НОБЕЛІВСЬКІ НАПРАЦЮВАННЯ В БОРОТЬБІ ПРОТИ РАКУ

Нобелівські напрацювання в боротьбі проти раку

Для сучасної медицини  рак  - один із найсерйозніших викликів: він щорічно забирає мільйони життів, недостатньо вивчений і неймовірно підступний. Адже  навіть вчасно пролікована та прооперована пухлина  не є гарантією, що за рік-другий захворювання не повториться й не виникне рецидив.
Чому на певному етапі імунна система дає збій і перестає розпізнавати, блокувати та виводити з організму ракові клітини, досі досліджується. Але на сьогодні вже є багато сучасних наукових розробок, які стимулюють здатність нашої імунної системи розпізнавати та атакувати злоякісні клітини. Деякі з них за свою унікальність, принципово новий підхід до лікування раку отримали Нобелівську премію  й дають надію щорічно відвоювати в раку та зберігати до 4 мільйонів життів.
Найбільшим досягненням сучасної онкології є розробка та впровадження в клінічну практику біопрепаратів, що сприяють створенню протиракового імунітету. І, що видається майже неймовірним, попри жахливий стан вітчизняної науки, й нашим ученим Національного інституту раку вдалося винайти та впровадити в практику свою протиракову вакцину. Як цей спосіб імунотерапії застосовують на практиці та  скільки він уже врятував життів, розповість одна з розробниць і ідейних натхненниць цього засобу доктор біологічних наук, завідувач науково-дослідної лабораторії експериментальної онкології Наталія ХРАНОВСЬКА.

Найновіші винаходи в боротьбі з раком

-Пані Наталіє, які на сьогодні винайдено останні ноу-хау, що дають можливість успішно лікувати різні види раку?

-Поряд із хіміо-  або променевою терапією, які  покликані зовнішніми засобами знищити ракові клітини, зараз активно впроваджують таргетну (блокує розвиток ракових клітин) та імунотерапію. На ринку з’являються все нові таргетні препарати, які діють як блокатори росту ракових клітин, втручаючись  у механізм дії молекул, потрібних для розростання пухлини. Ці препарати ефективно  застосовують, зокрема,  в разі  раку нирки та меланоми, адже за цих дислокацій пухлина не чутлива  до хіміо- та променевої терапії.
Інший сучасний  метод  - імунотерапія. Його революційність у подоланні онкології було настільки високо оцінено, що  2018 року науковці Джеймс Еллісон і Тасуку Хондзьо за це отримали Нобелівську премію. Річ  у тім, що наша імунна система  має виявляти й за допомогою Т-клітин, або клітин-кілерів, знищувати все чужорідне в організмі, зокрема, ракові пухлини.
Але в ракових хворих ця програма дає збій. Науковці з’ясували, чому ж. Виявляється на Т-клітинах є так звані імунні контрольні точки ( чекпойнти), активація яких гальмує імунітет, отож  він перестає розпізнавати та знищувати шкідників.
Такою «контрольною точкою» є, зокрема, білок CTLA4. Ракові пухлини для самовиживання та уникнення імунної атаки,  тому, що є  «розумним» паразитом, навчилися використовувати цей механізм для свого виживання.  Вони стимулюють вироблення активаторів  білка, таким чином стають «невидимками» для імунітету.

Розроблена нобелівськими лауреатами метода обеззброює ракові клітини, не дає їм можливості сховатися й уникнути імунної атаки. Цей спосіб  показав свою ефективність навіть під час  лікування задавнених ракових процесів.
Дещо  раніше за проривне відкриття дендритних клітин, які також стимулюють імунну відповідь організму, американський імунолог Ральф Марвін Стейман отримав Нобілівську премію (2011року) й заклав основу нового напрямку «клітинні вакцини», які посилюють імунну систему й змушують її атакувати пухлини.
У цій історії все унікальне. Стейман став другою людиною, кого Нобелівський комітет нагородив посмертно, адже він не дожив лише кілька годин до вручення премії.  Окрім того, дієвість розробленого методу він апробував на собі. Імунолог страждав від найнесприятливішої форми раку підшлункової залози, за якого хворі живуть до року. Та Стейман настільки вірив у дієвість свого методу, що застосовував лише його, відмовившись від стандартного лікування, й прожив аж цілих 5 років.

Завдяки цим розробкам тепер  хворі на рак можуть жити довге, повноцінне життя. Тобто з рангу «смертельна хвороб»  рак стає хронічним захворюванням, з яким  можна жити й контролювати стан здоров’я, інколи навіть на задавнених стадіях. Але це у випадку, якщо в пацієнта є доступ до такого вартісного лікування.

