Представники офіційної медицини стверджують, що близько 90 відсотків хвороб є психосоматичними. Тобто сформовані нашими думками, негативними почуттями, переживаннями. «Я невдаха… Зі мною завжди трапляється щось погане… Мені вже нічого чекати від життя… Я кволий і хворий, тож мені вже нічого не допоможе… Мене ніхто не любить, я нікому не потрібний…»
Такі та інші негативні думки знайомі більшості людей. Звісно, хвилини песимізму бувають у кожного. І якщо вони швидко минають, це нормально. Але якщо переважають над оптимістичними, це негативно позначається на всіх сферах життя: стосунках, матеріальному забезпеченні, життєвій реалізації, а також здоров’ї. Це прикро. Але гарна звістка в тому, що думками ми можемо не лише погіршувати, а й значно поліпшувати своє життя й здоров’я.
Про це розмова з багаторічною відповідальною за секцію «Наукові аспекти формування особистості» при Будинку вчених, психокоректором Людмилою Кареліною, яка на власному досвіді тпереконалася: думки допомагають перемагати всілякі негаразди та хвороби.
Родова сила: ДНК-клітини та психологічні установки
- Людмило, чому одні люди є оптимістами, а інші песимістами? Чому в багатьох людей негативні думки переважають над позитивними?
- Усі ми родом із дитинства. Саме в цей період формується особистість, її сприйняття світу. І це стається під впливом найближчого оточення, передусім батьків і, особливо, матері. Вона може дуже любити своїх дітей, але при цьому бути тривожною, мати образи на чоловіка чи власних батьків тощо. Діти зчитуватимуть цю інформацію, й вона впливатиме на їхнє подальше життя.
Жінки часто не усвідомлюють: якщо вони ображаються чи сердяться на своїх чоловіків, це позначається на їхніх дітях. Адже дитина складається наполовину з ДНК-клітин мами, а наполовину з ДНК-клітин тата. І виходить, що якщо жінка не любить свого чоловіка, вона не любить наполовину й свою дитину.
- Але трапляється, що люди в шлюбі завдають одне одному болю. Приміром, чоловік зловживає алкоголем, стає агресивним, або зраджує дружині, не допомагає у вихованні дітей тощо. У таких випадках негативні почуття виникають мимовільно. Що в цьому разі можна порадити жінці?
- Передусім потрібно зрозуміти, що негативні почуття руйнують здоров’я й психіку, впливають на прийняття правильних рішень, тому їх слід відпустити. Натомість подякувати за досвід, хоча б подумки. Адже будь-який досвід, навіть негативний, є корисним. Проживши його, людина вже точно знає, що саме її не влаштовує, а отже тепер вибиратиме собі партнера більш усвідомлено, враховуючи певні критерії. Таким чином, якщо у жінки не складаються стосунки з чоловіком, вона може піти двома шляхами. Перший - подякувати чоловікові за досвід, який отримала від нього, відпустити зі свого простору й рухатися далі, вибудовуючи таке життя, яке їй подобається. Другий шлях – жити в негативних емоціях, нести на собі тягар проблем та ще й навішувати його на дітей.
- Яким чином тривожність та образи батьків позначаються на дорослих дітях?
- Діти таких батьків виростають невпевненими в собі, тривожними та недолюбленими. Крім того, в більшості випадків діти повторюють сімейні сценарії й підсвідомо вибирають собі партнера, на якого ображатимуться (який їх ображатиме). Часто вони не можуть правильно визначити своїх справжніх потреб і бажань, не відчувають задоволення від процесу життя. Це робить їх нещасними, вони починають хворіти. Адже стреси, конфлікти спричинюють спазмування в різних частинах тіла, внаслідок чого порушується кровообіг і починаються збої в роботі серцево-судинної системи, органів травлення, опорно-рухового апарату тощо.
Але, як чоловікові й дружині деструктивно ображатися одне на одного, так і дітям недоцільно жити в образах на батьків. Ми не можемо любити себе, якщо не любимо маму й тата. Адже, як я вже казала, кожна людина наполовину складається з геному матері, а наполовину - з геному батька, з їхніх енергій і є продовженням свого Роду.
Переписати негативне минуле – сформувати позитивне майбутнє
- Як вийти з несприятливого сценарію проживання власного життя?
- Це можна зробити за допомогою думок, ще краще, думок-образів. Адже думка передує будь-якій справі.
- Що ж саме треба зробити?
