Часто, кажучи про причини дитячого церебрального паралічу (ДЦП), називають лікарську помилку, звинувачують акушерку й т.п. Вважаю, що причину потрібно шукати глибше, і що швидше це зрозуміє мати хворої дитини, то ліпше буде малюку. Адже саме мати зачала, виносила й народила свою дитину. Акушери — це люди, які приймають пологи нової людини й не більше того. Мати є центром сім’ї та народження. Народження дитини — це справжнє диво, а акушери — його помічники та асистенти.
ДЦП, власне, — це не хвороба й не патологічне ушкодження мозку. У мозку дитини немає ні інсульту, ні інфекції, ні інших чинників. ДЦП — це, найімовірніше, розбалансованість різних функцій мозку, в основному, рухових систем. Усі ці порушення проявилися внаслідок гіпоксії плода ще внутрішньоутробно! Причин може бути безліч, але суть одна — плід просто не «дозрів»! Образно кажучи, як зелене, молоде яблуко не є хворим чи поганим, треба створити йому потрібні умови, щоб на нього впало Світло, і яблуко обов’язково дозріє. Так і внутрішній Образ плода буде відновлено!
Зовнішні налаштування внутрішнього Те, що було розбалансоване внутрішньоутробно, може бути налагоджене вже зовнішнім впливом, тобто інформаційно-енергетичним випромінюванням матері. Клінічна картина ДЦП настільки різноманітна й багаторівнева, що немає сенсу окремо описувати й розглядати кожен унікальний випадок. Усі умови розвитку плода по-своєму унікальні. Хочеться виділити головне: ДЦП — це не певна хвороба, а порушення гармонійного функціонування нейронних ансамблів кори головного мозку. Я б назвав ДЦП нейронними путами плода, які лише проявилися під час народження дитини. Як і хто може розірвати ці пута й налаштувати нейронні ансамблі клітин головного мозку? Де міститься камертон налаштування дитини? Чому ні лікарі, ні екстрасенси, ні цілителі не можуть повноцінно допомогти за ДЦП? Тому що вони не є носіями генетичної інформації, у них немає генетичного коду дитини, його Образу. Відповідь очевидна: лише мати є камертоном! У ній звучить музика плода. Тільки вона сама може пробудити резонанс енергії та інформаційного Образу в голівці дитини. Тільки мати може відновити голограму, або Образ дитини. Щоб мати «зазвучала» і її центр серця став випромінювати енергію Образу, його треба «розбудити».
Як це зробити Я хочу звернутися до аюрведи — давньоіндійського медичного трактату про здоров’я та щастя людини. Людина — це створення світла. Вона і сама є СВІТЛО. Усі сім її енергетичних центрів випромінюють повний спектр світла, утворюючи веселку кольору. Ще внутрішньоутробно з певної причини виникла «тінь», яка перекрила цей світ або одну з його складових. Гамма кольору голови в нормі міститься в прохолодному спектрі від ніжно-блакитного до насиченого кольору індиго. Верхівка — фіолет. Колір материнської любові — бузковий. Цього ми й домагатимемося, тобто, появи цього кольору, переважання його в аурі матері.
У головного мозку — свої біоритми У неврології добре відомо, що головний мозок випромінює свої біоритми електричної активності, втім, як і серце (ЕКГ і ЕЕГ). Коли ці ритми синхронізуються й стають усе більш низькочастотними, тобто гармонійними — людина бачить (із заплющеними очима) колір свого внутрішнього «неба». Під час повної внутрішньої гармонії, внутрішньої рівноваги вона бачить кольори «неба» прохолодного фіолетового спектра. У розбалансованому стані людина бачить темні тони — від чорного, бурого до коричневого. І якщо в такому спектрі («тінь») дозрівала дитина, то вона недоотримала Світло й тому не дозріла. З нашої точки зору, в цьому і є основна причина ДЦП. Вагітна за своєю суттю — Мадонна. Вона інстинктивно складає руки внизу живота й зачаровано дивиться вдалечінь — таким чином посилюючи потік любові. Будь-які нервові потрясіння небажані в цей період. У православ’ї Небесне Світло називають Благодаттю, в індуїстській традиції воно називається Праною, але суть від цього не змінюється. Світло є благо! Благодать. Світло, потрапляючи в людину через маківку, розпадається на спектри, на веселку, й кожен центр візьме те, що йому треба, свій колір, свою енергію. І тоді повною мірою проявляється Образ людини, якщо говорити по-медичному: генотип проявився у фенотипі. Для посилення й прояву серцевого центру матері (анахата-чакра) ми використовуємо пранаяму. Пранаяма — це не просто певне дихання повітрям. Мати повинна обов’язково відчувати струмування сили, енергії, Прани, благодаті у своєму тілі. І за допомогою цієї сили можна розв’язати «пута» своєї дитини. Тільки вийшовши в прохолодний спектр, фіолет, вона і тільки вона може розпочати наповнення й відновлення Образу своєї дитини.