Українські пацієнти також мають таку можливість. Наша протиракова вакцина базується на визнаному світовою науковою спільнотою методі дендритних клітин.  Вона ефективна, особливо в разі  застосування  за  незадавнених стадій раку, й до того ж, значно дешевша від європейської на Заході. Якщо в Німеччині такий курс вакцинотерапії коштує 60 тисяч євро, то в нас у десятки разів дешевше.

Вітчизняна протиракова імунотерапія

- За яких локалізацій раку можна застосовувати цю вакцину, які є дослідження щодо цього?

- Ми застосовуємо вакцину в рамках наукових досліджень із дозволу вченої ради та комісії з біоетики.  Ці дослідження ведуться у хворих після видалення пухлини з метою не допустити рецидиву захворювання на рак. Цей метод сприяє закріпленню позитивних результатів основного лікування. Адже часто рецидив є фатальним для хворого.
   Перші дослідження в нас проводили  у хворих на рак яєчників та легенів 2-ї та 3-ї стадії у 2007 та 2013 році відповідно. Зараз ми можемо надати результати вже 10-літньої ефективності цієї вакцини, й вони позитивні. За цих смертельних захворювань, що  швидко прогресують, після застосування вакцини значний відсоток людей  досі живі.
Зокрема, хвора на рак яєчників 4-ї стадії, що пройшла основне лікування, а потім чимало курсів вакцинотерапії, досі живе без рецидивів. 
Інший випадок: до нас звернулася родина літнього пацієнта з раком сечового міхура. Вони просили призначити вакцинотерапію, щоб батько ще трохи пожив. Ми протипоказань не виявили й провели ці курси імунотерапії.
На жаль, людина померла, але не від раку, а від серцевого нападу. Розтин засвідчив, що пухлина за час лікування минула.  Це ще один  наочний приклад, що метод працює.
Окрім того,  ми застосовуємо вакцину в разі раку нирок, грудної залози, легенів, голови та шиї. Зараз спільно з Інститутом нейрохірургії  імені  Ромоданова розпочинається  дослідження лікувальної дії вакцини за пухлин мозку.  На ці пухлини немає вираженої  імунної реакції організму, тому інші методи сучасної імунотерапії за цієї дислокації є не надто ефективними.
Ми очікуємо, що вакцина на основі дендритних клітин  стимулює імунну відповідь проти пухлини і дасть надію пацієнтам з таким видом раку на подовження життя.

- Наскільки зростає тривалість життя  без рецидивів у хворих, що отримали вакцинотерапію в комбінуванні з головним лікуванням, порівняно з тими, хто мав лише традиційне лікування?

-  Хочу навести приклад щодо застосування вакцини, схваленої FDA в Америці, яка вироблена на основі дендритних клітин і схожа на нашу. Її застосовують  за гормонорефрактерних форм раку передміхурової залози в чоловіків, й вона на місяці  подовжила тривалість життя хворим із цією складною формою раку. Інші варіанти лікування засвідчили свою неефективність у цьому разі.
  Ми маємо власні дослідження щодо 5-річної виживаності хворих на рак легенів на 2В та 3А стадіях. У людей із групи, що одержували вакцину в складі основного лікування, проти тих, хто лише основне, виживаність на 25% вища. Тобто на чверть більше людей отримали шанс вижити за цього фатального захворювання.
У разі  раку яєчника показники ще обнадійливіші: в людей із 3-4-ю стадією, які були умовно-радикально прооперовані й приймали стандартне лікування  та вакцинотерапію, виживаність була вищою  на 30%, ніж у пацієнтів, які отримували лише стандартне лікування.

Вакцина від раку – для запобігання рецидивів

- За яких умов хворий може отримати цю вакцинотерапію?

- Головні умови для виготовлення вакцини  - це наявність свіжого матеріалу, незадавнена стадія раку, відсутність метастазів. Це має бути  свіжовидалена або правильно збережена пухлина, яка не пройшла обробку та зберігалася в лабораторних умовах.  Із неї беруть часточки пухлини та модифікують. Окремо протягом 7 діб вирощують дендритні клітини з власних  моноцитів (клітини крові)  хворого  Дендритні клітини «навантажують» пухлинними антигенами, отриманими з модифікованої пухлинної тканини.   Потому проводимо внутрішньовенне чи внутрішньошкірне введення дендритних клітин. У разі раку легень внутрішньовенне введення є найефективнішим, тоді як за інших нозологій - внутрішньошкірне. 
    Тобто, як ви бачите, для кожного пацієнта виробляється своя індивідуальна вакцина, на основі клітин його пухлини та дендритних клітин. Це має як переваги, так і недоліки. Недолік – витрачається багато часу й процес виготовлення складний. Із переваг – вакцина ефективна проти  індивідуальних антигенів, що посилює ефективність боротьби з раковими клітинами.
  Така персоналізація лікування показала ефективність і безпечність. Тому ми закликаємо людей розглядати цей метод імунотерапії на етапах планування основного лікування: ще до проведення операції та хіміотерапії. Адже часто лікарі кажуть: ми вас прооперуємо і йдіть додому здорові.
А чому тоді за кілька років люди повертаються з рецидивом? Бо в організмі хворого лишаються так звані дрімаючі клітини, вони розповсюджуються й чекають свого часу, коли за найменшої сприятливої для них зміни почнуть ділитися, переростаючи в нові пухлини та метастази. Наш метод саме покликаний виявити їх і не допустити хвороби повторно.

