ЛІКАРСЬКІ ТРАВИ БІЛЯ ДОМУ

ЛІКАРСЬКІ ТРАВИ БІЛЯ ДОМУ

Те, що природа дарує людині, вона від неї не приховує, а в буквальному розумінні стелить під ноги. До таких неоцінних дарів належать лікарські трави. Сьогодні нам доступна інформація про дива всього світу, втім, це зовсім не означає, що ми маємо забувати про рослини, які завжди поряд. Такі знайомі й звичні нам, вони мають унікальні лікувальні властивості. Слід лише вміло ними скористатися.

Англійська королева

Відому нам м’яту перцеву ще називають англійською м’ятою, можливо,  за те, що ця рослина надзвичайно популярна в англійській кухні. В офіційній медицині її використовують у шлункових, вітрогінних, заспокійливих, жовчогінних, протиспазматичних чаях. Листя м’яти дуже популярне і в народній медицині: користуються нею в разі невралгічного болю (зовнішньо), шлунково-кишкових та печінкових кольок, нудоти, печії, болю в серці, для підвищення апетиту, а також як антисептичний (запальні процеси), в’яжучий, протикашльовий  і такий, що заспокоює нервові збудження в жінок у клімактеричний період, засіб.
Щоб приготувати лікувальний чай, залийте 1 десертну ложку м’яти 1 склянкою окропу, настоюйте 10 хв, приймайте по 1 склянці 3 рази на день після чи між прийомами їжі. М’ятний чайне не варто пити на ніч – він навпаки збадьорить, утримайтеся від чаювання в разі алергійного нежитю, не рекомендовано цей засіб дітям до 6 років.

Котяча трава

Мабуть, ви вже здогадалися, що йдеться про валеріану лікарську. Хоча рослини під такою назвою не існує – це «збірна» назва багатьох видів валеріани, але вони мають подібну лікувальну дію. Заготовляють корені та кореневища валеріани  рано навесні чи пізньої осені, її терапевтична дія зберігається впродовж 3-х років. З давніх-давен люди помітили здатність валеріани заспокоювати нервову систему (можливо, спостерігаючи за тим, в яку ейфорію впадають котики, що надибали валеріану в природі). Нині її також рекомендують у разі неврозів, безсоння, серцевих недуг (особливо тахікардії).
Однак останні дослідження виявили лікувальну дію рослини й у разі захворювань щитоподібної залози (зокрема, підвищення її функції),  астми, мігрені, епілепсії, коронарної недостатності зі спастичним синдромом.
Народна медицина має рецепти застосування валеріани як зовнішнього засобу - в разі запалення очей, і як внутрішнього – в разі епілепсії (в Китаї використовують сік наземної частини для акупунктури), хореї, ішіасу, клімактеричних «приливів», у якості протиглисного засобу.
Найкраще лікувальна дія валеріани проявляється в разі тривалого й регулярного її використання, а не так як ми звикли (кілька крапель для заспокоєння й забули). Можна приготувати гарячий настій: 20 г кореневищ на 1 склянку окропу, настояти 2 години, приймати по 2-3 ст. л. 3-4 рази на день за 30 хв до їди. А можна «холодний»: 2 ч. л. сировини на 1 склянку холодної води, настоювати 12 годин, приймати по 1/3 склянки тричі на день.
Однак варто пам’ятати, що в разі передозування валеріани, особливо впродовж тривалого часу, ймовірні перезбудження, іноді головний біль, нудота, порушення діяльності серця.

