованих оліях: соняшниковій, кукурудзяній, маслиновій і особливо лляній. Багатий ними жир північних морських риб.
Крім того, для підтримки нормального стану сполучної тканини потрібні п’ять мікроелементів: цинк (насіння соняшнику, пророщена пшениця, висівки), магній (мигдаль, яєчний жовток (сирий), салат-латук, печінка, м’ята, цикорій, маслини, петрушка, картопля, гарбузи, сливи, волоські горіхи, цільне зерно, житній хліб, помідори, висівки, квасоля), мідь (горіхи, яєчний жовток, молоко, кисломолочні продукти), сірка (всі види капусти, зелений горошок, сочевиця, хрін, часник, цибуля, редис, ріпа, спаржа, крес-салат, гарбузи, морква, аґрус, сливи, інжир), кремній (цибуля-порей, кисломолочні продукти, селера, огірки, листя молодої кульбаби, редис, насіння соняшнику, помідори, ріпа).
Достатня кількість води не менш важлива, ніж правильне харчування. Без неї тканини пересихають, стоншуються, рвуться.
Ще однією важливою умовою для збереження й відновлення сполучної тканини є рух. Без нього вона атрофується. Тому зарядка, оздоровча фізкультура та ходьба — насправді обов’язкові засоби для підтримки здоров’я й досягнення довголіття.
Потрібно знати, чого не любить сполучна тканина: прямих сонячних променів і холоду. І ще: людям старшого віку потрібно уникати піднімання важкого.