-Як виглядає механізм отримання такої допомоги? Куди може прийти хворий для отримання такого імунного лікування?

-У нас у поліклініці при інституті є кабінет  імунотерапії.  Якщо людина хоче пройти повне лікування з подальшим застосуванням ін’єкцій чи винятково вакцинотерапію, їй потрібно відвідати його. Там на пацієнта заводять картку, онколог стежитиме за загальним станом і імунітетом хворого.  У цьому разі  пацієнт перебуватиме під подвійним контролем:  свого лікуючого  лікаря та фахівця, що відповідає за імунотерапію.
Якщо людина проходить хіміо- чи променеву терапію, то одночасно робити вакцинотерапію не варто, адже її ефективність буде значно нижчою. Поясню чому. Якщо серйозна хіміотерапія з препаратами платини, то показники імунної системи значно  знижені й дендритні клітини, які ростуть із власних клітин крові, з так званих моноцитів, після контакту з хіміопрепаратом стають менш активними. У нас було багато досліджень щодо цього. Цьому присвячена моя докторська дисертація. Тому можу сказати, що ці процедури треба розводити в часі для досягнення якнайкращого ефекту.
Тривають дослідження й щодо комбінування імунотерапії з іншими методами, в тому числі й з імуно- та таргетної терапії, й вони свідчать, що в комбінації ці препарати є ефективнішими, ніж у разі використання окремо. Саме тому, для підбору правильного лікування, важливо бути в контакті як із вашим лікуючим лікарем, так і з імунологом поліклініки.

-Така вакцинотерапія – це тривалий процес чи можливо достатньо одного вакцинування,  як від віспи чи кору, й потому є значні шанси продовження терміну життя та одужання?

-В ідеалі це щорічна процедура. Деякі лікарі рекомендують проводити вакцинотерапію на постійній основі курсами для  підтримки імунної системи, щоб вона виявляла ракові клітини та не давала їм розмножуватися в нову пухлину.
Згідно з нашими дослідженнями, щоб виробився імунітет на рак, потрібно 5 ін’єкцій, кожну з яких вводять раз на місяць, потім на півроку - перерва й  знову курс вакцинотерапії. Так відбувається зазвичай.
Та додатково ми робимо прицільний імуномоніторинг хворого. Наприклад, у нас була молода жінка з дуже активною  імунною системою, ми їй порадили тривалішу перерву. Тобто ми застосовуємо індивідуальний підхід як у розробленні вакцини, так і в термінах вакцинування.

-Скільком людям ви в змозі виробити  цю вакцину, які ваші можливості?

-Щотижня приймаємо до 20 людей – це наші потужності. Та є сподівання, що цього року таки надійдуть кошти в рамках державного інвестиційного проекту й ми зробимо ремонт згідно  зі стандартами GMP та збільшимо потужності вдвічі. Ми сподіваємося, що цей проект буде реалізовано. Минулого року на нього не надійшли гроші. 
Розробками з імунотерапії займається більшість провідних профільних  інституцій у світі. Звісно, ми теж почали  цим займатися й пропонувати людям інноваційні речі, що дають надію на тривале життя.
Ширшому впровадженню цього методу заважає ще й одна бюрократична деталь. Річ у тім, що наша вакцина, що індивідуально доробляється під пацієнта, класифікується не як ліки, а як новітня технологія. А ось як має стандартизуватися ця  технологія, щоб вийти на більші обсяги надання допомоги, тисячам пацієнтів, які її потребують, в країні механізму немає, бо правила ніде не прописано. Але це є в усьому світі й навіть у Росії.
Тож ми сподіваємося, що заради порятунку людських життів і цей, здавалося б, достатньо простий, але не розв’язуваний десятками років механізм невдовзі таки буде розв’язано.

Підготувала Валентина Берник.