Поради батькам від завідувачки кафедри педіатрії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця лікаря-педіатра професора Олександри ТЯЖКОЇ
ЗБІЙ У ПРИЙОМІ ЇЖІ Є СТРЕСОМ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ
- Олександро Василівно, навчальний рік у багатьох школярів, особливо першокласників, пов’язаний з появою проблем шлунково-кишкового тракту... - Звісно, адже в дитини значно змінюється режим харчування: доки малеча була на літніх канікулах чи в садочку, в певний час їй давали сніданок, обід тощо. З початком навчального року сніданок став дуже раннім, наприклад, о 7.30, щодо обіду (в садочку - о 12-13-й), то, трапляється, дитина в школі взагалі може й не поїсти. Травна система її звикла до режиму, до виділення шлункового соку певного часу тощо, тож такий збій у харчуванні є своєрідним стресом для всього організму. Тим паче, що на сприйняття таких змін накладаються ще й особливості психоемоційної конституції дитини. Є такі вразливі дітки, що не можуть через надмірну знервованість спокійно спати вночі, вранці не снідають – тож і випадає між прийомами їжі великий проміжок. А це позначається відразу на органах травлення, відгукується болем у шлунку чи кишечнику. - Як цьому зарадити? - Потрібно було ще влітку, хоча б за місяць до початку навчання. готувати свою дитину до школи, до зміни харчового режиму, до якості тієї їжі, що буде в школі. Швидше звикають до нових умов ті дітки, які пройшли через підготовчу групу в садочку: вони вже певною мірою призвичаїлися до шкільного режиму. І хоча минуло вже кілька місяців з початку навчального року, для багатьох учнів, особливо молодших класів, ранок перед школою починається з переживань. Батькам дуже важливо підтримати морально дитину, все робити для адаптації її нервової системи до нових умов: дитя має не боятися ні уроків, ні вчителів, ні поганої оцінки.
КУЛЬТУРУ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ЗАКЛАДАЮТЬ БАТЬКИ
- А на що треба звернути увагу в харчуванні дитини? - Від того, що їсть дитина зранку, в основному залежить стан її здоров’я протягом дня. Не можна починати ранок з їжі, яка подразнює слизову оболонку шлунка, наприклад із соку, незалежно від того, кислий він чи солодкий. Діткам, схильним до ожиріння, часто спадкового, не варто зранку готувати вівсяну чи пшеничну кашу, картопляне пюре. Оптимальним буде, причому для всіх школярів, сніданок із гречаної, пшоняної чи кукурудзяної каші, а ще ліпше - овочеве пюре з невеликим вмістом картоплі, заправлене олією. До речі, олія посідає важливе місце в дитячому раціоні, збагачуючи організм поліненасиченими жирними кислотами. До 3 років маля має щодня отримувати не менш як десертну ложку олії, а після 3 – не менш як столову, тож треба давати по чайній ложечці в суп, кашу, салат. Інколи мами до каш і супів додають лиш вершкове масло й дуже дивуються, коли нагадуєш їм про важливість олії. Протягом року доступною для кожної родини є така корисна овочева культура, як гарбузи, які їдять сирими, печеними, вареними, в кашах з молоком і без нього. Із гарбузів вичавлюють сік і їх додають сирими в салати. Так, якщо в дитини є схильність до закрепів, корисно до морквяного салату додати трішки потертого на дрібну тертку цього овочу, приправити олійкою, лимонним соком - Скільки разів на день має їсти школярик, аби не було проблем зі здоров’ям? - У дітей шкільного віку має бути обов’язково регулярний прийом їжі невеликими порціями кожні 3-4 години. Узагалі дуже важливо, аби дитина поснідала перед заняттями в школі. Наприклад, діти-алергіки, нічого не поївши зранку й перекусивши під час перерви печивом чи екзотичними фруктами, шоколадом, що їм дають батьки, за день-два такого харчування матимуть алергійну реакцію. Особливо суворо дотримувати режиму харчування потрібно дітям із дискінезією жовчно-вивідних шляхів, закрепами, іншими хворобами травного тракту. Навіть страви з найкорисніших та екологічних продуктів за харчування 2-3 рази на день - це ризик для травної системи учня. Дитина має брати в школу бутерброд із сиром, маслом, шматочком тушкованого чи вареного (не копченого, смаженого!) м’яса. Обов’язково щось запити: чи то сік – якщо магазинний, то перевіреної марки, але ліпше – домашнього консервування. Можна брати із собою чай чи купувати в шкільному буфеті. А от горішки, яблучко – це не є окремою стравою, ними можна поласувати лише після бутербродика. Узагалі, культуру харчування своїм малюкам мають прищеплювати батьки, вони є прикладом вживання здорової, корисної їжі, без переїдання, без чіпсів, солених горішків, сухариків, хот-догів тощо. Дитина, яка виросла в сім’ї, де харчуються за такими правилами, і сама не купуватиме шкідливих продуктів.
