Одна із загадок медицини, що так і залишається для сучасної науки остаточно нерозгаданою, — автоімунні захворювання. Це розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, геморагічний васкуліт, системний червоний вовчак, автоімунні тиреоїдит і гломерулонефрит тощо. Одними з перших почали вивчати автоімунні захворювання японці. Чому треба наслідувати приклад японців, розповідає лікар найвищої категорії, віце-президент ГО «Всеукраїнська асоціація апітерапевтів» Петро ВІТЕНКО.
Японці обрали бджолині продукти
Ще 20-30 років тому в медичних інститутах майбутні лікарі вивчали до 10 поширених автоімунних захворювань. Відтоді ситуація дуже змінилася. Кількість пацієнтів за останні роки неабияк зросла. Дедалі частіше лікарі діагностують автоімунні захворювання, з якими раніше медицина стикалася в поодиноких випадках. Особливо вони поширені в промислово розвинених країнах.
Погана екологія, низька якість питної води, продуктів харчування, повітря, наслідки радіаційного забруднення довкілля, різке зростання впливу на організм людини електромагнітних випромінювачів (мобільні телефони, принтери, комп'ютери тощо) призвели до того, що імунна система людини не спроможна встояти проти такої масованої атаки й починає працювати неправильно.
Одними з перших звернули увагу на бджолопродукти японці. У 1947-1950 роках у них проводили дослідження, ініціатором яких став уряд країни. Після ядерного бомбардування Хіросіми й Нагасакі 1945 року 3 млн людей зазнали радіаційних уражень, і виникла гостра потреба знайти активні ефективні субстанції, що мали б радіопротекторні властивості й могли б допомогти організмові протистояти радіації. Було вивчено багато біологічно активних продуктів рослинного й тваринного походження, вивчали продукти моря та океану.
Але на першому місці опинилися продукти бджільництва, передусім маточне молочко й перга! Від того часу в Японії існує державна програма: всі діти до 14 років отримують нативне (живе) маточне молочко безкоштовно. Ось це — справді державний підхід! Унаслідок цього, за останні 50 років японці вийшли на чільне місце у світі за тривалістю життя, а за фізичними параметрами вони наздогнали фінів. Найцікавіше, що їхня нація помітно виросла інтелектуально.
Виявилося, продукти, вироблені бджолою, не лише показують свою незаперечну користь у профілактиці захворювань, зміцненні здоров'я, а й з успіхом застосовуються в лікуванні деяких тяжких важковиліковних захворювань автоімунного походження.
Автоімунні хвороби — це група захворювань, за яких імунна система руйнує клітини й тканини власного організму. Щоб краще зрозуміти цей механізм, уявімо наш організм у вигляді держави. З'являються хвороби, які важко вилікувати. Вони переростають у хронічну форму. Ба більше — прогресують, унаслідок чого людина досить швидко або стає інвалідом, або йде з життя
Імунну систему захищає ... отрута
Традиційна медицина пропонує так званий «золотий стандарт» лікування автоімунних захворювань: застосування низки препаратів, передусім — гормонів, імуносупресорів, які можуть призупинити розвиток, прогресування захворювання. Але проблема в тому, що ці препарати повністю блокують роботу імунної системи, що тягне за собою низку тяжких наслідків (розвиток інфекцій, пригнічення функцій кісткового мозку, хромосомні мутації і, як результат, — розвиток онкологічних захворювань).
Також ці препарати дуже токсичні, і їх тривале вживання призводить до ураження печінки, нирок та інших органів і систем. Вихід «запропонувала» бджола.
Метод апітерапії показав високу ефективність і, на мій погляд, є найкращим на сьогоднішній день у лікуванні автоімунних захворювань. Бджолина отрута (апітоксин) — це дуже складна, багатокомпонентна речовина. Біохіміки виділили понад 40 біологічно активних компонентів, що містяться в ній. Переважно це пептиди.
Сам апітоксин чинить потужну протизапальну, болетамівну дію. Збільшує плинність крові, проявляє спазмолітичну дію. А найголовніше: як потужний імуномодулятор (тобто стимулює імунну систему), здатен заблокувати автоімунний процес. Чому це відбувається?
