Рекордсмен за хімічним складом
Шипшина корична належить до сімейства розоцвітих. Її назва пов’язана з будовою гілок, усіяних тонкими міцними шпичаками (шипами). Шипшина - це чагарник заввишки 0,5-2 м, квітки рожеві чи червонуваті, на квітконіжках, вкритих маленькими гострими шпичаками. Зрілі плоди яскраво-оранжевого чи червоного кольору. У порожнині плодів містяться численні тонкі волоски, крихкі і в той же час жорсткі. Вони легко впиваються в тканини, тому плоди шипшини потрібно ретельно очищати. Усередині плодів містяться маленькі кісточки жовтувато-бурого кольору.
За хімічним складом і харчовою цінністю плоди шипшини перевершують усі дикорослі плоди та ягоди. У природі немає жодного продукту, настільки багатого вітаміном С, як плоди шипшини. У сушеній шипшині вітамін С майже не руйнується. Враховуючи, що під час сушіння кількість сухих речовин зростає за рахунок випаровування вологи і вміст вітаміну С також збільшується, сушену шипшину можна назвати концентратом вітаміну С. Достатньо з’їсти 10-15 плодів, щоб задовольнити добову потребу у вітаміні С.
Крім вітаміну С, плоди шипшини багаті каротином (вітамін А), чимало й вітаміну Р, який має капілярозміцнювальну дію. Крім того, до складу плодів входять вітаміни К, B1, B2, PP.
Плоди заготовляють і сушать у період дозрівання, коли вони вже мають характерне забарвлення, але ще зберігають твердість. Приморожені плоди сушінню не підлягають, оскільки втрачається вітамін С.
Пити настій, щоб не хворіти
В основному плоди шипшини використовують для настоїв як профілактичний полівітамінний засіб у разі ослаблення організму, авітамінозу, мають жовчогінні властивості.
Давно помічено, що люди, які систематично вживають настій шипшини, рідше хворіють, почуваються набагато ліпше, в них підвищується працездатність.
Особливо важливу роль відіграє шипшина в харчуванні дітей. Різні продукти її переробки підвищують опірність дитячих організмів до інфекційних захворювань.
Плоди шипшини застосовують у разі запальних захворювань печінки та жовчних шляхів: було розроблено спеціальний препарат, який використовують і донині. Настій плодів рекомендують за недокрів’я, авітамінозу, як загальнозміцнювальний і такий, що підвищує опірність організму, засіб у разі різних інфекційних захворювань, атеросклерозу, виразки шлунка й кишечнику.
Корисні рецепти
Настій шипшини
Перший спосіб: 1 ст. л. сухих плодів заливають 2 склянками окропу, кип’ятять 10 хвилин у закритому посуді, настоюють добу, відтискають гущу, проціджують і додають до смаку мед (цукор). Приймають по півсклянки двічі-тричі на день до їди. Разом з вітаміном С в настої є й інші вітаміни, а також солі заліза, фосфору, калію, кальцію.
Другий спосіб: плоди подрібнюють, заливають окропом у співвідношенні 1:6 і кип’ятять 10 хвилин. Потім настоюють під час повільного охолодження протягом 1-2 годин. При цьому 90% аскорбінової кислоти переходить у настій.
Третій спосіб: 1 ст. л. плодів заливають склянкою окропу й кип’ятять 10 хвилин, потім настоюють добу в емальованій каструлі під кришкою, після чого проціджують. Для посилення лікувальних властивостей додають до смаку мед.
Четвертий спосіб: сушені плоди подрібнюють у ступці, заливають окропом із розрахунку 1 ст. л. на склянку води, кип’ятять 2-3 хвилини й киплячу масу виливають у термос. Через 3-4 години настій проціджують через марлю. Зберігають у холодильнику.
Ретельне проціджування потрібне, щоб видалити волоски, оскільки, потрапляючи на слизову оболонку травного каналу, вони можуть спричинити подразнення. Настій зберігають у холодильнику протягом 2-3 діб.
Особливою популярністю користується олія шипшини, яка містить незамінні поліненасичені жирні кислоти, каротин, вітамін Е. Її застосовують для загоєння виразок, у разі дерматитів.
Сироп
Оскільки настої з шипшини мають нетривалий термін зберігання, їх консервують із цукром, тобто готують сироп. Беруть свіжоприготований настій і додають цукор з таким розрахунком, щоб концентрація сиропу була 40-45%, суміш кип’ятять і розливають у пляшки. Сироп шипшини може зберігатися за кімнатної температури до двох тижнів, у холодильнику - до 1,5 місяця.
Використовують для приготування напоїв, коктейлів, кремів, кондитерських виробів.
Компот
Володіючи полівітамінними властивостями, плоди шипшини надають ці ж властивості компотам.
Перший спосіб: у стиглих плодів відрізають чашолистки, розрізають уздовж і видаляють насіння й волоски. Очищені плоди миють у холодній воді, бланшують 3 хвилини й укладають у банки. Готують сироп 30% концентрації. Оскільки шипшина має низьку кислотність, додають 4 г лимонної кислоти на 1 л води. Сироп кип’ятять, заливають підготовлені плоди й стерилізують у киплячій воді: банки місткістю 0,5 л - 3 хвилини, 1 л - 5 хвилин. Після стерилізації кришки закатують, банки перевертають догори дном і охолоджують.
Другий спосіб: до плодів шипшини додають плоди сливи (без кісточок), чи брусниці, чи інші ягоди у співвідношенні 1:1. Підготовлену сировину укладають пошарово. Цукровий сироп готують 30% концентрації, додаючи 2 г лимонної кислоти на 1 л води. Залиті сиропом плоди стерилізують як у першому способі.
Квас
Плоди миють, видаляють кісточки, дрібно ріжуть. Цукор ретельно розтирають із подрібненими плодами, потім додають воду, дріжджі та скибочку житнього хліба. Суміш ставлять для бродіння в тепле місце. Коли на поверхні з’явиться піна, квас проціджують, розливають у пляшки, закупорюють і ставлять для дозрівання на добу в тепле місце. Після цього квас готовий до вживання. Зберігають у холодному місці. Шипшиновий квас особливо багатий вітаміном С. На 0,5 кг плодів - 800 г цукру, 5 л води, 10 г дріжджів.
Мармелад із шипшини
Високовітамінізований делікатесний продукт. Для його приготування плоди миють, а потім варять у невеликій кількості води до повного розм’якшення. Після цього перетирають дерев’яною ложкою спочатку через друшляк для видалення кісточок, потім через марлю чи дрібне сито для видалення волосків. Перетерту масу уварюють до загуснення, постійно помішуючи. Наприкінці варіння додають цукор, а також апельсинову цедру. Гарячий мармелад розливають у чисті сухі банки, дають охолонути до утворення скоринки, зверху посипають цукровою пудрою, банки обв’язують пергаментним папером чи целофаном. Готують із розрахунку: на 4 кг пюре - 1,5 кг цукру.
Підготувала
Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.
