ЕЗОФАГІТ - ЗАПАЛЕННЯ СТРАВОХОДУ

Поділитися:
ЕЗОФАГІТ - ЗАПАЛЕННЯ СТРАВОХОДУ

За езофагіту не переїдайте й пийте рослинні суміші

Протягом тривалого часу хворію на езофагіт, який супроводжується болем. Від чого буває ця хвороба і як її лікують? З повагою Анатолій Васильович. м. Новомосковськ.

Лист коментує директор клубу «Здоров-є» лікар, фітотерапевт Борис Скачко.

Езофагіт — це запалення стравоходу. Захворювання розвивається внаслідок опіків, травм, зокрема спричинених гарячою, грубою або гострою їжею, хімічними речовинами. Найчастіше його зумовлює шлунково-стравохідний рефлюкс — мимовільне, без попередньої нудоти чи блювання, затікання шлунково-кишкового вмісту у стравохід. Постійне його затікання призводить до формування хронічного запального процесу в слизовій оболонці. Велике значення має також функціональна недостатність нижнього стискача стравоходу. За хронічного езофагіту спостерігається біль за грудниною. Біль тупий, доволі постійний чи гострий, що виникає під час їди або відразу після неї. З’являються відригування, найчастіше повітрям, рідше — з домішками кислого шлункового вмісту, печія. Ці симптоми частіше виникають у хворих у положенні лежачи. Вони посилюються у разі переїдання, вживання жирних, солодких страв, під час напруження, різкого згинання тощо. Іноді рефлюкс може передувати грижі стравохідного отвору діафрагми. Періоди загострення змінюються періодами ремісії. Лікуючи езофагіт, важливо дотримувати принципу щадіння слизової оболонки стравоходу. Хворим із рефлюкс-езофагітом рекомендують підняти головний кінець ліжка на 5-15 см, не зловживати жирною їжею, не переїдати. Не можна їсти пізніш як за 3-4 години до сну. Підвищенню тонусу дистального стискача стравоходу сприяє білкова їжа. Рекомендують слизисті, обволікувальні страви, олію й харчування малими та частими порціями. Із раціону вилучають шоколад, цитрусові, каву. Хворі на езофагіт потребують комплексного лікування з урахуванням причини захворювання, характеру змін слизової оболонки та індивідуальних особливостей організму. Сприяє зникненню болю та печії настій кореня алтеї лікарської: 1 дес. л. залити 200 мл окропу, настояти 20 хв. Приймати по 1 ч.-1 ст. л. 4 рази на день. Як протизапальний, обволікувальний та заспокійливий засіб за езофагіту рекомендують таку суміш: насіння льону звичайного (20 г), трава алтеї лікарської (20 г), слань ісландського моху (10 г), листя мальви чорної (10 г), квіти дивини густоквіткової (10 г). Столову ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 5 хв на слабкому вогні. Пити ковтками протягом дня. Курс лікування 3-4 тижні. Швидкій епітелізації ерозій та виразок стравоходу сприяють шипшинова, обліпихова чи кукурудзяна олія, яку приймають по 10-15 мл 3-4 рази на день після їди. У разі вираженого больового синдрому за наявності у хворих шлунково-стравохідного рефлюксу на тлі підвищеного тонусу воротаря призначають настоянку листя беладони (1:10) на 40% спирті етиловому (аптечний препарат) по 5—15 крапель на прийом з водою. За езофагіту, що супроводжується кровотечею, беруть по 20 г трави деревію звичайного та кропиви дводомної. Дві столові ложки суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 хв, процідити через 1 годину. Приймати прохолодним по 1—2 ст. л. 3-6 разів на день за 20 хв до їди. У разі рефлюксу для зменшення набряку та набряку слизової оболонки використовують настій трави материнки звичайної: 2 ст. л. залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 хв. Приймати по 1 ч.-1 ст. л. 3—4 рази на день за 20 хв перед їдою. Важливо усунути чинники, які підвищують внутрішньочеревний тиск (не носити тісного одягу, лікувати кашель, не згинатися, не натужуватися під час дефекації).

 

передплата