або Вітчизняні вчені задніх не пасуть
Нещодавно в Інституті медицини праці НАМН відбулося чергове засідання клубу ім. В. Фролькіса, присвячене внеску Національної академії наук України в розвиток медичної науки та в практичну охорону здоров’я за останні 5-7 років.
Новітня суперточна діагностика вже на порозі
Головну доповідь робив Антон Наумовець, відомий учений, професор, академік НАН України, віце-президент НАН України, заслужений діяч науки й техніки України. І хоча вона тривала близько години, однак слухали її, як кажуть, на одному диханні, оскільки була конкретною й надзвичайно цікавою навіть для знаних академіків та професорів.
Зокрема, він розповів про кілька винаходів українських учених, які вже впроваджують у практичну медицину. Одним з них є новітній апарат для кардіограми. За словами вченого, ця процедура вже не потребуватиме прикріплювання до тіла людини багатьох датчиків. Пацієнту достатньо лише великими пальцями обох рук натиснути на певні кнопки - і відразу на екрані монітора висвічується його кардіограма зі всіма показниками та розрахунками. Дані зберігаються в пам’яті комп’ютера, і після того, як проведено лікування, співставляються за допомогою спеціальної комп’ютерної програми з показниками нової кардіограми. Це є неабиякою допомогою для лікарів у встановленні діагнозу та призначенні правильного лікування. Нині прилад уже виробляють на українських підприємствах. І порушується питання про широке його впровадження в практичну медицину.
Ще один апарат, про який розповів А.Г. Наумовець, – це вдосконалений мамограф. За його допомогою новоутворення в грудній залозі жінки можна виявити на найбільш ранніх стадіях. Знову ж таки, цей пристрій, як і попередній, дуже простий у використанні: до грудної залози приєднують один датчик - і відразу на екрані монітора з’являється її зображення, на якому будь-які патологічні процеси виділено червоним кольором.
«Нанолікування» – це вже не міф, а реальність
Також академік А. Наумовець зупинився на розвитку таких новітніх напрямків у науці, як нанотехнології, наномедицина та нанофармакологія (використовують речовини, подрібнені до нано, тобто мільярдних, часток, завдяки чому вони набувають нових властивостей). Він повідомив, що науковці кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, які займаються цими питаннями вже 15 років, співпрацюючи з вченими Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, а саме із самим Борисом Патоном та його заступником з нанотехнологій академіком Борисом Мовчаном, розробили технологію отримання наночастинок срібла, міді, заліза й вуглецю та довели, що ці наночастинки володіють вираженою протимікробною дією.
А їхня співпраця з Інститутом бiоколоїдної хiмiї ім. Ф.Д. Овчаренка, де директором - Зоя Ульберг, допомогла створити композит наночастинок міді з антибіотиком цетріаксоном. Цей композит має виражену протимікробну дію й проявляє активність до тих мікробів, які стійкі до антибіотиків.
Пан Наумовець розповів про ще один дуже важливий напрям, також пов’язаний із нанотехнологіями і який дуже активно розвиває Василь Чехун, український онколог, радіобіолог, академік НАН України, директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького. Зокрема, вчені цього Інституту за допомогою наночастинок залізо змогли зафіксувати доксорубіцин (засіб із вираженою протипухлинною дією, але надзвичайно токсичний) безпосередньо в ділянці пухлини.
Нанозалізо може проникати в різні органи й має тропність до ракових клітин, тобто може накопичуватися в пухлині, яка, приміром, розвивається в нирці чи в печінці. А оскільки це залізо, то воно ще й має магнітні властивості, що й дає можливість за допомогою зовнішнього магніту сконцентрувати значну кількість композиту нанозаліза з доксорубіцином безпосередньо в пухлині. Таким чином, доксорубіцин проявлятиме локально виражену протипухлинну дію, що дасть змогу уникнути загальної токсичної дії на весь організм.
Також учений повідомив, що нанозалізо у вигляді капсул уже застосовують в Америці. Проте українські вчені пішли далі й створили композит нанозаліза з аскорбіновою кислотою. Він є значно ефективнішим, порівняно з нанозалізом, зокрема своїми протианемічними властивостями, й не дає побічних реакцій.
Обережність із наночастинками не завадить
Співдоповідь до доповіді пана Наумовця зробив Юрій Кундієв, відомий учений, академік НАН України, Національної академії медичних наук України, директор Інституту медицини праці НАМН України. Вона була присвячена проблемам нанотоксикології.
Нині людство активно захоплюється наночастинками, які починають широко впроваджувати не лише в медицині, а й в електроніці, військовій промисловості, авіації тощо. Тому актуальним є питання: чи не чинять ці частинки негативну дію на людей під час їх виробництва та застосування.
«Тож Інститут медицини праці, зокрема академік Ісаак Трахтерберг, Інститут біоколоїдної хімії – професор Зоя Ульберг, й учені кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця розробили й затвердили на засіданні Державного експертного центру лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я рекомендації щодо безпеки застосовування нанопрепаратів, виробництва наночастинок та запобігання їх негативному впливу на організм людини», - повідомив Ю.І. Кундієв.
Після доповідей почалося дуже активне обговорення. Зокрема, виступали академік М.С. Яцків, Д.О. Мельничук, Л.А. Пиріг, І.С. Чекман. Усі вчені зійшлися на тому, що справді за останніх 5-7 років Національна академія наук зробила дуже багато для техніки, народного господарства та медицини України. І це - реальні речі, які вже сьогодні можуть сприяти поліпшенню діагностики та лікування різних захворювань. Тому на засіданні було прийнято рішення донести інформацію про ці досягнення до широкого загалу та уряду. Адже саме від останнього залежить впровадження цих новітніх технологій у життя.
Алла ГРІШИЛО.
