Вихованців «Кадетського корпусу» (він же ліцей-інтернат № 23 м. Києва) легко відрізнити від їхніх ровесників з інших начальних закладів. І не лише за військовою формою чи виправкою: вони вирізняються особливою гідністю, з якою носять своє звання, повагою до свого навчального закладу, до старших. А ще – стриманістю й вихованістю: кадети першими поступляться літній людині місцем у транспорті, від них не почуєш нецензурних слів тощо. І навіть маленький першокласник відчуває відповідальність, як кажуть, за честь свого мундира.
Цей ліцей-інтернат – єдиний освітній заклад України, де практикують роздільне навчання дівчаток – паняночок, і хлопчиків - кадетів, причому вихованцями є діти з різних регіонів України. Мама одного з майбутніх першокласників з Донеччини розповідала, що дізналася про «Кадетський корпус» зовсім випадково, в поїзді: привернула до себе увагу група підлітків, які поводилися чемно й стримано. Коли вони вдягли кадетську форму, зрозуміла, що виховання – заслуга їхнього навчального закладу.
ПРО ЗДОРОВИЙ ДУХ…
Незаперечна істина: «У здоровому тілі – здоровий дух» повною мірою відповідає меті, яку сповідують у ліцеї-інтернаті № 23. Уже сім років поспіль очолює його мила, приємна жінка Наталя Головіхіна. З її приходом відбулася реорганізація й було створено освітньо-виховний заклад нового типу. Зокрема, з роздільним навчанням хлопчиків і дівчаток, надаючи особливого значення збереженню здоров’я й розвитку моральних якостей дітей. «Нині багато хто чудово знається на комп’ютерах, іншій сучасній техніці, - говорить Наталя Михайлівна, - проте гарними людьми й патріотами їх не назвеш. Ми ж прагнемо виховати справжніх чоловіків, лицарів, розумних і фізично розвинутих, захисників Вітчизни, використовуючи найкращі традиції нашого народу, козацтва, війська, української історії. Дівчаток ми вже з молодшого шкільного віку вчимо бути берегинями домашнього вогнища, хорошими дружинами та мамами. Сприяють цьому й уроки християнської етики, які викладають у нас уже 5 років. А з нового навчального року плануємо запровадити час православ’я, аби починати й закінчувати день молитвою. Діти мають бути здоровими фізично й духовно, тоді й нація буде здоровою».
За словами Наталі Михайлівни, спочатку планували відкрити лише кадетські класи, але, враховуючи побажання батьків і дітей, започаткували й класи панянок: нині в ліцеї 4 класи дівчаток та 18 – хлопчиків. І хоча вчаться вони окремо, але культурно-масові заходи проводять разом. Наприклад, танцюють, співають, відзначають свята (день іменинника, Новий рік тощо), беруть участь у концертах, різних міських конкурсах, є в кадетів і свій чудовий злагоджений оркестр. Перші погони кадетам молодших класів урочисто вручають у жовтні в храмі святих апостолів Петра й Павла, а для старших хлопчиків ці урочистості відбуваються в листопаді в Києво-Печерській лаврі.
Ліцей, як і колись, є також закладом, де сироти, діти із соціально незахищених чи неблагополучних сімей можуть отримати освіту й, власне, впевненість у майбутньому. Поки що він має статус закладу повного тижня: діти перебувають тут з понеділка по п’ятницю включно, а в майбутньому, сподіваються, кадетський корпус отримає статус закладу повного року. «Ми цінуємо кожного вчителя, вихователя, - каже Наталя Головіхіна, - й спільними зусиллями вчителів, офіцерів-вихователів, соціального педагога, практичного психолога, батьків цього досягнемо».