Цілюща ладанка

Материнка - дуже популярна трава в народній медицині. Свідченням тому є численні назви рослини, серед яких – «ладанка». Ця назва виникла недарма, бо лікувальні властивості материнки справді межують із дивом – простим на вигляд і разючим за результатом. Експериментально доведено, що галенові препарати материнки сприятливо діють на центральну нервову систему, посилюють секрецію травних і бронхіальних залоз, перистальтику кишечнику. Материнку рекомендують як гіпотензивний, антисклеротичний, болезаспокійливий, протизапальний (у разі ангіни, тонзиліту, гінгвіту) засіб. У народній медицині її використовують у разі мігрені, геморою, бронхіальної астми, туберкульозу легень, бронхіту, жовтяниці, ревматизму, метеоризму, ентероколіту, холециститу, безсоння, дискінезії жовчовивідних шляхів, як протикашльовий, протиглисний і протизастудний засіб, у разі рахіту й золотухи в дітей, для ванн за статевих розладів і шкірних хвороб (особливо тих, що супроводжуються свербежем), у разі запалення лімфатичних вузлів, гінекологічних хвороб, для посилення лактації, для полегшення клімактеричного стану.
Компрес із гарячих висівок  лляного борошна з додаванням материнки застосовують у разі ревматичного болю. Подрібнене сухе спорошковане листя нюхають, коли турбує  нежить і головний біль. Щоб утамувати зубний біль, можна пожувати й потримати в роті впродовж 5 хвилин листя, а ще краще – квіти материнки.
У всьому світі ця рослина відома як приправа орегано, вона входить до складу багатьох пряних сумішей, її додають у безліч страв – від піци й спагеті до соління огірків, м’ясних і рибних страв, супів, сиру, яєць, квасу.
Рецепт настою: 15 г трави на 1 склянку окропу, настоюють 2 години, вживають по 1 ст. л. 3-4 рази на добу.

Голова дракона

Саме так звучить дослівний переклад з латини «імені» дуже цікавої рослини, відомої нам як змієголовник. Вона має приємний лимонний запах, тому її використовують як приправу (безпосередньо перед подаванням на стіл) до салатів, м’ясних і рибних страв, для соління огірків і томатів, для компотів, квасу.
Лікувальні властивості рослини також різноманітні: має болетамувальну, протисудомну та заспокійливу дію, активізує діяльність травного тракту. Застосовують у разі невралгії, тахікардії, мігрені, ломоти під час застуди, зовнішньо - у вигляді полоскань, компресів, припарок у разі  ревматизму, зубного болю, забиття, для загоєння ран. Настій: 1 ст. л. сировини на 1 склянку окропу, настояти 15 хв, пити по 1 ст. л.  3-4 рази на день за 15 хв до їди. Цей настій можна використовувати й для компресів. На гнійні рани ліпше прикладати свіже потовчене листя.

Бальзам для печінки

Печінка – головний фільтр нашого організму, який потребує постійного відновлення. Справитися з цим нелегким завданням може натуральна речовина силімарин, яка допомагає печінці здійснювати детоксикаційну функцію, відновлює мембранні клітини цього органа. Дуже багато силімарину міститься в розторопші плямистій, екстракт якої є основним компонентом більшості гепатопротекторів. Утім, ви можете не йти до аптеки, виростіть цю рослину вдома й самостійно приготуйте цілющий «бальзам» для печінки.
Ось один із рецептів: 30 г насіння розторопші розтерти в порошок, варити в 0,5 л води, доки половина об’єму википить, приймати по 1 ст. л. щогодини. Можна приймати сухий порошок по 1 ч. л. 4-5 разів на день.
Засоби з розторопші помічні в разі гепатиту, запалення жовчних проток, селезінки, жовчнокам’яної хвороби, геморою, закрепів, жовтяниці. Водночас розторопша поліпшує роботу підшлункової залози та ліпідний обмін в організмі, нормалізує рівень глюкози в крові, роботу кишечнику та нирок, усуває запалення товстої кишки. Тож препарати розторопші показані в разі захворювань травного тракту, для нормалізації функції надниркових залоз, для зміцнення імунітету.
А ще розторопша – чудовий сорбент, який виводить токсини з організму, знижує вміст холестерину, активізує кишечник, допомагає в  разі дисбактеріозу, атеросклерозу, дефіциту вітамінів та мікроелементів, має антиоксидантні властивості, сприяє оздоровленню та омолодженню організму.

Любов ДУДЧЕНКО,
кандидат біологічних наук.