ПРАВИЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ЗАМІСТЬ РОЗДІЛЬНОГО

 ПРАВИЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ЗАМІСТЬ РОЗДІЛЬНОГО

Чи справді роздільне харчування корисне для здоров’я?
З повагою Петро Довженко.
м. Бердичів.

Лист коментує директор клубу «Здоров-є», лікар, фітотерапевт, дієтолог Борис СКАЧКО.

На чому базується роздільне харчування? На різних умовах перетравлення окремих компонентів їжі. При цьому радять роздільно приймати їжу білкову, вуглеводну й ту, що містить жири.
Боротися за правильне перетравлення та засвоєння їжі потрібно. А інакше навіщо їжу приймати, подразнювати продуктами бродіння вуглеводів і гниття білків усе ту ж печінку? Але дуже складно розділити їжу за її складом. Майже на 100% вуглеводна їжа — це білий цукор, мед. Майже на 100% їжа, що містить жири, — це сало, сметана, вершки, вершкове масло, жовток, олії.
Суто білкової їжі в природі взагалі не існує — вона, крім білків, містить у різних співвідношеннях і вуглеводи, й жири. Причому жири можуть за кількістю навіть переважати над білками. І це перша складність у дотриманні роздільного харчування: переважна більшість продуктів харчування (не кажучи про страви з них) — це суміші білків, жирів і вуглеводів у різних пропорціях. При цьому білки самі по собі не мають смаку, й тільки в комбінації з жирами і/або вуглеводами їжа стає смачною, тобто засвоюється.
На що в основному опираються прихильники роздільного харчування, то це на той факт, що в порожнині рота в лужних умовах перетравлюються тільки складні вуглеводи, тобто рослинна їжа. Справді, достатньо 20 хвилин потримати навіть сиру картоплю в роті, як відчуєте солодкий смак. Просто амілаза (травний фермент слинних залоз) слини за цей час встигне розщепити крохмаль до дисахаридів, що вже володіють солодким смаком.
Пам’ятають прихильники роздільного харчування й те, що в кислому вмісті шлунка створено унікальні специфічні умови й перетравлюються тільки білки. І це незаперечний факт. Для потенційно найнебезпечніших джерел калорій (білків) у шлунку створено дуже жорсткі умови. Активність ферменту пепсину посилена соляною кислотою. Причому соляна кислота створює дуже кислі умови — для повноцінного перетравлення білків потрібен рН 0,9—1,2. Це другий (після термічної обробки) важливий і неодмінний етап у перетравлюванні білків.
Підвищиться рН (зниження кислотності) вмісту шлунка до 2,5 і вище — і білкова їжа поступово почне діставатися вже не вам, а представникам патогенної мікрофлори кишечнику. Це супроводжуватиметься неодмінним здуттям живота, бурчанням, подразненням печінки продуктами гниття білків, а також виділенням газів із запахом.
Білкам часто бракує власної здатності посилювати секрецію шлункового соку, тобто викликати «вогонь» залоз шлунка на себе. І доводиться комбінувати білкові продукти з овочами, фруктами, пряними рослинами, різноманітними приправами й підливами, лікарськими рослинами, які посилюють сокогінний ефект.
Прихильники роздільного харчування воліють замовчувати той факт, що в лужних умовах тонкого кишечнику перетравлюються не тільки вуглеводи та білки, а й жири. Для цього важливо лише забезпечити своєчасне виділення відповідних секретів, основний із яких — сік підшлункової залози, який містить ферменти для перетравлення білків (трипсин, хімотрипсин), і жирів (ліпаза), і вуглеводів (мальтаза). Причому склад соку підшлункової залози ви регулюєте самостійно, своїм звичним раціоном харчування, до якого підшлункова поступово пристосовується.
Висновок. Для правильного засвоєння всіх продуктів харчування важливіша правильна послідовність, чергування страв як в окремому прийомі їжі, так і впродовж дня. Але до роздільного харчування це не має відношення.