ОМОЛОДИТИСЯ І ПОЗБУТИСЯ ТЯЖКИХ НЕДУГ

ОМОЛОДИТИСЯ І ПОЗБУТИСЯ ТЯЖКИХ НЕДУГ

Іван Іванович Лисенко із села Яблунів Канівського району зайшов до редакції «ЗіД», аби дізнатися телефони деяких лікарів, фітотерапевтів, про яких ми писали в газеті, та порадитися щодо каменів у жовчному міхурі.
Зайшов на кілька хвилин, а ми ледве його відпустили через годину. Слово за словом, і от уже не він з нами радиться, а ми уважно слухаємо нашого гостя, аби нічого не пропустити з його оздоровчого досвіду, а потім передати нашим читачам. Бо впевнені: його досвід стане в пригоді багатьом.

Трішки за 60 – результат щоденних тренувань

Погодьтеся, зацікавитися було чим. Іванові Лисенку на вигляд – трішки більше за 60, бадьорий, рухливий, зі свіжим кольором обличчя, практично без якихось серйозних скарг на здоров’я. І тут виявляється, що чоловікові влітку виповниться вже 81 рік (!). Крім того, 20 років тому він переніс інсульт (!), а ще страждав від аденоми. Але це вже в минулому. Міцне здоров’я Івана Івановича – результат його роботи над своїм організмом. Тож Іван Лисенко довів: кожна людина є господарем свого здоров’я й свого життя, незважаючи на кількість прожитих років і «букет» захворювань.
У свої 80 років Іван Іванович обробляє 60 соток городу, на яких вирощує різні овочі: гарбузи, помідори, баклажани та улюблений солодкий перець (174 сорти!). Це основа його харчового раціону, адже перець навіть після консервування зберігає свої корисні властивості. «Що яскравіше забарвлення має овоч, - пояснює чоловік, - то він корисніший».
Вирощує й картоплю, хоча сам споживає її рідко. А ще Іван Лисенко тримає пасіку: 11 бджолиних сімей, тож і мед має власний. Урожаї в Івана Івановича гарні, вистачає й на його родину, й сусідів пригостити: «Я нічого не продаю, - каже чоловік, – але із задоволенням роздаю розсаду та овочі».

«Здоров’я і довголіття» - школа досвіду

Після перенесеного інсульту Івана Іванович страждав від безсоння. «Я практично не спав, - згадує чоловік, - ні вдень, ні вночі». Так тривало 6 місяців. Чоловік почувався виснаженим фізично й психічно. Навіть почали з’являтися страшні думки, що жити далі немає сил. Але чоловік не здався. «Люди живуть навіть з серйозними тілесними каліцтвами, а я маю руки, ноги, тож можу поборотися за себе», - вирішив він.
І почав боротьбу за своє здоров’я. Зокрема, почув про лікування крижаною водою й, викупавшись раз у Дніпрі взимку, щодня протягом 6 років (коли жив у Києві) перед роботою їздив на Гідропарк зануритися й пропливти кілька метрів в ополонці. Це допомогло йому не лише налагодити сон, а й стати зовсім не вразливим до застудних та вірусних захворювань. Крім того, Іван Лисенко звернувся до масажиста. Масаж комірцевої зони також дуже допоміг чоловікові відрегулювати сон.
У пошуках цілющих рецептів Іван Лисенко, як кажуть, перелистав купу літератури й, що дуже нам приємно, безліч порад знайшов саме на сторінках «Здоров’я і довголіття». Зокрема, про оздоровчу спортивну ходьбу, якої навчає майстер спорту Олександр Шимко, та її цілющий вплив на організм Іван Лисенко дізнався з нашої газети. Побував на кількох заняттях Олександра Мусійовича, засвоїв методику й знову поїхав до себе в Яблунів - тепер щоранку з 5-ї години марширує вулицею до траси й назад, сподіваючись, що хтось із односельців також приєднається. «Ти, Іване, як вентилятор», - жартує над ним сусіда. А Іван Іванович у відповідь радить і йому долучитися до корисної ходьби, бо он ноги ж хворі, ледве пересувається. Проте сусіда лиш відмахується…
Під час оздоровчої ходьби в організмі пожвавлюється кровообіг, суглоби та хребет отримують потрібні їм речовини, нормалізується внутрішньосудинний тиск, відбувається масаж внутрішніх органів.
Іван Лисенко давно зрозумів, що зцілення треба шукати в природі, в природних методах, тож їздив за порадами, рецептами та мазями до натуропата, народної цілительки Олени Світко. Вона Івану Івановичу - трави та мазі, а він їй свічечки привіз ароматні. «Бо, - резюмує чоловік, - така розумна жінка, людям помагає, а свічок якісних нема, то я їй і привіз справжніх, пахучих, воскових». До речі, про Олену Віталіївну він також вичитав у «ЗіД».
І рецепти фітотерапевтів В’ячеслава Варнавського та Бориса Скачка, й рекомендації Сергія Демченка з нашої газети стали в пригоді Івану Івановичу.
Усвідомив Іван Лисенко й те, що здоров’я великою мірою залежить від нервової системи, переконаний: що вона міцніша, то міцніший, невразливий до хвороб організм людини. «Тож стрес, образи, неприємні думки я викидаю з голови геть», - каже чоловік. Заспокоювати нервову систему, відновлювати свій енергетичний потенціал Івану Івановичу допомагає вулик-лежанка, якого він собі сконструював, дізнавшись про нього знову ж таки зі сторінок «Здоров’я і довголіття». Тепер на ньому чоловік щодня приймає оздоровчі процедури, лікуючись біополем бджіл, а також цілющими випарами воску, якими насичений вулик.