Виявляється, бджолина отрута є на сьогодні єдиною відомою речовиною, яка діє вибірково: блокує вироблення агресивних антитіл, які і є руйнівниками органів та систем людського організму. Водночас вона стимулює ті механізми імунної системи, які допомагають організмові самовідновлюватися.
Та й це ще не все. Бджолина отрута є найефективнішим стимулятором роботи залоз внутрішньої секреції й через активацію кори надниркових залоз збільшує вироблення залозою ендогенного кортизолу — речовини, що також бере участь у зупиненні автоімунних реакцій (реакції, спрямовані на клітини власного організму) та пригнічує запальний процес в уражених тканинах.
Бджолина отрута, стимулюючи роботу органів та систем, здатна відновлювати уражені клітини різних органів. Тобто, ми бачимо найпотужніший комплексний вплив апітоксину на всі ланки патологічного процесу.
Дія бджолиної отрути наростає повільно, але вона досить тривала — до півроку. Це дуже важливо для пацієнтів із хронічними недугами. Зазвичай лікувальні курси проводять обов'язково 2 рази на рік. Кількість сеансів, дозування, способи введення (наприклад, бджоловжалення) добирають для кожного пацієнта індивідуально після проведення біопроб і лише за умови відсутності алергійних реакцій на отруту.
Але найголовніше — під час лікування автоімунних захворювань вдається домогтися значного й тривалого поліпшення стану хворого набагато частіше, ніж під час використання засобів традиційної медикаментозної терапії. Причому без побічних ефектів.
Як апітерапія допомагає за розсіяного склерозу
Ані людина, ані природа не змогли створити нічого подібного до бджолиної отрути, маточного молочка, перги та інших продуктів, вироблених бджолою, за механізмами та ефектами лікувального впливу в терапії багатьох важковиліковних захворювань. Людина має всі механізми саморегуляції. Просто треба допомогти організмові їх задіяти, з чим успішно справляється апітерапія.
Ось, скажімо, за розсіяного склерозу — а це досить тяжка недуга, що зачіпає багато функцій організму, за якої млявий запальний процес поступово веде до руйнування мієлінових оболонок головного й спинного мозку, через що погіршується надходження імпульсів від нервових центрів на периферію (внутрішні органи, різні частини тіла) й це призводить до паралічу, — метод апітерапії поступово відновлює втрачені функції.
Поряд із бджолиною отрутою в комплексному лікуванні цієї недуги ми застосовуємо бджолопродукти: мед, пергу, прополіс, маточне молочко.
Прийом натурального меду всередину поліпшує обмінні процеси в уражених клітинах, сприяє їх відновленню та заспокійливо діє на нервову систему. У цьому разі мед вживають по 1 ст. л. 2 - 3 рази на день із використанням чаю з трав, що тонізують і зміцнюють весь організм. Курс лікування триває 6-8 тижнів, і бажано в цей період застосовувати ванни з медом 2-3 рази на тиждень. Для цього беруть 250 г меду на ванну. Курс лікування становить 12 - 15 ванн.
Як додатковий лікувальний засіб у разі цього захворювання можна вживати таку суміш (1:1): квітковий пилок чи перга з медом, по 1 ч. л. 2 - 3 рази на день за 30 - 40 хв до їди. Курс: 3 4 тижні. Після місячної перерви курс лікування можна повторити.
У разі розсіяного склерозу я також рекомендую прийом 10% спиртової настоянки прополісу по 50 - 60 крапель на ніч протягом 2-х місяців.
Також потрібно приймати нативне (свіжозаморожене) маточне молочко по 0,3 - 0,5 г на день протягом 3 - 4 тижнів. Бажано краплі й маточне молочко вживати курсами 2 - 3 рази на рік.
Біологічно активні речовини, що містяться в бджолиній отруті та інших бджолопродуктах, зміцнюють імунну систему організму, стимулюючи вироблення природних протизапальних гормонів.
Бджолина отрута знижує ступінь руйнування мієлінової оболонки й підвищує провідність нервових сигналів, що сприяє поліпшенню рухових функцій за розсіяного склерозу. У моїй практиці були випадки, коли пацієнти з розсіяним склерозом, які не могли навіть вставати й сідати без сторонньої допомоги, після тривалого (кілька курсів) лікування невеликими дозами бджолиної отрути (бджоловжаленням), медом, маточним молочком і пергою могли самі спускатися сходами, і їхній стан набагато поліпшувався.