БІЛЯ ПОДУШЕЧКИ ПОКЛАДІТЬ МІШЕЧОК ІЗ ЗАСПОКІЙЛИВИМИ ТРАВАМИ
Крім того, в кожному конкретному випадку потрібно враховувати конституцію своєї дитини. Наприклад, якщо це нервово-артретична (або дисметаболічна) конституція, то в малюка переважає холеричний характер, дитина легко збуджується, напередодні школи може ніч не спати, переживати тощо. На такого сина чи доньку в жодному разі не можна кричати, підвищувати голос, навпаки, намагайтеся заспокоїти дитину. Добре було б зробити (чи купити ) подушечку з різними заспокійливими травами, такими як меліса, шишки хмелю, м’ята. Можна просто наповнити травами полотняний мішечок і покласти біля подушки, поряд із дитиною, і цілу ніч вони заспокійливо діятимуть на малюка. А вдень мішечок покласти в целофановий пакет і щільно зав’язати, аби ефірні олії не вивітрилися. З цією метою можна скористатися аромалампою із ефірними оліями тих самих заспокійливих трав. Стосовно дітей з лімфатико-гіпопластичною конституцією, то вони мають переважно флегматичне налаштування, їм дуже важко перелаштуватися з одних обставин в інші. Таких школяриків потрібно раніше покласти в ліжко, щоб вони поспали не менш як 8-9 годин і легко встали вранці. У них має бути вдосталь часу, аби спокійно прокинутися й зібратися до школи.
БАКТЕРІАЛЬНІ ЛІЗАТИ ДОПОМОЖУТЬ ДИТИНІ НЕ ЗАХВОРІТИ
- Із настанням холодів зростає ризик респіраторних захворювань. Олександро Василівно, порадьте, будь ласка, що робити, аби дитина залишалася здоровою? - Справді, перепади погоди восени (вранці прохолодно, удень тепліше), зимові холоди зумовлюють зростання захворюваності на гострі вірусні інфекції, крім того, дається взнаки зміна розпорядку дня й режиму харчування дитини тощо. До того ж під час навчання значно збільшується коло спілкування й контактів дітей. У колективі безліч різних вірусів і бактерій, якими обмінюються діти між собою: у кого міцніший імунітет, ті не хворіють, а з ослабленим - «підхоплюють» усе підряд. Тож дітей, особливо фізично вразливих, потрібно ще з літа готувати до спротиву різним вірусам так само, як і до змін у харчуванні. Уже в серпні варто давати препарати ехінацеї, а потім продовжити прийом по тижню щомісяця аж до травня. А з початком навчання в школі з профілактичною метою курсами по 10 днів батьки мають давати школярикам бактеріальні лізати - витяжки з бактерій, які найчастіше заселяють слизові оболонки дихальних шляхів (стрептококи, ехінококи, ентерококи). Препарати з лізатів можна придбати в аптеці. Або давати дитині щось із гомеопатичних засобів, зокрема афлубін. Слизову оболонку носа з профілактичною метою раджу змащувати оксоліновою маззю, зрошувати ніс різними спреями з підсоленим розчином тощо. Наприклад, якщо вранці перед школою впорснули сольовий розчин дитині в носик - певний захист у неї вже є. Особливо рекомендовані такі процедури дітям, які мають хронічні вогнища інфекцій (тонзиліт, арахноїдит, бронхіт тощо). І звичайно, правила гігієни відіграють важливу роль: після школи дитина має обов’язково ретельно вимити руки, оскільки, крім повітряно-крапельного, активним шляхом передавання інфекцій є побутовий, тобто, брудні руки. Крім того, коли спостерігається підвищення епідемічного порога, не варто відвідувати місця масових зібрань, де, крім вірусів і бактерій, до яких уже адаптувався організм, є безліч нових, «чужих» і небезпечних для організму дитини. - Олександро Василівно, що Ви порадите батькам щодо вакцинації проти грипу? Адже, незважаючи на переконання лікарів і ЗМІ про те, що запобіжним методом є щеплення, навіть після вакцинації багато людей хворіють на грип. - Вважаю, що питання вакцинації своєї дитини мають розв’язувати тільки батьки. Проте варто зазначити, що випадки захворювання на грип після щеплення пояснюються наявністю безлічі штамів вірусу грипу, тож вакцинацію могли зробити від одного типу, а захворіла дитина на інший. Крім того, в основному використовують імпортні вакцини, розраховані на особливості «місцевого» вірусу, якого в Україні може й не бути.
Розмову вела Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА,