ПОТРІБНО ЗАПОБІГАТИ ЇМ ТА ЛІКУВАТИ
Пухлиною називають надмірні патологічні розростання тканин, які складаються з клітин організму, що якісно змінилися, втратили диференціювання. За характером і темпами росту пухлини поділяють на доброякісні та злоякісні.
ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ
Доброякісні пухлини ростуть повільно, можуть існувати роками, не збільшуючись. Вони оточені власною оболонкою. Під час росту, збільшуючись, пухлина відсуває прилеглі тканини, не руйнуючи їх. Гістологічна будова пухлини незначно відрізняється від тканини, в якій вона розвивалася. Видалення доброякісної пухлини з її оболонкою веде до повного вилікування хворого. Злоякісні пухлини ростуть значно швидше. Оболонки не мають. Пухлинні клітини та їхні тяжі проникають у прилеглі тканини (інфільтративний ріст), ушкоджуючи їх. Утворюють метастази (вторинні віддалені пухлини). Гістологічна картина злоякісної пухлини значно відрізняється від тканини, з якої вона розвинулася. Її клітини атипові, поліморфні, з великою кількістю мітозів (з великою мітотичною активністю). Характерною морфологічною ознакою пухлинної тканини є втрата диференціювання, функціональною ознакою — втрата специфічної функції органа, з якого вона розвинулася. Чим небезпечна ракова клітина? Це загарбниця й убивця. На відміну від інших клітин організму, вона займається тільки живленням і нескінченним відтворенням «себе улюбленої» на шкоду всім клітинам-сусідам. Раковій клітині «начхати» на своє клітинне оточення й завдання організму. Вона може бути різного вигляду, залежно від тканини, в якій з’явилася. Згодом вона втрачає зовнішню подібність із сусідніми клітинами і перетворюється на щось потворне. Коли її потомство вже не вміщується на старому місці, вона починає активно освоювати нові території — вростати в сусідні тканини або утворювати поселення в інших органах (метастазувати). Причому для переміщення по організму ракові клітини використовують кровоносні й лімфатичні судини. Пухлина формує свою кровоносну систему, виснажує організм, поглинаючи поживні речовини й енергію, які він виробляє для всіх органів і тканин, але дістаються вони тільки пухлині. Вона отруює організм токсичними продуктами своєї життєдіяльності. Таким чином, рак — це хвороба не клітини (або клітин), а всього організму.
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ЛІКУВАННЯ
Сучасна медицина здатна вилікувати злоякісні пухлини майже всіх локалізацій, якщо їх діагностовано на ранній стадії. Успіхи в розробці методів ранньої діагностики (цитологічні, ендоскопічні, ультразвукова, комп’ютерна та магнітно-ядерна томографія) дають можливість порушувати питання про повну ліквідацію «задавненості хвороби». Регулярні профілактичні огляди дають змогу вчасно виявляти видимі локалізації раку — шкіри, порожнини рота, гортані, молочної залози, шийки матки. Впровадження в широку практику сучасних ендоскопічних методів діагностики уможливлює розпізнавання пухлини травного тракту й бронхів на початкових стадіях хвороби.
СИМПТОМИ, ЯКІ ПОВИННІ НАСТОРОЖИТИ
Однак, незважаючи на це, відсоток задавнених випадків продовжує залишатися дуже високим: майже в кожного п’ятого пацієнта хворобу діагностують у задавненій стадії. Які ж причини випадків задавненості злоякісних пухлин? Пізнє звернення хворого до лікаря. Це найчастіше пов’язано з «відсутністю скарг» (тобто з малосимптоматичним початком захворювання й незнанням симптоматики), з відсутністю онконастороженості з боку хворого та його родини. Академік А.І. Савицький описав низку малих неспецифічних симптомів — «синдром малих ознак», одночасна наявність яких у хворого є специфічною для злоякісної пухлини. Це: — невмотивована слабкість, швидка стомлюваність; — схуднення; — анемізація (недокрів’я, що проявляється блідістю); — психічна депресія. Залежно від локалізації процесу на додаток до зазначених з’являються інші характерні ознаки. Наприклад, за раку бронхів — сухий надсадний кашель, повторні атипові пневмонії; за раку прямої кишки — відчуття неповного її спорожнювання, хибні позиви і т.ін.