- «Переписати» формат своїх стосунків із близькими. Тобто замінити образи, претензії, почуття провини, непотрібності, невпевненості тощо на протилежні почуття: любов, вдячність, радість, довіра, впевненість тощо. Звісно, що починати цей процес потрібно з батьків. Не має значення, в яких людина стосунках із ними, якого вона віку, чи живі її рідні чи вже відійшли в інший вимір, вона може на рівні думок, емоцій – свідомості й підсвідомості - «переписати» сценарії свого минулого, а відтак внести позитивні зміни у своє сьогодення й майбутнє. Адже, ще раз хочу наголосити, саме стосунки з батьками є тим фундаментом, на якому вибудовується життя людини в усіх його аспектах. Додатково можна перепрограмовувати за допомогою думок і несприятливі ситуації: конфлікти на роботі, непорозуміння з дітьми, проблеми зі здоров’ям тощо.
- Наведіть, будь ласка, приклади думок-образів, які допомагають перепрограмувати негативні сценарії життя на позитивні.
- Розмовляючи з людьми, я часто на їх прохання «зчитую» з їхньої підсвідомості чи енергетичного поля (це можна називати по-різному) ті думки й слова, які допоможуть позбутися тих чи тих проблем. Вони можуть бути з різними нюансами. Але в переважній більшості про одне – любов, радість, взаємопідтримку тощо. Тому можу розповісти про кілька таких «універсальних» думок-образів, які дуже добре працюють у всіх.
Приклад 1. Уявіть себе диригентом хору, який складається з ваших рідних і близьких. У першому ряду ваші батьки, дідусі й бабусі, брати й сестри, у другому тітки й дядьки, двоюрідні брати й сестри, у третьому - інші родичі та люди з близького вам оточення. Усі разом злагоджено й красиво співають життєрадісну пісню. Учасники хору дуже уважно, доброзичливо та з любов’ю стежать за вами й відгукуються на всі ваші знаки.
А ви насолоджуєтеся процесом, відчуваючи радість, задоволення, а також вдячність та любов до них. Намагайтеся детально уявити всіх ваших близьких, побачити усмішки, радість на їхніх обличчях, відчути любов і схвалення, які вони випромінюють, створіть подумки атмосферу світла й гармонії.
Приклад 2. Ви разом із вашими рідними й близькими стаєте в коло (поруч із вами батьки, далі дідусі й бабусі й т.д.), кладете руки на плечі один одному. І починаєте разом, ідучи по колу, танцювати веселий танок. Дуже добре підходить грецький танок «Сиртакі» , але можна й будь-який інший, головне, щоб він вам подобався.
При цьому так само важливо уявляти всіх учасників танцю злагодженими, радісними й захопленими своїми діями й один одним. Відчуття взаємолюбові людини з Родом дає їй потужні сили й підтримку.
І ще хочу додати один важливий нюанс. Знецінення себе - одна з найпоширеніших емоцій, яка перешкоджає людині проживати оптимальний варіант свого життя. Як правило, це також родом із дитинства. Коли батьки чи вчителі кажуть, що вона нетямуща чи якась «не така, як слід», це «фіксується» мозком й відбирає життєву енергію. Бо людина, не усвідомлюючи цього, витрачає внутрішні сили на те, щоб довести батькам (а згодом, сімейному партнеру, колегам по роботі тощо), що вона достойна любові, жертвуючи заради цього своїми справжніми бажаннями.
Позбутися відчуття знецінення допомагає така практика: уявляти, як мати чи батько з гордістю й радістю кажуть тобі (дитині), який ти чудовий, особливий, вартий уваги сам по собі, такий, яким ти є. Як вони люблять тебе й пишаються тобою.
Тобто у своїй уяві людина може створити ідеальний образ, еталон матері, батька, сім'ї, за допомогою емоцій зафіксувати ці «кадри» в підсвідомості. Таким чином поступово створиться нова програма. І людина помітить бажані зміни в сприйнятті себе, світу, самопочутті, стосунках із людьми та в інших сферах життя. Як кажуть, «намалюємо й будемо жити».
Психіка, як і м’язи, потребує тренування
- Як часто слід займатися психоемоційними практиками?
- Краще всього – увечері перед сном і зранку, коли прокинулися. Можна це робити й частіше та в будь-який зручний для вас час і в будь-якому зручному місці. Зокрема, навіть, коли їдете в громадському транспорті.
Як довго практикувати? Хронічні «хвороби» зазвичай «лікуються» місяцями. Так само потрібно чинити й за психологічних проблем. Якщо ми хочемо підтримувати тіло в хорошому стані, ми все життя робимо зарядку. Психологічно-енергетичні налаштування так само потребують постійної роботи й корекції. Адже в нашому повсякденні виникають різні ситуації. І якщо людина перебуває в гарному ресурсі, то вирішує їх оптимально, з найкращим можливим результатом. Тож бажано щодня виділяти час для вправ із психогігієни.
