ПРЯНОЩІ ПОЛІПШУЮТЬ СМАК, ЗДОРОВ’Я І … НАСТРІЙ

ПРЯНОЩІ ПОЛІПШУЮТЬ СМАК,  ЗДОРОВ’Я І …   НАСТРІЙ

Кріп пахучий – однорічна трав’яниста рослина. Про корисні властивості кропу відомо ще з біблійних часів, згадується рослина  в папірусах Стародавнього Єгипту.   З лікувальною метою використовують   в основному плоди. Насіння кропу  містить флавоноїди, багато ефірних олій, що й надає рослині специфічного запаху.    Кріп   використовують   у свіжому, сушеному  чи соленому  вигляді як пряність, вживають як приправу до гарячих і холодних страв, до квашеної капусти.
Насіння кропу посилює виділення секрету травних залоз, моторику травного тракту, поліпшує апетит, сприяє  нормалізації обміну речовин.  Зелень кропу рекомендують  для дієтичного харчування, зокрема, в разі  ожиріння,  хвороб  печінки, жовчного міхура, нирок, анацидного гастриту, метеоризму. До речі, зелений кріп не можна кип’ятити, оскільки він втрачає свій смак та аромат.  Рослина містить фітонциди, які  подовжують термін зберігання овочів під час соління.
Кріп широко використовують у медицині як шлунковий засіб, він входить до складу  лікарських препаратів від хронічної коронарної недостатності, неврозів, спастичних станів органів черевної порожнини   тощо   Народна медицина рекомендує  настій з листя й стебел  у разі гіпертонічної хвороби 1-  і 2-го ступеня, як сечогінний засіб.  Настій насіння використовують як вітрогінний, сечогінний, м’який проносний і спазмолітичний, а також як діуретичний, протигемороїдальний  і навіть легкий снодійний засіб.  Зовні настій плодів застосовують як ранозагоювальний засіб у разі алергійних уражень шкіри.   Зовні настій листя кропу  використовують у вигляді примочок на втомлені очі.
Настій плодів: 1 ч. л. подрібненого насіння заливають  300 мл окропу,   настоюють 1 годину. Приймають  по 0,5 склянки тричі на день до їди. Цей же настій застосовують зовні для примочок у разі запалення очей, гнійничкових уражень та   алергійного ураження шкіри  тощо.   Крім того,  зовні  для ванн можна застосовувати  й аптечну м’ятну олію.   Для цього  7-10 крапель олії попередньо змішують з емульгатором  (молоком, сметаною, варенням тощо) і  додають у воду.  Температури води  37-38 С, тривалість ванн 15-20 хв.

Мята перцева – трав’яна багаторічна рослина, яку культивують, отож вона практично не зустрічається в дикорослому стані. Рослина містить ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини й гіркоти.   Найважливіший компонент в ефірній олії - ментол (до 60%).   З лікувальною метою, а також у кулінарії використовують пагони й листя м’яти у свіжому чи сушеному вигляді. Свіжою м’ятою приправляють салати, супи, м’ясні та рибні страви, додають до твердого та м’якого сиру. Її використовують для   приготування напоїв,  соусів, кондитерських виробів.  М’ятною водою в давнину натирали столи й стіни в кімнатах перед прийомом гостей,  вважаючи, що це сприятиме гарному настрою. Мята  поліпшує фізичний стан і настрій, її рекомендують у разі депресії..
Народна медицина рекомендує  застосовувати свіжі листки від невралгічного та зубного болю (жувати),    накладати на місце забиття.
У косметології з подрібненого листя м’яти роблять  маски для обличчя.  
Чай з м’яти перцевої - ефективний шлунковий засіб, особливо від нудоти, блювання, печії. Так, одна склянка теплого настою м’яти, випита невеликими ковтками,  може зняти напад нудоти. Такий чай гарно діє в разі шлунково-кишкових захворювань, які супроводжуються метеоризмом, спазмами. Він  сприяє відтоку й секреції жовчі, помічний за головного болю, як відхаркувальний засіб у разі кашлю.  
Чай з м’яти: 1 дес. л.  листя м’яти залити склянкою окропу й настояти 15 хв. Приймати по  0,5-1 склянці 3 рази на день  після чи між прийомами їжі. Пити ліпше несолодким.  Перцева м’ята є складовою частиною багатьох чайних зборів, які призначають від  хвороб шлунка, кишечнику, жовчного міхура та печінки. Узагалі,  листя м’яти перцевої не лише поліпшує смак і аромат  будь-якого чаю, а й додає корисних властивостей: містить ефірні олії, дубильні речовини, гіркоти, які мають багатобічну дію. 
Гарно діє в разі багатьох шлунково-кишкових захворювань суміш перцевої м’яти з ромашкою (1:1), заварена як чай. Ефірна олія, розведена спиртом  (аптечні м’ятні краплі), так само помічна за таких проблем. Вживають їх по 15 крапель з водою. 
Для ванн  додають 7-10 крапель м’ятної олії, попередньо розведеної в емульгаторі  (0,5 склянки молока, вершків,    сольового розчину).
М’ятну олію додають у тоніки, креми від зморщок: 2-3 краплі на 10 мл основи.

Увага!  Вживати  м’яту не можна в разі індивідуальної непереносності, аби не спричинити  алергію.  У разі передозування м’яти може бути погіршення сну, навіть серцевий біль.    М’ятна олія може подразнювати шкіру, вона протипоказана під час годування груддю,  вагітним і дітям до 6 років.    

Любов ДУДЧЕНКО,
кандидат біологічних наук.