ПОВНЕ ОДУЖАННЯ — МОЖЛИВЕ
Страх діагнозу, невіра у виліковність раку — ще одна причина несвоєчасного звертання до лікаря. На жаль, люди більше знають про несприятливі результати лікування. У разі несприятливого кінця хвороби й смерті родича або знайомого зазвичай робиться висновок: якщо вмер — рак невиліковний. І, як правило, населення мало інформоване про випадки одужання від раку або значного подовження життя на 10—15 і більше років після успішного лікування. У картотеці онкологічного кабінету будь-якої поліклініки можна знайти історії хвороби пацієнтів, що вчасно звернулися до онколога, пройшли курс лікування й перебувають під спостереженням. Постійно збільшується кількість пацієнтів, які перебувають на обліку після лікування 5, 10 і більше років. Наведемо приклади історій хвороби пацієнтів, які зверталися в наш фітоцентр: Хвора М., 57 років. Звернулася до лікаря-хірурга за перших ознак захворювання. Після обстеження була направлена в стаціонар. Прооперована через 3 тижні від дня захворювання, було зроблено резекцію шлунка. Дослідження вилученої пухлини підтвердило діагноз: «рак шлунка». Спостерігається в онколога 20 років. Періодично проходить курси протипухлинної фітотерапії. Повне одужання й відновлення працездатності. Хворий К., 50 років. Виявив домішки крові в калі. Відразу ж звернувся до лікаря. Виявлено рак прямої кишки. Прооперований без зволікання. Природний анус збережено. На контрольних оглядах через 10 років виявився практично здоровим. Функцію прямої кишки збережено. Працездатний. Проходив курси протипухлинної фітотерапії. Хвора В., 64 р. З молодого віку лікувалася в гінеколога. Через 15 років звернулася знову з метою контролю, скарг не було. Направлена до онкодиспансеру, де було встановлено діагноз «рак екзоцервікса, IV клінічна група» (задавнений процес, що не піддається лікуванню). Курси протипухлинної фітотерапії подовжили життя на 2 роки. Ці приклади підтверджують залежність ефективності лікування від терміну, що пройшов з моменту виявлення перших ознак захворювання, до початку лікування. І таких переконливих прикладів багато.
ГОЛОВНЕ — ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ЗЛОЯКІСНИХ КЛІТИН
Для організму людини вважається нормою поява в ньому одночасно 10 млн — 1 млрд (107—109) клітин з мутаціями. У разі збільшення кількості змінених клітин ризик онкозахворювання зростає. Пухлина розміром 1 см3 важить близько 1 г і містить 1012 (1 більйон) злоякісних клітин, що в 1000 разів перевищує допустимий рівень. Отож наше завдання — в будь-який спосіб зменшити кількість злоякісних клітин до того рівня, за якого зможе працювати імунітет для подальшого знищення пухлини. Звідси також випливає значущість оперативного видалення пухлини, якщо таке можливо. Які висновки напрошуються? Своєчасне звернення до лікаря з появою скарг, лікування без зволікання підвищують шанси на одужання. За наявності передпухлинних захворювань потрібно їх адекватне лікування та своєчасне проходження контрольних медоглядів, навіть якщо немає скарг.
Віктор АЛЕКСЄЄВ,Тетяна АЛЕКСЄЄВА, Андрій АЛЕКСЄЄВ, Олексій АЛЕКСЄЄВ, лікарі протипухлинного фітоцентру «Народна медицина без кордонів».