Практичні поради Очі ледь приплющені, свідомість очистилася від усього суєтного й стороннього. Потрібно якийсь час тихо посидіти наодинці, в затишній позі. Відчути світло, котре падає зверху, — прану, як тонкий прозорий потік. Побачити високо над собою світило. Відчути, реально відчути тиск світла на маківку, у вигляді магнітної хвилі. Помовчати, не дихати. І тільки після цього зробити глибокий, повільний вдих, ніби маківкою. Носом втягуємо повітря й прану всередину себе й одночасно споглядаємо «своє» небо, свій колір із заплющеними очима. Видих жаркий плавний, обов’язково ротом. Вдих — пауза — видих — пауза. Пауза триває доти, доки не захочеться знову напитися небесної прохолоди, благодаті. Разом із диханням ми спостерігаємо за внутрішнім небом. Через кілька хвилин воно почне світлішати, а по руках побіжить струм, у долонях виникнуть вібрації. Руки складаємо одна на іншу під грудьми. Якщо спочатку наше внутрішнє небо було темно-сірим, то в кінці сеансу воно може стати жовтим або блакитним. У грудях з’явиться якесь хвилювання, трепет, «пурхають метелики». Звичайно, все це може статися не відразу й не в усіх, але «дорогу здолає той, хто йде». Коли відбулося пробудження серця, анахати, ось тоді можна брати на руки свою дитину й виправляти порушений Образ. Краще, коли вона спить. Уся інформація про людину зберігається в серцевому центрі — анахаті. Під час спільного дихання з дитиною ви побачите, що ваше внутрішнє небо потемніло — це добре, це означає: негатив став перетікати від дитини до вас, а у вас є прана, яка розчинятиме тінь. Якщо ви втомилися й не можете дихати, відпочиньте, не поспішайте. Прийміть душ і повторіть сеанс через 3—4 години. Якщо тато активно хоче допомогти, це було б чудово. Так лікування піде швидше й веселіше. Мати проводить сеанс самостійно, виходить у блакитне небо. Пригортає дитину до серця й знову домагається внутрішньої чистоти неба. Таких сеансів можна проводити 3—4 на день, але не менше двох, уранці та ввечері. Цей метод добре сумісний із пересадженням стовбурових клітин (СК). Стовбурові клітини є розумними цеглинками, вони перетворюються в компетентні клітини будь-якої тканини. А в даному випадку — в нейрони. Активований Образ за допомогою прани дає енергію та інформацію, як повинні працювати ці клітини. Під час поєднання цих, таких різних, методик можливо добитися гарних результатів і в разі важких випадків.
Приклади із практики Хочеться навести кілька наочних прикладів із моєї практики. Так, під час лікування хлопчика, вік 1,5 рочку, у його мами раптом виникли симптоми гострого панкреатиту. Як з’ясувалося, мама під час вагітності перенесла гострий напад панкреатиту, і навіть поставало питання про переривання вагітності. Інший приклад: під час лікування дівчинки 2 років у мами під вечір піднялася висока температура. Як з’ясувалося під час розпитування, мама в період вагітності перенесла гостру респіраторну інфекцію. І звісно, можна дійти висновку, що під час лікування ДЦП пранічним диханням відбувається часовий зсув та усунення самої причини матері. Хочеться побажати: якщо під час сеансів у вас виникнуть якісь дивні ефекти, не варто з ними боротися. Температура, озноб, розпирання, біль у грудях і т.ін. Повторю ще раз — ушкоджений Образ дитини може відновити тільки її мати. Звісно, краще й швидше освоїти цей метод можна з досвідченим тренером чи лікарем-інструктором.
Володимир Болсун, лікар-невропатолог.