Виникла проблема? Звертайся до фахівців і працюй із думками
- Людмило, Ви зауважили, що в разі виникнення несприятливих ситуацій думки-образи допомагають їх успішному розв’язанню.
- Так, у разі якихось непорозумінь, коли не знаєш, як правильно діяти, потрібно почати з наповнення себе любов’ю й радістю, а також подумки наповнити цими світлими почуттями людину, яка перебуває з вами в конфлікті. Бо не можна змінити ситуацію, поки не станеш більш доброзичливим до себе й до інших. Усі пам’ятають настанову з Біблії: «Возлюби ближнього, як самого себе». Наведу приклад. Моїй знайомій залишалося півроку до пенсії, коли у її відділі з’явився новий начальник. Він постійно придирався до неї та буквально виживав із роботи. Я порадила жінці наповнити себе любов’ю й радістю, а також робити таку вправу: уявляти начальника всередині великої прозорої наповненої любов’ю кулі. Зважаючи на те, що вона більше нічого не могла вдіяти, то почала практикувати кілька разів на день. Минуло зовсім небагато часу, й начальник подобрішав, навіть став виписувати їй премії.
- А чи можна поліпшувати стан свого здоров’я за допомогою думок-образів?
- Так, можна. Лікарі й психологи провели багато серйозних досліджень, під час яких доведено: думки допомагають у зціленні за різних недуг. На цю тему можна прочитати багато книг.
Я ж пересвідчилася в силі думок на досвіді своєї родички. У неї виник наріст на тілі. Лікарі сказали, що він доброякісний, але треба за ним спостерігати й, найімовірніше, потрібна буде операція. Я стала шукати підхід, як їй працювати зі своєю підсвідомістю та тілом, щоб оздоровитися. І на рівні внутрішньої інформації до мене прийшла така «схема». Спочатку вона зверталася до тіла: «Моє дороге тіло, що тобі потрібно, щоб із кожною миттю бути все більше здоровим, сильним, молодим, веселим на радість собі та іншим?» А потім промовляла його відповідь: «Я з кожною миттю все більше здорове, молоде, веселе, сильне на радість собі та іншим завдяки мудрості свого Роду (впевненості у своїх силах тощо)». Цю практику питання-відповіді родичка робила щодня на ніч і кілька разів протягом дня. І через деякий час помітила, що наріст зник. Це підтвердив і її лікар після обстеження. Так можна працювати з будь-яким органом чи системою за будь-яких хвороб.
Хочу застерегти: психоемоційні практики в жодному разі не замінюють і не виключають консультації лікаря та професійну медичну допомогу. Але чудово доповнюють. Якщо лікарі наполягають на проведенні операції чи застосування медикаментів, це треба робити, щоб не задавнити хворобу й не нашкодити собі. Але одночасно слід застосовувати психоемоційну корекцію за допомогою думок-образів. Це значно пришвидшить процес одужання. Зверніть увагу: працюючи зі своїм тілом на психоемоційному рівні, родичка контролювала свій стан за допомогою медичних обстежень і консультацій у лікаря.
Дві важливі речі, яких бракує більшості людей
- Людмило, у Вас широке коло спілкування з людьми різних соціальних прошарків. Крім того, до Вас часто звертаються за порадою в разі виникнення різних проблем. Чого найбільше бракує українцям для гармонізації свого життя?
- Переважній більшості людей бракує двох важливих емоцій: радості й упевненості в майбутньому. Мені можуть заперечити, мовляв, під час війни складно бути радісним і впевненим у майбутньому. Але, зауважу, що, по-перше, такі само емоції «зчитувалися» й до широкомасштабного вторгнення. А, по-друге, якщо людина вміє бачити красу життя й радіти йому, як неперевершеному диву, а також вірити в позитивні сценарії його розвитку, а також у себе, вона діє впевнено, приймає правильні рішення й досягає значно кращих результатів, ніж той, хто перебуває в занепадництві, тривозі, страху. Нам це зараз дуже потрібно.
- Які ж установки допоможуть у цьому разі?
- Я раджу кожному кілька разів на день повторювати такі фрази: «Радію життю просто так», «Сама (сам) собі в радість», а також: «Я впевнений (впевнена) у своєму майбутньому». Промовляючи ці слова, слід викликати в собі відповідні емоції: радості й упевненості. І з часом вони стануть постійними супутниками життя людини.