…І ПРО МІЦНЕ ТІЛО
«Кадетський корпус» - спеціалізований навчальний заклад з військово-спортивним спрямуванням. Однією з головних цілей усього педагогічного колективу ліцею-інтернату є здоров’я дитини, зауважує методист Лідія Дашко. «У нас діє Положення про Центр здоров’я, яким, власне, і є сам ліцей-інтернат, - розповідає Лідія Іванівна. - збільшено кількість годин на фізичну підготовку, з наступного року плануємо ввести уроки хореографії. Запроваджуємо паспорт здоров’я, де будемо фіксувати стан дитини протягом усього часу перебування в нашому закладі. Цього року ліцей-інтернат і лікарня «Охматдит» уклали угоду про те, що медики безкоштовно лікуватимуть і спостерігатимуть наших вихованців. Крім того, в ліцеї розроблено програму «Подаруй собі здоров’я». Уже з початкової школи ми починаємо активно працювати в цьому напрямку. Так, під час уроку в усіх класах проводять дві обов’язкові фізкультхвилинки – одна для зору, і ще одна - залежно від характеру та складності уроку. Діти також вчаться пальчиковому масажу (пучки пальців), запам’ятовують, який пальчик відповідає за певний орган».
Дотримання режиму – це також одна з умов гарного здоров’я. Вставання в кадетів - о 6.30, день починається з команди чергового: «Взвод, шикуйсь!», потім ранкова зарядка, сніданок, о 8.30 - дзвінок на уроки тощо. У другу половину дня діти виконують домашні завдання, займаються в різних гуртках, спортивних секціях, розвивають свої природні дані. Після уроків і протягом ночі кадети перебувають під опікою вихователів – офіцерів запасу. Вихованці ліцею-інтернату отримують п’ятиразове харчування, мають можливість повноцінних занять і відпочинку.
ДО РІВНЯ ДИТИНИ НЕ ПАДАЮТЬ, ДО РІВНЯ ДИТИНИ ПІДНІМАЮТЬСЯ
У ліцеї-інтернаті панує якась особлива атмосфера: дружня, спокійна, по-домашньому затишна, незважаючи на складну навчальну програму, фізичні навантаження, кадети почуваються тут комфортно. Про їхній моральний, психічний стан дбають з перших днів кадетства. У ліцеї-інтернаті працює психологічний клуб «Психолог і Я» ( Психологія), де «Я» - дитина. На початку нового навчального року з новоприбулими дітьми та ліцеїстами перехідного віку працює психолог Марічка Сухацька, визначаючи групи ризику, тип обдарованості тощо. Виясняючи чи то складні сімейні обставини, чи особистий конфлікт дитини, Марічка Володимирівна планує свою роботу з такими дітьми, з їхніми батьками чи опікунами. Результати обговорюють усім колективом. Є спеціальний педагогічний щоденник, де в тому числі фіксуються запити вчителів і вихователів до психолога.
«Діагностувати характер, психічний стан дитини, надати їй потрібну допомогу допомагають різні тестування, - говорить методист Лідія Дашко. - Адже в нас навчаються діти з різними характерами, темпераментом, вразливістю, здоров’ям тощо». Що голосніше кричить дорослий, то глухіше закривається дитина, переконана Лідія Іванівна. Для кожної дитини, враховуючи її психічний і фізичний стан, у ліцеї намагаються підібрати «свій ключик», застосовуючи різні методи, в тому числі музикотерапію , арт-терапію, ігротерапію, казкотерапію…
Шанують у «Кадетському корпусі» й християнську Прощенну неділю, роз’яснюючи, що означає зробити негарний вчинок і як вийти з цього. Адже будь-яка людина може схибити, помилитися. Прощення – шанс кожному зупинитися й подумати, чи правильно я живу, чи правильні вчинки я роблю. Є такий день, коли люди різного статусу й статків можуть просити прощення одне в одного. Наприклад, вчителька цього дня просить вибачення в дітей за те, що, можливо, проводячи урок, так захопилася, що не побачила в когось сумних очей чи не помітила поганого самопочуття тощо. А потім - просять вибачення діти одне в одного, отримують на цю тему домашнє завдання. «До рівня дитини не падають, до рівня дитини піднімаються, - зазначає Лідія Дашко. - А наше завдання полягає ще й у тому, щоб навчити її дякувати за все: переконати дитину, що найцінніше – просте й звичайне. Приміром: дякую, друже, за те, що ти усміхнувся».
Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.