Живу я на гарбузах

«До їжі я невибагливий, - каже Іван Іванович, - живу на гарбузах. Адже гарбуз – справжня фармацевтична фабрика. У ньому є безліч потрібних для здоров’я речовин. У мене знаєте скільки сортів гарбуза є? Навіть з ароматом риби - фіголистий, я люблю його смаженим їсти». Харчується чоловік більшою мірою кашами, особливо гарбузову з пшоном полюбляє на вечерю. А зверху присипає кашу 2-3 ст. л. змеленого несмаженого гарбузового насіння.
Цукру давно Іван Лисенко сказав: «Ні», замість нього вживає корисний мед. І варення не варить, а консервує ягоди на зиму, заливаючи їх медом. Картоплю чоловік їсть лише тричі на місяць: у вигляді дерунів, печеної в мундирах і під «вітрилами» із салом. Щодо м’яса, то раз на тиждень може з’їсти курятину чи індичатину, зварену із селерою. Зранку о 10:30 Іван Іванович може випити філіжанку натуральної кави, чаї п’є лише трав’яні, з м’ятою, з ягодами годжі, смородиною тощо.
До речі, вечеряє він о 19-й, а о 22-й - уже спочиває, бо вичитав у «ЗіД», що найліпший сон – з 22-ї до 1-ї години ночі. Устає Іван Лисенко о 4-й ранку й далі - робота з газетами, журналами, книгами. Спершу береться Іван Іванович за «ЗіД», уважно перечитує кожну сторінку, робить нотатки, й так до 5-ї ранку. А там, як уже згадували, спортивна ходьба, присідання, нахили тощо. Будь-яку вільну від роботи на городі хвилинку використовує він, щоб зробити хоча б кілька вправ.
А увечері на Івана Лисенка чекають ще 6 кілометрів (3 до траси й 3 назад) ходьби, але цього разу – вже скандинавської, з палицями. Отак і ходить пан Іван то вранці, то ввечері, вже й односельці перестали дивуватися з його захоплень. Проте це не зовсім захоплення – це спосіб життя, який для Івана Лисенка є справжнісіньким еліксиром здоров’я та здорового довгожительства.

Верхи на колесі від аденоми

Сам собі лікар – це про Івана Івановича. Надзвичайний життєлюб і просто допитлива людина, він сам, завдяки підібраним вправам і рецептам, вилікував аденому передміхурової залози. Своїми порадами він ділиться і з нашими читачами. Отже, подаємо перевірені власним досвідом рекомендації Івана Лисенка.
Сісти на підлогу, простягнути ноги і ходити на сідницях не менш як по 15 хв 2-3 рази на день.
Кілька разів на день втягувати промежину (не менше як 30 разів за один підхід до 100 разів на день).
Низько присідати, піднімаючи при цьому руки догори, по 100 разів на день, можна за кілька підходів.
Узяти непотрібне колесо від автомобіля, встановити вертикально, верхню частину обмотати м’якою тканиною (приміром махровим рушником). Стати, щоб колесо розміщувалося між ногами, й присідати, ударяючись промежиною (імітація їзди верхи) до 100 разів за 1-2 підходи.
Узяти 2 ст. л. підмору, залити 0,5 л води й кип’ятити протягом 2 годин. Процідити теплим і додати 2 ст. л. меду та 2 ч. л. прополісу. Усе перемішати й приймати по 1 ст. л. до їди вранці й перед обідом.
Щодня вживати в їжу 2-3 ст. л. змеленого сушеного насіння гарбуза.

Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.