Якщо сказати, що Матінка-Природа бузину чорну накрила білим мереживом цвіту, щоб вирізнити її, привернути увагу людей та комах, більшість із нас сприймуть це повідомлення байдуже: цвіте, то й цвіте. А ще в IV ст. до н. е. Гіппократ використовував бузину як лікувальну рослину, в Середні віки це дерево вважали деревом довголіття, наділяли магічними властивостями, вірили, що в ньому живуть добрі духи-охоронці. Із тих далеких часів дійшов до нас і рецепт так званого напою довгожителів (2 ст. л. сушених плодів кип’ятити впродовж 6 хв в 1 л води, перецідити, додати 4-5 ст. л. меду і пити гарячим), що оберігав організм від в’янення. Користувалися люди й цвітом цього куща-дерева, про що свідчать рецепти помічних сумішей, що передавалися з покоління до покоління. Щоб зрозуміти, коли й чому він стає в пригоді людині, варто нагадати тепер уже вивчений біохімічний склад квітів: вітамін С (82 мг%), рутин, дубильні речовини, цукри, органічні кислоти, ефірна олія, слиз, глюкоза. Ось ці речовини зумовлюють потогінну, жарознижувальну, протизапальну та відхаркувальну дію. Тому настій квітів – це ліки в разі різних хвороб дихальної системи: бронхіту з сухим кашлем і хрипом у грудях, ларингіту, грипу, застуди. Потрібно 1 ст. л. сухих квітів залити склянкою окропу, настояти впродовж 20-30 хв, перецідити. Пити гарячим, додавши меду, по 0,5 склянки 3-4 рази на день. Квіти бузини – неодмінна складова багатьох лікувальних сумішей. Приміром, у разі бронхіту, пневмонії, плевриту п’ють по чверті склянки 4 рази на день за півгодини до їди настій такої суміші: по 1 ч. л. квіток бузини, листя підбілу, трави споришу (заливають 1 склянкою окропу, настоюють півгодини). У разі грипу змішують порівну сухі квіти бузини та акації білої. 4 ст. л. суміші залити 3 склянками окропу, обкутати, настояти 1 годину, перецідити. Випити впродовж дня ковтками. Часто, особливо в дітей, запалення горла поширюється на середнє вухо, спричиняючи біль і гарячку. На цей випадок польські лікарі радять приготувати суміш: квітки бузини та шавлії – по 1 частині, кора верби та корінь лопуха – по 2 частини. Половину чайної ложки суміші залити 0,5 склянки окропу, варити 10 хв. Маленьким дітям давати по півложечки тричі на день, старшеньким – по 1-2 ч. л. ( навіть якщо використосовують антибіотики). Як протизапальний засіб, препарати квіток застосовують зовнішньо: для полоскань і примочок у разі ангіни та інших запалень слизової оболонки ротової порожнини, хвороб очей та вух, за ревматичного болю й подагричних опухів, а також гемороїдальних шишок. Щоб позбутися кон’юнктивіту, готують настій із 15 г суміші ( цвіт бузини, пелюстки волошки синьої, трава льонку звичайного – порівну) у 2 склянках окропу, настояти 8 годин, перецідити крізь вату. Настоєм можна промивати очі, закапувати по кілька крапель у кожне око, а також робити з нього компреси. Хворим на ревматизм, подагру та артрит М.А. Носаль приписував пити по 3 склянки на день напар 20 г квіток бузини в 1 л води (залити окропом і настоювати в печі, духовці чи добре обкутавши, впродовж 6-8 годин). А для зменшення болю до хворих суглобів (подагра, ревматизм) роблять на 10-15 хв гарячі обкладання з маленьких полотняних мішечків, наповнених порівну сумішшю квіток бузини й ромашки (можна додати хміль), политих окропом (або трави в невеликій кількості води довести до кипіння). Курс 10-15 разів, щодня. Гінекологи радять використовувати настій квіток бузини (30 г сировини залити 500 мл окропу, настояти 20 хв, перецідити) у разі запальних захворювань піхви у вигляді спринцювань, мікроклізм, ванночок. Наукова та народна медицина рекомендують настої та відвари квіток бузини для лікуваання гострого та хронічного циститу, пієлонефриту, бо вони справляють, крім протитзапальної, й легку сечогінну та кровоспинну дію. У народі настій (1 ч. л. квіток залити 1 склянкою окропу, настояти 10-20 хв) п’ють ковтками по 1 склянці 3-4 рази на день перед їдою у разі серцевих набряків, атеросклерозу, фурункульозу, висипань на шкірі, грижі. Можливо, таке лікування дає ефект тому, що цвіт бузини містить холін (ця речовина належить до вітамінів групи В, запобігає передчасному старінню організму, стимулює серцеву діяльність, бере участь у нормалізації діяльності печінки та жовчного міхура, зниженні рівня холестерину в крові). Отож, настій бузини – хіба це не напій довголіття? Хіба не захисник багатьох органів від запалення та болю? А до того ж висушений цвіт бузини має дуже приємний запах, тому його додають у тісто, печиво набуває мигдалевого смаку. В Італії лікувально-профілактичний хліб із бузиновим цвітом можна і нині купити в магазині. Готують його приблизно так: висушені квіти, відокремлені від суцвіття, в довільній кількості (можна 1 жменю на 1 кг тіста) потримати півгодини у воді, здушити, додати під час замішування в тісто, яке готують за будь-яким рецептом. А ще квіти смажать. Ось рецепт цієї страви: узяти 6-8 китиць цвіту, помити в кількох водах. Кожну обкачати в борошні, вмочити в збиті зі сметаною (2-3 ст. л.) яйця (2 шт.), обкачати в білих сухарях і смажити в жирі, поки не зарум’яниться. Тоді обрізати «хвосттик» і так само підсмажити з другого боку. Подавати гарячими, поливши розтопленим маслом. Використовують бузиновий цвіт для чайної заварки: додають у пропорції 1:3 до звичайного чаю або 1:1 до липового цвіту. Із пелюсток готують варення. Приміром, можна додати висушений (вимочений) цвіт під час проиготування варення з яблук.